2.1 Методичний аналіз програми [13].
Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового навчання – виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.
У процесі трудового навчання учні оволодівають загальнотрудовими значеннями та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.
Вивчення програми з трудового навчання, зокрема модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” у 5-9 класах має забезпечувати:
відповідних практичних умінь і навичок, необхідних для продуктивної праці учнів та самообслуговування;
розширення політехнічного світогляду;
розвиток загальних і спеціальних здібностей, психофізіологічних функцій організму, технічного і нового економічного мислення, творчих здібностей;
ознайомлення з основами ринкової економіки, підприємництва, різними формами господарської діяльності;
виховання працелюбності, культури праці, відповідального ставлення до власності, бережливого ставлення до природи, енергетичних і природних ресурсів;
створення умов для формування стійких професійних інтересів, готовності до професійного самовизначення і трудової діяльності.
Програма побудована за державно-регіональним принципом. Вона складається з обов’язкових для вивчення у всіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів частини і варіативної. Зміст останньої вибирається з декількох варіантів (модулів), або розробляється вчителем відповідно до державних вимог і затверджується в установленому порядку. На варіативну частину відводиться не більше 40% часу, передбаченого навчальним планом.
Програма доповнена новим змістом з основ ринкової економіки, дизайну, креслення і конструювання, народних промислів і ремесел. Переглянуто зміст і порядок вивчення окремих тем. Посилено творчу спрямованість трудового навчання. Враховано проблеми матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу. Передбачено різні варіанти і рівні вивчення окремих розділів. Забезпечено можливість диференціації навчання на основі врахування національно-етичних, соціально-економічних, статевих, вікових та психолого-фізіологічних особливостей учнів. Трудове навчання хлопців і дівчат рекомендується здійснювати окремо. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп за бажанням учнів та у малокомплектних школах. Тому зміст трудового навчання подано двома варіантами програми: для класів, у яких здійснюється поділ на дві групи (хлопців і дівчат), і для таких, де здійснити поділ на групи немає можливості. Якщо учнів у класі не можна поділити на групи за рахунок коштів державного бюджету, то сформувати групи хлопців і дівчат можна з учнів паралельних або наступних ( 5-6 ,6-7) класів. Це дасть змогу навчити хлопців характерним для них видам робіт. При організації спільної навчально-трудової діяльності учнів враховуються фізіологічні особливості.
На трудове навчання учнів 5-9 класів виділяється 2 години на тиждень. Заняття проводиться лише спареними уроками.
Навчально-виховні завдання на уроках розв’язуються головним чином у процесі практичного навчання. Зміст необхідних технологічних відомостей узгоджується з характером практичних робіт і обсягом праці з кожної теми програми. Техніко-технологічні й економічні відомості вивчаються в обсязі, що забезпечує свідоме, якісне і творче виконання практичних робіт. Орієнтований перелік об’єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем. При доборі об’єктів праці враховуються такі вимоги:
відповідність завдання трудового навчання, змісту програми і темі заняття, віковим та індивідуальним особливостям учнів;
суспільна значущість виробу, економічна доцільність його виготовлення тощо.
Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.
Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.
З метою перевірки ефективності нової методики формування загально трудових умінь і навичок ми спочатку висунемо основні вимоги до знань і вмінь учнів набутих під час вивчення теми “Проектування та виготовлення виробів з металу”. [12]
правила внутрішнього розпорядку та безпечної праці в шкільній майстерні; організацію та обладнання робочого місця; види сортового прокату; поняття собівартості; вимірювальний та розмічальний інструмент; інструмент та пристрої для рубання та обпилювання; інструмент для обпилювання та шліфування; технологічні пристрої та різальний інструмент для свердління отворів; кріпильні матеріали, оздоблювальні матеріали; поняття та принципи безвідходного виробництва; призначення і будову вимірювального та розмічального інструменту; Правила читання ескізів та креслень деталей, які мають циліндричні та конічні поверхні, нарізні та заклепкові з’єднання.
Будову токарно-гвинторізного та настільно-фрезерного верстатів, режими різання, про кінематичні схеми, засоби керування, правила підготовки верстатів до роботи.
Правила технічного обслуговування верстатного обладнання.
Властивості матеріалів, сортамент прокату та уявлення про його одержання.
Правила конструювання виробів із металу, організації робочого місця токаря та фрезерувальника, правила безпеки праці, прийоми виконання токарних робіт шкільних майстернях (обточування циліндричних поверхонь з уступами й канавками, відрізання).
Поняття про метричну різьбу та її графічне зображення, будову інструментів для нарізання різьби (внутрішньої і зовнішньої) та прийоми роботи.
Будову, принцип дії та використання інструментів для роботи з прокатом; специфіку окремих професій металообробної промисловості з урахуванням регіональних особливостей народного господарства. Властивості волокон тваринного походження та правила догляду за виробами з них.
Принцип дії електромагніта, колекторного електродвигуна.
Види керуючих, регулюючих та контролюючих елементів автоматичних пристроїв, їх схеми.
Будову напівпровідникових діодів та їх застосування у джерелах електроживлення; правила безпеки роботи паяльником.
Більш детально ми хотіли б розглянути вимоги до вмінь учнів.
Учні 5 класів повинні вміти: розмічати заготовки на листовому металі; різати та обпилювати плоскі деталі з тонколистового металу; з’єднувати деталі з тонколистового металу; розмічати, різати дріт;
Учні 6 класів повинні вміти: конструювати вироби з листового металу і сортового прокату; різати листовий метал ножівкою; рубати листовий метал; обпилювати металеві заготовки; свердлити отвори;
Учні 7-9 класів повинні вміти:
Читати робочі креслення виробів із циліндричними та конічними поверхнями, заклепковими, нарізними, клеєвими та нитковими з’єднаннями, кінематичні схеми токарно-гвинторізного і настільного-фрезерного верстатів. Готувати верстати до роботи, керувати ними, здійснювати обслуговування верстатного обладнання.
Визначити види металів за їх основними властивостями. Планувати раціональну послідовність виготовлення деталей з металу та їх складання. Виконувати підрізання, обточування циліндричних поверхонь із виступами й канавками, відрізання на токарно-гвинторізному верстаті.
Нарізати внутрішню та зовнішню метричну різьбу, аналізувати її якість.
Виконувати слюсарні операції з виготовлення виробів (деталей) із сортового прокату.
Планувати раціональну послідовність робіт за технічною документацією, перевіряти якість виробів.
Таким чином, як ми бачимо, програма трудового навчання передбачає вивчення як в теоретичному так і практичному плані методів та прийомів обробки металу. Звичайно, формування такої системи знань, вмінь і навичок потребує спеціально розробленої методики.
Аналіз літератури показав, що у книгах та періодичних виданнях найменше приділяється увага саме механічній обробці металу, яка до того ж є найскладнішою для засвоєння. Саме тому ми спробуємо розробити методику формування загально трудових вмінь і навичок учнів загальноосвітньої школи з механічної обробки металів.
У 8-9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомляться з призначенням та будовою токарно-гвинторізному верстата, принципом дії основних його вузлів. При цьому вивчають прийоми керування верстатом, знайомляться з режимами різання й технологічними пристосуваннями до верстата, а також з правилами безпечної праці.
Обробку матеріалів на токарно-гвинторізному верстаті здійснюють, як і на багатьох інших верстатах, за допомогою головного і допоміжного рухів. Отже, у процесі вивчення конструкції і роботи токарного верстата учнів можна ознайомити з будовою і принципом дії більшості металорізальних верстатів.