Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають У розв'язанні проблеми. У виглядідіалогу р'озглядається значна кількість прикладів. Кожен учитель розкриваєпевну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.
Тут роблять припущення і обгрунтовують свої думки не лише вчителі, але йучні. І нічого, що деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Цетворчість знаходження істини в дискусії. Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати Всесвіт.
Інтегровані уроки, які проводять у відповідних кабінетах, дають можливістьучням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого.
Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а йсамому вчителеві. Спілкуючись з колегами, відкриваєш нові факти, іноді більшглибоко задумуєшся над явищами, на які раніше майже не звертав уваги.
Участь у підготовці та проведенні таких уроків з колегами збільшує багажзнaнь, дає можливість відчути Інтеграцію між науками, жодна з яких не можеІснувати вlдокремлено вІд інших, вІд самого життя.
Процес інтеграції знань відображає загальну закономірність процесу пізнання, який не обмежується лише природничими процесами.
Науково-технічний прогрес, прискорюючи розвиток науки, сприяє цьому процесові, виступає в ролі потужного «інтегрованого фактора» прикладних наук. На всіх рівнях науки, техніки, народногосподарського механізму існують глибокі взаємозв'язки: всі галузі органічно пов'язані між собою, а НТР розвиває іускладнює цей процес.
Концепція міжпредметних зв'язків навколо узагальнювальних навчальних проблем сприяє успішному їх розв'язанню, цілеспрямованому розвитку екологічних понять, комплексному висвітленню різних аспектів. Включення учнів вактивну пізнавальну діяльність при вирішенні проблемних питань формує їхніпереконання.
Урок-семінар
Семінар проводиться після кількох (2–4) уроків-лекцій.
3 авдання семінару:
1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу.
2. Розвивати вміння самостійно працювати з підручником та додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчання на практичне застосування знань.
3. Навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці, для аналізу різних процесів.
Для цього на семінарі використовують різні форми навчання.
Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальну діяльність, є дискусія. Її основне завдання – сформувати правильний погляд при розв'язаннібудь-якої проблеми.
Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона може бути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне, або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність.
Не менш важливою є підготовка до написання і обговорення рефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнювати їх або поглиблювати. Підготовка реферату – це робота з документами, додатковою літературою. При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу.
Існують вимоги щодо написання реферату:
а) скласти план викладу;
б) підібрати. матеріал для висвітлення питань;
в) прочитати відповідні матеріали;
г) проаналізувати прочитане;
д) коротко записати.
3 авдавия семінару – підготувати учнів до самоосвіти, виробити в них уміннянавички самостійної роботи.
Шкільний семінар – це форма колективної самостійної роботи учнів науроці, яка дає змогу поглибити вивчений матеріал.
Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляє повідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійноюроботою учнів, консультує їх.
Головна умова семінару – допомогти учням підготувати відповіді на всіпитання.
Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчить про розумінняпитання.
Обговорення намічених питань повинно проводитись У вигляді дискусії, вході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяєпереходу знань у переконання.
Починати проведення семінарів бажано з 8 го класу.
Семінари можуть бути різними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.
Орієнтовний план
1. Завдання семінару.
2. 3 авдання і теми повідомлень для учнів на семінарі.
3. Основні методи і прийоми проведення.
Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлює завданнясемінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.
Основний час відводиться на обговорення результатів домашньої роботи учнів.
Наступний етап – повідомлення учнів, в ході яких відбувається обговорення, дискусія.
Заключний етап – підведення підсумків роботи. Він включає в себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.
Основний метод семінару – бесіда, в ході якої обговорюються повідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичної преси і додаткової літератури.
Він забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних джерел інформації. На практикумі вдосконалюються спеціальні та загальнонавчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. На таких заняттях відсутня чітка регламентація навчальної діяльності, існує великий простір для прояву ініціативи і творчості. Учні вчаться планувати свою роботу, здійснювати самоконтроль. Цеспонукає до розвитку пізнавального інтересу до предмета, розширює їхній світогляд. На практикумі учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці.
Для організації самостійної роботи для практикуму бажано розробитиспеціальні навчальні матеріали.
Їх повинен отримати кожен учень. Школярі ознайомлюються зі змістом заняття, переліком інформації з історії, необхідної в процесі самостійної роботи. Уматеріалах можуть бути використані статистичні таблиці, графіки, діаграми, схеми, фрагменти з науково-популярної літератури, картосхеми. Різний і спектрзавдань за змістом, формою, рівнем складності, самостійністю виконання.
Зростає актуальність роботи із зошитом з друкованою основою і забезпечення ним кожного учня.
Такі уроки допоможуть учителеві зрозуміти і розкрити індивідуальні здібності учнів, які, в свою чергу, покажуть начитаність, ерудицію. Підготовку до таких уроків треба починати вже з 5‑го класу. А в наступних класах необхідно вдосконалювати вміння і навички читання серйозного тексту, роботи зкартою; зіставляти та аналізувати прочитане; працювати з каталогами, довідниками. Без цих умінь провести такий урок неможливо.
Перш, ніж планувати такі уроки, треба визначити, що ми ставимо собі за мету. Про залік повідомляємо учнів за три тижні. Треба вказати, з яких тем і розділів він буде проводитися, які питання потрібно опрацювати.
Залік допомагає перевірити знання учнів, вміння працювати з літературоюі виконувати практичні завдання.
Залік проводять лише на уроці. Учні мають бути готові працювати запунктами:
1. Знати матеріал залікової теми.
2. Уміти працювати з документами, додатковою літературою.
3. Уміти працювати з картами (у т. ч. контурною).
Проводити залік можна різними способами:
1. Екзаменаторами стають вільні від уроків учителі.
2. У ролі екзаменаторів Виступають більш ерудовані учні, які добре засвоЇли тему.
У кінці уроку підводять підсумки.
На уроках бажано використати колективний метод навчання. Наприклад,розв'язування завдань з наступною перевіркою. Клас ділять на 6 підгруп, призначають консультанта. Кожна підгрупа одержує різні картки із завданнями. Перше завдання розв'язує і пояснює консультант, решту завдань учнівиконують самостійно. Консультанти координують і ведуть облік, а учительслідкує за роботою учнів.
Наприкінці уроку консультант оголошує результати.
На уроці обговорюються ті чи інші проблеми, учні вчаться доводити правильність своєї думки і робити – висновки.
Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Ігра розвиває спостережливість,вчитьробити висновки, зіставляти окремі факти.
Під час гри учні краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях.
Рольова гра вимагає від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за учнями.
Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання.
Підготовка до такого уроку починається за 10–17 днів.
Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідь оголошується тема,день і час проведення конференції.
Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаються учасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляють кореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання з теми.
Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує ЇЇ, мету і проблему, над якою працюватимуть школярі. Потім учитель представляє учасників конференції.