Смекни!
smekni.com

Ризики аграрного товаровиробника та управління ними (стр. 19 из 34)

У 60-70-і роки було проведено багато наукових конференцій економістів, юристів і страховиків, на яких обговорювалися способи страхового захисту від збитків, спричинених зниженням реальної вартості грошей. Йшлося про інтереси не тільки застрахованих, але і часток страхових установ, яким загрожує зниження популярності довгострокового страхування життя. Водночас було опубліковано з фінансово-економічних й актуарних проблем усунення й послаблення наслідків інфляції в галузі страхування.

Одним з головних питань порядку денного XVIII Міжнародного конгресу актуаріїв, що відбувся в Мюнхені (Німеччина) в червні 1968 p., була саме проблема економічної стабілізації вартості довгострокового страхування життя. Особливої уваги заслуговують доповіді, що подають досягнення в цій сфері скандинавських країн, а саме реферати К. Г. Хагстрема зі Швеції і Т. Пентікайнена з Фінляндії.

Перший з цих рефератів цікавий тим, що автор розглядає в ньому систему страхування пенсій. У висновку реферату К. Г. Хагстрем стверджує, що система страхування в колишньому Радянському Союзі забезпечувала "виплату пенсій з постійною реальною вартістю завдяки виробничому розміщенню резервів" [2.12].

Страховий досвід західних країн дає змогу розробити і впровадити такі форми та способи усунення чи хоча б послаблення негативного впливу знецінення грошей на реальні страхові виплати при страхуванні життя і пенсій [2.12]:

укладання додаткових страхових договорів в міру зниження реальної вартості грошей;

- застосування страхування з автоматично зростаючим
внеском і сумою страхування;

- спрямування належних страхувальникові дивідендів від
участі в прибутку страховика на збільшення страхових виплат;

- запровадження системи індексного страхування, в якому
страхова сума зростає автоматично в тому ж відношенні, у якому

за даний період підвищився офіційно встановлений показник рівня життя;

укладання страхових договорів, виходячи з вартості інвестиційних бонів; у цьому страхуванні виплачуються додаткові виплати з прибутку, отриманого від розміщення резервних фондів страхової системи;

— укладання страхової угоди в іноземній валюті, що має велику стабільність, або у вітчизняній «золотій» валюті, тобто розмір внеску і страхова сума має бути адекватною вмісту золота у вітчизняній валюті за діючим курсом.

Ці методи стабілізації реальної вартості страхових виплат у страхуванні життя мають і позитивні і негативні сторони.

Не торкаючись питання про функції грошей, варто підкреслити, що й в Україні, внаслідок зниження вартості грошей, виникає проблема забезпечення реальної вартості страхових виплат. Враховуючи різні причини і характер цього явища, в сучасних умовах можна застосувати такі специфічні і більш спрощені методи стабілізації вартості страхування.

В обов'язковому і добровільному майновому страхуванні, що укладається на визначений період, як правило на рік, проблема забезпечення реальності проста. Протягом року невелика зміна вартості не має істотного значення. Крім того, і страхова сума, і розмір відшкодування за об'єкти, що були знищені або пошкоджені, мають визначатися на основі ринкової вартості: страхова сума і платіж — за ринковими цінами на момент укладання або поновлення договору страхування, а страхове відшкодування — за ринковими цінами на момент настання стихійного лиха чи нещасного випадку

Другим заходом, що дозволяє забезпечувати повноту страхового захисту майна всіх підприємств, є застосування в майновому страхуванні принципу першого ризику.

2.3. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.

Характеристика страхування майна сільськогосподарських підприємств. Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Воно включає в себе страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, тварин, будинків, машин, транспортних засобів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Усе це об'єкти майнового страхування.

Об'єкти страхуваннярозбито на чотири групи.

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку. Виняток становить урожай природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав, а також культур, які господарство висівало протягом трьох - п'яти років, але жодного разу не отримувало врожаю.

2. Дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл у вуликах, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі госпо­дарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Страхування тварин. Страхування тварин здійснюється при досягненні ними певного віку, за винятком молодняку великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз, хутрових звірів, кролів, домашньої птиці, які на випадок знищення або вимушеного забою внаслідок стихійного лиха, пожежі, дії електричного струму страхуються незалежно від віку[2.12].

Свині, хутрові звірі й кролі приймаються на страхування після досягнення ними чотиримісячною віку; домашня птиця яйценосних порід -п'ятимісячного; птиця в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів — одномісячного; велика рогата худоба, вівці й кози - шестимісячного віку; коні - після одного року.

Страхові ризики зі страхування тварин. Страховими ризиками зі страхування тварин є інфекційні хвороби, пожежі, аварії, вибух, стихійне лихо, обвал, сель, нещасний випадок, ожеледицю, наст, попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму та вимушений забій (знищення) за розпорядженням ветеринарної служби.

Страхові ризики, передбачені при страхуванні будівель і споруд. Страхування будівель, споруд та іншого майна здійснюється на випадок знищення або пошкодження через пожежу, вибух, удар блискавки, повінь, паводок, землетрус, бурю, ураган, зливу, град, зсув, незвичайні для даної місцевості снігопади, сель, припинення постачання електроенергії (спричинене страховою подією). Засоби транспорту страхуються на випадок дорожньо-транспортних пригод [2.12].

Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.

Вартість, за якою приймаються на страхування тварини, будівлі, споруди. Тварини приймаються на страхування в договірній сумі, але не вищій за балансову вартість. Таким же чином визначається страхова сума за матеріали, корми, насіння, готову продукцію та інші матеріальні цінності. Щодо тварин і зазначених щойно активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.

Тварини, будівлі, обладнання тощо можуть бути прийняті на страхування і в сумі, меншій за їх балансову (розрахункову) вартість. У такому разі всі об'єкти відповідного виду майна вважаються застрахованими в тому відсотку їх балансової вартості, в якому їх узято на страхування вцілому.

Визначення страхових платежів при страхуванні тварин. Страхові платежі визначаються вцілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми відкидають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100. Правилами HACK ЗАТ «СГ «ТАС» передбачена можливість - з огляду на ступінь ризику та обставини укладання договору страхування, застосовувати знижувальні (від 0,5 до 1) або підвищувальні (від 1 до 5) коефіцієнти.

Страхувальники, які протягом двох років безперервно страхували тварини, будівлі, споруди та інше майно у повній вартості, а врожай сіль­ськогосподарських культур - у повній розрахунковій страховій сумі, не одержуючи при цьому страхового відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів у розмірі до 20%, при страхуванні протягом трьох років - 30, протягом чотирьох і більше років - 40%.

Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 50% відповідної суми - зі страхування тварин та іншого майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше 30 днів з дня його підписання.

Зі страхування тварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки внесків мають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу. Загальна сума страхових платежів має зараховуватися за строками сплати в такій послідовності: одна частина надходжень спрямовується на сплату платежів за тварини та інше майно (не менше як 50% нарахованої суми), а решта - на сплату платежів зі страхування сільськогосподарських культур.

Визначення розміру збитку при загибелі тварин. Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається, як добуток між встановленою середньою страховою сумою за одну голову тварини за договором страхування і кількістю загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин. У разі, якщо за висновком ветеринарної служби м'ясо буде визнане непридатним для використання, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.