регистрация / вход

Опрацювання заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ Веремієнко Тетяни Анатоліївни _

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Веремієнко Тетяни Анатоліївни _______________________

ДИПЛОМНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему:

“Опрацювання заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства”

(на матеріалах ТОВ “Макро-Альфа”, м. Київ)

Науковий керівник Щербина О.В. к.е.н, ст.викл. ___________

Робота допущена до захисту

рішенням кафедри менеджменту

протокол N ___ від__________

Керівник магістерської програми “Менеджмент малого бізнесу”

Соболь С.М. к.е.н, доцент, ______________________________

Київ – 2000

Зміст

Вступ__________________________________________________ 3

І. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності

підприємства ______________________________________________ 6

1.1. Конкурентоспроможність підприємства

та його конкурентне середовище__________________________ 6

1.2. Система показників та методи оцінки рівня

конкурентоспроможності _________________________________

1.3. Комплекс завдань щодо аналізу та планування

конкурентоспроможності підприємства ____________________ 29

ІІ. Оцінка рівня конкурентоспроможності

ТОВ “Макро-Альфа” за 1999-2000 рр. _____________________ 37

2.1. Аналіз динаміки основних показників господарської

діяльності підприємства_________________________________ 37

2.2. Порівняльний аналізрівня конкурентоспроможності підприємства з основними конкурентами по галузі_________ 54

2.3. Визначення конкурентного статусу підприємства___________ 75

ІІІ. Напрямки підвищення рівня

конкурентоспроможності підприємства “Макро-Альфа”____ 80

3.1. Шляхи зростання обсягів діяльності _____________________ 80

3.2. Стратегічні заходи щодо підвищення рівня

конкурентоспроможності _________________________________ 83

Висновки _______________________________________ 86

Література____________________________________________ 90

Додатки________________________________________________ 92

Вступ

В умовах переходу до ринкових відносин перед підприємством постає багато питань, пов’язаних з його діяльністю.Функціонування підприємств ускладнюється змінами як у зовнішньому, так і внутрішньомусередовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення його цільової функції, обгрунтування економічнихпередумов досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинникамиймовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу догнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності, ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть те, що багато з них є власниками конкурентноспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо) не дозволяє багатьом з них реалізовувати цюперевагу із-за відсутності практики використання всього комплексу засобів маркетингу: гнучкої асортиментної і цінової політики, адекватної організації каналіврозподілення продукції (товарів, послуг), ефективних методів стимулювання і реалізації та інше. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку ізалученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Економічна система ринкового господарства базується на автономіїгосподарських суб’єктів,механізму ринку та конкуренції. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин для здійснення своєї господарської діяльності повинно бути, з одного боку, конкурентноспроможним по відношенню до аналогічних підприємств, що функціонують на ринку, з другої –взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраструктур.

Метою даної дипломної роботи є розробка шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності будівельного підприємства на відповідному регіональному ринку.

В дипломній роботі вирішуються наступні завдання: досліджуються теоретичні основи конкурентоспроможності підприємств, її показники, рівні інтенсивності; аналізуються основні показники діяльності підприємства як окремо, так і в порівнянні з іншими підприємствами аналогічного профілю; досліджуються чинники, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства; обгрунтовуються шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності досліджуваного підприємства.

Об’єктом дослідження є діяльність ТОВ «Макро-Альфа», яке спеціалізується на наданні послуг з будівництва, реконструкції, проектування та виконанні супутніх робіт.

Предметом дослідження є методи забезпечення високого рівня конкурентоспроможності будівельного підприємства на регіональному ринку.

Інформаційною базою дослідження дипломної роботи є законодавча та нормативна база України з регулювання діяльності підприємств різних форм власності, підручники та монографії українських та зарубіжних авторів з теми дослідження, періодичні та спеціальні видання, звітність ТОВ “Макро-Альфа” за період 1999-2000 років.

І. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності підприємства

1.1. Конкурентоспроможність підприємства

та його конкурентне середовище .

Бізнес базується на трьох основних обставинах: перша – споживач; друга – нарахування у персоналу глибоких спеціальних знань про виробництво продукції даного виду; третя – випуск продукції високої якості, а одним з основних критеріїв успіху бізнесу являється конкурентоспроможність. [12; ст.10].

Конкурентоспроможність – це спроможність об”єкта витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об”єктами в умовах конкурентного середовища [25; ст.9]. Конкурентоспроможність об”єкта визначається за результатами маркетингових досліджень, сегментування ринку.

Поняття конкурентоспроможності фірми включає в себе великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, а також фактори, які формують в цілому економічні умови виробництва та збуту товару фірми.

Конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність фірми-виробникаа продукції співвідносяться між собою як частина та ціле. Можливість компанії конкурувати на певному товарному ринку безперечно залежить від конкурентоспроможності товару та сукупності економічних методів діяльності фірми, які впливають на результати конкурентної боротьби.

Оскільки конкуренція фірми на ринку приймає вигляд конкуренції самої продукції, збільшується значення якостей, які надає продукції фірма, яка виготовила і продає її на ринку.

Існує багато понять конкурентоспроможності, наприклад, міжнародна організація “Європейский форум по проблемах управління” (European Management Forum)запропонувала вважати конкурентоспромсожністю фірми “реальну та потенційну здатність компанії пректувати, виготовляти товари, які по “ціновим” і “неціновим” характеристикам в комплексі більш привабливі для споживача, ніж товари конкурентів.” [10; ст.7].

На конкурентоспроможність фірми в певному ступені впливає загальноекономічний базис в країні, який визначається динамізмом екноміки, гнучкістю фінансової системи, забезпеченністю трудовими ресурсами та інш.

Крім того, на рівень конкурентоспроможності фірми великий вплив має науково-технічний рівень і ступінь вдосконалення технології виробництва, використання нових відкриттів, введення сучасних засобів автоматизації виробництва.

Аналіз конкурентної позиції на ринку пропонує визначення факторів, які впливають на відношення покупців до фірми та її продукції і як результат – зміну долі фірми в продажах на конкретному ринку. Всі фактори, які впливають на конкурентоспроможність можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх відносяться фактори, генеруємі макрооточенням та безпосереднім оточенням фірми. На фактори макрооточення фірма впливати не може, але вона повинна їх враховувати в своїй діяльності. Фактори безпосереднього оточення – ті, які не залежать від фірми, але на які вона може суттєво вплинути. До внутрішніх відносяться фактори, які залежать від фірми. Їх ініціатор – сама фірма.

До зовнішніх факторів необхідно віднести: загальнополітичне становище держави, зовнішньополітичні та економічні зв’язки з іншими державами, експортно-імпортні відносини держави, існування конкурентів в даній сфері діяльності, раціональне розміщення виробничих сил, загальний рівень техніки та технології в країні, розвиток спеціалізації та концентрації виробництва, існуюча система управління промисловістю, присутність (або відсутність) антимонопольного законодавства.

До внутрішніх факторів відноситься: система і методи управління фірмою, рівень техніки та технології на підприємстві, система розробки та введення нових технологій, рівень організації виробництва, система планування, система економічного стимулювання, соціальний, психологічний та ін.

Фактори конкурентоспроможності фірми показано в таблиці 1.1. [7;ст.80]

Зовнішні фактори Внутрішні фактори
Макрооточення Беспосереднє оточення Мікросеридовище фірми

Ініціатор

фактору

Група факторів Ініціатор фактору Група факторів Група факторів Ініціатор фактору
Уряд Дії уряду Конкуренти

Дії

конкурента

Якість, ціна, система гарантій, компенсація, пільги

Фірма

Економіка Тенденції в економіці Постачальники Дії постачальника
Суспільство Тенденції в політиці, інфраструктура, культура,НТР

Клієнт

Економічний потенціал клієнтів, їх дії

Стан технічних, технологічних, кадрових, інформаційних, фінансових ресурсів

Стратегічний потенціал

Керівництво фірми Тенденції в галузі, форми і методи управлін Ринок робочої сили Раекція ринку
Природне середовищ Клімат, флора, фауна, географічне розташування

Компаньони

Дії компаньона

Реклама, маркетингові стратегії Маркетин-гова служба
Випадок Форс-мажорні обставин

Кредитори

Дії кредитора

Таб. 1.1. Фактори конкурентоспроможності фірми.

Між зовнішніми та внутрішніми факторами існує тісний взаємозв’язок - внутрішні, як правило, витікають із зовнішніх, іноді важливо провести між ними межу та виділити вплив кожного з них.

Як видно з таблиці 1.1. конкурентоспроможність фірми забезпечується такими внутрішніми факторами, як стратегічний потенціал фірми і маркетинг.

Внутрішньо фірмовий маркетинг спрямований на створення специфічної компетенції співробітників і є систематичною оптимізацією внутрішніх процесів засобами менеджменту з метою перетворення маркетингу в філософію фірми при одночасній орієнтації на клієнтів і персонал. Класифікація цілей внутрішнього маркетингу наведена в таблиці 1.2.

Рівні Напрямки
Внутрішні зовнішні
Стратегічний Мотивація співробітників;усвідомлення важливості клієнтури;задоволення персоналу.

Зміцнення зв’язків з клієнтами;

залучення нових клієнтів.

Тактичний Зміна позиції керівників; підвищення рівня «ноу-хау» співробітників. Поглиблення диференціації в порівнянні з конкурентами; задоволення клієнтури.

Таб.1.2.класифікація цілей внутрішнього маркетингу.

Досягненню даних цілей сприяють наступні заходи:

- Пропозиція внутрішніх послуг співробітника; маркетинг здійснюється по анології із зовнішньою клієнтурою. Індивідуальний підхід демонструється через застосування “методу кафе”, основу якого складає “меню”, що пропонує персоналу фірми на вибір певні послуги, як нагороду за працю.

- Ринкова організація робочих місць для співробітників. В даному випадку продукція фірми (робочі місця) проектуються з принципами маркетингу: приймаються рішення відносно “ціни” і локалізації робочих місць. Також використовується концепція “розподіленого офісу”, згідно з якою робочі місця не закріпляються за окремими особами, що змінює характер роботи і покращує використання площі.

- Внутрішня реалізація зовнішньої маркетингової стратегії – повне усвідомлення співробітниками особливостей зовнішніх ринкових заходів.

Успіх заходів внутрішньо-фірмового маркетингу залежить в першу чергу, від якостей персоналу, його здатності до інтеграції і самоорганізації.

Самоорганізація є якісною характеристикою фірми, яка вказує на ступінь стійкості та ефективності організаційних процесів в нестабільних умовах. Можливі два варіанти самоорганізації:

1. Спонтанне формування на основі ініціативної кооперації співробітників;

2. Цілеспрямоване створення відносно автономних структурних одиниць, управління якими здійснюють їх учасники без втручання представників влади.

Другим фактором є стратегічний потенціал фірми. Тому далі розглянемо яким чином здійснюється управління потенціалом фірми.

В загальному вигляді задача менеджменту полягає в орієнтації ресурсів на створення стратегічних факторів успіху та ключових компетенціях. Можна виділити таки два напрямки менеджменту потенціалу фірми:

- Перший полягає в необхідності ідентифікувати майбутні ключові фактори успіху;

- Другий полягає в розвитку майбутнього потенціалу фірми з подальшою його трансформацією в конкурентні переваги.

Як було зазначено вище, конкурентоспроможність фірми – це порівняння об”єктів однієї фірми з аналогічними об”єктами в умовах конкурентного середовища, тому детальніше розглянемо конкурентне середовище підприємства.

