Смекни!
smekni.com

Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі (стр. 10 из 15)

5. Особливого значення у процесі засвоєння знань ми надавали перевірці. Ми вважали, що, перевіряючи засвоєння понять, пропонувати дітям повторити основні ознаки поняття недостатньо. Учень може механічно запам’ятати всі ознаки. Щоб перевірити дійсне розуміння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набуті знання, обґрунтувати відповіді.

Надійнішим є прийом перевірки знань дітей на основі виконання ними різних самостійних робіт, які включали б завдання на класифікацію рослин на групи, опис рослин, порівняння рослин, доведення, встановлення взаємозв’язків тощо.

Зважаючи на те, що спостереження та досліди – складні процеси і без керівної, спрямовуючої роботи вчителя неможливі, ми приступили до розробки для третьокласників завдань для спостережень і дослідів, враховуючи певні вимоги до завдань. Завдання повинні:

1) забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;

2) спрямовуватись на розвиток інтересу, довільної уваги, спостережливості учнів;

3) передбачати формування умінь спостерігати, виділяти істотні ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити;

4) бути доступними для учнів третього класу;

5) бути передбачені як для індивідуальної роботи учнів, так і групової, фронтальної; як для виконання вдома, на уроці, екскурсії, в позаурочний час (на прогулянці, куточку живої природи);

6) бути різноманітними: короткочасними і тривалими.

Розробляючи завдання для дослідів і спостережень, ми визначали, які спостереження та досліди учні будуть виконувати на уроці під керівництвом учителя, а які будуть виконувати вдома самостійно. Визначали також, які досліди показуватиме вчитель на уроці. а які досліди виконуватимуть учні.

Щоб демонстраційні досліди ефективно виконували свої функції у навчанні (освітню, виховну, розвиваючу), ми дотримувались певних вимог щодо їх демонстрування:

1. Перед демонструванням визначили мету досліду, створювали проблемну ситуацію, щоб зосередити увагу учнів на сприйняття й осмислення того, що буде демонструватися.

2. Демонстраційні досліди проводили на демонстраційному столі. Під час демонстрування звертали увагу учнів на прилади, що допоможе їм краще зрозуміти поставлений дослід.

3. Прилади для демонстрування досліду були прості й зрозумілі (звичайні склянки, пробірки, тарілки, колбочки тощо). Збирали частини приладу в присутності учнів, пояснюючи одночасно призначення кожної з них.

4. Під час проведення дослідів враховували колір, в який зафарбована рідина, і фон, на якому дослід демонструється.

5. Кожний дослід проробляли попередньо до уроку з метою відпрацювання техніки його проведення, визначення його тривалості, з’ясування оптимальних умов, за яких дослід вдається найкраще. Продумували місце досліду на уроці і план його пояснення.

6. Кожний дослід детально пояснювали. Без пояснення вчителя досліди будуть зовсім незрозумілі учням і не виконуватимуть у навчанні необхідних функцій (освітньої, виховної, розвиваючої).

7. Дотримувались техніки безпеки під час демонстрування дослідів.

8. Після проведених спостережень проводили бесіду, після якої робили учні висновки.

Готуючись до уроку із проведенням учнівських дослідів, ми:

– визначали, як буде проводитись дослід – кожним учнем, парами чи в складі груп з 4 – 5 учнів;

– перевіряли наявність відповідного обладнання, матеріалів;

– перевіряли технічний стан пристроїв, якість дослідного матеріалу;

– продумували технологію досліду і інструкцію для його виконання;

– попередньо проробляли дослід, яким би простим він не здавався.

Організовуючи спостереження та досліди на уроках, намагались визначити етап уроку, на якому учні будуть активно спостерігати. Переважно організовували спостереження і досліди на етапі засвоєння нових знань, а узагальнення результатів спостереження – на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення знань (залежно від того, чи виконували учні спостереження на уроці, чи вдома самостійно).

Особливу увагу у процесі вивчення рослин ми приділяли проведенню практичних робіт.

У процесі організації практичних робіт ми дотримувались таких вимог:

1) чітко визначали конкретні цілі практичної діяльності;

2) відбирали необхідні матеріальні об’єкти або їх матеріалізовані форми;

3) розробляли практичне завдання і прийоми виконання завдань.

Оскільки засобом організації практичної роботи є практичне завдання, ми визначали характер цих завдань.

Репродуктивні завдання – це завдання, які виконуються за зразком.

Конструктивні завдання – завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в нову ситуацію, тобто ті самі дії з новими об’єктами.

За допомогою таких завдань відпрацьовувались практичні вміння учнів. У змісті завдань вказувались: мета, об’єкт практичної діяльності, послідовність виконання дій або посилання на інструкцію.

