Смекни!
smekni.com

Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів (стр. 5 из 18)

- виконувати технічне обслуговування тракторів та сільськогосподарських машин;

- визначати та усувати несправності тракторів, причіпних і навісних знарядь та інших сільськогосподарських машин, що з ними агрегатуються;

- раціонально використовувати пально-мастильні та інші експлуатаційні матеріали, електроенергію і запасні частини;

- готувати трактори та сільськогосподарські машин до зберігання;

- виконувати роботи з додержанням вимог охорони праці та охорони навколишнього середовища.

Учень повинен знати

- правила, способи та особливості виконання сільськогосподарських робіт машинно-тракторними агрегатами відповідно до вимог агротехніки;

- будову, принцип дії, експлуатаційне регулювання гусеничних тракторів класу до 30 кН включно, колісних тракторів класу до 20 кН включно, технологічні регулювання сільськогосподарських машин, що агрегатуються з тракторами цієї категорії;

- вимоги до комплектування машинно-тракторних агрегатів для виконання механізованих робіт;

- ознаки та причини основних несправностей тракторів і сільськогосподарських машин та способи їх усунення;

- систему технічного обслуговування та ремонту тракторів і сільськогосподарських машин;

- особливості обслуговування машин при застосуванні хімічних засобів захисту рослин;

- правила дорожнього руху і правила перевезення вантажів;

- правила зберігання та способи захисту від корозії тракторів і сільськогосподарських машин;

- основи організації оплати праці та економічних відносин у сільськогосподарському виробництві;

- правила охорони праці під час експлуатації та обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин цієї категорії;

- основні вимоги законодавства з питань охорони навколишнього середовища під час виконання механізованих робіт4

- основні відомості про призначення і властивості металів та їх сплавів, неметалевих матеріалів, що застосовуються при виготовленні та ремонті деталей машин;

- основні властивості пально-мастильних металів;

- способи і правила виконання слюсарних робіт;

- зміст і правила оформлення первинних документів щодо обліку роботи машин (облікового листа тракториста-машиніста, шляхового листа і т.ін.);

- норми виробітку і витрати пально-мастильних матеріалів на виконання основних механізованих робіт;

- шляхи зниження собівартості виконуваних робіт.

Рекомендується вивчати трактори і сільськогосподарські машини, які використовуються у конкретному регіоні.

Кількість годин, відведених на вивчення окремих тем програм, послідовність їх вивчення визначається з урахуванням, того що контингент учнів формується з числа випускників 9 класу шкіл області чи района.

Програмою передбачено індивідуальне керування тракторами поза сіткою годин. Вправи з керування тракторами слід відпрацьовувати, починаючи з другого тижня навчального процесу. Їх слід виконувати на спеціально обладнаному трактородромі у дні, передбачені розкладом для теоретичних занять під керівництвом майстра виробничого навчання.

Виробнича практика проводиться у господарствах, з яких направлені слухачі на навчання, після закінчення теоретичного і першого етапу виробничого навчання та індивідуальних занять з керування тракторами.

Програма виробничої практики складається майстром виробничого навчання згідно з кваліфікаційною характеристикою та обсягом механізованих сільськогосподарських робіт, що припадають на період виробничої практики.

Перед виїздом на виробничу практику проводиться перевірка знань, умінь та навичок учнів. Особам, які отримали позитивні оцінки, видаються тимчасові свідоцтва, що дають право самостійно під керівництвом досвідченого тракториста працювати на машинно-тракторних агрегатах протягом всього періоду виробничої практики.

Учні, які не отримали позитивних оцінок при перевірці знань і навичок, тимчасові свідоцтва не отримують і виробничу практику проходять у господарствах, у досвідчених трактористів [8, 10, 38].

Завершується виробнича практика виконанням кваліфікаційної (пробної) роботи, підібраної з числа робіт, вказаних у кваліфікаційній характеристиці “Повинен уміти”.

Особам, які пройшли навчання за навчальним планом і програмою, та успішно склали кваліфікаційний іспит, присвоюється кваліфікація тракториста-машиніста категорії “А” і видаються свідоцтва, що є підставою для складання випускного іспиту комісії інспекції Держтехнагляду Мінагропрому України і отримання посвідчення на право керування тракторами.

У процесі викладання спеціальних дисциплін і виробничого навчання викладачі та майстри повинні посилити їх між предметну спрямованість і розвивати в учнів технічне і економічне мислення, формувати навички якісної праці, планування і самоконтролю. Особливу увагу треба приділити навчанню учнів найбільш ефективним прийомам організації праці, спрямувати учнів на підвищення якості їх професійної підготовки за рахунок посилення міжпредметних зв’язків між дисциплінами, що вивчаються.