Конкурентне середовище підприємства часто ототожнюють з його маркетинговим середовищем, що поєднує сукупність суб’єктів та чинників ринку, що впливають на відносини між виробником (продавцем) і споживачем. І це невипадково. Маркетингове середовище, яке дуже змінне, глибоко торкається діяльності підприємств, в т.ч. і його взаємозв’язків з конкурентами [4; ст.27.]. Маркетингове середовище складається з внутрішнього і зовнішнього.

До внутрішнього середовища відносять:

- виробничо-торговельну діяльність;

- управлінську діяльність;

- економічні результати діяльності.

Зовнішнє середовище складається з:

-мікросередовища (постачальники, посередники, конкуренти, споживачі);

-макросередовища (політичне середовище, демографічне, науково-технічне, культурне, природне).

Однак, при більш детальному вивченні конкурентні відношення мають свою специфіку. Являючись найбільш “чуйним” індикатором активності підприємства, вони визначають велику кількість маркетингових характеристик: обсяги продажу, ціни, умови реалізації та ін. Ступінь розвитку ринку, складність роботи на ньому в основному диктуються особливостями конкурентного оточення. Крім того, через призму взаємовідносин між підприємствами найбільш швидко проявляються зміни, що виникають на ринку, тому що тільки суперництво являється основним двигуном ринкових процесів.

Сукупність суб’єктів ринку і їх відносин, що виникають в ході конкурентної боротьби і визначають інтенсивність конкуренції, представляють собою дуже важливий з практичної точки зору об’єкт аналізу.

1.2. Система показників та методи оцінки рівня конкурентоспроможності

Одним із найважливіших критеріїв фінансового стану конкурента є його платоспроможність, тобто спроможність швидко та повністю розраховуватися по своїм зобов’язанням. Вона може бути оцінена за допомогою трьох показників [4;ст.95-96].

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає спроможність підприємства терміново погасити свої поточні борги за рахунок високоліквідних активів (Кал ) і розраховується по формулі:

(грошові засоби + короткострокові фінансові вкладення)

Кал = ------------------------------------------------------ (1.1)

(короткострокові позики + кредиторська заборгованість)

Враховуючи малу ймовірність того, що всі кредитори конкурента одночасно нададуть йому свої боргові вимоги, практично достатнім значенням Кал являється співвідношення 0,2:1, найкращим 1:1.

2. Проміжний коефіцієнт покриття (Кал ) уточнює і показує можливість підприємства в погашенні поточних боргів за рахунок ліквідних активів, якщо дебіторська заборгованість не має підстав для сумнівів.

Для визначення проміжного коефіцієнта покриття (Кпп ) поміж високоліквідних активів залучаються засоби в розрахунках.

Грошові Короткострокові Засоби

засоби + фінансові + в розрахунках

вкладення

Кпп = ------------------------------------------------ (1.2)

Короткострокові + Кредиторська

позики заборгованість

Бажаним значенням Кпп вважається діапазон від 0,8 до 1,5 і вище. Але слід мати на увазі, що достовірність висновків по результатах розрахунку в значній мірі залежить від надійностідебіторської заборгованості. Сумнівна заборгованість може створити загрозу платоспроможності підприємства.

3. Загальний коефіцієнт покриття (ліквідності) - Коп відображає забезпеченість поточних боргів підприємства всім обсягом оборотних засобів і розраховується за формулою:

Оборотні засоби

Коп = -----------------------------------------, (1.3)

Короткострокові + Кредиторська

позики заборгованість

Підприємства намагаються збільшити значення Коп до 2,3 одиниць [4;ст.96]. В цьому випадку вони мають значний обсяг вільних ресурсів, що формуються за рахунок власних джерел. Якщо ж значення Кпп близьке до 1, можна стверджувати про неможливість сплатити підприємством свої рахунки і високим фінансовим ризиком, пов’язаним з діяльністю компанії.

Фінансова стійкість конкурента, що виражається в його спроможності реагувати на дестабілізуючі дії конкурентного середовища в області фінансової політики, може бути оцінена з допомогою наступних показників [4;ст.97-99]:

1. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (Кпв ), що відображає з одного боку, ступінь залежності підприємства від позикових засобів, з іншого – безпеку сторонньої позики, розраховується по формулі:

Зобов’язання підприємства по залучених

позикових засобах

Кпв = ------------------------------------------------, (1.4)

Власні засоби підприємства

Нормальне ведення бізнесу потребує, щоб це співвідношення зменшувалося і було не менше 1.

2. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кдп ), що оцінює залежність підприємства від довгострокових позик, розраховується наступним чином:

Довгострокові кредити і займи

Кдп =-----------------------------------, (1.5)

Довгострокові + Власні

кредити і займи засоби

Він вказує на частку довгострокових позик, що залучені для фінансування майна підприємства, поряд із власними засобами. Практика роботи підказує, що нормальна тенденція Кдп – зменшення, бажаний діапазон значень – (0-0,2).

3. Коефіцієнт маневреності власних засобів (Кмв ) свідчить про ступінь мобільності використання власних засобів підприємства і розраховується за формулою:

Власні оборотні засоби

Кмв =-----------------------------------, (1.6)

Сума власних коштів

4. Коефіцієнт накопичення амортизації (Кна ) характеризує інтенсивність звільнення іммобілізованих ресурсів в основних засобах і нематеріальних активах. Його значення показує, яка частка основних засобів і нематеріальних активів вже погашена амортизаційними відрахуваннями.

Сума накопиченої амортизації

(зносу) майна

Кна =-----------------------------------------, (1.7)

Первісна вартість амортизованого майна

Показники рентабельності відображають кінцеві результати діяльності підприємства, його можливість нарощувати капітал в конкретних кон’юнктурних умовах. До найбільш важливих показників рентабельності відносяться [4;ст.99-100]:

1.Рентабельність вкладень в підприємство (Рвп ):

Балансовий прибуток

Рвп =----------------------------, (1.8)

Середня вартість майна

Цей показник показує середній відсоток віддачі від вкладень в майно підприємства, що формується із власних і позикових коштів.

2. Рентабельність виробничих фондів (Рвф ):

Балансовий прибуток

Рвф =-----------------------------------, (1.9)

Середня вартість основних фондів

і матеріальних оборотних засобів

3. Рентабельність реалізованої продукції (Ррп ):

Прибуток від реалізації товарів

(робіт, послуг)

Ррп =--------------------------------------, (1.10)

Виручка від реалізації продукції

Крім наведених показників використовуються також:

1) кількісні показники ресурсного потенціалу (вартість основних фондів, середньоспискова чисельність працівників за рік, середньорічна вартість оборотних коштів, фонд оплати праці);

2) показники інтенсивності використання ресурсів (продуктивність праці, фондовіддача, зарплатовіддача);

3) показники ефективності (рентабельність основних фондів, рентабельність оборотних активів, рентабельність коштів на оплату праці).

Інколи в практиці значення показників рентабельності спотворюються за рахунок навмисного заниження обсягів фактично одержаного прибутку і підвищення обсягів фактичних витрат. При цьому використовуються не тільки нелегальні методи. В зв’язку з цим при аналізі рентабельності важливо знати реальну і фіктивну складову рентабельності з тим, щоб більш точно оцінювати прибутковість роботи підприємства.

Існує декілька методів визначення рівня конкурентоспроможності підприємства на регіональному ринку товарів та послуг.

Одним з них, і найбільш поширеним у практиці оцінки конкурентоспроможності (за достовірністю та доступністю вихідної інформації) є метод різниць . Згідно цього методу при аналізі конкурентоспроможності підприємства оцінюються показники, що характеризують ефективність використання ресурсів та витрат підприємства, обсяги діяльності, що характеризують розмір потенціалу підприємства. На основі даних про конкурентів розраховується відношення показників досліджуваної фірми або до середніх значень даних показників по сукупності аналогічних фірм, або до показників лідера ринку. Перевагою цього методу є врахування великої кількості показників та можливість визначити “слабкі місця” фірми або конкурентів. Недолік – вимагає досить працемістких розрахунків та великого обсягу звітних даних про конкурентів, що не завжди доступні для дослідження.

Сутність оцінки конкурентоспроможності за ранговим методом полягає в наступному: 1) кожен з показників по всій сукупності порівнюваних фірм ранжується, тобто присвоюється порядковий номер, це повторюється з кожною фірмою; 2) розраховується середнє значення рангу підприємства на основі якого і дається однозначна оцінка конкурентів. Переваги – дозволяє дати однозначну оцінку рівня конкурентоспроможності кожного підприємства. Недоліки – не враховує розміри фактичного відхилення окремих показників конкурентів у ранговому виразі.

Інтегральний метод базується на розрахунку індексів окремих показників конкурентоспроможності. Перевагою методу є те, що він дозволяє дати оцінку конкурентоспроможності в динаміці, тобто врахувати можливі зміни в тактиці роботи підприємства за певний період, крім того, метод дозволяє дати характеристику потенційної конкурентоспроможності. Недоліком методу є те, що переважно високу оцінку конкурентоспроможності будуть мати підприємства, в яких конкурентний статус в базовому періоді був достатньо низький.

Метод оцінки конкурентоспроможності по окремих напрямках діяльності підприємства використовує велику кількість окремих показників, що характеризують як кількісний, так і якісний бік діяльності підприємства. Оцінка якісних характеристик проводиться в балах. Узагальнююча оцінка конкурентоспроможності будується на основі характеристик по окремих напрямках діяльності. Недолік – недостатня повнота інтегрованої оцінки підприємства в цілому.

Істотний поштовх до розвитку і практичного використання в аналізі конкурентоспроможності економічно-математичних методів дала розробка і наступне виробництво і збут у масових масштабах обчислювальної техніки. Комп'ютер "вдихнув друге життя" у багато математичних методів як в галузі нових розробок, так і в сфері застосування уже відомих методів аналізу конкурентоспроможності.

Програмно-технічні засоби підтримки прийняття рішень у вигляді різноманітних прикладних програм, експертні системи ("інтелектуальні" комп'ютерні програми з базою знань з предметної галузі) з алгоритмами опрацювання евристичних знань створюють реальні передумови для "комп’ютерно інтегрованої" технології прийняття ефективних рішень в галузі підвищення конкурентоспроможності підприємства. Тому все більший інтерес останнім часом викликають евристичні методи - неформалізовані методи вирішення економічних задач, засновані на аналізі сформованої ситуації, минулому досвіді, експертних оцінках. Діяльні господарі, менеджери і маркетологи, економісти й інженери при наявності гарних міждисциплінарних знань і навичок знаходять у цій технології безмежне поле для аналітичної діяльності. Вирішення будь-якої задачі починається з її постановки. Змістовний аналіз задачі, вихідних даних і можливих методів її рішення визначає вид і структуру таблиць, перелік і розміщення розрахункових формул, вхідних і вихідних даних.

Конкурентоспроможність підприємства, також можна оцінити за допомогою методу відставання від лідера . Відставання від лідера розраховується за наступною формулою [13;ст.297]:

Рп = sqrt (∑(1-Кп)^2), де (1.11)

sqrt – корінь квадратний;

Кп – коефіцієнт відставання від лідера.

Було розглянуто багато методів оцінки рівня конкурентоспроможності фірми, в дані роботі буде розглянуто два методи оцінки рівня конкурентоспроможності: метод відставання від лідера та інтегральний метод.


1.3. Комплекс завдань щодо аналізу та

планування конкурентоспроможності підприємства.

Визначним елементом в постановці завдань конкурентної боротьби являється маркетингова орієнтація підприємства, що базується на його виробничо-господарських можливостях і кон’юнктурі ринку. В зв’язку з цим формулювання завдань аналізу необхідно починати з уточнення основних пріоритетів підприємства в області маркетингу. Для цього необхідно відповісти на ряд питань, які допомагають виділити основні орієнтири господарської діяльності підприємства в умовах, що панують на ринку:

1.Які зміни виникли в ринковій кон’юнктурі?

