Смекни!
smekni.com

Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ (стр. 7 из 13)

Дані науково-методичної літератури показують, що вимірювання на хребті можуть здійснюватися за допомогою спеціальних приладів - антропометра (З.П. Ковалькова), циркуля-гоніометра (В.А. Гамбурцев). У справжньому експериментальному дослідженні для вимірювання величин в сагиттальній площині використовувався прилад контролю постави, застосування якого в загальноосвітній середній школі, на наш погляд, має певні переваги в порівнянні з іншими вимірювальними приладами. По-перше, ПКО простий в обігу і не вимагає спеціальної підготовки для роботи з ним на відміну від циркуля-гоніометра. По-друге, за допомогою ПКО можливе одночасне вимірювання величин вигинів хребта і його довжини, тоді як антропометром величини вимірюються послідовно. По-третє, вимірювальна площина приладу дозволяє дитині приймати правильну поставу при її вимірюванні.

В ході констатуючого педагогічного експерименту була визначена вікова динаміка порушень постави. Так, в перших класах кількість дітей що мають порушення постави, склало 14%, в других - 24%, і в третіх класах - 43%. Результати дослідження показали, що процентна кількість дітей, що мають порушення постави, збільшується з віком, у зв'язку із змінами режиму дня дітей і впливом анатомічних, фізіологічних і соціальних чинників.

Отримане в ході дослідження стану постави учнів, цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта були систематизовані і представлені в таблиці 1.

У результатах вимірювання нормальних величин фізіологічних вигинів хребта спостерігаються недостовірні відмінності між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05). Цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта відповідають прийнятим нормам фізіологічних вигинів хребта при правильній поставі.

Таблиця 1. Нормальні величини фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років (п = 20)

Вигини хребта Результати вимірювання
експериментальна група контрольна група між ЕГ і КГ
М±m М± m t Р
Шийний лордоз (мм) 33,4±0,42 33,7± 0,33 0,57 > 0,005
Поперековий лордоз (мм) 37,5±0,39 37,2± 0,33 0,30 > 0,005

Статистичний аналіз результатів вимірювання порушеної постави у дітей також не виявив достовірних відмінностей у величинах як шийного, так і поперекового лордозів хребта (Р>0,05). Це свідчить про вірне формування експериментальної і контрольної груп. В ході експерименту усередині кожної групи були виділені наступні види порушень постави в агиттальній площині:

1) сутулувата;

2) лордотична;

3) кіфотична. Процентне співвідношення видів порушеної постави в експериментальній і контрольній групах представлене на малюнках 1 і 2.

При вимірюваннях фізіологічних вигинів хребта в кінці педагогічного експерименту були зафіксовані зміни, представлені в таблиці 2.

Кіфотична 45% Лордотична 30%

Мал.1 Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років експериментальної групи (п =20)

Кіфотична 35% Лордотична 35%

Мал.2. Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років контрольної групи (п =20)


Таблиця 2. Зміни величин фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років в ході педагогічного експерименту (п =20)

Вигини хребта Групи Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ після експерименту
до експерименту після експерименту
М ± m М ± m t Р
Шийний лордоз (мм) ЕГ 42,2 ± 1,57 35,0 ± 0,52 4,31 < 0,05 2,36 < 0,05
кг 42,1 ± 1,47 37,2 ± 0,77 2,91 < 0,05
Поперековий лордоз (мм) ЕГ 44,9 ± 1,68 38,4 ± 0,62 3,64 < 0,05 2,11 < 0,05
КГ 44,5 ± 1,57 40,3 ± 0,65 2,44 < 0,05

Окрім цього, після закінчення педагогічного експерименту четверо дітей ЕГ мали величини вигинів хребта відповідні їх нормі, тоді як в КГ тільки у одного школяра зафіксовані нормальні величини фізіологічних вигинів.

Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції порушень постави у школярів проходив найуспішніше в експериментальній групі, де застосовувався масаж, відповідний виду постави у поєднанні із спеціальними фізичними вправами в порівнянні з контрольною, де застосовувалися тільки фізичні вправи.

3.2 Дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави

В ході педагогічного експерименту було проведено дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави в сагиттальній площині. Для перевірки ефективності корекції порушеної постави засобами фізичного виховання і масажем є важливим прослідкувати динаміку фізичного розвитку.

Первинні і повторні обстеження школярів здійснювалися вранці після прийому легкого сніданку, одним і тим же інструментарієм.

Аналіз результатів обстеження дітей (їх довжини і маси тіла, ЖЕЛ і сили м'язів), отриманих на початку педагогічного експерименту, показав відсутність достовірних відмінностей між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05).

Дані фізичного розвитку школярів молодших класів, отримані в кінці педагогічного експерименту, систематизовані в таблиці 3, (фізичний розвиток дівчаток) і в таблиці 4, (фізичний розвиток хлопчиків).

