Смекни!
smekni.com

Інвестиційне проектування 2 (стр. 5 из 9)

Придбання виробничого обладнання.

Звичайно, будь-який проект пов’язаний із придбанням певного технологічного обладнання. Для того, щоб проект був дійсно реальним, в нумо повинна бути наведена детальна специфікація кожної одиниці обладнання, що планується придбати протягом часу дії проекту. Проте, перед цим треба відповісти на наступні запитання:

- Які вимоги до місцевої інфраструктури повинні задовольнятися?

- Чи планується придбати нове обладнання або реконструювати старе, які для цього наявні можливості?

- Повинні бути пораховані усі можливі витрати, пов’язані не лише із виробництвом.

- Які додаткові витрати можуть виникнути у період між поставкою обладнання та його встановленням?

Після того, як отримані відповіді по цих запитаннях, треба зробити специфікацію обладнання, спираючись на інформацію отриману від постачальників, за наступною схемою:

Приклад специфікації обладнання (Табл.2) [13]

п/п

Одиниця обладнання

Одиниці виміру

Кіль-ть

Виробник

(Постачальник)

Ціна

Дата

придбання

1. Прогресивний запитувач шт. 8 НПП “Металпромсервіс”, м. Миколаїв 2400 01.04.00
2. Штуцер з’єднувальний шт. 16 Lincolnidustrial, GmbH, Германія 8200 08.04.00
3. Насос плунжерний шт. 1 Завод “Смазка”, м. Миколаїв 1350 09.04.00
4. Блок контролю шт. 1 Rebs, GmbH, Германія 2600 20.04.00
5. Пластикові шланги м. 25 Завод “Зоря”, м. Миколаїв 160 15.04.00
6. Фітінги шт. 12 НПП “Элсмас”, Росія 560 18.04.00
Всього Сума 15270

Після цього, також доцільного навести інформацію щодо того, який спосіб придбання обладнання буде запропоновано та погоджено з банком. Чому було обрано саме цей спосіб та яким чином обиралися постачальники обладнання. Можливо є сенс провести тендер на постачання обладнання серед конкуруючих постачальників.

План виробництва та розрахунок випуску продукції.

Цей розділ є дуже важливим, оскільки він дозволяє оцінити ступінь реалістичності бізнес-плану. Для більшості планів об’єм випуску продукції буде досягати проектованої величини поступово (так звана “крива вивчення”). Бізнес-план в якому об’єм випуску продукції досягає необхідної кількості у перший тиждень початку виробничого процесу, у більшості випадків є нереальним.

Виробничі фактори.

Вони являють собою основу для фінансових розрахунків.

Дуже важливо перелічити всі витрати, необхідні для того, щоб запустити виробництво.

Перед тим, як навести орієнтовну структуру можливих витрат, зробимо деякі зауваження:

- Для досягнення зручності у фінансових розрахунках можна згрупувати деякі сировинні матеріали, що не є дуже важливими, у групу “додаткові” або “інші”. Це полегшить розрахунки.

- У деяких випадках дуже важко виділити різницю між пропорційними та непропорційними факторами виробництва: енергія або транспорт можуть бути віднесені як до тих, так і до інших. Але треба завжди намагатися виділяти різницю між цими факторами.

- Транспортні засоби можуть бути використані як для виробництва, так і для загальних цілей.

Отже, які виробничі витрати можливі при здійсненні проекту:

- Пропорційні фактори

- основні сировинні матеріали

- додаткове виробництво продукції

- енергія (вугілля, газ, нафта, електроенергія)

- матеріал для упаковки

- Непропорційні (постійні) виробничі фактори

- заробітна плата штатного персоналу

- страхування

- витрати на технічне обслуговування відповідно до встановленого графіку

- роботи по очистці підприємства

- мобільне обладнання (яке часто використовується для широкого кола робіт, воно також може вважатися постійним виробничим фактором)

- супутня продукція

- комерційна супутня продукція (придатна для продажу)

- інші комерційні відходи (придатні для продажу).

Також треба пам’ятати, що окрім основних капітальних вкладень у виробниче обладнання обов’язково виникають додаткові капітальні вкладення. Їх приблизний перелік може мати наступний вигляд:

- попереднє технічне вивчення

- витрати на виробничі лінії

- витрати на допоміжне обладнання (трансформатори, резервуари для палива і т. ін.)

- витрати на доставку (упаковка, митна служба, фрахт, страхування і т.д.)

- монтаж та встановлення обладнання

- спеціальне навчання для операторів

- подальше обслуговування: доведення та налагодження апаратури

- зберігання запасних частин та спеціального обладнання

Відповідно до наведених виробничих факторів та факторів фізичних капітальних вкладень будується виробничий план. Він повинен враховувати та включати наступні позиції:

- обмеження випуску продукції у період введення в експлуатацію

- поступове нарощення потужностей до виведення підприємства на повну потужність

- використання виробничих потужностей відповідно до встановленого режиму експлуатації обладнання

- нормування робочого часу

- часовий графік ремонтних робіт

- врахування коливань поставок сировини протягом року

- умови зберігання готової продукції (тривалість зберігання вимагає додаткових фінансових коштів)

- періоди очікуваних несприятливих погодних умов.

Велика увага інвесторів вашого проекту буде прикута до системи контролю якості, яку ви пропонуєте застосовувати у проекті. Це повинна бути система, що дозволяє у будь-який період часу здійснити перевірку відповідності випущеної продукції встановленим стандартам. Цей процес обов’язково повинен містити як перевірку сировинних матеріалів, так і перевірку готової продукції для того, щоб скоригувати виробничі лінії та переглянути сам процес виробництва для підтримання необхідного рівня витрат та якості продукції. [14]

2. 5 Управління та процес прийняття рішень

Ефективний менеджмент – запорука успіху проекту. Якщо це розумієте ви, то інвестор тим більше це розуміє. Тому, цей розділ також є одним з найголовніших.

При формуванні управлінської структури завжди слід пам’ятати про вирішальну роль людського фактора на всіх стадіях діяльності. Індивідуальні та групові інтереси, досвід та традиції, кваліфікаційні та соціально-психологічні характеристики керівників та спеціалістів необхідно враховувати вже на попередніх етапах підготовки проекту. Якщо ваше підприємство не є великим, залучення ключових робітників та спеціалістів до творчого процесу формування управлінської структури буде запорукою ефективної роботи колективу.

Можна сказати, що краще мати посередній продукт чи послугу та професійних робітників та менеджерів, ніж навпаки.

Відомі типові організаційні структури управління: лінійна, лінійно-штабна, функціональна, матрична. При формуванні організаційних структур невеликого колективу важливо звернути увагу на наступні принципи організації структур управління: оптимальний розподіл обов’язків, інформаційна забезпеченість керівника, зацікавленість виконавця у результаті, наявність контролю та, нарешті, єдність керування.

Стосовно малого бізнесу, ефективну організаційну структуру краще формувати під певну команду, а не навпаки. Також важливо пам’ятати, що робота персоналу вашої фірми буде успішною лише в тому випадку, коли інтереси виробництва та робітника будуть узгоджені.