Одержати відповідь на дане питання можливо на основі ревізії процесу реалізації продукції і методів маркетингу. Необхідно уточнити:

· чи змінився ринок за обсягом, структурою, географічним розміщенням і характером реалізації товарів (робіт, послуг);

· чи з’явилися ніші на ринку і чи використовуються вони;

· що проводять конкуренти та що в їх діяльності відрізняється від діяльності аналізуємого підприємства;

· яким чином змінився розподіл часток ринку між підприємствами;

· наскільки точно відомі потреби споживачів;

· чи відповідає маркетингова діяльність підприємства реально існуючому ринку.

2. В якому напрямку повинно розвиватися підприємство?

Відповідь на дане питання необхідно розпочинати з формулювання загальних цілей маркетингової стратегії і розробки маркетингового плану діяльності підприємства. Це забезпечить підприємство структуризованою програмою діяльності і контролю реалізації, а також створить умови проектування ефективних маркетингових засобів. В результаті необхідно мати чітке уявлення про те:

- на які цілі необхідно орієнтувати маркетинг підприємства;

- із чого складається стратегія розвитку маркетингу;

- на основі якого типу стратегії повинна будуватися діяльність підприємства (насичення ринку, розвиток ринку та його зміни, розробка нового продукту, диверсифікація).

3.Яким шляхом перейти в нове становище?

Головним моментом тут являються способи і методи реалізації наміченого плану, тобто визначення:

- практичних прийомів і методів маркетингу;

- кількісного і якісного стану служби маркетингу, яка повинна реалізувати помічений план;

- системи забезпечення і обслуговування служби маркетингу;

- напрямків підвищення кваліфікації персоналу служби маркетингу;

- методів контролю маркетингової діяльності.

Ясне уявлення про маркетингові завдання підприємства на майбутній період дозволяє виділити найбільш значущі сторони діяльності конкурентів, що ускладнюють своєчасне і в повному обсязі виконання намічених планів. На цій основі формулюється мета аналізу, уточнюється його об’єктна база.

Істотний поштовх до розвитку і практичного використання в аналізі конкурентоспроможності дала розробка і наступне виробництво і збут у масових масштабах обчислювальної техніки. Комп'ютер "вдихнув друге життя" у багато математичних методів як в галузі нових розробок, так і в сфері застосування уже відомих методів аналізу конкурентоспроможності.

Програмно-технічні засоби підтримки прийняття рішень у вигляді різноманітних прикладних програм, експертні системи ("інтелектуальні" комп'ютерні програми з базою знань з предметної галузі) з алгоритмами опрацювання евристичних знань створюють реальні передумови для "комп”ютерно інтегрованої" технології прийняття ефективних рішень в галузі підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Розглянемо процес формування такого алгоритму в середовищі електронної таблиці на прикладі оцінки конкурентноздатності (рис. 1.3.). Конкурентоспроможність

- комплексна характеристика можливостей підприємства, його фінансового стану. До чинників конкурентоспроможність відносять якість продукції (товарів, робіт, послуг), що реалізується підприємством, фінансову стійкість, економічні показники діяльності, доля на ринку, культура обслуговування, а також інші чинники, що можуть у свою чергу характеризуватися набором параметрів. Підприємства-конкуренти, які діють на регіональному ринку аналогічної продукції, але мають різні показники діяльності, фінансового стану, долі на ринку, утворюють параметричний ряд.

Місце кожного такого підприємства в параметричному ряду характеризується параметричним індексом, який являє собою співвідношення між фактичним і еталонним (лідируючим) значеннями параметра.[ 13;ст.297].

Iij = (Пфij/Пеij)^p (1.12)

де Iij - параметричний індекс і-го конкурента; Пфij, Пеij - відповідно фактичне й еталонне значення параметра; р - показник ступеня, що приймає значення 1, якщо збільшення Пфij підвищує конкурентноздатність підприємства, і (-1) - у протилежному випадку.

Якщо зіставляються об'єктивні кількісно вимірні техніко-економічні показники зі стандартними (нормативними, проектними) їхніми розмірами, то параметричний індекс іменується жорстким. М'який же параметричний індекс базується на експертних (бальних) оцінках.

Зведений індекс по 1-му підприємству обчислюється на основі параметричних індексів з урахуванням ступеня важливості для підприємства кожного j-го параметра. Вага або коефіцієнт значимості визначається експертним ранжируванням показників підприємства. Сума коефіцієнтів значимості по всіх ознаках звичайно приймається рівній одиниці.

Іі = (∑Іij*Wj)/∑Wj (1.13)

де Wj – вага j-го параметра.

Груповий індекс по сукупності підприємств, що діють на аналогічному ринку, може бути визначений як середньоарифметична

Іr = ∑Ii/m (1.14)

де m - кількість товарів у групі.

Таким чином, для найбільш змістовного аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємства необхідна чітка постановка задач та методів їх вирішення із застосуванням сучасної техніки та технології обробки даних.

ІІ. Оцінка конкурентоспроможності підприємства ТОВ “Макро-Альфа” за 1999-2000 рр.

2.1. Аналіз динаміки основних показників господарської діяльності підприємства

В даній дипломній роботі буде досліджуватись діяльності ТОВ “Макро-Альфа”, яке спеціалізується на наданні послуг з будівництва, реконструкції, проектування, та виконанні супутніх робіт.

Як видно з назви - це товариство з обмеженною відповідальністю, яке було створено у 1998 році. На рис.2.1 показана його організаціййна структура.

Дана організаційна структура є лінійно-функціональною, але вона не являється досконалою. Однією з причин недосконалості структури є відсутність маркетингового відділу (або окремої людини, яка б займалась питаннями маркетингових досліджень).

Діяльність підприємства в цілому оцінюється цілою низкою аналітичних показників, як абсолютних, так і відносних. Одним з основних абсолютних показників його діяльності є обсяги реалізації товарів, робіт або послуг.

На діаграма 2.1 зображено динаміку обсягів реалізації ТОВ “Макро-Альфа” за період з І кварталу 1999 року по І квартал 2000 року. Як бачимо, в 1999 році спостерігалась чітка тенденція до зростання обсягів реалізації підприємства.

Найбільшими темпами обсяги реалізації підприємства зросли в ІІІ кварталі 1999 року (на 40,8%) і склали 2116,3 тис.грн., найменшими – в ІІ кварталі порівняно з

попереднім періодом – на 36,5 тис.грн. і склали 1503,2 тис.грн. за квартал.

В І кварталі 2000 року спостерігається значне зниження обсягів реалізації (на 1403,3 тис.грн. за квартал).

Це можливо пояснити недосконалістю організаційної структури, як видно з рис.2.1. на даному підприємстві відсутній маркетинговий відділ (або людина), який би займався питаннями маркетингових досліджень, вивченням ринку збуту, знаходженням реальних споживачів, яким необхідні дані послуги та ін.

Обсяги балансового прибутку, як результативного показника діяльності ТОВ “Макро-Альфа”, можна прослідкувати в динаміці за допомогою діаграма 2.2. Як бачимо, коливання величини балансового прибутку по періодах протягом 1999-2000 рр. досить значне. Так, в ІV кварталі 1999 року він зріс на 123,5 тис.грн. і склав 181,4 тис.грн. А вже в І кварталі 2000 року становив лише 9,2 тис.грн.

Ці дані свідчать про незважену політику підприємства щодо управління прибутком. Такий стан речей не сприяє підвищенню конкурентноздатності його на ринку.

Найбільш змістовну інформацію про показники діяльності ТОВ “Макро-Альфа” у досліджуваному періоді можна одержати з аналізу структури обсягів реалізації послуг підприємства, який міститься в таблиці 2.1.

Як бачимо з таблиці, в структурі обсягів реалізації підприємства сталися деякі зміни. Так, в ІІІ кварталі 1999 року значно зросла частка результату від реалізації (на 16,33%). Зменшилась питома вага собівартості.



В наступних періодах частка прибутку від реалізації послуг ТОВ “Макро-Альфа” помітно скоротилася (відповідно на 11,63 та 6,9%).

Про загальні результати діяльності підприємства можемо зробити висновки за даними таблиці 2.2. В ІІ півріччі 1999 року значно зросли не лише абсолютні показники діяльності підприємства, але і відносні показники рентабельності. Найбільшими темпами зростав чистий прибуток у ІV кварталі 1999 року. В цей же період значно зросли коефіцієнти рентабельності (до поточних активів, майна підприємства, власного капіталу).

В І кварталі 2000 року порівняно з аналогічним періодом 1999 року зросли лише загальна середня вартість майна (на 117,1 тис.грн.), капітал та резерви підприємства (на 120,8 тис.грн), середня сума поточних активів (на 187,6 тис.грн.). Решта показників знизилась, особливо обсяг виручки від реалізації, який в І кварталі 2000 року склав лише 6,4 тис.грн.

На протязі 1999 року в ІІІ та ІV кварталах рівень рентабельності діяльності підприємства значно зріс, в той час, як в І кварталі 2000 року всі показники рентабельності скоротилися.

Така динаміка основних економічних показників діяльності підприємства “Макро-Альфа” не сприяє зростанню конкурентоспроможності підприємства і потребує ретельного підходу до управління цією діяльністю, тому що ринкові умови є досить жорсткими і подальше зниження обсягів реалізації робіт і послуг та прибутку може призвести до негативних наслідків для підприємства.


На конкурентоспроможність підприємства впливає цілий ряд чинників, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До числа тих, які підприємство має можливість виміряти та справляти на них вплив, можна віднести:

обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), прибуток, структуру капіталу підприємства, комерційні витрати, структуру оборотних коштів.

При оцінці впливу чинників на рентабельність підприємства першим етапом є визначення і розрахунок тих, які впливають на рентабельність обсягів продажу послуг ТОВ “Макро-Альфа” (зміна ціни послуг та їх собівартості).

З цією метою модифікуємо формулу рентабельності обсягу реалізації [6; ст.85]:

Рvp = Пр/Vp = (Vp – S)/Vp , (2.1)

де Пр – прибуток від реалізації;

Vр – обсяг реалізації;

S – собівартість реалізації, включаючи управлінські та комерційні витрати (таблиця 2.3.).

Як бачимо з таблиці, хоча в І кварталі 2000 року балансовий прибуток підприємства становив позитивну величину, але прибуток від реалізації послуг зокрема склав негативну величину (збиток від реалізації в сумі 8,3 тис.грн.). В І кварталі 1999 року виручка від реалізації перевищила собівартість прибуток від реалізації склав 54 тис.грн.

Збитковість реалізації протягом останнього періоду на підприємстві склала 7 коп/1грн виручки; збиток від реалізації дає підстави вважати, що при подальшому зростанні збитків від реалізації підприємства (не лише в абсолютних, а і у відносних показниках збитковості) його

очікують негативні наслідки. Але за такої величини збитковості підприємство має можливості до реабілітації”, скорочення збитків від реалізації у майбутньому.


очікують негативні наслідки. Але за такої величини збитковості підприємство має можливості до реабілітації”, скорочення збитків від реалізації у майбутньому.


очікують негативні наслідки. Але за такої величини збитковості підприємство має можливості до реабілітації”, скорочення збитків від реалізації у майбутньому.

Основним завданням на найближчі періоди є уповільнення темпів зростання збитків від реалізації послуг підприємства.

Зниження показників рентабельності реалізації ТОВ “Макро-Альфа” свідчить про падіння конкурентоспроможності реалізованих ним послуг, тому що дозволяє припускати скорочення попиту на свої роботи та послуги. Про це також свідчать суми позареалізаційних доходів, за рахунок яких у І кварталі 2000 року підприємство вийшло на позитивну суму балансового прибутку (при негативному показнику прибутку від реалізації).

