Смекни!
smekni.com

Екстракти в промисловій технології ліків (стр. 5 из 13)

РОЗЧИНЕННЯ ГУСТИХ АБО СУХИХ ЕКСТРАКТІВ

Розчиненням сухих або густих екстрактів у спирті необхідної концентрації готують невелике число настойок. Цим методом одержують настойку блювотного горіха, який має отруйне насіння, що важко порошкується із-за великої твердості. При цьому використовують сухий екстракт.

Розчиненням густого або сухого екстракту солодки готують грудний еліксир.

Технологія одержання настойок цим методом зводиться до простого розчинення в реакторі з мішалкою розрахованої кількості сухого або густого екстракту в спирті необхідної концентрації. Отримані розчини фільтрують. Цей метод характеризується значним скороченням часу одержання настойки.

2.3 Стандартизація

До загальних методів оцінки якості настойок відносять: перевірку органолептичних ознак, кількісне визначення спирту або відносної густини, сухого залишку, важких металів, мікробіологічної чистоти, об’єм вмісту контейнера.

Перевірка органолептичних ознак. Настойки повинні бути прозорими і зберігати смак і запах тих речовин, які містяться у вихідній сировині.

Вміст спирту в настойках визначають одним із методів ДФУ:

а) дистиляційним;

б) за температурою кипіння.

Сухий залишок (екстрактивні речовини) і важкі метали в настойках визначають за ДФУ.

У переважній більшості настойок вміст діючих речовин визначають хімічним (настойки, що містять алкалоїди, дубильні речовини, ефірні масла, органічні кислоти та інші) або біологічним (настойки, що містять глікозити серцевої групи і гіркі речовини) методом. Вміст (масову або об’ємну частку) речовин у настойках, які визначаються, виражають у відсотках. Якщо кількість діючих речовин у настойках вища за встановлену межу або більшої біологічної активності, їх розбавляють чистим екстрагентом або настойкою зі зведеним вмістом діючих речовин. При отриманні діючих речовин нижчих за норму їх зміцнюють додаванням більш концентрованої настойки.

2.4 Зберігання настойок

Настойки необхідно зберігати в добре закупорених склянках у місці, захищеному від прямих сонячних променів, при температурі 15 °С. 3 часом в них можуть з'являтися осади і при дотриманні правил зберігання — настойки «старіють». Це пов'язано зі зміною розчинності біологічно активних речовин і утворенням нерозчинних сполук, у результаті взаємодії присутніх у настойках речовин. В осаді можуть міститися цукор, дубильні речовини, органічні кислоти, пігменти, сліди алкалоїдів, глюкозидів та інші, настойки з осадом відфільтровують і знову стандартизують. У разі відповідності числових показників вимогам ДФУ їх дозволяється застосовувати.

Настойки використовують для приймання усередину і як зовнішні засоби.

2.5 Класифікація i номенклатура настойок

Усі настойки, що виготовляються в промислових умовах, можна розділити на дві групи: прості і складні.

Прості настойки частіше одержують способом перколяції. При одержанні настойок у співвідношенні 1: 5 із метою досягнення повноти виснаження сировини екстрагування проводять із засто-суванням циркуляційного перемішування за допомогою відцент-рових насосів. Асортимент простих настойок наведено в табл. 1.

Настойки складні. Представником ціеї, раніше великої групи настойок є настойка гірка, до складу якої вхо-дять: трава золототисячника — 6 г; листя бобівника — 6 г; корневища аїру — 3 г; трава полину — 3 г; шкірка мандарина — 1 г.

Таблиця 1

Номенклатура (із реєстра лікарських засобів) і основні показники простих настойок