Аналізуючи результати педагогічного експерименту, було виявлено, що в обох групах спостерігається позитивне зрушення в ознаках фізичного розвитку (Р<0,05).

Так, ЖЕЛ дівчаток експериментальної групи збільшилася на 0,35л, контрольною на 0,13л по відношенню до аналогічних показників на початку педагогічного експерименту.

Сила кисті правої руки у дівчаток ЕГ зросла на 2,0кг, КГ - 1,6кг; сила кисті лівої руки - ЕГ - 2,4кг, КГ - 1,8кг.

Динаміка зростання результатів станової сили дівчаток склала: ЕГ - 6,8кг; КГ - 2,7кг.

Приріст результатів ознак фізичного розвитку хлопчиків був наступним:

ЖЕЛ в ЕГ - 0,33л; у КГ - 0,15л;

показники сили кисті правої і лівої рук виявилися рівними і склали як в ЕГ, так і в КГ - 1,8кг і 2,0кг відповідно. Окрім цього в результатах вимірювання сили кисті правої руки відсутні достовірні відмінності між ЕГ і КГ (Р>0,05); - станової сили в ЕГ - 8,8кг; у КГ - 4,6кг.


Таблиця 3. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у дівчаток 9-10 років (п = 10)

Показники 43 Результати вимірювання t Р Між
я я до експерименту після експерименту ЕГ і КГ
Е М + m М ± m t Р
1. Ріст (см) ЕГ 137,00 ± 1,52 139,22 ± 1,39 1,08 > 0,05 0,24 > 0,05
КГ 136,95 ± 1,12 138,80 ± 1,05 1, 20 > 0,05
2. Вага (кг) ЕГ 28,82 ± 1,14 30,89 ± 0,99 • 1,37 > 0,05 0,25 > 0,05
КГ 29,97 ± 0,70 31,20 ± 0,71 1,23 > 0,05
3. Життєва ємкість легенів (л) ЕГ 1,65 ± 0,07 2,00 ± 0,06 3,89 < 0,05 2,73 < 0,05
КГ 1,66 ± 0,03 1,79 ± 0,05 2,32 < 0,05
4. Сила правої руки (кг) ЕГ 14,0 ± 0,63 16,0 ± 0,49 2,50 < 0,05 0,26 > 0,05
КГ 14,2 ± 0,53 15,8 ± 0,60 2,01 > 0,05
5. Сила лівої руки (кг) ЕГ 11,4 ± 0,57 13,8 ± 0,44 3,33 < 0,05 0,26 > 0,05
КГ 11,8 ± 0,53 13,6 + 0,62 2,22 > 0,05
6. Станова сила (кг) ЕГ 37,2 ± 1,48 44,0 ± 1,2 3,58 < 0,05 2,50 < 0,05
КГ 37,9 ± 0,68 40,6 ± 0,64 2,89 < 0,05

Таблиця 4. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у хлопчиків 9-10 років (п = 10)

Показники групи Результати вимірювання t Р Між ЕГ і КГ
до експерименту після експерименту
М±m М ±m t Р
1. Ріст (см) ЕГ 136,90 ± 1,27 139,1 ±1,25 1,24 > 0,05 0,10 > 0,05
КГ 137,55±0,73 139,25 ±: 0,76 1,61 > 0,05
2. Вага (кг) ЕГ 28,56±0,86 31,25 ±0,81 2,14 > 0,05 0,57 > 0,05
КГ 228±0,78 30,6 ±0,79 1,18 > 0,05
3. Життєва ємкість легенів (л) ЕГ 1,87±0,07 2,2 ±0,09 3,09 < 0,05 2,27 < 0,05
КГ 1,83±0,05 1,98 ±0,05 2,32 < 0,05
4. Сила правої руки (кг) ЕГ 16,2±0,72 18,0 ±0,75 1,74 > 0,05 0,18 > 0,05
КГ 16,4±0,79 18,2 ±0,82 1,58 > 0,05
5. Сила лівої руки (кг) ЕГ 13,6±0,62 15,6 ±0,55 2,41 < 0,05 1,10 > 0,05
КГ 14,4±0,47 16,4 ±0,47 2,99 < 0,05
6. Станова сила (кг) ЕГ 46,8±1,55 55,6 ±1,41 4, 20 < 0,05 2,35 < 0,05
КГ 46,6±1,33 51,2 ±1,24 2,53 < 0,05

При цьому в ЕГ показники ЖЕЛ і станової сили на 10% і 8% відповідно вище (як у дівчаток, так і у хлопчиків), ніж в Кг. В той же час в показниках зросту і ваги тіла істотних відмінностей між групами не виявлено.