Викладання навчального матеріалу потрібно будувати на міцному фундаменті знань загальноосвітніх предметів: природничо-математичного циклу – при розкритті учням природничо-наукових основ техніки і технології, що вивчаються при підготовці трактористів-машиністів; по суспільним дисциплінам – при поясненні учням конкретних економічних, суспільних, виробничих відносин у нових ринкових відносинах.

Зусилля викладачів і майстрів виробничого навчання повинні бути спрямовані на забезпечення учнів високою професійною майстерністю, виховання зібраності, свідомості і організованості, сучасного економічного мислення, здібності планування та самоконтролю.

При вивченні тем по організації праці, технології виробництва і технічного обслуговування обладнання викладачі та майстри виробничого навчання повинні навчати учнів найбільш ефективним прийомам організації праці, використанню новітніх інформаційних технологій, досягнень новаторів. Показувати учням зв’язок вивчаємих дисциплін з вже відомими їм предметами загальноосвітнього циклу [34, 36].

Підготовка трактористів-машиністів у ПТЗО відбувається на базі неповної середньої школи протягом трьох років, після цього учні одержують кваліфікацію ІІІ класу і 2 розряд слюсаря-ремонтника.

Випускники середньої школи можуть отримати цю кваліфікацію за 12 місяців.

Кращі учні, що проходили 3-річний курс навчання і показали відмінні знання і вміння можуть отримати кваліфікацію тракториста-машиніста широкого профілю ІІ класу.

Програми підготовки трактористів-машиністів широкого профілю є єдиними для всіх відділень ПТНЗ, що готують цих спеціалістів.

Кількість годин, послідовність їх вивчення можуть здійснюватись у разі необхідності методичною комісією училища.

Основним завданням вивчення спеціальних предметів є формування в учнів системи глибоких і міцних знань основ сучасної техніки і технології виробництва, організації праці у певних сільськогосподарських структурах, подальшого зростання творчого відношення до праці і активної життєвої позиції, в чому допоможуть їм міжпредметні зв’язки.

Зміст навчального матеріалу програм забезпечує одержання учнями знань, що перевищують рівень кваліфікації і визначених кваліфікаційною характеристикою, завдяки використанню тісних міжпредметних зв’язків дисциплін.

При вивченні предмету “Організація і технологія проведення механізованих робіт” основна увага приділяється вивченню інтенсивних технологій виробництва сільгоспкультур.

По предмету “Трактори та автомобілі” вивчаються трактори, які багато років служили і продовжують служить у багатьох господарствах ДТ-75 М, МТЗ-80(82), К-701М, Т-150 та їх модифікації [65].

При вивченні предмету “Сільгоспмашини” основну увагу потрібно приділити техніці, що використовується у зоні розміщення училища.

При вивченні зернозбиральних машин в якості базових моделей треба використовувати відомі марки “Дон”, “Славутич”, “Джон Дір” та ін.

Для вивчення будови машини використовується така послідовність, що ґрунтується на міжпредметних зв’язках предметів:

1) задачі і сутність технологічного процесу конкретної машини (фізичні та хімічні явища);

2) робочі органи машини для реалізації певного технологічного процесу (фізичні процеси);

3) розміщення і кріплення робочих органів (креслення і читання робочих і складальних креслень);

4) принципові схеми будови пристрою і для окремих робочих органів і машини в цілому (креслення: схематичні зображення);

5) технологічне регулювання;

6) можливі технологічні і технічні несправності, їх ознаки і методи виявлення; способи усунення несправностей та причини, що їх викликали;

7) правила технічного обслуговування і умови довготривалої і безпечної роботи машини;

8) економічні та екологічні характеристики машини і технологічного процесу (економіка, екологія);

9) вимоги безпечної праці (ергономіка) [66, 68].

Послідовність може бути іншою, але учні повинні отримати повні і глибокі знання навчального матеріалу і уяснити сутність технологічного процесу конкретної машини і функції техніки, що вивчається у зв’язку з іншими дисциплінами.

На теоретичних заняттях повинні використовуватись деталі, складальні одиниці, прилади і агрегати. Вивчення їх роботи потрібно супроводжувати показом діючих моделей і агрегатів. При необхідності треба використовувати схеми, плакати, слайди, кінофільми, комп’ютерні програми.

В процесі навчання доцільно залучати учнів до самостійної роботи: з науково-технічною і довідниковою літературою, практикувати проведення занять і семінарів, розширювати перелік робіт розрахункового характеру з використанням комп’ютерних програм, що буде сприяти поглибленню їх міжпредметних знань.