Смекни!
smekni.com

Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів (стр. 15 из 17)

Леся Українка (Читанка.– З кл.– С. 96.)

2. Прочитайте тексти і завдання до них у підручнику (Читанка.– 2 кл.– С. 120, 144; 3 кл.– С- 69). Зверніть увагу, як через відповідну форму автор передає певний зміст і настрій Читаючи текст, зберігайте тсмпоритм, співзвучний з формою та емоційним забарвленням

Визначте прийоми, які доречно використати у процесі підготовки учнів до виразного читання цих текстів.

а) Що це, сон? Зелені сосни !цвітом зацвіли!

Розцвіли сієї ночі

і вже сиплють цвіт.

Все в квітках!..

Під ними гнуться віти до землі.

Вся земля в сріблястім цвіті,

як душа моя.

О. Олесь. Перший сніг

У якому реченні передано здивування красою природи? За допомогою яких розділових знаків цього досягнуто? Що передають тут слова гнуться, сиплють? Які почуття викликає це в поста? Прочитайте останній рядок вірша. Чи можна сказати, що поета вразила краса першого снігу? А як це довести?

б) Ще вчора сонечко так гріло,

чабан з отарою бродив.

Озиме пишно зеленіло,

і лист у лузі гомонів.

Сьогодні ж степ увесь неначе

заслав сріблястий оксамит,

і вітер жалісливо плаче,

і сонце ллє не той мов світ.

1. Манжура. Перший сн'и

Зверни увагу на виділені слова. Чи передають вони раптовість змін Яких саме? Придумай свої малюнки до кожної строфи. Розкажи, що і як зобразиш на них. Зістав зміст обох текстів. Визнач у них спільне й відмінне.

в) Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, не губіть ви останньої слави.

Гріє здалеку землю усмішка весни,

пробиваються проліски, трави.

Не злякать вам нікого,

холодні сніги, бо розтопче

вас сонце блискуче,

і нечуваний сміх залуна

навкруги, як тікати ви будете в кручі...

О. Олесь

З чим і як звертається оповідач до снігів.Що загрожує останнім снігам? Як ти зрозумів значення висловів: «гріє здалеку землю усмішка весни», «бо розтопче вас сонце блискуче»? Визнач настрій оповідача і його ставлення до описуваного. Доведи свої міркування посиланням на текст.

г) Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця...

Ні, такої ще зими

не стрічали ми.

Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати, й понад садом молодим тане, тане дим...

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній,

проти сонця він – як синій.

Гілля до землі звиса, –

дим же в небеса...

Проти сонця дим,

проти зимнього патлатий,

золотисто-рудуватий, –

понад світом молодим тане, тане дим...

П. Тичина. Зима

2.4 Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання

Експериментальне дослідження умінь інавичок виразного читання молодших школярів проводилося під час проходження переддипломної практики.

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, перевірки техніки читання, які проводилися як у процесі констатуючого експерименту, так і формуючого.

Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити рівень сформованих умінь і навичок виразного читання в учнів початкової школи та розробити, запропонувати систему завдань, вправ, які б покращили вже сформовані уміння і навички.

Дослідження проводилося в 3 етапи:

Iетап – підготовчий – збір даних для отримання необхідної інформації про учнів експериментального та контрольного класів.

IIетап – власне експериментальний, який складався з констатуючого та формуючого експериментів.

Під час констатуючого експерименту проведено діагностику рівня сформованих умінь і навичок виразного читання експериментального та контрольного класів. А також здійснено обробку та аналіз одержаних результатів.

На основі результатів спостережень, проведених анкетувань серед учнів експериментального та контрольного класів було з'ясовано, що вчителі не звертають особливої уваги на формування виразності читання, а всю роботу спрямовують на вдосконалення навички швидкочитання.

Було виявлено, що вчителі для формування умінь та навичок виразного читання пропонують школярам лише вправи га завдання з підручника, майже не використовуючи додаткової літератури, а якщо і запозичають завдання і вправи із додаткових посібників, то вони у них одноманітні та використовуються несистематично.

Проаналізувавши результати роботи вчителів та учнів у 3-х класах Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області ми впевнились, що всім учням подобається виразне, емоційне читання твору вчителем, що таке декламування текстів сприяє кращому розумінню їх змісту.

Учні намагаються наслідувати у читанні вчителя, але вони не знають основ і виразного читання, І це призводить до неправильного відтворення логіко-емоційного змісту творів для дітей.

Гіпотеза дослідження: якщо систематично використовувати вправи та завдання у формуванні умінь і навичок виразного читання, то це сприятиме вдосконаленню навички читання учнів, кращому розумінню змісту творів, а також загальному розвиткові дітей.

У процесі формуючого експерименту розроблено комплекс вправ, спрямованих на формування умінь і навичок виразного читання школярів.

До методики формуючого експерименту входило спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи із завданнями, вправами для формування умінь і навичок виразного читання; анкетування та аналіз усних відповідей для перевірки рівня сформованості навичок читання. Було також продумано методику впровадження системи вправ, що мала сприяти вдосконаленню умінь та навичок виразного читання.

IIIетап – повторне обстеження рівня сформованих умінь і навичок виразного читання учнів експериментального та контрольного класів. Обробка, аналіз одержаних даних шляхом зіставлених даних первинного та повторного обстеження.

Відповідно до цілей і етапів експерименту ми поставили перед собою такі завдання: 1) виявити в учнів наявний (початковий) рівень сформованості умінь і навичок виразного читання; 2) відповідно до рівня сформованості на початку експерименту в учнів умінь і навичок виразного читання здійснити остаточний відбір змісту системи завдань, вправ для вдосконалення умінь і навичок виразного читання; 3) перевірити ефективність запропонованої методики шляхом виявлення нового рівня сформованості умінь і навичок виразного читання і порівняння з початковим рівнем.

Контингентом обстеження вибрано учнів 3-х класів. У дослідженні взяли участь 28 учнів 3-А класу (ЕК) та 27 учнів 3-Б класу (КК) Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Тернопільської області.

Усі обстежувані на момент проведення експерименту здорові, психічно і фізично нормально розвинуті. В експериментальному класі із 28 учнів З навчаються на 10-12 балів, 6 - на 1-6 балів та 19 учнів, які мають поточні бали 7-Ю.

У контрольному класі 27 учнів. Із них: 4 учні навчаються на 10-12 балів, 7 - на 1-6 балів та 16 учнів, які мають поточні бали 7-10.

Для оцінки рівня сформованих умінь і навичок виразного читання на початку проведення дослідження учням ЕК та КК були запропоновані такі завдання:

Завдання 1.

У поданних реченнях вкажіть на розділові знаки. Де у цих реченнях під час читання треба зробити паузи (короткі зупинки)? Виразно прочитайте речення.

1.А шторми на морі бувають такі великі, що хвилі, як гори, котяться.

2.Бачиш, Стасю, який твій товариш акуратний, ввічливий.

З.Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

Завдання 2.

Визначіть у реченнях головні частини (мовні такти). Прочитайте їх, дотримуючись правильного повного дихання. Якщо є потреба, доберіть повітря.

1. Праця обіймає увесь світ.

2.Праця - це простір, це земля і небо, море і гори, глибини і висоти

3. Собака вирвав у Микити торбу, кинув на землю і знову налетів на хлопця.

Завдання 3.

Прочитайте речення. Подумайте і скажіть, де потрібно зробити паузу, щоб зміст речення був зрозумілий.

1.В пасіці пахло медом.

2.1 тут із діброви нежданно обізвалась музика.

З.Але дідусь із Дениском щільно обв'язали відро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуб

Завдання 4.

Прочитайте про себе прислів'я і приказки. Знайдіть слова, які, на вашу думку, необхідно виділити голосом. Підкресліть їх і прочитайте вирази вголос, виділяючи наголошені слова.

1. Сім синів годую, всім і щастя готую!

2.Розумний батько сина спитати не соромиться.

3.Недогода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.

4. Чия відвага, того й перевага

Завдання 5.

Прочитайте фрази. Поставте до речень такі запитання, щоб кожного разу у них змінювалося головне слово.

І.Далі станція ще.

2.Дощ давно вже перестав.

З.Хіба я тобі бороню робити!

Результати виконаних робіт подаємо у таблиці (у відсотках)

Класи Повністю справились із завданнями Справилися із більшістю завдань Майже не справились із завданнями
експериметальний 76% 20% 4%
конрольний 77% 20% 3%

З таблиці видно, що результати виконаних завдань приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

У ході формуючого експерименту було запропоновано вправи, завдання для підвищення рівня сформованості умінь і навичок виразного читання.

Подаємо кілька завдань, вправ, які пропонувалися учням під час проведення дослідження.

Вправа 1 (на кероване дихання в процесі мовлення).

Після видиху, вдиху і затримки на "раз" читайте прислів'я на одному видиху. Потім знову вдихніть, затримайте повітря і читайте наступне прислів'я.

І.Що посієш, те й пожнеш.

2.Чесне діло роби сміло.

3.Бджола мала, а й та працює.

4.Багато снігу — багато хліба.

Завдання 2.

Поясніть, як зміниться зміст речень, якщр в них відсутня кома. Визначте, де треба зробити паузи. Прочитайте речення у варіантах зі збереженням потрібних пауз.

1.На галявині, між: кущами, дзюркотіло джерельце. На гаїявині мі.лс кущами дзюркотіло джерельце.