К-т «Поточний рахунок», «Кореспондентський рахунок», «Каса», «Депозитний рахунок» – на суму процентів.
Якщо банк при внесенні коштів на депозит сплачує проценти авансом, то сума раніше сплачених процентів амортизується щомісячно. У разі капіталізації процентів сума нарахованих процентів періодично приєднується до депозиту і відображається такою проводкою:
Д-т «Нараховані витрати»;
К-т «Депозити».
Погашення депозиту.
При погашенні депозиту у визначений договором строк здійснюється така бухгалтерська проводка:
Д-т «Депозити» – на суму номіналу й у разі капіталізації з урахуванням суми процентів;
К-т «Поточний рахунок», «Кореспондентський рахунок», «Каса», «Депозитний рахунок».
На дату погашення депозиту необхідно здійснити нарахування процентів за період з останньої дати нарахування до дати погашення. У строковому депозитному договорі рекомендується передбачити порядок сумиперерахування депозиту та процентів за ним після закінчення встановленого терміну депозиту. Для юридичної особи вказується номер поточного рахунку; для фізичної – номер рахунку вкладу, який, у разі його відсутності, відкривається за згодою клієнта відповідно до умов депозитного договору.
Якщо умовами договору не передбачено порядку перерахування суми
депозиту після закінчення встановленого терміну, то не отримана своєчасно депонентом сума депозиту, обліковується за тим самим рахунком, що й раніше.
За вимог депонента банк повертає депозит до закінчення дії депозитного договору. У такому разі банк може застосовувати знижену процентну ставку, якщо це передбачено умовою депозитного договору. При поверненні депоненту суми депозиту банк здійснює перерахування процентів за період із дати залучення до дати довгострокового повернення депозиту і сплачує депоненту проценти за зниженою ставкою.
Різницю між нарахованими раніше процентами та процентами, що підлягають сплаті за зниженою ставкою, банк відносить на зменшення своїх процентних витрат.
При цьому, якщо протягом дії депозитного договору проценти депоненту не сплачувалися, виконуються такі бухгалтерські проводки:
Д-т «Нараховані витрати» – на суму нарахованих процентів за депозитом;
К-т «Поточний рахунок», «Кореспондентський рахунок», «Каса», «Депозитний рахунок» – на суму процентів за депозитом за зниженою ставкою;
К-т «Процентні витрати» – на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою.
Якщо проценти сплачуються депоненту періодично протягом дії депозитного договору, то різниця між раніше сплаченими та перерахованими за зниженою ставкою процентами повертається банку відповідно до умов договору, тобто сплачується депонентом або утримується банком із суми депозиту.
12.3. Облік строкових коштів суб’єктів господарської діяльності
Строкові кошти суб’єктів господарської діяльності обліковуються за рахунками 261-ї групи. Ця група містить такі балансові рахунки, що слугують для обліку номіналу депозиту.
2610 «Короткострокові депозити суб’єктів господарської діяльності»
2611 «Кошти, отримані від суб’єктів господарської діяльності за операціями репо»
2615 «Довгострокові депозити суб’єктів господарської діяльності»
За характером усі рахунки 261-ї групи є пасивними.
Установи банків відкривають вкладні (депозитні) рахунки підприємствам та їхнім відокремленим підрозділам відповідно до вимог Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. за № 492.
Працівник депозитного відділу комерційного банку заводить депозитну справу для кожного клієнта банку, якому відкрито депозитний рахунок. Маючи намір розмістити тимчасово вільні кошти на строкові депозити, керівник підприємства подає до депозитного відділу лист-клопотання на ім’я голови правління банку з проханням прийняти на депозитний рахунок гроші на певний термін.
Якщо досягнуто згоди щодо термінів та відсотків на вкладені кошти, укладається депозитний договір у двох примірниках. Депозитний договір засвідчує право банку управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами і право отримати у чітко визначений строк суму депозитного вкладу та процентів за користування ним.
Основними реквізитами та умовами депозитного договору є:
назва та адреса банку, який приймає депозит (вклад);
назва та адреса власника коштів;
дата внесення депозиту;
величина депозиту;
дата вимоги вкладником своїх коштів;
процентна ставка за користування депозитом;
сума процентів, яку належить виплатити;
форма зарахування коштів на депозитний рахунок;
форма повернення депозиту (вкладу) і процентів (для юридичної особи – номер поточного рахунку);
зобов’язання банку повернути суму, внесену на депозит;
підписи голови та головного бухгалтера банку, вкладників.
Якщо підприємство не має в банку поточного рахунка, то банк відкриває депозитний рахунок такому клієнтові на підставі депозитного договору за умови подання ним таких документів:
копії свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідченої нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
копії належним чином зареєстрованого статуту, засвідченої нотаріально чи органом, який здійснив реєстрацію;
копії документа, що підтверджує взяття підприємства або його відокремленого підрозділу на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідченої тим органом, який видав документ, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки (подається якщо підприємство або його відокремлений підрозділ використовують найману працю);
копії довідки про внесення підприємства або його відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідченої нотаріально, органом, який видав довідку, або уповноваженим працівником банку;
картку зі зразками підписів і відбитком печатки, засвідченої нотаріально або вищою організацією (вимагається, якщо в депозитному договорі передбачено перерахування коштів після закінчення строку їх зберігання з використанням платіжного доручення).
Документи на відкриття депозитних рахунків підприємств особисто
подають до банку особи, які мають право першого та другого підписів. Ці особи мають пред’явити уповноваженому працівнику банку:
паспорт або документ, що його замінює;
документ, виданий органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків;
документи, що підтверджують їхні повноваження.
Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію осіб, які відкривають поточний рахунок, і робить у присутності цих осіб копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, дату народження, серію та номер паспорта, або документа, що його замінює, дату видання та найменування органу, що видав документ, інформацію про місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків. Ці копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку, який здійснює ідентифікацію клієнта, та особи, що відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналові, та зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунка.
Якщо депозитний рахунок відкривається підприємству або відокремленому підрозділові, який уже має в цьому банку поточний рахунок (тобто коли банком уже здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано справу з юридичного оформлення рахунка), то весь названий вище перелік документів не вимагається. У такому разі депозитний рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання підприємством або відокремленим підрозділом, який використовує найману працю, копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів підприємства або відокремленого підрозділу – платника страхових внесків відкрити рахунок.
Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх відокремлених
підрозділів перераховуються платіжними дорученнями з поточного рахунку і після закінчення терміну їх зберігання повертаються на поточний рахунок.
При відкритті депозитного рахунка виконується така бухгалтерська проводка:
Д-т «Поточний рахунок» або «Кореспондентський рахунок»;
К-т «Депозитний рахунок».
Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка підприємства забороняється. Нарахування процентів починається з дня надходження суми депозиту на депозитний рахунок. Облік нарахованих процентів за коштами суб’єктів господарської діяльності здійснюється на рахунку 2618 П «Нараховані витрати за строковими коштами суб’єктів господарської діяльності».
Нараховані проценти за депозитами суб’єктів господарської діяльності відповідно до умов депозитного договору можуть перераховуватися на поточний рахунок даної юридичної особи або зараховуватися на поповнення депозиту. Термін дії депозитного договору може бути пролонгований без укладання нового договору, а для додаткового внеску на діючий депозитний рахунок використовується додаток до договору. Дохід за депозитним вкладом виплачується вкладникові за рахунок витрат банку і відноситься на балансовий рахунок 7021 (А) «Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від суб’єктів господарської діяльності».