Відомі два найбільш розповсюджені підходи до управління персоналом: американський та японський. Американський підхід засновано на індивідуальному прийнятті рішення та індивідуальній відповідальності, спеціалізації, достатньо швидкій оцінці та просування по службовій решітці. Для японського підходу характерне колективне прийняття рішення та колективна відповідальність, неспеціалізована діяльність, повільне просування по службі, по життєвий найом робітників.
При відборі робітників та подальшій роботі з ними вказані набори ознак повинні бути трансформовані та доповнені із урахуванням специфіки вашого бізнесу та конкретних видів робіт, оскільки кожна з них буде справляти прямий вплив на положення та прибуток фірми.
В цю частину бізнес-плану повинна містити опис того, якою буде структура управління фірмою, яким чином будуть розподілені ролі між головними членами управлінської команди та яким чином вони будуть доповнювати один одного. Інвестори, закордонні партнери хотіли б бачити управлінську команду, в якій були б на рівних представлені як адміністративні навички, так і навички управління фінансами, маркетингом, виробництвом. Тому треба відобразити: трудовий досвід засновників, обов’язки та відповідальність, стимули та ресурси, які є у розпорядженні фірми.
Також, виключне значення має статут фірми або підприємства.
Контрольний перелік питань для опису системи управління виглядає наступним чином:
- обов’язковий схематичний опис організаційної структури управління підприємством
- загальний опис функціональних обов’язків спеціалістів, що мають відношення до проекту
- наведіть інформацію про результати та досвід попередньої роботи відповідальних спеціалістів
- яких зовнішніх консультантів планується залучити до реалізації проекту, яка їх репутація?
- Які важливі функціональні ділянки залишилися незаповненими, та що ще треба зробити щоб це виправити?
- Складіть, якщо необхідно, план навчання персоналу
- Наведіть чіткий розподіл відповідальності.
Отже, чітке дотримання вище наведеної структури та проведення процедур, розглянутих на прикладах, допоможе побудувати описову частину проекту відповідно до сучасних вимог та зробити припущення, які знадобляться для проведення подальших розрахунків у фінансовій частині проекту.
Розділ III. Розробка фінансової частини проекту
3.1 Що повинен містити фінансовий розділ?
Проведене розмежування між частинами бізнес-плану відображає той факт, що фінансова частина інвестиційного проекту, певною мірою, узагальнює описову частину та всі припущення, які були в ній зроблені. Як би там не було, інвестора в першу чергу цікавить питання повернення інвестицій, графік грошових надходжень та ступінь ризику, який закладається у проект. Відповідно до цього, у фінансовому розділі бізнес-плану повинні бути відображені наступі моменти:
- Прибутковість: дозволяє оцінити, чи є підприємство достатньо привабливим для учасників проекту, щоб розглянути можливість їх участі з урахуванням існуючих ризиків.
- Грошовий потік: дозволяє оцінити, чи є інвестиції в цей бізнес безпечними та, чи будуть платежі здійснюватися відповідно до встановленого графіку.
Дуже важливим моментом для розуміння є той факт, що не існує безпосередньої залежності між прибутковістю бізнесу та його здатністю генерувати грошові потоки. Фактично, деякий бізнес може бути високо прибутковим, але призвести до банкрутства через нестачу готівкових коштів. Інші підприємства можуть показувати збитки у бухгалтерській звітності, проте генерувати готівкові кошти у довгостроковій перспективі розвитку бізнесу. Це може бути викликано декількома причинами. Наведемо такі приклади:
- Поступове спрацювання обладнання (амортизація) справляє значний вплив на вартість продукції, але при цьому немає потреби у готівкових коштах до тих пір, поки не виникає необхідність у придбанні нових одиниць обладнання.
- По мірі розширення бізнесу виникає необхідність у більшій кількості обігових коштів для підвищення запасів та кредитування клієнтів. Проте таке підвищення обігових коштів не завжди веде до зростання прибутковості. [15]
Перед тим, як почати аналізувати структуру побудови фінансового розділу бізнес-плану інвестиційного проекту, зробимо деякі попередні зауваження.
