Зміст
Вступ
1. Характеристика принципів виховання
2. Основні вимоги принципів виховання
2.1 Принципи виховання, що стосуються всіх компонентів виховного процесу
2.2 Принципи, що стосуються суб'єктів виховання та методики їхньої діяльності
2.3 Принцип, що стосується навчально-пізнавальної діяльності вихованців
Висновок
Використані джерела
Вступ
Тема контрольної роботи «Принципи виховання».
Мета роботи – розглянути принципи виховання, а саме:
-характеристики принципів виховання;
- основні вимоги принципів виховання.
Закони та закономірності виховання діють не безпосередньо, їхня сутність та основні вимоги відбиваються у принципах виховання, які визначають напрям, стратегію і зміст практичних дій вихователів і вихованців.
Принципи виховання можна класифікувати так.
- Принципи виховання, що стосуються всіх компонентів виховного процесу, цілеспрямованість; суспільна спрямованість, зв'язок із життям; виховання в праці; виховання в колективі та через колектив; суб'єкт-суб'єктний характер виховних взаємин; наступальність, активність, системність і конкретність виховних заходів; оптимізація виховного процесу.
- Принципи, що стосуються суб'єктів виховання та методики їхньої діяльності: гуманізм і демократизм у поєднанні з високою вимогливістю й пошаною до особистості вихованця; опора на позитивні якості в колективі та особистості вихованця; поєднання комплексного, диференційованого та індивідуального підходів у виховній діяльності; єдність, погодженість і спадковість виховних впливів, зусиль і дій школи, сім'ї та громадськості.
- Принцип, що стосується навчально-пізнавальної діяльності вихованців: свідомість, самодіяльність та активність вихованців.
1.Характеристика принципів виховання
Принципи виховання — важливий розділ теорії виховання. Це знання про сутність, зміст, структуру виховання, його закони, закономірності, що проявляються як норми виховної діяльності у різних освітньо-виховних системах, оптимальні науково обґрунтовані регулятори виховної практики. Теоретично — це її кінцевий результат, тому принципи є орієнтиром для практики виховання. Вони мають об'єктивний характер за змістом, але суб'єктивні за формою, бо виявляються в діяльності конкретних посадових осіб. «Принципи виховання — вихідні положення, що випливають із закономірностей виховання й визначають загальне спрямування виховного процесу, основні вимоги до його змісту, методики та організації».
Вони стосуються:
— регулювання різноманітних змістових взаємин учасників виховного процесу, тому що мають суб'єктивний характер;
— з'ясування провідних тенденцій виховання в українському суспільстві;
— розв’язання суперечностей процесу виховання та умов досягнення успіхів у навчально-виховному процесі;
— визначення змісту, методів і форм виховної діяльності тощо.
Отже, принципи виховання— це загальні провідні положення, які визначають мету, ідеали, зміст, методику та організацію процесу виховання.
І.П. Підласий до принципів виховання висуває такі вимоги: обов'язковість; комплексність; рівнозначність. На мою думку, до цих вимог треба обов'язково додати системність, гуманність та особистісну спрямованість.
Незнання принципів не відміняє їхнього існування і дієвості, а робить процес виховання ненауковим, суперечливим, непослідовним, несистемним, отже, малоефективним. Принципи виховання становлять струнку систему, їх ефективність проявляється тільки в комплексному та послідовному використанні. Вони тісно взаємопов'язані, їхні вимоги дуже часто випливають одна з одної. Тому вони не застосовуються ізольовано.
Дотримання психолого-педагогічних вимог одного з принципів виховання передбачає необхідність безумовного виконання вимог інших принципів, бо серед них немає головних і другорядних, вони всі рівнозначні та обов'язкові. Отже, не можна в одному випадку дотримуватися таких правил, а в іншому — інших. Це знижує ефективність виховної роботи, зводить нанівець зусилля багатьох вихователів.
Обов'язковою умовою ефективності принципів виховання є творче їх застосування з урахуванням педагогічної майстерності вихователя, індивідуально-психічних особливостей вихованця і конкретної виховної ситуації.
В сучасній педагогіці існує декілька класифікацій принципів виховання. Наприклад В.М. Галузинський і М.Б. Євтух визначають такі «принципи сучасного виховання»:
1) гуманістичний характер змісту і методів виховання, який означає пріоритетність особистості дитини над загальним процесом масового (фронтального) колективного виховання;
2) поєднання виховання і навчання в єдиний навчально-виховний процес, у якому провідну роль відіграє виховання на уроках, у ході засвоєння не тільки знань, умінь і навичок, а й найкращих моральних рис людини;
3) урахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня у процесі виховання;
4) створення морально-психологічного клімату в колективі, за яким би відчувався стиль педагогічної людяності і доброзичливості;
5) поступове перетворення учня з об'єкта пасивного сприймання на суб'єкта активного самовиховання;
6) плюралізм у діяльності громадських юнацьких і дитячих організацій, відмова від масового, огульного залучення до них».