Розрахуємо вплив зміни ціни та собівартості реалізованих послуг методом ланцюгових підстановок.

1.Зміна збитковості обсягу продажу за рахунок зміни ціни реалізації (ΔРvp(Δ ціни)):

ΔРvp(Δ ціни) = (Vр1-S0)/Vp1 – (Vp0-S0)/Vp0 =

= (1190-1409,7)/1190 – (1463,7-1409,7)/1463,7 = -0,222 або –22,2%;

2.Зміна збитковості обсягу продажу за рахунок збільшення собівартості реалізації (ΔРvp(Δ S)):

ΔРvp(ΔS) = (Vp1-S1)/Vp1 – (Vp1-S0)/Vp1 =

= (1190-1198,3)/1190 – (1190-1409,7)/1190 = -0,192 або –19,2%.

3.Перевіримо відповідність загального зростання збитковості реалізації ТОВ “Макро-Альфа” за період 1999-2000 рр. та сукупність впливу чинників:

ΔРvp = ΔРvp(Δ ціни)+ ΔРvp(ΔS) = -22,2 – 19,2 = -41,4%.

Похибка обумовлена округленнями при розрахунках впливу окремих чинників і є незначною.

Наступний етап аналізу – дослідження взаємозв’язку між показниками рентабельності активів, оборотності активів та рентабельності реалізованої продукції (послуг) ТОВ “Макро-Альфа” [6; ст.86].

Ра = Пч/А = Vp/A * Пч/Vр (2.2)

Цей показник відображає прибутковість (збитковість) активів, яка обумовлена ціноутворювальною політикою підприємства і рівнем витрат на виробництво і реалізацію послуг (рівень рентабельності/збитковості). Крім того, через рентабельність (збитковість) активів можна оцінити ділову активність підприємства і через оборотність активів, його конкурентоспроможність.

Наведена формула (2.2) рентабельності активів вказує на шляхи підвищення рентабельності (зниження збитковості) засобів: 1) при низькій прибутковості (високій збитковості) послуг необхідно прагнути до прискорення оборотності активів та їх елементів; 2) і навпаки – низька ділова активність підприємстваможе бути компенсована лише зниженням витрат або зростанням цін на послуги, тобто підвищенням рентабельності реалізації послуг.

Факторний аналіз рентабельності активів здійснимо методом ланцюгових підстановок, використовуючи дані таблиці 2.4.

Як бачимо, рентабельність активів зменшилась на 1,9%. Якщо в І кварталі 1999 року рентабельність активів

становила 1,547%, то в І кварталі 2000 року збитковість активів підприємства склала –1,9%. Це свідчить про нерентабельне використання активів ТОВ “Макро-Альфа” протягом останнього року.

1.Зміна рентабельності активів за рахунок прискорення оборотності активів (ΔРа(ΔОа)):

ΔРа(ΔОа) = Оа1*Рп0 – Ра0 = 0,504*2,6 – 1,547 = -0,237;

2.Зміна рентабельності активів за рахунок зниження рентабельності реалізації (ΔРа(ΔРп)):

ΔРа(ΔРп) = Ра1 – Оа1*Рп0 = -0,353 – 0,504*2,6 = -1,663;

3.Перевіримо відповідність загальної зміни рентабельності активів (збитковості) сумі впливу факторів:

ΔРа = ΔРа(ΔОа)+ ΔРа(ΔРп) = -0,237-1,663 = -1,9.

Як бачимо, збитковість активів ТОВ “Макро-Альфа” збільшилась переважно за рахунок зниження рентабельності реалізації на 3,3%.

Показник рентабельності фондів має формулу [6; ст.88]:

Рф = П/(ОВФ+МОА) (2.3)

де П – прибуток підприємства;

ОВФ – сума основних виробничих фондів;

МОА – сума матеріальних оборотних активів

Цей показник знаходиться у прямій залежності від рентабельності послг та у зворотній залежності від зміни фондомісткості її реалізації.

Підвищення рентабельності реалізації підприємства забезпечується переважно зниженням собівартості реалізації послуг. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижча фондомісткість, вища фондовіддача і як наслідок цього, зростання рентабельності виробництва. При покращенні використання матеріальних оборотних активів зменшується їх величина, яка припадає на 1 грн реалізованих послуг. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками зростання рентабельності реалізації.

При аналізі рентабельності вихідні формули модифікуються шляхом ділення чисельника та знаменника на обсяг реалізації. Таким чином, модель має наступний вигляд [6; ст.88]:

Рп = Рvp/(Кзок+Фм) = ((П/Vp*((Vp-S)/Vp)/(ОВФ/Vp+МОА/Vp) (2.4)

Де Феv– фондомісткість реалізації;

Кзоr – коефіцієнт закріплення матеріальних оборотних активів.

Числова оцінка впливу окремих чинників на рівень рентабельності реалізації визначається методом ланцюгових підстановок (таблиця 2.5).

Загальна зміна рентабельності підприємства “Макро-Альфа” – зменшення на 3,595% - утворилась за рахунок наступних чинників:

= зменшення рівня рентабельності послуг на 4,39% призвело до скорочення рентабельності підприємства на

(-3,595/(0,635+0,52)) – 3,194 = -3,11 – 3,194 = -6,304%;

= збільшення фондомісткості призвело до скорочення рентабельності підприємства на

-0,697/(0,844+0,52)*100% + 40,1 = -11,0%.

-0,401 + 0,512 = 0,111%.

Зростання коефіцієнту закріплення матеріальних оборотних засобів (тобто уповільнення оборотності) справляє негативний вплив на рентабельність реалізації ТОВ “Макро-Альфа” протягом останнього часу.

Таким чином, конкурентоспроможність підприємства по показниках рентабельності останнім часом дещо знизилась. Переважно чинники, що вплинули на таке зменшення, пов’язані з реалізацією послуг (обсяг реалізації, витрати, рівень рентабельності послуг та фондомісткість реалізації). Це необхідно врахувати при розробці заходів підвищення рівня конкурентоспроможності у ТОВ “Макро-Альфа” на майбутній період.

2.2. Порівняльний аналіз рівня конкурентоспроможності підприємства з основними конкурентами по галузі

В умовах дії ринкових важелів в конкурентній боротьбі перемагає лише те виробництво, яке є конкурентноспроможним і використовує новітні досягнення науково-технічного прогресу, впроваджує нові технології, проводить ретельні маркетингові дослідження, що дозволяє йому орієнтуватися в запитах та потребах споживачів, отримувати ресурси, уникнути банкрутства.

Для досягнення підприємством конкурентноспроможного рівня необхідно досягти високих результатів перш за все у виробничій діяльності, організації збуту та просування своєї продукції; стабілізувати свій фінансовий стан і постачати на ринок конкурентноспроможну продукцію.

До показників, що характеризують конкурентоспроможність продукції, що виробляється підприємством, належать: технічні, економічні, нормативні параметри.

Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена шляхом співставлення конкретних позицій декількох підприємств на одному ринку. Обізнаність відносно інших підприємств-конкурентів визначається наступними параметрами: технологія; здатність обладнання; знання та практичний досвід персоналу; система управління; маркетингова політика; імідж; комунікації; можливість адаптуватися до мінливих умов конкуренції.

Умовою виживання та основою стабільності положення підприємства служить його стійкість. Внутрішня стійкість – це загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його діяльності. Відносні показники фінансової стійкості характеризують також конкурентоспроможність підприємства на ринку.

До показників фінансової стійкості належать: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами; коефіцієнт маневреності власного капіталу; індекс постійного активу; коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів; коефіцієнт зносу; коефіцієнт реальної вартості майна; коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення позикових та власних ресурсів.

Оцінити конкурентоспроможність підприємства за допомогою показників фінансової стійкості можна, також порівнявши їх значення з аналогічними підприємствами.

На сьогоднішній день основними конкурентами ТОВ “Макро-Альфа” є: СП “NSI-Construction”, “WIL”, “Cан-Гобен” (всі – м.Київ).

Для розрахунку показників фінансової стійкості доцільно звести дані балансів підприємства в розрахункову таблицю (таблиця 2.6.). Ці дані є


інформаційним забезпеченням для аналізу динаміки показників фінансової стійкості підприємства “Макро-Альфа” в 1999-2000 рр. (таблиця 2.7).

Як бачимо з таблиці, протягом 1999-2000 р.р. всі показники (розраховані за допомогою формул 1.1-1.10) його фінансової стійкості дещо змінилися.

В І кварталі 1999 р. зросли показники забезпеченості власними коштами матеріальних запасів та майна підприємства в цілому (відповідно на 0,011 та 0,13 грн вл.коштів/на 1 грн матеріальних запасів та майна). Зросли також коефіцієнт маневреності власного капіталу (на 0,012) та коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (на 0,101). В той же час скоротилися індекс постійного активу (на 0,012), коефіцієнт реальної вартості майна та автономії (відповідно на 0,044 та на 0,034), що свідчить про зниження концентрації власного капіталу та скорочення рівня виробничого потенціалу і забезпеченості засобами виробництва. Дещо зріс коефіцієнт зносу основних засобів, але величина цього зростання невелика (0,005).

В ІІ кварталі продовжував скорочуватися індекс постійного активу, що вказує на зменшення основних засобів та позаоборотних активів у джерелах власних коштів підприємства. Збереглася також тенденція до зростання забезпеченості підприємства власними коштами (+0,067) і маневреності власного капіталу, що з фінансової точки зору свідчить про зростаючу мобільність



власних джерел коштів. Напрямки динаміки коефіцієнтів реальної вартості майна, автономії та співвідношення позикових та власних коштів у ІІ кварталі 1999 р. змінилися на протилежні. Зросла частка у вартості майна матеріальних засобів (К реальної вартості майна зріс на 0,049), підвищилась фінансова незалежність підприємства (К автономії зріс на 0,065). Відповідно скоротилася частка позикових коштів у структурі джерел фінансування (-0,085).

У ІІІ кварталі продовжувала зростати лише забезпеченість матеріальних запасів підприємства власними коштами (+0,088). Решта показників (крім індексу постійного активу) зменшилася. Найбільшими темпами зменшувалась доля матеріальних активів у загальній сумі засобів підприємства (-0,207). У цей період значно змінилося співвідношення позикових і власних коштів на користь перших (+0,365).

В кінці 1999 р. знову зріс коефіцієнт реальної вартості майна і склав на 1.01.2000 р. 0,88. Вперше за період з початку року зменшилась забезпеченість матеріальних запасів власними коштами (-0,25) і склала на початок 2000 р. 31,5% від вартості матеріальних запасів. Коефіцієнт зносу основних засобів знову зріс до рівня ІІ кварталу і склав 0,008. На рівень ІІ кварталу також повернувся коефіцієнт автономії. Це означає зростання фінансової незалежності підприємства.

У І кварталі 2000 року значних змін у показниках фінансової стійкості досліджуваного підприємства не сталося. Значно скоротилася лише доля позикових коштів (-0,148) та знос основних засобів (-0,14). Це свідчить про деяке оновлення матеріально-технічної бази підприємства на початку нового року.

В цілому показники фінансової стійкості по підприємству дещо відрізняються від рекомендованих норм для збереження конкурентоспроможності. Відповідали цим нормам на початок ІІ кв. 2000 р. лише коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт автономії та співвідношення позикових та власних коштів.

Для підвищення фінансової стійкості підприємства йому необхідно: підвищити забезпеченість матеріальних запасів власними коштами (до 0,6-0,8), маневреність власного капіталу (до 0,5). Рекомендований коефіцієнт зносу також становить 0,5, тоді як на підприємстві він становить лише 0,024.

