Припущення про рівень продажу також повинні цілком відповідати та спиратися на висновки, отримані після проведення маркетингового дослідження. Тут треба запобігати надмірній оптимістичності, проте, не зайвим буде здійснити розрахунки для декількох варіантів. В цьому може допомогти комп’ютер, який сам порахує кінцевий результат по змінених вхідних параметрах.
Треба завжди пам’ятати про вплив поза виробничих витрат на собівартість продукції. Багато бізнесменів не приділяють їм належної уваги, в той час як вони складають велику частину собівартості продукції. Деякі з них є достатньо очевидними (наприклад орендна плата, страхування). Інші є відносно прихованими (наприклад комунальні послуги, плата за телефон, реклама і т. д.) [18]
Для прогнозування грошових потоків використовується інформація, яка міститься у розрахунках прибутків та збитків. Але при цьому слід також враховувати надходження готівкових коштів та платежів. Результати прогнозів грошових потоків будуть різними, якщо умови оплати, узгоджені із вашими постачальниками коливаються у межах до 60 днів.
3.3 Фінансова звітність та аналіз ефективності капіталовкладень
Розрахунок прибутків та збитків
Існують певні несуттєві відмінності між стандартами, що використовуються в Україні та стандартами, які діють у країнах Європейського Союзу. З урахуванням того, що національні бухгалтерські стандарти мають тенденцію до зближення із західними, розглянемо структуру, яка використовується ЄБРР у вимогах до бізнес-планів.
Стандартна форма розрахунку прибутків та збитків наведена у таблиці 2. (див. Додатки)
Прогноз балансового звіту також розглянуто відповідно до європейських стандартів, його структуру представлено у таблиці 3. (див. Додатки)
Прогноз грошових потоків має достатньо просту структуру. Він передбачає перерахування всіх відтоків грошових коштів та всіх надходжень із розмежуванням по місяцях діяльності. Він слугує для розрахунку балансу, який показує, чи достатня кількість обігових коштів є у розпорядженні підприємства та чи потрібно вводити додаткове фінансування. Структура аналізу грошових потоків представлена у таблиці 4. (див. Додатки)
Після побудови фінансових таблиць та фінансової звітності її, зрозуміло, необхідно прокоментувати. Необроблені результати не можна подавати до розгляду інвесторів або банків, які будуть забезпечувати кредитування. [19]
Коментарі можуть бути зроблені виходячи з наступних розрахунків:
- Спеціальні розрахунки з використанням деяких показників оцінки фінансової звітності. (Кожний банк або інвестор може запропонувати підрахувати різні показники, тому це треба вточнити)
- Підрахунок загальної прибутковості проекту.
Таким чином, необхідно здійснити аналіз ефективності інвестування. Цей етап є вирішальним для процесу прийняття інвестиційних рішень, та його результати матимуть безпосередній вплив на прийняття проекту до розгляду. Такий поглиблений аналіз, як-правило, проводить сам банк або крупний інвестор. Дані цього аналізу використовуються для порівняння різних інвестиційних проектів. Проте, на етапі розробки проекту такий аналіз повинен проводитися обов’язково, та, якщо його результати не задовольняють вимогам ефективності, проект повинен бути переглянутий перед тим, як його буде відхилено самим інвестором.
Методика оцінки економічної ефективності будь-якого інвестиційного проекту ґрунтується на розрахунку сукупної прибутковості проекту.
Мал. 3 Структурна схема аналізу економічної ефективності проекту. [20]
Як видно з вищенаведеної схеми, для оцінки загальної прибутковості будь-якого проекту використовуються три наступні методи:
- Розрахунок чистої теперішньої (дисконтованої) вартості проекту
- Розрахунок внутрішньої норми доходності (прибутковості)
- Розрахунок періоду окупності. Визначення необхідної кількості років для повернення початкових капіталовкладень.
Всі ці розрахунки спираються на прогнозовані значеннях руху грошових потоків проекту, та в сумі дають змогу оцінити економічну ефективність проекту.
