Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків (стр. 4 из 9)
Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:
;(1.10) 
(1.11) 
,(1.12)де Екд - експорт на душу населення; Імд - імпорт на душу населення; ЗТОд - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Ек - вартість національного експорту за рік; Ім - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.
Експортна квота.У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:
,(1.13)де Ке - квота експортна; Ек - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Імпортна квотаяк частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:
,(1.14)де Кj- квота імпортна; Ім - обсяг імпорту країни за певний рік; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період [2, с. 167].
Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.
Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі:
Макроекономічний показник ефективності зовнішньоторговельного обігу:
,(1.15)де Ето- ефективність зовнішньоторговельного обігу; ВІм- економія витрат у результаті імпорту; Век- національні витрати на експорт.
Макроекономічний показник ефективності експорту:
,(1.16)де ЕЕк- ефективність національного експорту; VЕк - валютна виручка від експорту товарів і послуг; ВЕк- національні витрати на експорт.
Макроекономічний показник ефективності імпорту:
,(1.17)де ЕІм- ефективність національного імпорту; ВІм - економія витрат у результаті імпорту; VІм - валютні витрати на імпорт.
Сферою застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.
Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темпи зростання, темпи приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).
Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому) [3, с. 82].
Перелічені показники дають змогу кількісно оцінити масштаби зовнішньої та міжнародної торгівлі, її збалансованість, ефективність та місце країни в світовій торгівлі, а також товарний склад і регіональну спрямованість.
На завершення першого розділу можна зробити висновок, що серед форм міжнародних економічних відносин основною і найбільш вагомою ланкою була і залишається міжнародна торгівля, теоретичну базу якої становлять надбання багатьох вчених-економістів, які являються актуальними і сьогодні. Виграш від торгівлі та ефективність її здійснення можна оцінити за допомогою ряду показників міжнародної торгівлі, що дає змогу отримати інформацію про загальний стан міжнародної торгівлі та уявити місце окремої країни в системі світових господарських зв’язків.
Розділ 2 Аналіз масштабів і тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України
2.1 Зовнішня торгівля України товарами
За даними статистики зовнішньої торгівлі України, зовнішньоторговельний оборот України за товарами з усіма країнами світу у 2009 році склав 85138,4 млн. дол. США, в тому числі експорт – 39702,9 млн. дол., імпорт – 45435,6 млн. дол.Порівняно з минулим роком зовнішньоторговельний оборот за товарами зменшився на 44,2%, відповідно обсяги експорту зменшились на 40,7%, а імпорту – на 46,9%. Сальдо торговельного балансу за товарами на 2009 рік є від’ємним і складає 5732,7 млн. дол. США [5]. Динаміка збільшення від’ємного сальдо зберігається декілька років поспіль. Порівняно з 2007 роком, коли обсяги експорту складали 46296,1 млн. дол., експорт у 2009 році зменшився на 19,5%. Водночас об’єми імпорту порівняно з 2007 році зменшились на 20,1% [17, с. 109].
У географічній структурі експорту товарів перше місце належить країнам СНД (33,9%), друге – країнам Азії (30,6%), і третє – країнам Європи (25,9%). Найбільша частка імпорту товарів припадає також на країни СНД (43,3%). Імпорт товарів з країн Європи становить 35,7% від загального імпорту, а імпорт з країн Азії – 14,4% від загального імпорту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Зовнішня торгівля України товарами по регіонах світу за 2009 рік
Деталізована географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2009 р. наведена в додатку 1.
Основу експорту товарів в Україні у 2009 році, як і в попередні роки, становить метали та вироби з них (32,3%), але їх обсяг зменшився на 53,6% порівняно з попереднім роком. Продукти рослинного походження – друга за обсягом складова українського експорту товарів, становить 12,7% від загального експорту, тобто 90,3% від обсягу попереднього року. Машини та устаткування становлять 12,6% від загального експорту товарів. Обсяг цієї групи товарів зменшився порівняно з попереднім роком на 20,9% (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Зовнішня торгівля України товарами по товарних групах у 2009 році
| Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД | Експорт | Імпорт | ||||
| тис.дол. США | у % до 2008р. | у % до загального обсягу | тис.дол. США | у % до 2008р. | у % до загального обсягу | |
| Усього | 39702883,3 | 59,3 | 100,0 | 45435559,2 | 53,1 | 100,0 |
| I. Живi тварини; продукти тваринного походження | 595966,8 | 76,1 | 1,5 | 1267557,1 | 74,5 | 2,8 |
| II. Продукти рослинного походження | 5034894,2 | 90,3 | 12,7 | 1259948,6 | 86,2 | 2,8 |
| III. Жири та олії тваринного або рослинного походження | 1796023,8 | 92,3 | 4,5 | 374265,8 | 61,1 | 0,8 |
| IV. Готові харчовi продукти | 2088052,1 | 82,9 | 5,3 | 2034278,2 | 75,9 | 4,5 |
| V. Мінеральнi продукти | 3900091,4 | 55,4 | 9,8 | 15695085,5 | 61,7 | 34,5 |
| VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості | 2515151,7 | 49,9 | 6,3 | 5319269,4 | 76,4 | 11,7 |
| VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук | 563318,2 | 56,5 | 1,4 | 2663829,0 | 59,5 | 5,9 |
| VIII. Шкіряна і хутряна сировина та вироби з них | 178095,0 | 49,5 | 0,4 | 124198,4 | 53,4 | 0,3 |
| IX. Деревина і вироби з деревини | 669962,2 | 83,6 | 1,7 | 281220,9 | 51,5 | 0,6 |
| X. Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів | 806971,6 | 92,3 | 2,0 | 1373331,5 | 74,8 | 3,0 |
| ХI. Текстиль та вироби з текстилю | 712946,6 | 72,4 | 1,8 | 1416920,9 | 67,5 | 3,1 |
| XII. Взуття, головні убори, парасольки | 144513,5 | 81,1 | 0,4 | 286487,8 | 53,9 | 0,6 |
| XIII. Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла | 285233,9 | 62,7 | 0,7 | 635227,3 | 49,8 | 1,4 |
| XIV. Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, метали та вироби з них | 84195,2 | 57,3 | 0,2 | 159747,6 | 15,5 | 0,4 |
| XV. Недорогоцінні метали та вироби з них | 12816758,1 | 46,4 | 32,3 | 2676558,8 | 41,9 | 5,9 |
| XVI. Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання | 5014319,1 | 79,1 | 12,6 | 6257043,8 | 46,8 | 13,8 |
| XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання | 1596432,9 | 36,9 | 4,0 | 2163829,7 | 17,9 | 4,8 |
| XVIII. Прилади i апарати оптичні, для фотографування або кінематографії; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичні інструменти | 278710,6 | 114,8 | 0,7 | 670774,2 | 54,9 | 1,5 |
| ХX. Різні товари і вироби | 310600,6 | 70,8 | 0,8 | 500103,7 | 49,5 | 1,1 |
| XXІ. Вироби мистецтва | 689,6 | 95,3 | 0,0 | 994,9 | 24,2 | 0,0 |
Товарна структура імпорту у 2009 році мала дещо інший вигляд: 34,5% від загального обсягу імпорту становили мінеральні продукти (особливо енергоносії). Щоправда, їх обсяг зменшився на 38,3% порівняно з попереднім роком. 13,8% від загального обсягу імпорту становили машини та устаткування, тобто 46,8% від попереднього року. Продукція хімічної промисловості складає 11,7% від загального обсягу імпорту. Обсяг цієї товарної групи зменшився порівняно з попереднім роком на 23,6%.