3.2. Оподаткування доходів приватного підприємця за загальною системою
Якщо суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа обрала традиційну система оподаткування, то область її застосування не обмежена.
Для таких підприємців не встановлений мінімальний термін роботи з даного способу оподаткування доходів
Приватні підприємці на загальній системі оподаткування не звільняються від сплати ніяких податків і зборів. Розмір податку з доходів обчислюється на період з 1 січня 2004 року до 1 січня 2007 року. за ставкою в розмірі 13% від сукупного чистого доходу З 1 січня 2007 року – 15%. При цьому приватний підприємець не має права на податкові соціальні пільги, передбачені статтею 6 Закону про податок з доходів
Для обліку доходів і витрат в обов'язковому порядку такі підприємці повинні вести Книгу обліку доходів і витрат за формою №10 в повному обсязі.
Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи що обрали традиційну система оподаткування зобов'язані використовувати РРО на загальних підставах, а якщо приватні підприємці здійснюють свою діяльність у сфері, що включена в Перелік №1336, то вони використовують КОРО і РК.
3.3. Спрощена система оподаткування – єдиний податок
Областю застосування спрощеної системи оподаткування є будь-які види діяльності, крім таких, як:
діяльність у сфері ігорного бізнесу, у тому числі діяльність, пов'язана з облаштованістю казино, інших ігорних місць (будинків), ігрових автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей ( у тому числі державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі;
виробництво, імпорт, експорт і оптовий продаж підакцизних товарів;
торгівля лікеро-горілчаними виробами;
торгівля тютюновими виробами;
торгівля ПММ;
операції по видобутку і виробництву дорогоцінних каменів органогенного утворення (ті, що підлягають ліцензуванню).
Мінімальний термін роботи з обраної системи оподатковування становить квартал.
Розмір податку становить від 20 до 200 грн. на місяць та встановлюється місцевими органами влади відповідно до видів діяльності підприємця. Розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника, що бере участь у підприємницькій діяльності.
Приватні підприємці на спрощеній системі обліку звільнені від сплати наступних податків і зборів:
податку з доходів фізичної особи (зі своїх доходів);
плати (податку) за землю;
внеску до Фонду по тимчасовій непрацездатності;
внеску до Фонду безробіття;
збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі й сфери послуг;
плати за патенти;
ПДВ (сплачується в певних випадках).
Що стосується соціального захисту єдиноподатківців, то в різних фондах склалася різна ситуація:
1. Пенсійний фонд.
Звільнені від сплати внесків із своїх доходів згідно п. 6 Указу № 727, але застраховані, так як із суми сплачуваного ними єдиного податку 42% Державне казначейство перераховує у Пенсійний фонд, При цьому страховий стаж таким підприємцям буде врахований не у повному обсязі, якщо сплачені внески з’являться нижче мінімального страхового внеску (мінімальна заробітна плата х страховий тариф).
Підприємці подають Звіт про нарахування і сплату сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо внески у звітному році сплачувались у фіксованому розмірі.
2. Фонд страхування по тимчасовій втраті працездатності.
Звільнені у відповідності із п. 6 Указу № 727, але застраховані, оскільки із суми сплаченого ними єдиного податку 11% Державне казначейство перераховує у Фонд страхування від непрацездатності.
Підприємці подають Звіт про нараховані внески, перерахування і витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності, у випадку отримання матеріального забезпечення із Фонду у звітному кварталі.
3. Фонд соціального страхування від безробіття.
Звільнені по п. 6 Указу № 727, але застраховані, тому як із суми сплаченого ними єдиного податку Державне казначейство перераховує 4% у Фонд безробіття.
4. Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Підприємці добровільно сплачують внески у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у рік, розмір якої діє на момент сплати. Перший внесок (1/4 від мінімальної заробітної плати) сплачують одночасно із подачею заяви про реєстрацію у Фонді; наступні внески – не пізніше трьох місяців із дня сплати попередньої частини (по 1/4 від мінімальної заробітної плати, розмір якої діє на момент сплати у терміни, встановлені у повідомленні, одержаному при реєстрації. Якщо на день сплати розмір мінімальної заробітної плати змінився, Фонд проводить перерахунки авансових платежів (про що письмово повідомляють застраховану особу).