Керівництво повинно вжити заходів до підвищення забезпечення матеріальних запасів власними коштами у випадку, якщо воно подбає про підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку.

За даними таблиць 2.8. та 2.9. можна скласти уявлення про відносний рівень конкурентоспроможності ТОВ “Макро-Альфа” поряд з основними конкурентами, які надають на ринку аналогічні послуги і націлені на аналогічні сегменти споживачів.

Як бачимо з таблиці, досліджуване підприємство стабільно відстає від рівня конкурентів за показниками зносу основних засобів. Це підтверджує необхідність деякого його підвищення у майбутньому. Серед розглянутих конкурентів найбільший рівень забезпеченості власними коштами має фірма “Сан-Гобен”. Однак за цим показником ТОВ “Макро-Альфа” має тенденцію до зростання, яку

необхідно прискорити, тому що відставання у коефіцієнтах досить значне, особливо на початку року (-0,214).

За забезпеченістю матеріальними запасами власними коштами та маневреністю власного капіталу підприємство випереджає СП “NSI-Construction” та “WIL”, однак відстає від фірми “Cан-Гобен” (відповідно на 0,122 та 0,746). Індекс постійного активу на підприємстві “Макро-Альфа” також залишає бажати кращого. За цим показником підприємство випереджає лише “Сан-Гобен”, але відстає від двох інших конкурентів.

Такий стан справ вимагає підвищення частки основних засобів та позаоборотних активів у джерелах власних коштів підприємства з метою підвищення фінансової стійкості та зменшення впливу інфляції на кошти, вкладені у підприємство.

Фірма “Макро-Альфа” не має довгострокових позикових коштів у структурі джерел фінансування, тому судити про його конкурентоспроможність можна лише з точки зору втрат можливостей підприємства у використанні довгострокових позикових коштів.

На основі даних про відмінності підприємства від конкурентів у показниках оцінки конкурентоспроможності можливе вироблення ефективної стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності даного підприємства.

Крім показників фінансової стійкості, конкурентоспроможність характеризується також показниками платоспроможності підприємства порівняно з конкурентами, що розраховані на основі показників, які наведені в § 1.2 за формулами 1.1 - 1.3.

Дані про платоспроможність ТОВ “Макро-Альфа” можна проаналізувати на основі показників по балансу підприємства (таблиця 2.10.).

За допомогою даних таблиць 2.10. та 2.11. можемо зробити деякі висновки щодо рівня платоспроможності підприємства порівняно з показниками конкурентів. Так, щодо коефіцієнта абсолютної ліквідності, який характеризує долю найбільш ліквідних активів в сумі поточних зобов’язань, можна сказати про деякі переваги досліджуваного підприємства над фірмою “WIL” (на 0,003 та 0,033 відповідно на початок та кінець року).

Випереджання спостерігалось на початку року також над СП “NSI-Construction” (0,008). Однак стійке відставання – від показника абсолютної ліквідності фірми “Сан-Гобен”. Це, крім усього іншого, може стати причиною втрати можливостей по користуванню позиковими та залученими коштами, які будуть доступні, наприклад, підприємству “Сан-Гобен”. Простим прикладом може бути відстрочення платежу постачальниками з огляду на високий ступінь забезпеченості поточних зобов’язань підприємства.

Таким же чином підприємство відстає і за показником проміжного коефіцієнту покриття. За інших рівних умов, при виникненні критичного становища, “Сан-Гобен” з випереджаючим показником проміжної ліквідності, зможе, не реалізуючи запаси, погасити короткострокові зобов’язання. Цей показник для рекомендується в розмірі 0,4 – 0,5. На підприємстві “Макро-Альфа” на початку року цей показник відповідав рекомендованій нормі, однак на


кінець звітного періоду він скоротився і склав лише 0,283.

Не викликає занепокоєння загальний коефіцієнт покриття (ліквідності), тому що лише за цим показником досліджуване підприємство нестабільне, але випереджає конкурентів. Він показує, якою мірою поточна кредиторська заборгованість забезпечується поточними активами. Тобто підприємство (згідно розрахованих даних) має 1,33 грн. поточних активів на 1 грн. поточних зобов’язань. Найменша відмінність – у підприємства “Сан-Гобен” (0,029).

Для розрахунку показників рентабельності на підприємстві застосовуються показники балансового прибутку, середньої величини майна підприємства, середньої вартості основних фондів та матеріальних оборотних активів, а також обсяги реалізації послуг за період (таблиця 2.12.).

Окремі абсолютні показники не можуть дати уявлення про рівень рентабельності того чи іншого підприємства і його діяльності, тому що такий рівень визначається лише у співвідношенні величини балансового прибутку за період (в даному випадку за рік) до середньої валюти балансу, вартості матеріальних активів, обсягів реалізації (таблиця 2.13.)

Як бачимо з даних таблиці, ТОВ “Макро-Альфа” за більшістю показників рентабельності випереджає конкурентів, особливо за рівнем рентабельності виробничих фондів (основні фонди + матеріальні оборотні активи). За цим показником воно відстає лише від фірми “Сан-Гобен”.

За рівнем рентабельності майна підприємство відстає лише від СП “NSI-Construction” (-0,008). Інші підприємства воно випереджає (“WIL” – на 0,043, “Сан-Гобен” – 0,009).

Досить слабка на підприємстві “Макро-Альфа” рентабельність реалізації, за якою гірший за неї лише “Сан-Гобен” (на 0,032%), а СП “NSI-Construction” та фірма “WIL” випереджають відповідно на 0,034 та 0,037.

За допомогою розрахованих показників для різних підприємств можемо оцінити їх конкурентоспроможність також за допомогою методу відстані від лідера. В таблиці 2.14. наведено значення показників конкурентоспроможності чотирьох підприємств, в тому числі і досліджуваного ТОВ “Макро-Альфа”.

Лідером за кожним з показників є підприємство, у якого показник найвищий, цей показник і приймається за одиницю при розрахунку коефіцієнта відставання інших підприємств (таблиця 2.15.). Коефіцієнти відставання розраховуються як відношення показника кожного з підприємств до показника-лідера.

Згідно до формули відставання від лідера за сумою всіх показників буде становити:

Р(М-А) = sqrt((1-0.983)^2+(1-0.5)^2+(1-0.807)^2+(1-0.443)^2+

+(1-0.8)^2+(1-0.74)^2+(1-0.391)^2+(1-0.516)^2+(1-0.95)^2+

+(1-0.782)^2+(1-0.879)^2) = sqrt(1.3754) = 1.173;

Аналогічним чином розраховується відставання від лідера решти підприємств. Після розрахунків одержимо наступні значення відставання:

Р(Макро-Альфа) = 1,173;

Р(NSI-Construction) = 1,031;

Р(WIL) = 2,097;

Р(C-Г) = 1,274.

Отже, як бачимо, найбільш вигідне становище серед конкурентів має СП “NSI-Construction”, відставання від лідера якої становить лише 1,031. Досліджуване підприємство посідає друге місце, відставання якої становить 1,173. Аутсайдером регіонального ринку є фірма “WIL”, відставання від лідируючих показників якого складає 2,097.

Крім показників фінансової стійкості, платоспроможності та рентабельності доцільно також порівняти показники ефективності використання ресурсного потенціалу за допомогою методу ранжування, який дозволить визначити місце підприємства серед найближчих конкурентів (табл.2.16.).

Як бачимо з таблиці, досліджуване підприємство має досить високі показники інтенсивності використання ресурсів та ефективності, за якими посідає друге місце за сумою рангів (перше місце - найменша сума рангів). За кількісними показниками ресурсного потенціалу підприємство знаходиться майже на рівні фірми “Сан-Гобен” і випереджає двох інших конкурентів.

Це свідчить про те, що при обмеженому ресурсному потенціалі підприємство зуміло використати його таким чином, щоб за показниками ефективності та інтенсивності використання випередити конкурентів. Однак при цьому підприємство має резерв нарощування ресурсного


потенціалу, так як це дозволяють на даному етапі робити відносні показники ефективності його використання.

Таким чином, в цілому можна зробити висновок про певне відставання ТОВ “Макро-Альфа” від основних конкурентів на ринку за показниками фінансової стійкості, платоспроможності та рентабельності, які характеризують в кінцевому випадку конкурентоспроможність підприємства на ринку та його фінансовий потенціал, однак аутсайдером ринку є “WIL”, а досліджуване підприємство відстає від лідера незначно.

2.3. Визначення конкурентного статусу підприємства

Конкурентний статус підприємства визначає рівень освоєння потенційних можливостей господарюючого суб’єкта. Це поняття не слід плутати або ототожнювати з такими характеристиками, як конкурентоспроможність, конкурентні переваги. На відміну від них, конкурентний статус підприємства використовується не для оцінки положення підприємства на ринку (відносно його конкурентів). Він характеризує можливості підприємства до ведення конкурентної боротьби, передумови досягнення підприємством визначених конкурентних переваг.

Конкурентний статус оцінює ресурсну забезпеченість та підготовленість підприємства до реалізацій стратегічних цілей та завдань, ступінь освоєння своїх потенційних можливостей, характеризує сприятливість умов зовнішнього середовища для створення та підтримки конкурентних переваг.

Оцінка конкурентного статусу підприємства проводиться в долях одиниці та використовується для характеристики його конкурентоспроможності. Наприклад, залежність позиції підприємства в конкурентній боротьбі від його конкурентного статусу може бути ідентифікована так:

0 < КСП < або = 0,4 - слабка позиція;

0,5 < КСП < або = 0,7 - середня позиція;

0,8 < КСП < або = 1,0 - сильна позиція,

де КСП – конкурентний статус підприємства.

Беручи до уваги аналіз показників, проведений в попередніх параграфах роботи, можна визначити конкурентний статус досліджуваного підприємства “Макро-Альфа” на рівні 0,7.

Перспективний конкурентний статус підприємства є узагальнюючою прогнозною оцінкою перспектив його розвитку в майбутньому.

Оцінка перспективного конкурентного статусу підприємства (КСПп) визначається шляхом коригування фактично досягнутого рівня (КСПф) на можливі зміни внутрішнього потенціалу та зовнішнього середовища:

КСПп = КСПф х Іп х Ізс , (2.5)

де Іп – індекс перспективних можливостей внутрішнього потенціалу підприємства;

Ізс – індекс впливу умов зовнішнього середовища.

Внутрішні перспективи зростання конкурентного статусу доцільно досліджувати за окремими функціональними сферами діяльності підприємства, насамперед: виробничої, фінансової, маркетингової, потенціалу трудових ресурсів, менеджменту. Необхідно експертно оцінити можливості удосконалення окремих напрямків діяльності підприємства. Для проведення кількісної оцінки може використовуватися метод балів, згідно з яким перспективи розвитку оцінюються певною кількістю балів.

Для оцінки можливостей розвитку окремих елементів стратегічного потенціалу ТОВ “Макро-Альфа” (табл. 2.17) використаємо 5-бальну систему, в основу якої покладені наступні критерії:

0 балів – перспективи розвитку відсутні;

1 – незначні можливості розвитку;

2 – помірні можливості розвитку;

3 – середні можливості розвитку;

4 – добрі (суттєві) можливості розвитку;

5 – відмінні можливості розвитку.

Таблиця 2.17

Бальна оцінка можливостей розвитку

окремих сфер діяльності ТОВ “Макро-Альфа”

Сфери діяльності підприємства Кількість балів
Виробнича 2
Фінансова 3
Маркетингова 3
Трудові ресурси 2
Система управління 4

Окремі елементи стратегічного потенціалу відіграють різну роль в формуванні перспективного конкурентного статусу підприємства. Оцінка коефіцієнта значущості кожного з них в загальній оцінці може бути проведена за допомогою певної шкали рангів.

