4.3. Основні напрями вдосконалення організації торгівлі цукром в ТД”Дарниця”
У торгівлі рівень культури обслуговування покупців безпосередньо позначається на ефективності роботи кожного магазина. Тож на нашу думку основним напрямом вдосконалення організації торгівлі цукром в ТД ”Дарниця” є саме підвищення культури торгівлі.
Культура торгівлі - поняття ємне. В основі її лежить всебічна турбота про споживача. Сутність всіх вимог споживачів в остаточному підсумку зводиться до того, щоб з найменшими витратами часу й найбільших зручностей придбати в торговельній мережі все необхідне. Якість торговельного обслуговування впливає на ефективність використання засобів, вкладених у розвиток матеріально-технічної бази торгівлі, а також у виробництво товарів народного споживання.
Поліпшення обслуговування населення на підприємствах торгівлі має важливе соціальне значення. Зменшення витрат часу трудящих на придбання покупок дає можливість збільшити їхній вільний час, необхідне для підвищення культурного рівня, участі в суспільному житті. Отже, правильна організація продажу товарів, культурне обслуговування населення - важлива державна справа.
Важливою умовою високої культури торгівлі є постійна наявність у продажі всіх необхідних населенню товарів у різноманітному асортименті й високій якості. Але однієї лише наявності товарів недостатньо. Потрібно створити сприятливі умови для їхнього придбання шляхом раціональної організації й розміщення роздрібної торговельної мережі, розвитку мережі магазинів з універсальними асортиментами товарів і зручним режимом роботи, впровадження в них прогресивних методів продажу[5].
Завдання торговельних працівників полягає у впровадженні прогресивних методів продажу, удосконалюванні торговельного процесу, у розширенні додаткових послуг, підвищенні ефективності роботи магазинів.
Уміле господарювання, зразкове ведення справ, ощадлива витрата засобів, боротьба із втратами, одержання високого прибутку - найважливіші показники культури торгівлі.
Важливим засобом підвищення культури й ефективності торгівлі є оснащення магазинів новітнім устаткуванням, у тому числі відкритими холодильними прилавками й гірками, що підсумують касовими машинами, електронними вагами, підйомно-транспортним устаткуванням, що полегшує й прискорює вантажно-розвантажувальні роботи й переміщення товарів усередині магазина.
Культура торгівлі - це наочне викладення товарів, правильна організація робочих місць, раціональне розміщення товарів. Велике значення має й зовнішнє оформлення магазина.
Культура торгівлі вимагає добре поставленої реклами, широкої інформації покупців про товари, місце й методи продажу, торговельних послугах і т.д. Реклама допомагає покупцеві вибрати товар, заощаджує його час.
Одним з невід'ємних ознак культурної торгівлі є високий санітарний рівень торговельних підприємств, чистота й порядок не тільки в торговельних залах, але й у підсобних, складських приміщеннях.
Культура торгівлі визначається діловими якостями працівників магазина. Продавець повинен знати властивості, призначення товару, способи кулінарної обробки різних продуктів і багато чого іншого. Крім кваліфікованих консультацій, важливо вміти запропонувати, показати й продати товар. Обслуговування повинне супроводжуватися уважним, попереджувальним відношенням до покупця. Мова продавця повинна бути грамотної, спокійної й переконливої. Спокоєм, ритмічністю, вправністю повинні відрізнятися робочі рухи продавця.
При обслуговуванні покупців потрібно бути тонким психологом, підбирати до кожному індивідуальний підхід, оберігаючи достоїнство й покупця й торговельного працівника.
Контролер-касир, продавці повинні вивчати попит покупців і на цій основі вносити пропозиції по розширенню асортиментів і поліпшенню якості товарів, сприяти впровадженню наукової організації праці, опановувати суміжною професією, вивчати досвід передовиків торгівлі, брати активну участь у соціалістичному змаганні[10].
Одним з основних напрямків підвищення культури обслуговування покупців є впровадження й удосконалювання прогресивних методів продажу продовольчих товарів. Для цього необхідно розширювати централізовану фасовку продовольчих товарів на промислових підприємствах, базах (у цехах) торговельних підприємств і керувань торгівлі; збільшувати ресурси продовольчих товарів, домагатися відповідності їхнього виробництва попиту покупців, широти й сталості їхніх асортиментів; поліпшувати впакування й маркування фасованих товарів; поліпшувати матеріально-технічну базу торгівлі, звертаючи особливу увагу на концентрацію й спеціалізацію торговельної мережі й рівень механізації технологічних процесів у магазині; впроваджувати раціональне планування торговельних підприємств, домагаючись ефективного використання торговельних площ і торговельного встаткування; організовувати зразкову рекламу й інформацію покупців у магазині; розширювати й удосконалювати додаткові послуги в торгівлі; домагатися росту професійної майстерності й культурно-технічного рівня торговельних кадрів.
