Вивчення параметрів ЯЖ проводили хворим БА відповідно типу та ступеню супутніх психоемоційних станів. Встановлено, що кожний з психоемоційних розладів активно впливає на показники ЯЖ хворих БА. Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня депресивних розладів представлено в табл. 3.
Таблиця 3
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня депресивних розладів
| Параметри ЯЖ | Середні показники параметрів ЯЖ М±т | F | Р | ||
| Хворі БА за відсутності депресивних станів (п=67) | Хворі БА з легкими депресивними розладами (п=17) | Хворі БА з субдепресивними розладами (п=7) | |||
| Фізична активність | 48,66±3,05 | 31,47+4,69 | 14,29±6,30 | 9,16 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 14,91±3,09 | 7,35±3,56 | 0,0 | 3,00 | 0,055 |
| Фізичний біль | 50,45±3,44 | 31,03±4,51 | 29,29±9,11 | 5,04 | 0,008 |
| Соціальна активність | 63,28±3,10 | 45,73±6,87 | 39,64±11,19 | 4,93 | 0,009 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні | 35,32±5,25 | 7,84±4,55 | 4,74±4,76 | 4,88 | 0,01 |
| життєдіяльності | |||||
| Психічне здоров'я | 26,08±2,09 | 20,96±3,08 | 12,50±3,86 | 2,67 | 0,074 |
| Життєздатність | 51,14+2,55 | 30,78±3,0б | 24,29±5,78 | 12,02 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 16,04±2,42 | 2,94±2,01 | 3,57±3,57 | 4,72 | 0,011 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 32,46±3,10 | 23,53±б,24 | 25,0±9,45 | 0,49 | 0,373 |
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня реактивної тривожності представлено в табл. 4.
Так встановлено, що негативний вплив мають супутні депресивні розлади, які з високим ступенем вірогідності негативно впливають та знижують параметри фізичної активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,009), життєздатність (р<0,001), загальний стан здоров'я (р=0,011), збільшують негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,01) та фізичний біль (р=0,008). В групі здорових відповідних статистично значимих відмінностей не знайдено.
Таблиця 4
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня реактивної тривожності
| Параметри ЯЖ | Середні показники параметрів ЯЖ М±m | F | Р | ||
| Хворі БА з низьким рівнем реактивної тривожності (n=32) | Хворі БА з середнім рівнем реактивної тривожності (n=33) | Хворі БА з високим рівнем реактивної тривожності (n=26) | |||
| Фізична активність | 53,44±4,05 | 43,33±3,91 | 29,03±5,26 | 7,46 | 0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 17,97±4,38 | 11,36±3,28 | 14,42±5,22 | 0,64 | 0,525 |
| Фізичний біль | 54,60+4,76 | 46,36±4,92 | 32,12±4,47 | 5,28 | 0,007 |
| Соціальна активність | 67,34±4,41 | 60,15±4,40 | 44,42±5,51 | 13,37 | <0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 45,83±8,03 | 23,23±6,57 | 11,54±4,87 | 6,33 | 0,003 |
| Психічне здоров'я | 29,30+3,63 | 24,37+2,12 | 17,31±2,51 | 4,14 | 0,019 |
| Життєздатність | 56,73±3,64 | 45,64±3,23 | 30,69±3,46 | 13,37 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 23,44±4,04 | 8,33±2,08 | 4,80±2,41 | 10,65 | <0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 38,28±4,35 | 30,30±4,71 | 20,19±4,16 | 3,86 | 0,025 |
Високий рівень реактивної тривожності негативно впливає на параметри ЯЖ за шкалами фізичної активності (р=0,001), соціальної активності (р < 0,001), життєздатності (р<0,001), загального стану здоров`я (р<0,001), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,003), фізичний біль (р=0,007) та знижує показник психічного здоров'я (р=0,019). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, щoхарактеризують негативний вплив високого рівня реактивної тривожності на показники ЯЖ, виявлені лише за показником життєздатності (р=0,001).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня особистої тривожності представлено в табл. 5.
