1. Виготовлення макетів професійного одягу сфери "людина – людина".
2. Розробка проектних моделей і пошукових макетів професійного одягу.
Орієнтовні результати праці:
- графічні моделі і пошукові макети професійного одягу з паперу, ниток і тканин (на вибір учителя і учнів).
Тема 3.4. Подарунки та сувеніри до свят. Продовження роботи з різними матеріалами.
Вироби зі світловим ефектом. Елементи електротехніки: схема і монтаж електрокола з послідовним з’єднанням деталей.
Способи виконання теми:
1. Графічне зображення схеми електрокола з послідовним з’єднанням деталей (батарейки, лампочки, вимикача).
2. Монтаж простого електрокола з послідовним з’єднанням деталей.
3. Виготовлення електрифікованих виробів з різних матеріалів.
Орієнтовні результати праці:
- "миколайчики" для рідних і близьких;
- ялинкові іграшки, прикраси для новорічного і різдвяного інтер’єрів (за добором учителя і учнів).
Тема 3.5. Узагальнююча практична робота.
Колективне оформлення класної кімнати і виготовлення карнавальних костюмів до Новорічного і Різдвяного свят.
4. Людина і знаки інформації
Тема 4.1. Світ професій "людина – знакові системи".
Профінформація про особливості трудової діяльності у сфері "людина – знакові системи" (бухгалтер нараховує зарплату, оператор комп’ютерної техніки складає тексти і малюнки, телефоніст набирає коди міст і номери абонентів тощо).
Прогностична діагностика нахилів учнів до діяльності у сфері знакової інформації. Узагальнення результатів профдіагностики за попередні класи (для 2-4класів).
Способи виконання теми (на вибір учителя):
1. Обладнання куточка професій із знаковою інформацією.
2. Екскурсія на робочі місця професійних працівників сфери "людина – знакові системи".
3. Виготовлення наочності про трудову діяльність у сфері знакової інформації.
Тема 4.2. Умовні знаки передачі інформації. Робота з різними матеріалами.
Історичний розвиток знаків математичної символіки і знаків писемного мовлення (вітчизняних, зарубіжних). Елементи поліграфічного мистецтва. Кольорографія.
Способи виконання теми (на вибір учителя і учнів):
1. Макетування для ігор електронних пристроїв управління, мобільних телефонів, шахових дощок. Позначення умовних знаків на кнопках, клавіатурі, шаховій дошці.
2. Виготовлення макетів книжечок оригінальної форми і їх художнє оформлення різними знаками.
3. Друкування кольорових відбитків у техніці монотипії.
4. Творення кількох кольорових відбитків способом акватипії.
Орієнтовні результати праці:
- макети дистанційнихпультів управління телевізорами, калькуляторів, мобільних телефонів, шахових дощок;
- макети книжечок оригінальної форми;
- відбитки монотипії та акватипії або інші вироби за добором учителя і учнів.
Тема 4.3. Узагальнююча практична робота.
Виготовлення унаочнення з математики, мови, читання з використанням різних інформаційних знаків (засобів візуальної комунікації), елементів поліграфічного мистецтва, кольорографії.
5. Людина і техніка
Тема 5.1. Світ професій "людина – техніка".
Профінформація про особливості трудової діяльності у сфері "людина – техніка" (інженер-конструктор спільно з промисловим дизайнером розробляють проект технічної конструкції, токарі виготовляють деталі, слюсарі складають конструкції машин, електрозварювальники зварюють металеві деталі тощо).
Прогностична діагностика нахилів учнів до діяльності у сфері техніки. Узагальнення результатів профдіагностики за попередні класи (для 2-4класів).
Способи виконання теми (на вибір учителя):
1. Обладнання куточка професій технічної галузі.
2. Екскурсія на робочі місця професійних працівників сфери "людина – техніка".
3. Виготовлення наочної профінформації про трудову діяльність у технічній галузі.
Тема 5.2. Технічні конструкції. Робота з різними матеріалами.
Сучасні технологічні, транспортуючі і транспортні технічні конструкції та їх ретроаналоги у вітчизняному машинобудуванні.
Способи виконання теми (на вибір учителя і учнів):
1. Технічне моделювання з різних матеріалів на основі готових креслень.
2. Реконструювання із внесенням змін у ескізи майбутніх
виробів.
3. Проектне моделювання з різних матеріалів за технічними умовами з самостійною розробкою графічних зображень (начерків, ескізів, креслень, технічних рисунків).
Орієнтовні результати праці:
- графічні зображення, технологічні картки;
- моделі технологічних транспортуючих і транспортних засобів з різних матеріалів (на вибір учителя і учнів).
Тема 5.3. Робота з технічним конструктором.
Технічне моделювання з деталей конструктора "Школяр".
