Смекни!
smekni.com

Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА") (стр. 24 из 28)

5.2 Санітарія та гігієна праці

5.2.1 Аналіз основних шкідливих виробничих факторів

В процесі трудової діяльності людини відбувається взаємодія виробничого середовища і організму. Дія виробничого середовища на організм обумовлюється:

- особливостями технологічного процесу (ступінь автоматизації та механізації виробничих процесів; управління ними на відстані; герметичність обладнання тощо);

- характером виробничого процесу (організація праці, робоча поза, ступінь нервово-емоційного та м’язового напруження тощо);

- санітарними умовами праці (виробничий мікроклімат, електромагнітні та електричні поля, виробнича вібрація, шум, пил, хімічні речовини).

Класифікація перевищення граничнодопустимих рівнів та концентрації шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу припускає виділення основних шкідливих виробничих факторів за наступними ознаками:

- шкідливі хімічні речовини 1,2 та 3-4 класу небезпеки;

- пил переважно фіброгенної дії;

- вібрація (загальна та локальна);

- шум, інфразвук, ультразвук;

- неіонізуючих випромінювань (радіочастотного діапазону, діапазону промислової частоти, оптичного діапазону (лазерного випромінювання);

- біологічні фактори;

- мікроклімату в приміщенні (температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря, інфрачервоне випромінювання);

- температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі) або атмосферного тиску (підвищення або зниження);

- важкість праці;

- робоча поза;

- напруженість праці.

На КП ”Втп ”ВОДА” шум виникає а основному в результаті роботи обладнання (насосного та гідравлічних приладів). Рівень виробничого шуму на робочих місцях в діапазоні від 85 до 97 дБА.

Нормується виробничий шум ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», «Санитарные нормы допустимых уровней шума» №3223-83, якими визначено класифікацію шуму, характеристику і допустимі рівні шуму на робочих місцях, загальні вимоги до вимірювання величини шуму, основні заходи з профілактики.

Виробнича вібрація може бути загальною і локальною. Локальна вібрація передається через руки людини. Найбільша кількість випадків вібраційної хвороби виникає в операторів при роботі з машинами і обладнанням, які створюють локальну вібрацію.

Джерелом локальної вібрації на КП ”Втп ”ВОДА” є компресорне обладнання насосних станцій. Вплив вібрації на організм людини може призвести до вібраційної хвороби.

Основним документом, який встановлює гігієнічний регламент вібрації, що впливає на людину за умов виробництва є ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования».

На КП ”Втп ”ВОДА” частіше за все абразивний та металічний пил, існують робочі місця, де концентрація пилу перевищує допустиму.

Виробничі отрути – це речовини, які зустрічаються у процесі трудової діяльності людини як вихідні, проміжні, побічні або кінцеві продукти у вигляді газу, пари або туману. У разі порушення правил безпеки і гігієни праці виробничі отрути потраплять в організм працюючих, у кількості, яка не відповідає його складовим і набутим властивостям, що шкідливо впливає на організм.

На КП ”Втп ”ВОДА” у результаті виробничих процесів виділяються в повітря робочої зони кислоти, луги, окиси хлору (на насосних станціях артезіанського водопостачання), пари коагулянту та флокулянту вапно, хлорне вапно, аміачний конденсат (на ПУВХ “Донець”, ПУВХ “Дніпр”).


5.2.2 Профілактичні заходи по збереженню здоров’я та підвищенню працездатності оператора комп’ютера

В Україні розроблені і набрали чинності „Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 3.3.2 007-98 від 10 грудня 1998 року №7, які регламентують правила безпеки при роботі з комп’ютерами.

Приміщення, у яких проводяться роботи з ВДТ, необхідно розміщати в північній або в північно-східній частині будинків. Площа на одне робоче місце має бути не менше 6 кв. м., а об’єм не менше 20 куб. м., відстань між робочими столами не менше 2,5 м. у ряду і не менше 1,2 м. між рядами.

Для попередження втоми, збереження здоров’я і підтримки високого рівня працездатності у осіб, що працюють з ВДТ, особливе значення має раціональна організація робочого місця.

Передній ряд клавіш повинен бути розташований так, щоб клавіатуру можна було обслуговувати без зусиль трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. Монітори необхідно розташовувати на висоті рівня очей на відстані 60-70 см.

Для забезпечення захисту очей і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань екран монітора необхідно розташовувати на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока має становити при розмірі екрана по діагоналі :

35/38 см(14/15)........................600-700мм

43см(17)...................................700-800мм

48см(19)...................................800-900мм

53см(21)...................................900-1000мм

Клавіатуру слід розташовувати на відстані 100-300 мм від ближчого до працівника краю стола. Вона має бути оснащена опорним пристроєм для можливості зміни кута нахилу клавіатури у межах визначених норм. Кращим є розташування екрана перпендикулярно до лінії погляду користувача..

5.3 Техніка безпеки

5.3.1 Загальні вимоги по безпечній експлуатації обладнання

Машини, апарати та інше обладнання, які застосовуються в різних галузях промисловості, різноманітні за принципом дії, конструкцією, типажем і розмірами. Однак існують деякі загальні вимоги, дотримання яких на стадії користування виробничого обладнання дозволяє забезпечити безпеку при його експлуатації.

Матеріали, які використовуються в конструкціях та конструктивних елементах обладнання, не повинні попередньо пройти перевірку на гігієнічні і забезпечення пожежо-вибухової безпеки.

На машину наносять сигнальні кольори та знаки безпеки. На кожний верстат встановлюють запобіжні та огороджувальні пристрої відповідно до ГОСТ 12.4.011-75.

Потрібна безпечність верстату досягається відповідним встановленням в зручному місці органів керування та регулювання.

Включення машини або її окремих механізмів здійснюється з одного робочого місця. Керування однаковим обладнанням повинно бути уніфіковано, а напрямок обертання маховиків, штурвалів, переміщення важелів, педалей – відповідати встановленим вимогам.

Огороджувальні і запобіжні пристрої, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні постійно виконувати свої функції при виникненні небезпеки або появи людини в небезпечній зоні. Дія засобів захисту повинна продовжуватися до того часу, поки діє небезпечний або шкідливий виробничий фактор.


5.3.2 Основні заходи по забезпеченню електробезпеки

Електричний струм – це поняття, яке визначає всю сукупність явищ, пов’язаних з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.

До джерел електричних полів великої потужності відносяться електроустановки високої частоти ( ВЧ), ультрависокої частоти (УВЧ), надвисокої частоти (СВЧ).

Систематичний вплив на робітників електромагнітних полів великої потужності порушує функціональний стан нервової і серцево-судинної системи людини.

Основними засобами захисту від електромагнітних полів є:

- установка гранично допустимих значень напруги і щільності потоку енергії електронного поля на робочому місті персоналу;

- експлуатація електроустановок УВЧ та СВЧ тільки в спеціально виділених приміщеннях або з використанням екрануючих кабін;