Таблиця 2.18

Дослідження значущості окремих сфер діяльності

в оцінці перспектив розвитку підприємства “Макро-Альфа”

Сфери діяльності підприємства Значущість для загальної оцінки перспектив зростання
Виробнича 0,8
Фінансова 0,6
Маркетингова 0,7
Трудові ресурси 0,6
Система управління 0,8

Узагальнена оцінка перспектив зростання конкурентоспроможності підприємства може бути отримана за допомогою формули:

УО = , (2.6)

де БОі – бальна оцінка перспектив зростання і-го показника;

Зі – значущість і-го показника для загальної оцінки перспектив зростання;

n – загальна кількість показників оцінки.

Для досліджуваного підприємства узагальнена оцінка перспектив розвитку внутрішнього потенціалу становить:

УО = 2 * 0,8 + 3 * 0,6 + 3 * 0,7 + 2 * 0,6 + 4 * 0,8 = 9,9,

отже індекс перспективних можливостей внутрішнього потенціалу:

Іп = 0,99

Оцінка впливу зовнішнього середовища на зміну конкурентного статусу підприємства може бути проведена на базі використання наступної моделі:

Ізс = (К1 * К3)/К2 , (2.3)

К1 = Іс * КЗс, К2 = Ік * КЗк, К3 = Ір * КЗр ,

де К1, К2, К3 – коефіцієнти впливу попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів;

Іс, Ік, Ір – прогнозні індекси росту попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів;

КЗс, КЗк, КЗр – коефіцієнти значущості, які відповідно характеризують ступінь впливу попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів на діяльність підприємства.

Для підприємства “Макро-Альфа” індекс впливу умов зовнішнього середовища становить:

Ізс = ((1,1 * 0,8) * (0,9 * 0,7)) / (1,05 * 0,7) = 0,88 * 0,63 / 0,735 = 0,75

Таким чином, перспективний конкурентний статус підприємства:

КСПп = 0,7 * 0,99 * 0,75 = 0,5

Отже, в перспективі очікується зниження конкурентного статусу досліджуваного підприємства, та все ж він залишиться на рівні середньої позиції підприємства в конкурентній боротьбі.

Але це не кінцеве і не обов’язкове значення показника конкурентного статусу в перспективі – при ефективному управлінні всіма наявними ресурсами та окремими сферами діяльності підприємства є можливість не допустити такого зниження, що потрібно врахувати при розробці заходів щодо підвищенні рівня конкурентоспроможності “Макро-Альфа”.

ІІІ. Напрямки підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства ТОВ “Макро-Альфа”

3.1. Шляхи зростання обсягів діяльності

Одним з напрямків підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є зростання обсягів реалізації його продукції (товарів, робіт чи послуг) на ринку. Однак зростання обсягів реалізації саме по собі не дасть бажаних результатів, тому що при цьому на враховуються такі важливі результативні показники, як прибуток підприємства, величина витрат на реалізацію (яка зі збільшенням обсягів реалізації далеко не завжди зменшується) тощо.

Для планування обсягів реалізації, які б дозволили ТОВ “Макро-Альфа” не лише відшкодувати операційні витрати, але й одержати прибуток (а він є основним джерелом коштів для розширеного відтворення підприємства), доцільно застосувати систему взаємозв’язку, яка одержала назву “взаємозв’язок витрат, обсягів реалізації та прибутку” (Cost-Volume-Profit Relationships або CVP). Вона дозволяє виявити роль окремих чинників у формуванні прибутку від реалізації продукції (послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом.

У процесі управління обсягами діяльності за даним методом підприємство вирішує низку задач. Однією з перших є визначення обсягу реалізації послуг, при якому забезпечується беззбиткова діяльність підприємства. Цей обсяг реалізації може бути визначений на підприємстві за допомогою формули:

Р = ВОпост*100/(Рчд – Рвитр.зм.) (3.1)

Де ВОпост – витрати обігу постійні;

Рчд – рівень чистого доходу до виручки, %;

Рвитр.зм. – рівень змінних витрат обігу до виручки, %.

За даними звітності підприємства в І кварталі 2000 року показники витрат становили (додаток 6):

Взм = 8,1+46,1+58,65 = 112,85 тис.грн.

Рвитр.зм. = 112,85/1190 * 100 = 9,5%;

Впост = 16,2+20,4+58,65 = 95,25 тис.грн.

ВД – валовий дохід = 1190 - 799 = 391 тис.грн.

ЧД = ВД – Витр – ПДВ = 1190 – 799 - 191,2 = 199,8 тис.грн.

Рчд = 199,8/1190*100 = 16,8%;

Звідси обсяг реалізації, що забезпечує беззбитковість цієї реалізації повинен становити:

Р = 95,25*100/(16,8-9,5) = 9525/7,3 = 1304,79 тис.грн.

Таким чином, для досягнення беззбитковості реалізації послуг ТОВ “Макро-Альфа” його виручка від реалізації послуг повинна становити не менш, ніж 1304,79 тис.грн. на квартал при існуючій структурі цієї виручки.

Як свідчить звітність підприємства в І кварталі 2000 року його виручка склала лише 1190 тис.грн., що при існуючих величинах витрат призвело до одержання збитку від реалізації в сумі 8,3 тис.грн.

Таким чином, найближчим часом зусилля управління повинні бути направлені на досягнення точки беззбитковості. Для цього необхідне зростання виручки від реалізації послуг порівняно з І кварталом 2000 року на 114,79 тис.грн. за квартал. Економічний ефект від такого зростання буде виражений покриттям збитків, що на сьогодні є найбільш актуальним завданням підприємства. В подальшому можлива розробка заходів по досягненню запланованих величин прибутку підприємства.

3.2. Стратегічні заходи щодо підвищення рівня

конкурентоспроможності

Кінцевою метою підвищення конкурентноздатності підприємства є збільшення прибутку та прибутковості розширення ринку його збуту та забезпечення стійкості роботи фірми. Покращення фінансового стану фірми можна досягти за рахунок підвищення якості продукту, що пропонується (чим вища якість, тим вища ціна), реалізації політики ресурсозбереження, організаційно-технічного та соціального розвитку підприємства. Будь-які заходи з покращення цих сторін діяльності відображаються на зростанні прибутку фірми і, відповідно, її конкурентоспроможності.

З огляду на проведений аналіз, конкурентоспроможність досліджуваного підприємства можна підвищити за рахунок наступних заходів:

= підвищення частки власних коштів в структурі капіталу підприємства;

= збільшити обсяг реалізації до розрахованого рівня беззбитковості (на початкових етапах з подальшим підвищенням);

= скоротити частку позикових коштів відносно власних;

= збільшити обсяг рентабельних активів, за рахунок яких можна покрити короткострокові зобов’язання;

= після досягнення точки беззбитковості реалізації досягти планових обсягів прибутку, тим самим підвищити показники рентабельності.

= для кожного виду послуг на підприємстві доцільно визначити приблизний етап життєвого циклу з метою формування ефективної цінової та асортиментної політики, які тісно пов’язані з рівнем конкурентоспроможності і впливають на основні результативні показники підприємства.

Існує три стратегії створення конкурентних переваг підприємства на конкретному ринку.

Щодо конкурентної стратегії фірми на ринку, то для підприємства “Макро-Альфа” найбільш прийнятною стратегією формування конкурентних переваг є стратегія диференціації. У випадку реалізації такої стратегії важливою є концентрація уваги на споживчі пріоритети та інтереси покупця. Стратегія диференціації передбачає в якості вихідної точки вивчення інтересів споживача. Для цього необхідно:

= достатньо чітко представити не просто те, хто є споживачем, але й те, хто приймає рішення з питань замовлення;

= вивчити споживчі критерії, по яких робиться вибір при замовленні послуг (ціна, гарантії, строки виконання тощо);

= визначити фактори, які формують уявлення споживача про продукт (джерела інформації, імідж).

Саме ці моменти мають бути визначальними і на них мають бути направлені зусилля стратегічного управління досліджуваним підприємством паралельно з підвищенням кількісних показників фінансового стану, ефективності використання ресурсного потенціалу, рентабельності як основних показників його конкурентоспроможності.

Висновки

Розглянувши теоретичні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємств, можна зробити деякі висновки та надати пропозиції щодо підвищення її рівня в умовах ринкових відносин.

Поняття конкурентоспроможності фірми включає в себе великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, а також фактори, які формують в цілому економічні умови виробництва та збуту товару фірми.

Конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність фірми-виробника продукції співвідносяться між собою як частина та ціле.

Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена шляхом співставлення конкретних позицій декількох підприємств на одному ринку. Обізнаність відносно інших підприємств-конкурентів визначається наступними параметрами: технологія; здатність обладнання; знання та практичний досвід персоналу; система управління; маркетингова політика; імідж; комунікації; можливість адаптуватися до мінливих умов конкуренції.

Таким чином, в цілому можна зробити висновок про певне відставання ТОВ “Макро-Альфа” від основних конкурентів на ринку за показниками фінансової стійкості, платоспроможності та рентабельності, які являються одним із основних, що характеризують в кінцевому випадку конкурентоспроможність підприємства на ринку та його фінансовий потенціал. У зв’язку з цим на підприємстві потрібно вжити низку заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності: зростання обсягів реалізації, скорочення витрат тощо. Сумарний економічний ефект від запровадження таких заходів можна оцінити як вихід на беззбиткову діяльність в найближчому періоді (в 1 кварталі 2000 року підприємство одержало збитки), а також одержання додатково від 2300 до 3000 тис.грн. виручки від реалізації послуг на рік.

Щодо показників ефективності використання ресурсного потенціалу, то ТОВ “Макро-Альфа” займає на даний момент лідируючі позиції і має перспективи нарощування свого потенціалу, однак при цьому необхідно слідкувати за подальшим зростанням ефективності та інтенсивності його використання.

Найближчим часом зусилля управління повинні бути направлені на досягнення точки беззбитковості реалізації. Для цього необхідне зростання обсягів діяльності (виручки) в ІІ кварталі 2000 року на 114,79 тис.грн. за квартал.

Крім конкретних практичних висновків по кількісних показниках конкурентоспроможності підприємства можемо також зробити загальні висновки щодо конкурентної стратегії фірми на ринку.

Для даного підприємства найбільш прийнятною стратегією формування конкурентних переваг є стратегія диференціації. У випадку реалізації такої стратегії важливою є концентрація уваги на споживчі пріоритети та інтереси покупця. Стратегія диференціації передбачає в якості вихідної точки вивчення інтересів споживача. Для цього необхідно:

- чітко представити не просто те, хто є споживачем, але і те, хто приймає рішення з питань покупки;

- вивчити споживчі критерії, по яких робиться вибір при купівлі продукції;

- визначити фактори, які формують уявлення споживача про продукт (джерела інформації про властивості продукту, імідж).

На це повинні бути направлені зусилля стратегічного управління підприємством “Макро-Альфа” паралельно з підвищенням кількісних показників фінансового стану, ефективності використання ресурсного потенціалу, рентабельності, які є одними з основних показників його конкурентоспроможності.

Література

1. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України//ГК.- 1996.- №42;

2. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України//ГК.- 1996.- №30;

3. Азоев Г.Л. Анализ деятельности конкурентов.- М.: ГАУ, 1995;

4. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.- М, 1996;

5. Ансофф И. Стратегическое управление/ Пер. с англ.- М.: Экономика, 1989;

6. Артёменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ.- М.: ДИС, 1997;

7. Лиана Хвичия; Обеспечение конкурентоспособности фирмы// БизнесИнформ, N 5.98.ст.79.

8. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчётности: теория, практика и интерпретация (пер. с англ.).- М.: Финансы и статистика, 1996;

9. Бланк И.А. Управление прибылью.- К.: Ника-Центр, 1998;

10. Горбашко Е.А. Конкурентоспособность промышленной продукции. Учебное пособие. – Санкт-Петербург: изд-во СпбуЭФ, 1991;

11. Драккер П. Управление, нацеленное на результаты/ Пер. с англ.- Технологическая школа бизнеса, 1992;

12. Иванов А.П. Менеджмент: конспект лекции. – Спб.: изд-во Михайлова В.А.; 2000;

13. Евдокимов Ф.И. Азбука маркетинга.- Донецк: Сталкер, 1998;

14. Ефимова О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия.- М.: Интел-синтез, 1994;

15. Кремнев Г.Р. Управление производственностью и качеством: 17-модульная программа для менеджера “Управление развитием организации” Модуль 5. – М. “ИНФРА – М.”, 1999;

16. Карлоф Б. Деловая стратегия.- М.: Экономика, 1991;

17. Мескон М.Х. и др. Основы менеджмента.- М.: Дело, 1992;

18. Моисеева Н.К., Анискин Ю.П. Современное предприятие: конкурентоспособность, маркетинг, обновление.- М.: Внешторгиздат, 1993;

19. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления.- М.: Прогресс, 1986;

20. Портер М.Е. Стратегія конкуренції.- К.: Основи, 1998;

21. Портфель конкуренции и управления финансами.- М.: Соминтек, 1996;

22. Рубин Ю.Б., Шустов В.В. Конкуренция: реалии и перспективы.- М.: Знание, 1990;

23. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия/пер.с нем.- М.: Финансы и статистика, 1996;

24. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие/Под ред. Градова А.П.- С-Пб:1995;

25. Фатхутдинов Р.А. Менеджмент конкурентоспособного товара.- М.; АО “Бизнес-школа”:1995.

1 .04.99. Баланс Додаток 1

Актив Код рядка На початок року На кінець звітного періоду
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи
Основні засоби:
- залишкова вартість 010 925,9 933,5
- знос* (02) 011 163 170,3
- первісна вартість* (01) 012 1088,9 1103,8

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість

020 154,1 138,6
- знос* (02) 021 42,3 44,8
- первісна вартість* (01) 022 196,4 183,4
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61) 030
Устаткування (07) 035
Довгострокові фінансові вкладення (58) 040
Розрахунки з учасниками (75) 050
Майно в оренді (11) 055
Інші позаоборотні активи 060
Всього по розділу І 070 1080 1072,1
ІІ. Запаси і затрати
Виробничі запаси (05, 06, 08, 10) 080 727,7 747,9
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09) 090
Малоцінні і швидкозношувальні предмети:
- залишкова вартість 100 15,4 23,2
- знос* (13) 101 3,8 4,4
- первісна вартість* (12) 102 19,2 27,6
Незавершене виробництво (03,20,21,23,29,30,36,43,44) 110 4,7 2,7
Витрати майбутніх періодів (31) 120
Готова продукція (40) 130
Товари:
- купівельна вартість (41) 140
- торгова націнка* (42) 141
- продажна вартість* (41) 142
Всього по розділу ІІ 150 747,8 773,8
ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи
Товари відвантажені:
- строк сплати яких не настав (45) 160 52,3 63,7
- не сплачені в строк (45) 165
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76) 170 276,4 315,1
- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) 180
- по векселях одержаних (59) 190
- з бюджетом (68) 200 3,1 2,3
- з персоналом за іншими операціями (73) 210 23,2 15,8
- по авансах виданих (61) 220
- з дочірніми підприємствами (78) 230
- з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76, 84) 240 20,6 26,4
Короткострокові фінансові вкладення (58) 250
Грошові кошти:
- каса (50) 260 2 0,1
- розрахунковий рахунок (51) 270 46,2 53,6
- валютний рахунок (52) 280 31,7 68,4
- інші грошові кошти (54, 55, 56) 290
Використання грошових коштів (82) 300
Інші оборотні активи 310 20,1 70,6
Всього по розділу ІІІ 320 475,6 616
Баланс (сума рядків 070, 150, 320) 330 2303,4 2461,9
Пасив Код рядка
1 2
І. Джерела власних та прирівнених до них коштів
Статутний фонд (капітал) (85) 400 1037,4 1040,5
Додатковий капітал (88) 405 112,7 87,8
Резервний фонд (88) 410 32,4 42,4
Фінансування капітальних вкладень (93, 94) 420
Розрахунки за майно (76) 425
Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96) 430 194,1 216,3
Амортизаційний фонд на повне івдновлення (86) 440
Розрахунки з учасниками (75) 450
Доходи майбутніх періодів (83) 455
Резерви наступних витрат і платежів (89) 460
Реструктуризований борг (60) 465
Нерозподілений прибуток минулих років (98) 470
Заборгованість за майно в оренді (99) 475

Прибуток:

- нерозподілений звітного року (80)

480
- використаний у звітному році* (81) 481
- звітного року* (80) 482

Збитки:

- минулих років (98)

485
- звітного року (80) 490
Всього по розділу І 495** 1376,6 1387,7
ІІ. Довгострокові пасиви
Кредити банків (92) 500
Позикові кошти (95) 510
Інші довгострокові пасиви 520
Всього по розділу ІІ 530
ІІІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Кредити банків (90) 600
Позикові кошти (95) 610
Кредити та позики, що не погашені в строк 620

Розрахунки з кредиторами:

- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76)

630 452,6 316,2

- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк

(60, 76)

640
- по векселях виданих (66) 650
- по авансах одержаних (61) 660
- з бюджетом (68) 670 2,3 1,7
- по позабюджетних платежах (65) 680 1,4 2,1
- по страхуванню (69) 690 1,1 1,8
- по оплаті праці (70) 700 12,4 8,5
- з дочірніми підприємствами (78) 710
- з іншими кредиторами (71, 76) 720 123,6 212,3
Позики для працівників (97) 730
Інші короткострокові пасиви 740 333,4 531,6
Всього по розділу ІІІ 750 926,8 1074,2
Баланс (сума рядків 495, 530, 750) 760 2303,4 2461,9

1.01. 2000. Баланс Додаток 2

Актив Код рядка На початок року На кінець звітного періоду
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи
Основні засоби:
- залишкова вартість 010 925,9 1013,2
- знос* (02) 011 163 198,7
- первісна вартість* (01) 012 1088,9 1211,9

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість

020 154,1 94,7
- знос* (02) 021 42,3 28,3
- первісна вартість* (01) 022 196,4 123
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61) 030
Устаткування (07) 035
Довгострокові фінансові вкладення (58) 040
Розрахунки з учасниками (75) 050
Майно в оренді (11) 055
Інші позаоборотні активи 060 42,7
Всього по розділу І 070 1080 1150,6
ІІ. Запаси і затрати
Виробничі запаси (05, 06, 08, 10) 080 727,7 1150,1
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09) 090
Малоцінні і швидкозношувальні предмети:
- залишкова вартість 100 15,4 21,4
- знос* (13) 101 3,8 8,3
- первісна вартість* (12) 102 19,2 29,7
Незавершене виробництво (03,20,21,23,29,30,36,43,44) 110 4,7
Витрати майбутніх періодів (31) 120
Готова продукція (40) 130
Товари:
- купівельна вартість (41) 140
- торгова націнка* (42) 141
- продажна вартість* (41) 142
Всього по розділу ІІ 150 747,8 1171,5
ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи
Товари відвантажені:
- строк сплати яких не настав (45) 160 52,3 15,6
- не сплачені в строк (45) 165
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76) 170 276,4 194,8
- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) 180
- по векселях одержаних (59) 190
- з бюджетом (68) 200 3,1 3,8
- з персоналом за іншими операціями (73) 210 23,2 4,1
- по авансах виданих (61) 220
- з дочірніми підприємствами (78) 230
- з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76, 84) 240 20,6 10,6
Короткострокові фінансові вкладення (58) 250
Грошові кошти:
- каса (50) 260 2 0,3
- розрахунковий рахунок (51) 270 46,2 27,4
- валютний рахунок (52) 280 31,7 36,5
- інші грошові кошти (54, 55, 56) 290
Використання грошових коштів (82) 300
Інші оборотні активи 310 20,1 23,2
Всього по розділу ІІІ 320 475,6 316,3
Баланс (сума рядків 070, 150, 320) 330 2303,4 2638,4
Пасив Код рядка
1 2
І. Джерела власних та прирівнених до них коштів
Статутний фонд (капітал) (85) 400 1037,4 1350,2
Додатковий капітал (88) 405 112,7 42,7
Резервний фонд (88) 410 32,4 64,8
Фінансування капітальних вкладень (93, 94) 420
Розрахунки за майно (76) 425
Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96) 430 194,1 61,9
Амортизаційний фонд на повне івдновлення (86) 440
Розрахунки з учасниками (75) 450
Доходи майбутніх періодів (83) 455
Резерви наступних витрат і платежів (89) 460
Реструктуризований борг (60) 465
Нерозподілений прибуток минулих років (98) 470
Заборгованість за майно в оренді (99) 475

Прибуток:

- нерозподілений звітного року (80)

480
- використаний у звітному році* (81) 481
- звітного року* (80) 482

Збитки:

- минулих років (98)

485
- звітного року (80) 490
Всього по розділу І 495** 1376,6 1519,6
ІІ. Довгострокові пасиви
Кредити банків (92) 500
Позикові кошти (95) 510
Інші довгострокові пасиви 520
Всього по розділу ІІ 530
ІІІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Кредити банків (90) 600
Позикові кошти (95) 610
Кредити та позики, що не погашені в строк 620

Розрахунки з кредиторами:

- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76)

630 452,6 712,3

- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк

(60, 76)

640
- по векселях виданих (66) 650
- по авансах одержаних (61) 660
- з бюджетом (68) 670 2,3 4,8
- по позабюджетних платежах (65) 680 1,4 4,3
- по страхуванню (69) 690 1,1 5,1
- по оплаті праці (70) 700 12,4 12,4
- з дочірніми підприємствами (78) 710
- з іншими кредиторами (71, 76) 720 123,6 115,1
Позики для працівників (97) 730
Інші короткострокові пасиви 740 333,4 264,8
Всього по розділу ІІІ 750 926,8 1118,8
Баланс (сума рядків 495, 530, 750) 760 2303,4 2638,4

1.04.2000 Баланс Додаток 3

Актив Код рядка На початок року На кінець звітного періоду
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи
Основні засоби:
- залишкова вартість 010 1013,2 1085,6
- знос* (02) 011 198,7 129,7
- первісна вартість* (01) 012 1211,9 1215,3

