Результати проведеного дослідження показують, що систему інформаційного забезпечення підприємства можна умовно розділити на два блоки: внутрішнє інформаційне забезпечення - це інформація, заснована на даних, що походять з внутрішніх джерел, і інфраструктура, що сприяє її збереженню, передачі, опрацюванню; зовнішнє інформаційне забезпечення - це інформація, яка заснована на даних, що виникають з зовнішніх джерел, та інфраструктура, що сприяє її збереженню, передачі, опрацюванню.
Економічні перетворення, що відбуваються в нашій країні починаючи з 1991 р., докорінно відбилися на актуальності проблем інформаційного забезпечення підтримки управлінських рішень на виробничих підприємствах. Поєднання обмеження платоспроможності споживчого ринку з актуальністю проблем збутової діяльності збільшує значущість інформації в управлінні виробничо-економічними системами. Зокрема збільшується роль інформації, що пов'язана зі збутовою діяльністю підприємства, а також інформації, яка орієнтована на забезпечення удосконалення життєвого циклу продукції. У цілому ж на виробничому підприємстві, особливо в машинобудівній галузі, на перший план виходить інформаційне забезпечення розробки нових видів продукції й інформаційне забезпечення діяльності по зниженню поточних виробничих витрат.
Оскільки управління виробництвом засновано на переробці інформації про функціонування підприємства з метою вироблення впливів на всі сторони його виробничо-господарської діяльності, якість управління багато в чому залежить від організації інформаційної системи підприємства, її вірогідності, доступності необхідних даних при прийнятті рішень.
Вимоги інтелектуалізації, що підвищуються, проектованих інформаційних систем характеризуються складністю структури, а також трудомісткістю розробки програмного забезпечення. Незважаючи на це, при проектуванні інтерфейсу й алгоритму рішення задач АРМ стає задача розробки такої персональної системи, у якій користувач виконує тільки ту роботу, що необхідна і не може бути виконана самою системою (введення даних, аналіз, ухвалення управлінського рішення). Проектована система повинна забезпечувати повну підтримку користувачу, коли він при одержанні результуючої інформації не повинен її упорядковувати, або інтерпретувати, або здійснювати вибір потрібних йому даних.
Практика інформаційного забезпечення проведення господарських і комерційних операцій ряду вітчизняних товаровиробників дозволяє говорити про життєву необхідність здійснення подібної діяльності на великих підприємствах, особливо тих, що відносяться до машинобудівної галузі. Виникає ситуація, коли практично кожне постачання сировини, матеріалів і комплектуючих виробів глибоко індивідуальне. У цих умовах розрахунок ефективності за середньо- і довгостроковим договорами (чим, у кращому випадку, обмежуються підприємства) є абсолютно недостатнім. Необхідно аналізувати кожне постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Але це вже якісно інший, більш високий рівень роботи усіх відповідних служб і підрозділів підприємств галузі.
В умовах будь-якого економічного укладу одне з центральних місць займає проблема оцінки ефективності діяльності господарюючого суб'єкта. Перевагою ринкової організації господарювання є об'єктивне здійснення зазначеної оцінки. Планово-розподільна система довгі роки намагалася виробити набір критеріїв, що дозволили б визначити ступінь ефективності функціонування суб'єктів, які господарюють. Однак ця задача так і залишилася невирішеною, чому причиною були відсутність конкуренції, ринкових відносин і повної відповідальності підприємства за свою долю.
В сучасних нестабільних умовах найбільш суттєвим фактором в процесі збору й аналізу інформації про підприємство перед його покупкою виступає градація факторів, на основі яких здійснюється оцінка ефективності діяльності підприємства, на об'єктивні та суб'єктивні з позиції впливу на них самого підприємства. В економіці не існує абсолютних показників, які достатньо відображають ефективність діяльності суб'єктів господарювання. Всі дані повинні оцінюватися у взаємозв'язку, в порівняння з різноманітними аспектами, а ефективність діяльності підприємства потрібно визначати з використанням як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів.
Таким чином, на сучасному етапі розвитку економіки галузі та її підприємств, для підвищення якості і рівня оперативного інформаційного забезпечення для підготовки і прийняття рішень в управлінні виробничо-господарською діяльністю машинобудівних підприємств, найбільш важливими, з погляду методичних й організаційних рішень, є такі напрямки:
- удосконалення діючих автоматизованих систем управління підприємствами галузі на основі застосування нових інформаційних технологій, які забезпечують підвищення оперативності і якості інформаційного забезпечення підготовки і прийняття управлінських рішень;
- удосконалення документообігу на машинобудівному підприємстві на основі розробки організаційно-економічного механізму формування й обліку договорів;
- розробка методики оцінки ефективності діяльності підприємства, що забезпечила б комплексною інформацією при прийнятті рішень на рівні стратегічного управління.