Метод знаходження Чистої Теперішньої Вартості, ЧТВ проекту базується на методології дисконтованого грошового потоку. Він дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату здійснення інвестиційного проекту. Під чистою теперішньою вартістю проекту розуміють різницю між диконтованою сумою прогнозованих грошових потоків та сумою інвестованих у його реалізацію коштів. Слід також пам’ятати, що інвестиції не обов’язково здійснюються одночасно у повному обсязі, вони також можуть мати вигляд періодичних фінансових вливань, тож, у такому випадку ці інвестиційні потоки також дисконтуються.
Для знаходження ЧТВ проекту треба виконати наступні кроки:
- Знайти теперішню вартість кожного грошового потоку проекту, включаючи як прибутки, так і витрати, дисконтовану на вартість капіталу проекту.
- Просумувати ці дисконтовані грошові потоки, їх сума й буде дорівнювати ЧТВ проекту.
Зрозуміло, ЧТВ проекту повинна бути більше за нуль, лише у такому випадку проект буде прийнято до розгляду. Також, з точки зору банку або інвестора, перевага віддається проектам із більшою величиною ЧТВ.
Загальна формула для визначення ЧТВ має наступний вигляд:
ЧТВ =ГП0+. [21]
Де, ГПt – прогнозовані грошові потоки у період t. k – вартість капіталу проекту (дисконтна ставка).
Проте цей підхід має певний недолік: ставка дисконтування, яка обирається для анлізу, як-правило, вважається незмінною протягом всього періоду експлуатації інвестиційного проекту. В той самий час у майбутньому у зв’язку із зміною економічного середовища ця ставка може змінитися.
Період окупності є показником, що характеризує проект з точки зору часі. Це є ніщо інше, як прогнозована кількість років необхідна для відшкодування первинної інвестиції. Його розрахунок також базується не на прибутку а на грошових потоках проекту із урахуванням їх теперішньої вартості. Розрахунок цього показника можна здійснити за формулою:
ПО = ІК/ГПt,[22]
Де, ПО, власне, період окупності проекту, ІК – сума інвестованих коштів, ГПt – середня сума очікуваного грошового потоку, продисконтована на вартість капіталу проекту.
Слід звернути увагу на те, що цей показник може бути використано не тільки для оцінки ефективності інвестицій, а й для визначення рівня інвестиційних ризиків, пов’язаних із ліквідністю, адже, чим більший період реалізації проекту до повної його окупності, тим більшим є рівень інвестиційних ризиків. Недоліком цього показника є те, що він не враховує ті грошові потоки, що формуються після повернення інвестованих коштів. В той час, як по інвестиційних проектах із великим строком експлуатації після періоду окупності може бути отримано набагато більше коштів чистого доходу, ніж по інвестиційних проектах із невеликим терміном експлуатації.
Внутрішня норма доходності (ВНД) є найбільш складним та досконалим показником. Він характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту. Ця доходність – ні що інше, я дисконтна ставка, яка прирівнює інвестиційні витрати проекту до його суми теперішніх (дисконтованих) вартостей грошових прибутків. Виходячи з цього, можна записати наступну формулу:
,
Як бачимо, ставку дисконтування замінено на ВНД, та сума всіх грошових потоків прирівняна до нуля, що відображає відповідність між інвестованими коштами та дисконтованими сумами грошових надходжень проекту. Розрахунок цього показника може визвати певні складнощі, якщо ви не озброєні комп’ютером або фінансовим калькулятором, у такому випадку його доведеться розраховувати простим підбором значень.
Проект завжди буде бажаним, якщо ВНД перевищує вартість капіталу проекту. Проте серед двох проектів оберуть той, який має більше значення ВНД.
Всі ці три показника завжди треба розглядати в комплексі, разом вони дають досить ефективну оцінку інвестиційного проекту.
3.4 Фактори ризику та їх врахування
Як відомо, реалізація будь-якого інвестиційного проекту пов’язана із наявністю певних ризиків. Навіть ретельно спланований проект може виявитися невдалим через настання певних не передбачуваних подій.