Нами було визначено етапи уроку, на яких виконується практична робота. Передбачено форми організації діяльності учнів при виконанні практичних робіт (фронтальна, групова, індивідуальна).

З метою перевірки сформованих знань учнів були розроблені різноманітні завдання.

Наведемо фрагменти уроків, на яких була реалізована наша методика вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класі.

Тема уроку: Різноманітність живих організмів. Значення рослин у природі та житті людини. Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність живих організмів, про значення рослин у природі та житті людини, про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Тип уроку: предметний.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матеріалу

Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.

1. Розглянь гербарії рослин і малюнки пшениці і квасолі. Назви їх.

2. Знайди органи рослин. Назви органи рослин пшениці і квасолі.

3. Порівняй корінь пшениці і квасолі. Чим вони подібні і чим відрізняються? Зверни увагу на кількість корінців, їх товщину і довжину.

У квасолі і пшениці є багато корінців – це є спільне. Відмінне те, що у квасолі один довгий товстий корінь і від нього відходять багато тонких, менших за розмірами корінців. У пшениці усі корені однакові за довжиною і товщиною.

4. Порівняй листки пшениці і квасолі за довжиною і шириною. У пшениці листки довгі і вузькі, у квасолі набагато коротші і широкі. Чи подібні за формою листки пшениці до лінійки? Така форма листка називається лінійчата. Чи подібні листки квасолі за формою до сердечка?

5. Порівняй стебла пшениці і квасолі за розміщенням у просторі, за довжиною. У пшениці стебло прямостояче, а у квасолі – витке. У пшениці і квасолі довгі стебла.

6. Порівняйте квітки квасолі і пшениці за кольором, розмірами, розміщені поряд чи поодиноко. У квасолі квіти великі, білі (можуть бути рожеві), розміщені поодиноко, а у пшениці – квітки зелені, дрібні, розміщені поряд і утворюють колосок.

7. Порівняйте плоди квасолі і пшениці за забарвленням, розмірами, кількістю насінин.

У квасолі плоди великі, зеленуваті, називаються біб. Щоб з’ясувати, скільки містять насінин, розкрийте плід квасолі. У плодах квасолі міститься багато насінин.

У пшениці плід жовтий, невеликий, містить 1 насінину, називається зернівка.

8. Зробіть висновок, за якими ознаками розрізняються рослини. Рослини відрізняються своїми органами за такими ознаками: довжиною, товщиною, формою, висотою, розміщенням у просторі, розмірами.

9. Пригадайте, де зростає квасоля і пшениця. Як називаються рослини, які вирощує і доглядає людина? Культурні.

10. Зробіть висновок, що спільне у квасолі і пшениці. У них є органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння. Вони належать до культурних рослин.

А тепер самостійно спробуйте виконати практичну роботу, порівнявши дві рослини – конюшину червону і конюшину білу за планом.

Практична робота з метою формування уявлення про рід і вид рослин.

1. Знайди органи рослин. Назви органи рослин конюшини червоної і білої.

2. Порівняй корінь даних рослин. Чим вони подібні і чим відрізняються? Зверни увагу на кількість корінців, їх товщину і довжину.

У конюшини червоної і білої корені подібні. Є багато корінців - один довгий товстий корінь і від нього відходять багато тонких, менших за розмірами корінців.

4. Порівняй листки даних рослин за довжиною і формою. Листки даних рослин подібні за довжиною і формою.

5. Порівняй стебла даних рослин за розміщенням у просторі, за довжиною. У конюшини червоної стебло прямостояче, а у білої – повзуче. За довжиною стебла однакові.

6. Порівняйте квітки даних рослин за формою, кольором, розмірами. Квіти даних рослин подібні за формою і розмірами, відрізняються за забарвленням -у конюшини червоної квіти червоні, а у конюшини білої – білі.

7. Порівняйте плоди рослин за забарвленням, розмірами, кількістю насінин.

У даних рослин плоди подібні за забарвленням – зелені, містять багато насінин, однакові за розмірами.

8. Дані рослини людина називає дикорослими. Поясніть чому? Де зростають дані рослини? (На луках)

9. Зробіть висновок, що спільне у даних рослин. У них є органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння. Вони належать до дикорослих рослин. У них подібний корінь, листки за формою (трійчасті) і розмірами, форма і розміри квіток, забарвлення і розміри плодів.

10. Зробіть висновок, що відмінне у даних рослин. Дані рослини відрізняються забарвленням квіток і спрямуванням стебла у просторі.

Після проведення практичної роботи вчитель організовує бесіду:

1. Назвіть рослини, які ми порівнювали. (Конюшина біла і конюшина червона). Назва рослини скидається з двох слів. Одне слово є спільне. Яке? Конюшина. Це назва роду рослин, які подібні своїми органами. За якими ознаками можна впізнати конюшину? За формою листків, квіток, плодів.