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість

020 94,7 45,9
- знос* (02) 021 28,3 8,4
- первісна вартість* (01) 022 123 54,3
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61) 030
Устаткування (07) 035
Довгострокові фінансові вкладення (58) 040
Розрахунки з учасниками (75) 050
Майно в оренді (11) 055
Інші позаоборотні активи 060 42,7 2
Всього по розділу І 070 1150,6 1133,5
ІІ. Запаси і затрати
Виробничі запаси (05, 06, 08, 10) 080 1150,1 918,4
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09) 090
Малоцінні і швидкозношувані предмети:
- залишкова вартість 100 21,4 42,6
- знос* (13) 101 8,3 13,8
- первісна вартість* (12) 102 29,7 56,4
Незавершене виробництво (03,20,21,23,29,30,36,43,44) 110
Витрати майбутніх періодів (31) 120
Готова продукція (40) 130
Товари:
- купівельна вартість (41) 140
- торгова націнка* (42) 141
- продажна вартість* (41) 142
Всього по розділу ІІ 150 1171,5 961
ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи
Товари відвантажені:
- строк сплати яких не настав (45) 160 15,6
- не сплачені в строк (45) 165
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76) 170 194,8 176,4
- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) 180
- по векселях одержаних (59) 190
- з бюджетом (68) 200 3,8 2,1
- з персоналом за іншими операціями (73) 210 4,1 1,3
- по авансах виданих (61) 220
- з дочірніми підприємствами (78) 230
- з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76, 84) 240 10,6 12,6
Короткострокові фінансові вкладення (58) 250
Грошові кошти:
- каса (50) 260 0,3 1,2
- розрахунковий рахунок (51) 270 27,4 36,4
- валютний рахунок (52) 280 36,5 28,7
- інші грошові кошти (54, 55, 56) 290
Використання грошових коштів (82) 300
Інші оборотні активи 310 23,2 7,8
Всього по розділу ІІІ 320 316,3 266,5
Баланс (сума рядків 070, 150, 320) 330 2638,4 2361
Пасив Код рядка
1 2
І. Джерела власних та прирівнених до них коштів
Статутний фонд (капітал) (85) 400 1350,2 1365,5
Додатковий капітал (88) 405 42,7 10,4
Резервний фонд (88) 410 64,8 8,7
Фінансування капітальних вкладень (93, 94) 420
Розрахунки за майно (76) 425
Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96) 430 61,9 101,7
Амортизаційний фонд на повне відновлення (86) 440
Розрахунки з учасниками (75) 450
Доходи майбутніх періодів (83) 455
Резерви наступних витрат і платежів (89) 460
Реструктуризований борг (60) 465
Нерозподілений прибуток минулих років (98) 470
Заборгованість за майно в оренді (99) 475

Прибуток:

- нерозподілений звітного року (80)

480
- використаний у звітному році* (81) 481
- звітного року* (80) 482

Збитки:

- минулих років (98)

485
- звітного року (80) 490
Всього по розділу І 495** 1519,6 1486,3
ІІ. Довгострокові пасиви
Кредити банків (92) 500
Позикові кошти (95) 510
Інші довгострокові пасиви 520
Всього по розділу ІІ 530
ІІІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Кредити банків (90) 600
Позикові кошти (95) 610
Кредити та позики, що не погашені в строк 620

Розрахунки з кредиторами:

- за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76)

630 712,3 526,2

- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк

(60, 76)

640
- по векселях виданих (66) 650
- по авансах одержаних (61) 660
- з бюджетом (68) 670 4,8 2,4
- по позабюджетних платежах (65) 680 4,3 3,8
- по страхуванню (69) 690 5,1 1,7
- по оплаті праці (70) 700 12,4 3,4
- з дочірніми підприємствами (78) 710
- з іншими кредиторами (71, 76) 720 115,1 136,2
Позики для працівників (97) 730
Інші короткострокові пасиви 740 264,8 201
Всього по розділу ІІІ 750 1118,8 874,7
Баланс (сума рядків 495, 530, 750) 760 2638,4 2361

Додаток 4

Звіт

про фінансові результати та їх використання

За______І квартал__1999 р.

Коди

1801004


Форма №2 за ДКУД

дата (рік, місяць, число)

Підприємство ___ТОВ «Макро-Альфа_________________________за ЄДРПОУ

Територія ________________________________________________за СПАТО

Орган державного управління________________________________за СПОДУ

Галузь (вид діяльності)____________________________________за ЗКГНГ

Одиниця виміру: тис.грн.

І. Фінансові результати

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
1 2 3 4
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1463,7 Х
Державне регулювання цін 011 Х
Податок на додану вартість 015 Х 238,6
Акцизний збір 020 Х
025 Х
030 Х
Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) 040 Х 999,7
Комерційні витрати 045 Х 171,4
Результат від реалізації 050 54
Інші операційні доходи і витрати 060
Доходи від володіння корпоративними правами 070 Х
Проценти до одержання 080 Х
Інші позареалізаційні доходи і витрати 085 24,1
Всього прибутків і збитків 090
Балансовий прибуток або збиток 100 78,1
Податок на прибуток 105 Х
Інше використання прибутку 110 Х
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року 120

ІІ. Використання прибутку

Найменування напрямів Код рядка Звітного року Минулих років
1 2 3 4
Платежі до бюджету 200 х
Відрахування в резервний (страховий) фонд 210

Використано на:

Збільшення статутного фонду

215

Виробничий розвиток 220
Соціальний розвиток 230
Заохочування 240
Дивіденди 245
Вилучення виручки 250
Поповнення оборотних коштів 255
Інші цілі 260

ІІІ. Затрати на виробництво

Найменування показника Код рядка Сума
1 2 3
Матеріальні затрати 300 999,7
Витрати на оплату праці 310 28,5
Відрахування на соціальні заходи 320 12,4
Амортизація 330 15,6
Інші витрати 340 114,9
Разом 350 1171,1
Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) 360 1463,7

ІV. Розшифровка окремих прибутків і збитків

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
Прибутки і збитки минулих років 400
Штрафи, пені, неустойки 410

Фінансові результати від:

- надзвичайних ситуацій

420
- списання заборгованості, термін позовної давності якої минув 430
- завищення цін і тарифів 440
- списання заборгованості з платежів 450
- зміни курсу іноземних валют 460 24,1
- ліквідація основних засобів 465
- спільної діяльності 470
- продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей 480
- реалізації цінних паперів 490
- здачі окремого майна в оренду 495
- купівлі і продажу іноземної валюти 500
510

V. Платежі до бюджету

Найменування показника Код рядка Належить по розрахунку Фактично внесено
Акцизний збір 600
Податок на додану вартість 610 238,6 229,4
Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 620 10,4 10,8
Рентні платежі 630
Ресурсні платежі 640 2,3 2
Інші податки і платежі 650 346,2 297,4

Керівник ___________________

Головний бухгалтер__________________ МП

Додаток 5

Звіт

про фінансові результати та їх використання

За_____рік____1999 р.

Коди

1801004


Форма №2 за ДКУД

дата (рік, місяць, число)

Підприємство ________ТОВ «Макро-Альфа»__________________за ЄДРПОУ

Територія _______________________________________________за СПАТО

Орган державного управління______________________________за СПОДУ

Галузь (вид діяльності)__________________________________за ЗКГНГ

Одиниця виміру: тис.грн.

І. Фінансові результати

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
1 2 3 4
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 7676,2 Х
Державне регулювання цін 011 Х
Податок на додану вартість 015 Х 1259,6
Акцизний збір 020 Х
025 Х
030 Х
Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) 040 Х 4872,7
Комерційні витрати 045 Х 906
Результат від реалізації 050 658,3
Інші операційні доходи і витрати 060
Доходи від володіння корпоративними правами 070 Х
Проценти до одержання 080 Х
Інші позареалізаційні доходи і витрати 085 229,4
Всього прибутків і збитків 090
Балансовий прибуток або збиток 100 428,9
Податок на прибуток 105 Х
Інше використання прибутку 110 Х
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року 120

ІІ. Використання прибутку

Найменування напрямів Код рядка Звітного року Минулих років
1 2 3 4
Платежі до бюджету 200 х
Відрахування в резервний (страховий) фонд 210

Використано на:

Збільшення статутного фонду

215

Виробничий розвиток 220
Соціальний розвиток 230
Заохочування 240
Дивіденди 245
Вилучення виручки 250
Поповнення оборотних коштів 255
Інші цілі 260

ІІІ. Затрати на виробництво

Найменування показника Код рядка Сума
1 2 3
Матеріальні затрати 300 4872,7
Витрати на оплату праці 310 112,4
Відрахування на соціальні заходи 320 42,4
Амортизація 330 51,4
Інші витрати 340 699,5
Разом 350 5778,7
Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) 360 7676,2

ІV. Розшифровка окремих прибутків і збитків

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
Прибутки і збитки минулих років 400
Штрафи, пені, неустойки 410

Фінансові результати від:

- надзвичайних ситуацій

420
- списання заборгованості, термін позовної давності якої минув 430
- завищення цін і тарифів 440
- списання заборгованості з платежів 450
- зміни курсу іноземних валют 460 229,4
- ліквідація основних засобів 465
- спільної діяльності 470
- продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей 480
- реалізації цінних паперів 490
- здачі окремого майна в оренду 495
- купівлі і продажу іноземної валюти 500
510

V. Платежі до бюджету

Найменування показника Код рядка Належить по розрахунку Фактично внесено
Акцизний збір 600
Податок на додану вартість 610 1259,4 1346,2
Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 620 22,8 25,3
Рентні платежі 630
Ресурсні платежі 640 8,8 8,6
Інші податки і платежі 650 515,7 521,3

Керівник ___________________

Головний бухгалтер__________________ МП

Додаток 6

Звіт

про фінансові результати та їх використання

За_І квартал__2000 р.

Коди

1801004


Форма №2 за ДКУД

дата (рік, місяць, число)

Підприємство ___ТОВ «Макро-Альфа»_______________________за ЄДРПОУ

Територія _______________________________________________за СПАТО

Орган державного управління______________________________за СПОДУ

Галузь (вид діяльності)__________________________________за ЗКГНГ

Одиниця виміру: тис.грн.

І. Фінансові результати

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
1 2 3 4
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1190 Х
Державне регулювання цін 011 Х
Податок на додану вартість 015 Х 191,2
Акцизний збір 020 Х
025 Х
030 Х
Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) 040 Х 799
Комерційні витрати 045 Х 208,1
Результат від реалізації 050 8,3
Інші операційні доходи і витрати 060
Доходи від володіння корпоративними правами 070 Х
Проценти до одержання 080 Х
Інші позареалізаційні доходи і витрати 085 17,5
Всього прибутків і збитків 090
Балансовий прибуток або збиток 100 9,2
Податок на прибуток 105 Х
Інше використання прибутку 110 Х
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року 120

ІІ. Використання прибутку

Найменування напрямів Код рядка Звітного року Минулих років
1 2 3 4
Платежі до бюджету 200 х
Відрахування в резервний (страховий) фонд 210

Використано на:

Збільшення статутного фонду

215

Виробничий розвиток 220
Соціальний розвиток 230
Заохочування 240
Дивіденди 245
Вилучення виручки 250
Поповнення оборотних коштів 255
Інші цілі 260

ІІІ. Затрати на виробництво

Найменування показника Код рядка Сума
1 2 3
Матеріальні затрати 300 799
Витрати на оплату праці 310 24,6
Відрахування на соціальні заходи 320 10,1
Амортизація 330 17,6
Інші витрати 340 155,8
Разом 350 1007,1
Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) 360 1190

ІV. Розшифровка окремих прибутків і збитків

Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
Прибутки і збитки минулих років 400
Штрафи, пені, неустойки 410

Фінансові результати від:

- надзвичайних ситуацій

420
- списання заборгованості, термін позовної давності якої минув 430
- завищення цін і тарифів 440
- списання заборгованості з платежів 450
- зміни курсу іноземних валют 460 17,5
- ліквідація основних засобів 465
- спільної діяльності 470
- продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей 480
- реалізації цінних паперів 490
- здачі окремого майна в оренду 495
- купівлі і продажу іноземної валюти 500
510

V. Платежі до бюджету

Найменування показника Код рядка Належить по розрахунку Фактично внесено
Акцизний збір 600
Податок на додану вартість 610 191,2 186,4
Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 620
Рентні платежі 630
Ресурсні платежі 640 1,7 1,9
Інші податки і платежі 650 215,1 221,5

Керівник ___________________

Головний бухгалтер__________________ МП

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий