Смекни!
smekni.com

Бизнес-план предприятия 4 (стр. 3 из 6)

Сенс принципу безперервності полягає в тому, що процеспланування повинен здійснюватися постійно в рамках встановленого циклу.
Невизначеність зовнішнього середовища та наявність непередбачених змін роблятьнеобхідною постійну коректування очікувань фірми щодо зовнішніхумов та відповідне виправлення, та уточнення планів.

Принцип гнучкості взаємопов'язаний з принципом безперервності і полягаєв наданні планам і процесу планування здатності змінювати своюспрямованість що виникають у зв'язку з непередбаченими обставинами. Дляздійснення принципу гнучкості плани складають так, щоб в них можнабуло вносити зміни, вказуючи їх до мінливих внутрішніми і зовнішнімиумовами. Тому плани зазвичай містять "резерви", інакше званінадбавки безпеки. Однак існують певні межі резервівпланування. Резерви, закладені в показниках, не повинні бути занадтобільшими, інакше плани виявляться неточними. Занадто низькі межі тягнуть засобою занадто часті зміни у планах, що розмиває орієнтиридіяльності фірми. З фінансової точки зору забезпечення принципу гнучкостіпотребує додаткових витрат, причому рівень цих витрат повиненспіввідноситися з імовірним майбутнім ризиком. Надання планам гнучкості придопомогою додаткових витрат також має свої обмеження. Витрати можутьвиявитися настільки високими, що гнучкість плану та пов'язані з неюпереваги не окуплять їх.

Принцип точності передбачає, що будь-який план повинен бути складенийз таким ступенем точності, яка тільки сумісна з нависла над долеюфірми невідомістю. Інакше кажучи, плани повинні бути конкретизовані ідеталізовані в тій мірі, в якій дозволяють зовнішні та внутрішніумови

діяльності фірми. Стратегічне, довгострокове планування вимушенообмежуватися визначенням основних цілей та самих загальних напрямківдіяльності, тому що кількість достовірної інформації про майбутнє дуженевелика, а діапазон і швидкість зміни постійно зростають. У планах,розрахованих на короткі проміжки часу і для окремих підрозділіворганізації, конкретність і опрацювання деталей повинна стати обов'язковимирисами, оскільки такі плани є інструкціями, що визначаютьдії людей та колективів, що реалізують ці плани.

Внутріфірмове планування як складова частина управліннявідрізняється великою різноманітністю організаційних форм. У фірмах зцентралізованим управлінням виробництва планування звичайно такожцентралізовано. Ця схема використовується, як правило, у фірмах з невеликимчислом підприємств однакового або близького виробничого профілю.

У великих децентралізованих корпораціях робота з перспективногопланування зосереджена у виробничих відділеннях і виробничихгрупах (див. ріс.1.2). Вища адміністрація визначає лише загальненапрямок розвитку: розміщення і структуру капіталовкладень, загальний обсягвиробництва і прибутку. Центральна планова служба розробляє формупланів і доводить до відділень ті обмеження, які накладаютьсязагальнокорпоративні цілями (наприклад, ліміти капіталовкладень). Перенесенняцентру ваги в перспективному плануванні на відділення пояснюється їхвелику самостійність і специфікою виробництва. Координацію іконтроль за роботою планових служб відділень здійснює центральнаслужба планування. Таким чином, процес планування охоплює всірівні управління і створює передумови для забезпечення досягнення цілейкорпорації. Результатом планування є система довгострокових планів,середньострокових і короткострокових. Останнім часом в практиці вітчизнянихпідприємств широке поширення набула така форма сучасногопланування як бізнес-план. Зупинимося докладніше на принципахскладання та сфери застосування бізнес-плану.

1.3 Поняття бізнес-плану, сфера його застосування та умови розробки

З розвитком ринкових відносин у нашій країні бізнес-план якдокумент, в якому за певною схемою підсумовані результатипередінвестиційних досліджень, стає одним з ключових елементівметоду проектного фінансування інвестиційної діяльності. Він єоднією з основних складових частин передінвестиційної документації, якумає надати підприємство у будь-кредитна установа чи іншуорганізацію, яка надає технічне і фінансове сприяння впровадженнюінвестиційного проекту.

Бізнес-план являє собою документ внутрішньофірмовогопланування, що викладає всі основні аспекти планування виробничоїта комерційної діяльності підприємства, аналізує проблеми, з якимивоно може зіткнутися, а також визначає способи вирішення фінансово -господарських завдань/1 /.

Бізнес-план розробляє підприємець (особа або група осіб). Уньому мова йде про сутність проекту (вид діяльності, що пропонуються довиробництва і реалізації товари і послуги), його обгрунтуванні (результатиринкових досліджень - стан попиту і пропозиції, споживачі,конкуренти, НТП і т.д.), забезпеченні (виробничий, маркетинговий іорганізаційний плани), необхідних для реалізації проекту засобах
(обсяг, графік та напрямки використання капітальних вкладень, поточнівитрати) і кінцевих фінансові підсумки здійснення проекту.

На відміну від великомасштабних економічних програм в бізнес-планіосновну увагу сконцентровано на фінансово-економічні показники,тоді як науково-технічні, виробничо-технологічні бокупредставлені в ньому менш опуклим чином, вони ніби вже відомі, задані.
Орієнтуючись на них, треба так поставити справу, щоб забезпечити отриманняприбутку. Лише в тих випадках, коли безпосереднім об'єктом бізнесує науково-технічні досягнення, інновації, особливу якість товару,головним у бізнес-плані стають техніко-технологічні показники.

В залежності від цілей потреба в розробці бізнес-планіввиявляється при вирішенні фінансових і управлінських завдань в різних сферахгосподарської діяльності. Узагальнення поки що невеликого досвіду складаннябізнес-плану вітчизняними підприємствами дозволяє виділити наступніобласті їх застосування:

- підготовка інвестиційних заявок існуючими і знову створюванимипідприємствами на одержання кредитів в комерційних банках;

- обгрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державноїі муніципальної власності;

- розробка проектів створення приватних фірм, без чого ризик руйнуваннянових підприємців виявляється надмірним;

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягненняпозитивних фінансових результатів підприємствами і фірмами, що знаходятьсясьогодні в нових умовах роботи, збуту продукції, загальноюнеплатоспроможності господарюючих суб'єктів;

- складання проектів емісії цінних паперів (акцій, облігацій)підприємств;

- залучення іноземних інвестицій для розвитку підприємства.

Законодавство України не закріплює обов'язковістьрозробки бізнес-плану. Складання бізнес-плану дозволяє при короткостроковомуплануванні раціонально організувати оперативну фінансову роботу шляхомвзаємозв'язку всіх джерел надходжень з витратами підприємства. Крімтого, бізнес-план може мати і стратегічні цілі, а також вирішувати завданняпо внешнехозяйственной діяльності підприємства при встановленні аборозширення ділових контактів з постачальниками та споживачами продукції. Уцій сфері господарських інтересів підприємства бізнес-план може вирішитипроблему фінансування. В умовах ринкової економіки можливостей дляінвестування досить багато. Разом з тим будь-яке підприємство маєобмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування.
Тому при укладанні договорів з банком, інвестиційним фондом або іншимпотенційним інвестором бізнес-план дозволяє переконати їх у тому, щопідприємство має перспективні можливості розвитку виробництва, що єпослідовна і реальна програма проведення підприємницької ідеї вжиття.

Господарські партнери підприємства, перш ніж встановити з нимдоговірні відносини, можуть за допомогою бізнес-плану переконатися в наявностішансів на комерційний успіх і забезпечення достатнього рівняприбутковості. Таким чином, можна будувати господарські взаємини зпостачальниками сировини, матеріалів, палива, устаткування; з посередниками вреалізації власної продукції підприємства; з фірмами, з якимипередбачається здійснювати кооперування науково-технічної,виробничої, інвестиційної та іншої господарської діяльності. Зіншого боку, процес складання бізнес-плану дозволить самомупідприємцю ще раз оцінити комерційну ефективність проекту, дастьможливість переконатися в правильності обраної інвестиційної стратегії.

Таким чином, коло користувачів бізнес-плану вельми широкий.

По-перше, це самі розробники, для яких корисним єпроцес розробки, коли їм доводиться продумувати і вирішувати конкретніпитання, пов'язані з налагодженням виробництва, розробкою комплексумаркетингу, організацій управління та контролю, пошуком партнерів іджерел фінансування і т.д.