І.П. Підласий виокремлює такі принципи виховання:
— суспільна спрямованість виховання;
— зв'язок виховання з життям, працею;
— опора на позитивне у вихованні;
— гуманізація виховання;
— особистісний підхід;
— єдність виховних впливів.
У Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначені такі принципи виховання:
— єдність національного і загальнолюдського;
— природовідповідність виховання;
— культуровідповідність виховання;
— активність, самодіяльність, творча ініціатива вихованців;
— демократизація виховання;
— гуманізація виховання;
— безперервність і наступність виховання;
— єдність навчання і виховання;
— диференціація та індивідуалізація виховного процесу;
— гармонізація родинного і суспільного виховання.
Досвід навчально-виховної діяльності свідчить про те, що перелік основних принципів виховання має залишатися відкритим. Ті зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, в різних галузях соціально-гуманітарних наук сприяють подальшому розвиткові виховного процесу та його вдосконаленню.
Основними характеристиками системи принципів виховання, виходячи із сучасних педагогічних концепцій, мають бути:
по-перше, націленість на виховне і розвиваюче навчання, формування всебічно гармонійно розвиненої особистості вихованця — гідного громадянина української держави з активною життєвою позицією та творчою настановою;
по-друге, національна спрямованість, гармонійність, комплексність, конкретність та послідовність виховних впливів;
по-третє, спрямованість на забезпечення ефективності навчально-виховного процесу в різних освітньо-виховних системах.
2.Основні вимоги принципів виховання
2.1 Принципи виховання, що стосуються всіх компонентів виховного процесу
Принцип цілеспрямованості.
Його сутність полягає у підпорядкованості всієї виховної роботи загальній меті та ідеалам виховання в українському суспільстві, їх усвідомленні і сприйнятті вихователями та вихованцями, нетерпимості до стихійності у вихованні, забезпечення конкретності та перспективності у виховній роботі.
К. Д. Ушинський підкреслював: «погодьтесь, якщо ми хочемо досягти якоїсь мети вихованням, то повинні перш за все усвідомити цю мету».
С. Френе істинну мету виховання вбачав у максимальному розвиткові особистості в розумно організованому суспільстві, яке слугуватиме їй і якому вона сама слугуватиме.
Метою виховання у нашому суспільстві є формування гармонійно розвиненої і суспільно активної особистості з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, яка бажає і вміє працювати, духовно багатої й фізично досконалої.
Виходячи з мети виховання можна визначити основні цілі виховання в українському суспільстві, виокремивши серед них дві групи.
Перша — формування комплексу провідних якостей особистості вихованця, необхідних для самоусвідомлення, самореалізації, самоствердження і самоактуалізації.
Друга — формування сукупності соціально-психологічних і професійних якостей особистості вихованця, необхідних йому для професійної діяльності.
Знання мети виховання має надзвичайно важливе значення, бо вона є стрижневою в педагогічній науці, вихідним пунктом теорії та практики виховання. Мета виховання безпосередньо стосується всіх компонентів виховного процесу, визначає зміст усіх його складових.
Основні вимоги принципу цілеспрямованості:
— виховання на державно-патріотичних ідеях, формування справжніх патріотів України;
— чітке усвідомлення вихователями цілей і завдань виховання, національно-державної спрямованості всіх виховних заходів і впливів;
— виховання на кращих традиціях та ідеалах українського народу;
— надання всьому виховному процесові наукового характеру, наступальності, конкретності, оперативності, гуманності та змістовності;
— спрямованість виховної роботи на якісне вирішення завдань, які стоять перед українським суспільством;
— підпорядкування всієї виховної роботи гармонійному формуванню і всебічному розвитку особистості вихованця, допомога в її самоактуалізації та самореалізації;
— виховання на загальнолюдських, національних і професійних цінностях тощо.
Вимоги цього принципу знаходять своє відбиття в інших принципах виховання, планах виховних заходів.
Принцип суспільної спрямованості, зв 'язку із життям.
Сутність цього принципу — використання у виховній роботі кращих традицій виховання українського народу, систематичне ознайомлення вихованців із суспільно-політичними подіями у країні та світі, залучення їх до активної участі в суспільному житті освітньо-виховної системи та держави. Слід пам'ятати про те, що будь-яке виховання завжди суспільно детерміноване.