Для обліку доходів і витрат ведеться Книга обліку доходів і витрат за формою №10. При цьому обов'язковому заповненню підлягають тільки графи "Період обліку", "Витрати на виробництво продукції", "Сума виручки (доходу)", "Чистий доход".
РРО такі підприємці не використовують при дотриманні умов, зазначених у статті 9 Закону про РРО, а саме: не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив). Також використання КОРО і РК не потрібне крім випадків роздрібної торгівлі продовольчими товарами й пивом у пляшках і банках.
3.4. Умови застосування системи оподаткування фіксованим податком
Оподаткування по фіксованому податку поширюється на діяльність із продажу товарів і наданню супутніх послуг такому продажу на ринках, крім торгівлі лікеро-горілчаними й тютюновими виробами.
Мінімальний термін роботи з обраної системи оподаткування становить один календарний місяць.
Книга обліку доходів і витрат за формою №10 підприємцями на цій системі оподаткування не ведеться.
При застосуванні системи оподатковування по фіксованому податку суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи звільнені від сплати:
податку з доходу фізичної особи (зі своїх доходів);
податку на промисел;
ПДВ;
внеску до Фонду тимчасової непрацездатності;
внеску до Фонду безробіття;
внеску до Фонду нещасного випадку;
плати за торговельний патент;
внеску до Фонду соціального захисту інвалідів.
Розмір податку складає від 20 грн. до 100 грн., при чому розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника, у тому числі, якщо залучаються члени родини підприємця.
При здійсненні діяльності при дотриманні умов, зазначених у статті 9 Закону про РРО, а саме не здійснення торгівлі підакцизними товарами (крім пива на розлив) РРО підприємці, які сплачують фіксований податок не використовують. КОРО і РК такі підприємці не використовують, крім випадків роздрібної торгівлі продовольчими товарами й пивом у пляшках і банках.
Тема 4. Порядок застосування найманої праці приватними підприємцями
4.1. Порядок реєстрації найманих працівників у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності;
4.2. Особливості ведення кадрової документації у приватного підприємця – роботодавця;
4.3. Порядок нарахувань та утримань із заробітної плати найманих працівників.
4.1. Порядок реєстрації найманих працівників у фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності
Отримуючи статус роботодавця, підприємець, з одного боку, полегшує свій труд, пов'язаний із здійсненням власної підприємницької діяльності, з іншої – у нього з'являються додаткові обов’язки, пов’язані із веденням кадрової документації, а також щомісячні податково-звітні проблеми по нарахуванню і виплаті заробітної плати своїм працівникам.
Відповідно до вимог Закону України про реєстрацію щодо здійснення реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності по принципу "єдиного вікна”, Пенсійний фонд України затвердив порядок постановки на облік і зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців у якості платників страхових внесків. Державний реєстратор направляє до органів Пенсійного фонду по місту проживання підприємця повідомлення про проведення державної реєстрації такого підприємця. На підставі даного повідомлення Пенсійний фонд реєструє підприємця у якості платника внесків.
Інші фонди поки що не надали підприємцям такого права. Тому з моменту укладання договору з першим із найманих працівників підприємець повинен зареєструватися у всіх інших фондах:
у Фонді соціального страхування з тимчасовій втраті працездатності (далі – Фонд страхування з тимчасовій непрацездатності);
у Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд страхування від безробіття);
у Фонді соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд страхування від нещасних випадків).
Така реєстрація проводиться один раз при прийомі на роботу першого працівника. Реєстрація трудового договору у центрі зайнятості не є автоматичною реєстрацією у Фонді страхування від безробіття, незважаючи на те, що центр зайнятості, по сутності, і є Фондом страхування від безробіття.
При реєстрації у кожному із соціальних фондів підприємцю надається реєстраційний номер, який вказується у платіжних документах при перерахуванні відповідних внесків і в формах звітності. За нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) нормами діючого законодавства передбачені штрафні санкції.
Незважаючи на те, що підприємці не ведуть бухгалтерський облік, як роботодавці вони повинні забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, а також витрат на оплату праці. Незалежно від вибраної системи оподаткування підприємці зобов’язані вести облік нарахування і виплати найманим працівникам заробітної плати, який здійснюється у такому же порядку, як і юридичним особами.