2.2. Функціонування системи оперативного інформаційного забезпечення діяльності машинобудівних підприємств
З метою удосконалення механізму інформаційного забезпечення підприємства машинобудування необхідно розробити і впровадити автоматизовану систему управління, що задовольняє таким вимогам, як створення повної і зручної у використанні бази даних, можливість використання вже наявних технічних засобів, простота в обслуговуванні, можливість подальшого удосконалення системи і розширення кола задач, які розв'язуються і не потребують додаткової підготовки з оволодіння її користувачем.
Функціональні можливості будь-якого автоматизованого робочого місця (АРМ) визначаються умовами роботи, задачами робітника і можуть збільшуватися або зменшуватися адміністратором системи без втручання програмістів. Адміністратор системи встановлює також права доступу до бази даних користувачів. База даних захищена від несанкціонованого доступу на рівні конкретного АРМ, а також на рівні конкретних даних (цех, номер рахунку в банку, вид особистих даних персоналу і т.ін.). Така комплексна система автоматизації управління виробничою і фінансовою діяльністю, розроблена за безпосередньою участю автора, дозволяє постійно її розвивати, вирішуючи нові проблеми, які виникають, а також методи удосконалення інформаційного забезпечення.
Даний напрямок може успішно розвиватися лише при застосуванні реальних технологій створення розподілених інформаційних систем. Застосування розподілених інформаційних технологій на рівні підприємства галузі розглядається як ключовий чинник розвитку систем підтримки прийняття управлінських рішень. У рамках реалізації наукових досліджень було запропоновано методи удосконалення автоматизованої системи управління, що поряд із традиційними інформаційними технологіями, використовують сучасні Іntеrnеt/Іntrаnеt-технології. В основу системи підтримки прийняття рішень закладено реалізацію робочого місця керівника підприємства, яка побудована на концепції автоматизованих робочих місць (АРМ).
У системі підтримки прийняття рішень АРМ визначається як сукупність інформаційних, технічних, програмних засобів і методів, що дозволяють підвищити оперативність рішення функціональних задач і обґрунтованість підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень. АРМ керівника призначено для інформаційної підтримки реалізації функцій головних керівників виробничого підприємства галузі та забезпечує формування по запиту і перегляд оперативної інформації про фінансову, господарську і виробничу діяльність машинобудівного підприємства.
Сучасні економічні відносини висувають тверді вимоги до системи укладення договорів на виробничому підприємстві. Для формалізації механізму укладення договорів автором із застосуванням апарату структурного підходу до проектування інформаційних систем було розроблено діаграму потоків даних системи укладення договорів на підприємстві.
У процесі дослідження виявлено необхідність створення інформаційного бюро у складі економічного відділу (ІБЕВ) та його роль у системі укладення договорів на машинобудівному підприємстві. За результатами проведеного аналізу було розроблено концептуальну схему роботи інформаційного бюро. У системі укладення договорів на підприємстві як вихідні потоки даних, тобто результати функціонування ІБЕВ, виступає довідка за договором з аналізом цін і станом
розрахунків з контрагентом, що стає підставою для ухвалення рішення вищим керівництвом підприємства про доцільність укладення конкретного договору. Наявність на машинобудівному підприємстві такої системи укладення договорів, яка побудована на запропонованій автором дисертаційного дослідження технології, дозволяє керівній ланці приймати обґрунтовані й оптимальні рішення про доцільність укладення того або іншого договору.
Комплексний пiдхiд до автоматизацiї системи управлiння пiдприємствами галузi може привести до значних полiпшень фiнансово-економiчних показникiв їх дiяльностi. Застосування в автоматизованiй iнформацiйнiй системi оцінки функцiонування виробничо-економiчної системи запропонованих методiв оцiнки вартостi пiдприємств машинобудування дозволяє оперативно одержувати якiсно нову iнформацiю, що характеризує реальний стан їх дiяльностi, сприяє використанню в повному обсязi нових iнформацiйних технологiй пiдтримки прийняття управлiнських рiшень.