Способи виконання теми (на вибір учителя і учнів):
1. Технічне конструювання за графічними зображеннями і технічними умовами інструкції до конструктора "Школяр".
2. Реконструювання із внесенням змін у графічні зображення і технічні умови інструкції до конструктора "Школяр".
3. Проектне моделювання з розробкою власних графічних зображень, технічних умов та складання пошукових макетів з деталей конструктора "Школяр".
Орієнтовні результати праці:
- технічні моделі з деталей конструктора "Школяр" (за добором учителя і учнів).
Тема 5.4. Робота з будівельним набором та іншими матеріалами.
Макетування будівельних споруд у вітчизняному архітектурному стилі.
Способи виконання теми (на вибір учителя і учнів):
1. Макетування архітектурних форм способом трансформації паперу.
2. Складання макетів споруд із деталей будівельних наборів.
3. Виготовлення архітектурних форм з природних матеріалів (в тому числі способом ліплення).
Орієнтовні результати праці:
- макети будівельних споруд з різних матеріалів і деталей будівельних наборів (за добором учителя і учнів).
1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання ППЗ на уроках трудового навчання (зокрема модуля "Людина і природа")
Не є секретом, що комп’ютер має величезні можливості для залучення у навчально-виховний процес. Його використання в школі ще не набуло остаточної сформованості, слабо розроблені і завдання, які він може вирішити для дидактики. Та, попри все, є надія, що такий потужний засіб знайде застосування у освіті.
На сьогоднішній день ми хочемо сформулювати певні напрацювання у контексті використання комп’ютера для забезпечення принципу наочності у навчанні молодших школярів.
Одним з найважливіших принципів навчання та фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості завжди була наочність. Цей принцип був вперше сформульований Я.А. Коменським, а в подальшому розвинений І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинським та іншими педагогами. Психологічні дослідження з питань використання різноманітних засобів унаочнення навчального матеріалу проводили Л.В. Занков, І.М. Соловйов, Ж.Г. Шиф, Б.І. Пінський, М.П. Феофанов та інші.
Потрібно також зазначити, що наочність є одним з найважливіших елементів будь-якого навчального процесу з будь-якої навчальної дисципліни, і не лише у початковій школі.
| Види засвоєння інформації | Ефективністьу % |
| ЧитанняНа слухЗорова (візуальна інформація)Слух та зірСлух, зір та обговорення | 10 %20 %30 %50 %70 % і більше |
Використання наочності набуває особливих функцій на уроках, де основна увага приділяється дитячій творчості. І тут неможливо не відзначити такий навчальний предмет як трудове навчання, де без унаочнення неможливо сформувати достатні навички і вміння у створенні виробів, а також засвоєння програмного матеріалу різноманітного тематичного спрямування:
– „Світ професій „Людина – людина”
– „Людина і знаки інформації”
– „Людина і техніка”
– „Людина і художнє довкілля”
– „Людина і природа” тощо.
Зупинимось зокрема на останньому модулі, в межах якого учні мають ознайомитись із професіями типу: фермер, лісник, садівник, а також навчитись виготовляти аплікації з природних матеріалів, композиції, опрацювати способи ліплення з пластиліну (глини), способи з’єднання природних матеріалів та інше. Навчання в даному випадку, як зазначав Я. А. Коменський, слід починати „не з словесного тлумачення речей, а із звичайного їх спостереження”. Звичайно, на уроках модуля „Людина і природа” неможливо обійтись без природного матеріалу (так званих природних наочних посібників: листя, шишки, гілочки, плоди), але певне місце в унаочненні навчального процесу займають і штучні наочні посібники: карти, схеми, таблиці виготовлення виробів тощо.
Загалом, наочне навчання, як зазначав К. Д. Ушинський – це провідний метод, адже він:
· стимулює елементарні розумові процеси;
· розвиває усне мовлення;
· допомагає краще закріпити матеріал в пам’яті учнів;
· дає можливість вчителю краще вивчити своїх учнів.
Таким чином, наочність у навчанні – це одна із найголовніших умов, які забезпечують успішне формування в учнів усіх форм мислення, слугує для них джерелом отримання об’єктивних наукових знань про навколишню дійсність, розвитку мовлення та самостійного розуміння. В процесі сприймання об’єкту наряді з чуттям беруть участь пам’ять і мислення. Образ об’єкта, що спостерігається, є наочним лише тоді, коли людина (в даному випадку молодший школяр) аналізує і осмислює цей об’єкт, співставляє його з вже набутими знаннями. Наочний образ виникає не сам по собі, а в результаті активної пізнавальної діяльності людини. Ступінь наочності може різною у залежності від індивідуальних особливостей дитини, від рівня розвитку її пізнавальних здібностей, знань тощо.