По-перше, що стосується інфляції та відсоткових ставок, існує два головних способи врахування інфляції у діловому плануванні. Перший з них полягає в тому, що всі розрахунки робляться виходячи з нульового рівня інфляції. В цьому випадку припускається, що інфляція діє на доходи та витрати однаковим чином, що нівелює її сукупний вплив. Другий ж метод, полягає в тому, що рівень інфляції оцінюється, та розрахунки на прогнозований період подаються у їх дійсних значеннях.
Таким чином, фінансовий розділ бізнес-плану повинен складатися з трьох головних частин:
- Балансовий звіт (як попередній, так і прогнозований)
- Розрахунок прибутків та збитків (дає інформацію про прибутковість)
- Прогноз руху грошових коштів (дає інформацію про здатність бізнесу генерувати грошові кошти та виконувати зобов’язання) [16]
Що стосується тривалості періоду, що планується, то стандартного періоду планування не існує. Фактично, різні види діяльності вимагають різного періоду планування. Наприклад, запропонованому бізнесу у сфері важкої промисловості можуть знадобитися десятки років, щоб повернути початкові інвестиційні вкладення, в той час, як інвестиції у сфері високих технологій можуть підтвердити життєздатність проекту вже наступного року.
Проте, це не означає, що інвестори байдуже ставляться до строків, які закладаються у проекті, особливо, що стосується непрозорого українського ринкового середовища, перевага віддається проектам із тривалістю не більше 2-х, максимум 3-х років.
На відміну від терміну періоду планування, існують певні норми щодо частоти планування. Мається на увазі те, що весь період планування повинен бути розподілений на декілька часових відрізків задля того, щоб:
- Проілюструвати розвиток бізнесу
- Виявити будь-який критичний період, протягом якого бізнесу може знадобитися фінансова підтримка.
В цілому, балансовий звіт та розрахунок прибутків та збитків складаються на річний період, а прогноз грошових потоків складається щомісячно.
У випадку, коли компанія вже існує, бізнес-план буде розроблятися для того, щоб оцінити життєздатність нового проекту у межах структури вже існуючої компанії. При цьому необхідно буде скласти два види фінансової звітності:
- Фінансова звітність, що показує життєздатність самого проекту
- Фінансова звітність компанії.
Фактично, це необхідно для того, щоб продемонструвати інвесторові, що дохід від проекту не буде використовуватися лише для покриття збитків по інших видах діяльності компанії.
3.2 Головні припущення
Перед тим, як розпочати складання фінансової звітності, треба зробити деякі припущення та попередні розрахунки. Рівень припущень, які будуть зроблені на пряму залежить від попередніх розділів бізнес-плану, чим більше ви знаєте про середовище, у якому діятиме проект, чим більше ви знаєте про систему виробництва, яку ви бажаєте впровадити, тим більш реалістичними будуть припущення, які ви зробите. В першу чергу, слід зробити припущення відносно:
- Розрахунку собівартості одиниці продукції
- Прогнозованих обсягів продажу
- Рівня поза виробничих витрат
- Грошових потоків
- Джерел фінансування проекту.
Розрахунок собівартості одиниці продукції чи послуг
Цей розрахунок полягає у встановленні ціни на одиницю продукції/послуги та виявленні змінних витрат (головним чином матеріалів, що застосовуються у процесі виробництва) на одиницю продукції/послуги.
Після проведення подібних розрахунків треба пересвідчитись, чи відповідає результат розділам маркетингу бізнес-плану, як і змінні витрати повинні відповідати розділу плану виробництва.
Розрахунки собівартості можна провести за наступною схемою:
Структура розрахунку собівартості (для промисловості) (Табл. 3) [17]
| Статті калькуляції | Періоди розрахунку | |||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | Рік1 | Рік2 | |
| Обсяги вир-ва, од. | ||||||||||||||
| Сировина і матеріали | ||||||||||||||
| Паливо і енергія на технологічні цілі | |
| Заробітна плата з відрахуваннями | ||||||||||||||
| Витрати на підготовку та освоєння вир-ва | |
| Витрати на утримання та експлуатацію устаткування, у т.ч.: | |
| паливно-мастильні матеріали |