Важливим фактором підвищення культури торгівлі є повсюдно впроваджувана комплексна система керування якістю праці (КСУКТ). Ця система є сукупністю заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення необхідного рівня якості праці й, отже, культури обслуговування. Систему називають комплексною тому, що вона враховує економічні, технічні, організаційні й соціальні фактори, що впливають на якість торговельного обслуговування. Ця система дозволяє об'єктивно оцінювати якість труда кожного працівника, сприяє підвищенню виробничої активності, зміцненню трудової дисципліни, виконанню й перевиконанню планових завдань, підсилює роль матеріальних і моральних стимулів у підвищенні культури торгівлі. Це досягається прямою залежністю розміру нараховуємої премії, що залежить від коефіцієнта якості праці за місяць кожного працівника.
Показник рівня культури обслуговування покупців визначає наступні показники:
♦ стійкість асортиментів товарів (ступінь відповідності фактичних асортиментів товарів обов'язковому асортиментному переліку);
♦ впровадження прогресивних методів продажу товарів: додаткове обслуговування покупців (відношення фактичної кількості додаткових послуг, надаваних у магазині, до їхньої кількості, передбаченій переліком для даного типу магазина);
♦ витрати часу покупців на очікування обслуговування (на очікування консультації, розрахунку, одержання товарів);
♦ завершеність покупки товарів (відношення фактичної середньоденної кількості покупок до середньоденної кількості людей, що відвідали магазин);
♦ якість праці колективу (середній коефіцієнт якості праці колективу за квартал, півріччя, рік);
♦ культура обслуговування на думку покупців (думка визначається шляхом опитування).
При віднесенні магазинів до підприємств із високим рівнем культури обслуговування, крім величини цього показника, обов'язковою умовою є відсутність порушень режиму роботи магазина, правил ведення й порядку зберігання книги скарг і пропозицій, скарг покупців на низький рівень культури обслуговування, порушень правил продажу товарів. Тому перехід від старого, традиційного методу продажу до нового, прогресивного є об'єктивною необхідністю, викликаної всім ходом суспільного розвитку[5].
Відповідно до встановленої класифікації до прогресивних методів роздрібного продажу продовольчих товарів ставляться: продаж товарів методом самообслуговування, по попередніх замовленнях населення, вдома в покупців, через автомати.
Основне місце серед перерахованих методів займає самообслуговування. Воно є генеральним напрямком у розвитку всієї роздрібної торгівлі.
По-перше, самообслуговування заощаджує час покупця. Торговельні підприємства, що застосовують старий метод продажу, не можуть повністю задовольнити зрослі потреби покупців. При цьому методі часто виникають черги й не тільки до продавця, але й у касу. Покупці іноді звертаються до продавця лише для ознайомлення з асортиментами товарів, на що вони мають повне право. Самообслуговування усуває цей недолік, спрощує розрахунки з покупцем. Покупець може самостійно розпоряджатися своїм часом.
По-друге, застосування самообслуговування збільшує об'єм продажу товарів. Ріст товарообігу забезпечується насамперед за рахунок збільшення ефективності праці працівників і пропускної здатності магазина. Крім того, при безпосередньому доступі покупця до товару збільшується можливість здійснення незапланованих покупок, що також сприяє росту об'єму товарообороту, кількості покупок і середньої вартості однієї покупки.
По-третє, впровадження самообслуговування приводить до зниження витрат обігу в торгівлі. При продажі товарів по методу самообслуговування змінюються функції продавця, зменшуються трудові витрати, що спричиняє скорочення чисельності працівників магазина й економію засобів на виплату заробітної плати. У магазинах самообслуговування для викладення запакованих товарів максимально використається площа всього торговельного залу й збільшується обсяг товарообігу на один квадратний метр торговельної площі. У результаті знижуються витрати на оренду, зміст і ремонт приміщень розраховуючи на одиницю товарообігу. Це також значно заощаджує засобу торговельних підприємств.
По-четверте, самообслуговування збільшує пропускну здатність магазина. На одній і тій же площі торговельного залу при впровадженні самообслуговування можна обслужити значно більше число покупців, чим при традиційному методі продажу, коли кожен продавець обслуговує одночасно тільки одного покупця. При самообслуговуванні всі покупці, що перебувають у торговельному залі, одночасно відбирають товари. У результаті різко прискорюється процес продажу товарів і збільшується пропускна здатність магазина.