Смекни!
smekni.com

Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів (стр. 4 из 18)

2) розкриття сучасних тенденцій розвитку науки, що виникають під впливом процесів інтеграції (соціалізації, гуманізації, теоретизации, математизації й ін.);

2) формування в учнів представлення про науку як системі знань і як системі методів;

3) більш повне розкриття історії науки і її практичного застосування;

5) більш яскраве висвітлення соціальної цінності гуманітарних і природничонаукових знань [38].

Міжпредметні зв'язки підсилюють взаємодія всіх дидактичних принципів у реальному процесі навчання. Функціонуючи як самостійний принцип, вони можуть визначати цільову спрямованість всіх інших принципів, підкоряючи їх рішенню головної задачі - формуванню наукового світогляду, цілісної системи знань про природу і суспільство. І тоді наочність, систематичність, індивідуальний підхід, колективність, зв'язок із практикою, активізація навчання стають засобами реалізації міжпредметних зв'язків у побудованій на їх основі дидактичній системі.

Саме в ролі самостійного принципу ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючу роль: впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу, підручників, на добір методів і форм навчання. У задачах навчання необхідно відбивати застосування, розвиток, закріплення й узагальнення знань і умінь, отриманих учнями при вивченні інших предметів. У змісті навчального матеріалу важливо виділити питання, вивчення яких вимагає опори на раніше засвоєні (з інших предметів) знання, а також питання, що одержать розвиток у наступному навчанні новим дисциплінам. Необхідно в кожній навчальній темі відокремити спеціальні для предмета і більш широкі, загальні для ряду предметів, поняття, розвиток яких здійснюється за допомогою міжпредметних зв'язків. Велике виховне значення має визначення світоглядних висновків, що можуть бути зроблені на основі міжпредметних в'язків. У методи навчання міжпредметні зв'язки вносять постійний елемент застосування знань, отриманих в інших курсах. Це активізує мислення учнів, спонукує їх до аналізу, синтезу й узагальненню знань, що відносяться до різних наук. Принцип міжпредметних зв'язків націлює на формулювання проблеми, питань, завдань для учнів, що орієнтують на застосування і синтез знань і умінь з різних предметів. Систематичне використання міжпредметних зв'язків створює можливості широко користатися дидактичними матеріалами і засобами наочності (підручниками, таблицями, приладами, картами, діафільмами, кінофільмами), що відносяться до одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. В організації навчання виникає потреба в комплексних формах - узагальнюючих уроках, семінарах, екскурсіях, конференціях, що мають міжпредметний зміст. Такі форми зв'язані з колективним рішенням міжпредметних навчальних проблем у сполученні з індивідуальними завданнями, що відповідають пізнавальним інтересам учнів. Міжпредметні зв'язки вимагають координації діяльності вчителів, вивчення навчальних програм по родинних предметах, взаїмовідвідування уроків.

Таким чином, міжпредметні зв'язки усебічно впливають на процес навчання - від постановки задач до його організації і результатів. Їм властиві методологічні, формуючі (освітні, розвиваючі, що виховують) і конструктивні (системоутворюючі) функції в предметній системі навчання. Поліфункціональність міжпредметних зв'язків визначає неоднозначність їхнього понятійного трактування. Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв'язків, прояв усіх їхніх функцій у єдності досягаються, коли міжпредметні зв'язки функціонують у процесі навчання як самостійний принцип побудови локальних дидактичних систем [46, 47].

Виділено і лексичний аспект міжпредметних зв'язків (А.А.Дейкина), що здобуває усе велику значимість у міру розвитку самих взаємозв'язків навчальних предметів, оскільки під впливом інтеграції наук невпинно росте запас нових слів, термінів, їхніх нових значеннєвих значень.

Таким чином, вибудовуючи модель класифікації міжпредметних зв'язків, необхідно спиратися на три системних підстави: інформаційна структура навчального предмета, морфологічна структура навчальної діяльності, організаційно-методичні елементи процесу навчання. Розгляд міжпредметних зв'язків з позицій цілісності процесу навчання показує, що вони функціонують на рівні трьох взаємозалежних типів: 1) змістовно-інформаційних, 2) операційно-діяльнісних, 3) організаційно-методичних [56].