Таблиця 5
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня особистої тривожності
| Параметри ЯЖ | Середні показники параметрів ЯЖ М±т | F | Р | |
| Хворі БА з середнім рівнем особистої тривожності (n=21) | Хворі БА з високим рівнем особистої тривожності (n=70) | |||
| Фізична активність | 62,50±4,73 | 37,00±2,89 | 9,26 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 17,50±6,30 | 12,86±2,48 | 3,95 | 0,023 |
| Фізичний біль | 56,00±6,07 | 41,32±3,15 | 4,53 | 0,013 |
| Соціальна активність | 74,75±5,20 | 53,39+3,21 | 5,2 | 0,007 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 46,67±10,65 | 21,90+4,28 | 3,69 | 0,029 |
| Психічне здоров'я | 30,31+4,47 | 22,38+1,78 | 1,93 | 0,151 |
| Життєздатність | 58,55±4,58 | 41,10+2,42 | 6,55 | 0,002 |
| Загальне здоров'я | 18,75±5,7 | 10,71±1,87 | 1,74 | 0,182 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 40,00±5,56 | 27,50+3,02 | 1,94 | 0,149 |
Високий рівень тривожності як риси особистості у хворих БА мав статистично значимий негативний вплив на показники ЯЖ за шкалами фізичної активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,007), життєздатності (р=0,002), показник ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (р=0,023), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,029), фізичний біль (р=0,013). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, що характеризують негативний вплив високого рівня особистої тривожності на показники ЯЖ, виявлені за показниками життєздатності (р=0,024) та загального стану здоров'я (р=0,025).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня невротизації представлено в табл. 6.
Таблиця 6
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня невротизації
| Параметри ЯЖ | Середні показники параметрів ЯЖМ±m | F | Р | |
| Хворі БА за відсутності невротизації (n=46) | Хворі БА з високим рівнем невротизації (n=45) | |||
| Фізична активність | 51,08+3,67 | 34,33+3,53 | 10,79 | 0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 20,65±3,99 | 8,33+2,51 | 6,77 | 0,011 |
| Фізичний біль | 56,20+4,13 | 33,94+3,31 | 17,55 | <0,001 |
| Соціальна активність | 67,28±3,85 | 48,89+3,83 | 11,48 | 0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 48,38±6,43 | 8,89+3,58 | 25,66 | <0,001 |
| Психічне здоров'я | 28,89±2,70 | 19,17+1,85 | 8,77 | 0,004 |
| Життєздатність | 55,59+2,89 | 34,73+2,71 | 27,65 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 19,02+3,12 | 6,11±1,80 | 12,65 | 0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 40,76±3,67 | 19,44±3,67 | 19,24 | <0,001 |
Отже, високий рівень невротичних симптомів з високим рівнем статистичної значимості (р<0,011) знижують показники ЯЖ за всіма шкалами в групі хворих БА, чого не спостерігається в групі практично здорових осіб.
Впровадження методики вивчення показників ЯЖ у хворих на БА в практичну охорону здоров'я дозволить індивідуалізувати кожний окремий випадок захворювання, вибрати найкращі шляхи реабілітації, що в кінцевому наслідку сприятиме поліпшенню ефективності лікування цього складного хронічного захворювання.
1) Хвороби органів дихання мають зв`язок не тільки з анатомією та фізіологічними процесами дихальної системи, але і з психологічними аспектами. Існує певний зв`язок стану хворого та його емоційного стану, виявляються певні відхилення у поведінці хворого (підвищена дратівливість, тривога, емоційність). Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо.
2) Психічні характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком.
3) Хворі БА мають більш високі статистично значимі показники дисфункції психоемоційної сфери у порівнянні із практично здоровими особами. Хворі БА статистично значимо відрізняються від здорової популяції в гірший бік за всіма параметрами якості життя. Якість життя хворих БА в значній ступені залежить від впливів супутніх психоемоційних факторів. Корекція психічного стану хворих БА може сприяти підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації хворих БА, особливо пацієнтів із важким перебігом захворювання.