Найменування настойок Сировина, спирт, співвідношення, спосіб одержання Основні відомості про настойки
Настойка аралії Корені, 70 %-вий, 1:5, перколяція Сапоніни тритерпінові. Тонізуючий засіб
Настойка арніки Квіти, 70 %-вий, 1:5, перколяція Ефірне масло. Каротиноїди. Зовнішньо при ударах і дрібних пораненнях. Також в акушерсько-гінекологічній практиці
Настойка женьшеню Корені, 70 %-вий, 1:10, мацерація Сапоніни тетрациклінового ряду. Стимулятор ЦНС
Настойка заманихи Кореневища і ко-рені, 70 % -вий, 1:5, перколяція Сапоніни стероїдні. Тонізуючий засіб
Настойка звіробою Трава, 40 % -вий, 1:5, перколяція Антраценпохідні. При лікуванні гінгівітів і стоматитів
Настойка з листя барбарису звичайного Листя, 70 %-вий, 1:10, перколяція Алкалоїди — берберин, ок-сіакантин, бербамін, ятрорицин. При анатомічних кровотечах у післяродовий період, субінволюції матки
Настойка глоду Плоди, 70 %-вий, 1:10, перколяція Флавоноїди. При функціональних розладах серцевої діяльності
Настойка календули Квіти календули, 70 %-вий, 1:10, перколяція Вітаміни. При порізах, гнійних ранах і виразках. Жовчогінний засіб
Настойка беладони Листи, 40 %-вий, 1:10, перколяція Алкалоїдів 0,027—0,033 %. Спазмолітичний засіб
Настойка конвалії Трава, 70 %-вий, 1:10, перколяція Карденоліди, 10—13 ЖОД. Кардіотонічний засіб
Настойка лимонника Насіння, 95 %-вий, 1:5, мацерація Лігнани, ефірне масло. Стимулятор ЦНС
Настойка м'яти перцевої Листя та ефірне масло, 90 % -вий, 1:20 + 5 % масла, перколяція і реперколяція Ефірне масло (ментол). При нудоті і для поліпшення травлення. Входить до складу мікстур як коригент
Настойка перцю стручкового Плоди, 90 % -вий, 1:10, перколяція Алкалоїди. Зовнішній по-дразнювальний засіб
Настойка півонії Корені, кореневища і трава півонії, 40 %-вий, 1:10, перколяція Заспокійливий засіб. При неврастенії, безсонні, вегетативно-судинних порушеннях
Настойка полину Трава, 70 %-вий, 1:5, перколяція Ефірне масло, гіркі глікозиди. Ароматні гіркоти
Настойка собачої кропиви Трава, 70 %-вий, 1:5, перколяція Флавоноїди. Седативний засіб
Настойка софори японської Плоди, 48 % -вий, 1:2, перколяція Флавоноїди. Для лікування виразок і опіків
Настойка вовчуга польового Корені, 20 %-вий, 1:15, перколяція Сапоніни тритерпінові і флавоноїди. Протигеморойний засіб
Настойка стеркулії Листя, 70 %-вий, 1:5, перколяція Алкалоїди. Тонізуючий засіб
Настойка евкаліпта Листи, 70 % -вий, 1:5, перколяція Ефірне масло (ціанол). Дезінфікувальний (примочки, полоскання) протималярійний засіб

2.6 Рекуперація екстрагентів 13 відпрацьованої сировини

У відпрацьованій лікарській рослинній сировині (ЛРС) — шроті — залишається від 2 до 3 об’ємів екстрагента відносно маси сировини. Цей екстрагент обов'язково рекуперують, тобто витягають різними методами для повернення у виробництво.

Якщо на фармацевтичному підприємстві відсутня водяна пара як теплоносій (що часто буває на фармацевтичних фабриках), то рекуперацію етанолу зі шроту проводять методом витіснення водою. Для зменшення втрат екстрактивних речовин і екстрагента зі шроту попередньо віджимають екстрагент на пресі та отриману витяжку використовують у відповідному виробничому процесі. Шрот після преса заливають водою і настоюють 1,5 год. При цьому етанол дифундує із сировини у воду. Потім зі швидкістю перколяції одержують промивні води. їх кількість залежить від концентрації екстрагента.

Так, для рекуперації 70 %-вого етанолу одержують приблизно 5 об’ємів промивних вод стосовно сировини, для 40 %-вого етанолу — майже 3 об’єми. Промивні води, що містять 5—30 % етанолу, можуть бути використані для розведення міцного етанолу. Частіше промивні води піддають простій перегонці (рис. 4) з метою зміцнення етанолу. Промивні води в емкості 1 нагрівають до кипіння електронагрівником 2, газом або будь-яким іншим

Рис. 4. Схема простої перегонки

доступним підприємству теплоносіем. Пари спирту із во-дою, які утворюються, надходять у конденсатор 3, з якого конденсат збирається в збір-нику відгону 4. При цьому одержують відгін, що містить до 88 % спирту.

На великих фармацевтичних заводах рекуперацію екстрагента зі шроту проводять у перколяторах після повного зливувитяжки методом перегонки з водяною парою (рис. 5). Для прискорення процесу рекуперації одночасно використовують «глуху» і «гостру» пару. «Глуха» пара подається в оболонку 1 перколятора 2 крізь штуцер 5. «Гостра» пара надходить через нижній штуцер 4 і змішується із сировиною 3. У результаті такої подачі теплоносія сировина швидко прогрівається, етанол, що міститься в сировині, закипає і видаляється з верхньої частини перколятора через патрубок 6 із парами води. Суміш спирту і води направ-ляється в теплообмінник 7, із якого конденсат надходить у збірник відгону 8.

Рис. 5. Схема рекуперації екстрагента зі шроту методом перегонки з водяною парою

Отриманий відгін використовують як екстрагент, якщо його концентрація відповідає необхідній. При інших концентраціях відгін використовують для приготування екстрагента для сировини того ж найменування, тому що ароматичні сполуки сировини переганяються разом із етанолом. Рекуперати і відгони, що міс-тять 30—40 % етанолу і вище, можуть бути зміцнені та очищені ректифікаціею.