РОЗДІЛ 2Розробка методики впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

2.1 Аналіз програмипідготовки трактористів-машиністів щодо посилення міжпредметних зв’язків

Мета навчання учнів в середніх професійно-технічних училищах передбачає вирішення таких основних завдань :

- підготовка свідомих, високоосвічених кваліфікованих робітників, що досконально володіють професійною майстерністю, глибокими і міцними знаннями наукових основ виробництва, сучасним техніко-економічним мисленням, комп’ютерною грамотністю, здібних як до фізичної, так і до розумової праці, до активної діяльності в сільському господарстві, здібних успішно засвоювати нову техніку та технологію та застосовувати її на практиці;

- виховання активних громадян, господарів своєї землі, творчим ставленням до праці, високими моральними якостями, дисциплінованістю і організованістю, культурою [8].

Важливе значення в навчально-виховному процесі в сьогоднішніх умовах набуває людський (психологічний) фактор, високий рівень свідомості учнів щодо засвоєння фахових знань. Тому в процесі викладання спеціальних предметів і виробничого навчання викладачі і майстри виробничого навчання повинні розвивати в учнів технічне і економічне мислення, формувати навики продуктивної праці, планування та самоконтролю.

Викладення навчального матеріалу необхідно будувати на основі знань загальноосвітніх предметів: природничо-математичного циклу – при розкритті учням наукових основ сільськогосподарської техніки і технології: із суспільно-політичних предметів – при поясненні учням конкретних проявів економічних, суспільних, виробничих відносин на виробництві, в бригаді, цеху тощо.

Основним документом щодо організації навчально-виховного процесу в середніх професійно-технічних училищах є навчальний план. У збірнику навчальних планів і програм подану кваліфікаційну характеристику, навчальні плани, тематичні плани і програми виробничого навчання, тематичні плани і програми предметів “Основи агрономії”, “Організація і технологія виробництва механізованих робіт”, “Трактори і автомобілі”, “Сільськогосподарські машини”, “Система технічного обслуговування і ремонту машин”, “Охорона праці і основи безпеки руху”, “Правила дорожнього руху”, “Основи керування автомобілем і безпеки руху”; список літератури і засобів навчання [65].

Тематичні плани виробничого і теоретичного навчання складені з метою встановлення взаємозв’язку навчального матеріалу за змістом і строкам навчання для всіх відділень середніх профтехучилищ.

Програми, які включені у збірник, є єдиними для всіх відділень середніх профтехучилищ, для яких передбачена підготовка працівників з відповідної професії. У зв’язку з цим нумерація і зміст тем в програмах є загальною. Особливості вивчення окремих тем на різних відділеннях розриваються безпосередньо в поясненнях до конкретних тем.

Основною задачею вивчення спеціальних дисциплін є формування в учнів системи глибоких і міцних знань основ сучасної техніки і технології виробництва, організації праці в обсязі, необхідному для міцного оволодіння професією і подальшого росту їх творчого відношення до праці і активної життєвої позиції.

Зміст навчального матеріалу програм забезпечує отримання учнями знань, які перевищують рівень кваліфікації, визначений кваліфікаційною характеристикою.

Навчальний план та програми призначені для підготовки трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва категорії “А” у професійно технічних училищах. Термін навчання – 3 роки. Програма містить пояснювальну записку, кваліфікаційну характеристику, навчальний та тематичний плани, програми теоретичного та виробничого навчання.

Кваліфікаційна характеристика тракториста містить вимоги до знань, умінь і навичок, якими повинен володіти тракторист-машиніст категорії “А” згідно з кваліфікаційною характеристикою професії “Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва” (категорії А; В; С; Д; Е; Ф;), затвердженої Мінагропромом України 5.ХІ.1997 р.

Кваліфікаційні вимоги.Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна аграрна освіта. Успішне складання екзаменів на право користування машинами категорії А [81].

Учень повинен уміти:

- самостійно виконувати технологічні регулювання робочих органів сільськогосподарських машин та пристроїв до них;

- читати машинобудівні креслення, схеми; користуватися інструкціями з експлуатації машин;

- виконувати під наглядом майстра з технічного обслуговування і ремонту тракторів цієї категорії та сільськогосподарських машин;

- оформляти первинні документи з обліку робіт на машинно-тракторних агрегатах;

- контролювати витрати пально-мастильних матеріалів на виконувану роботу;

- самостійно виконувати сільськогосподарські роботи на гусеничних тракторах та колісних тракторах включно та на сільськогосподарських машинах;

- комплектувати машинно-тракторні агрегати;

- виконувати навантажувально-транспортні, транспортні та стаціонарні роботи на тракторах з додержанням правил дорожнього руху та правил перевезення вантажів;