Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця. Так, прямим компонентом результату спостереження в процесі екскурсії за об'єктом пізнання є відповідні знання, а додатковим, побічним — розвиток умінь спостерігати, аналізувати процеси і явища в природних умовах, перебіг відповідних інтелектуальних емоцій, естетичне сприйнятій дійсності. Обговорюючи результати спостережень, одержаних під час екскурсії, учні не тільки поглиблюють і збагачують свої знання (прямий продукт), а й вчаться правильно коментувати побачене і почуте, розвивають уміння коректно відстоювати свої думки, комунікативну діяльність у цілому (побічний продукт). Окрім цього, кожна виконувана дія у формі основного і побічного продукту збагачує учнів інтелектуально, виховує й розвиває їх [2].
Визначаючи педагогічні можливості навчальних екскурсій, ми намагалися врахувати як основний, так і побічний продукт виконуваних учнями дій. Розглянемо ці можливості за основними групами завдань, які можна реалізувати на екскурсіях.
Виконувані в процесі екскурсійної роботи навчальні дії передусім сприяють інтенсифікації навчання, засвоєнню знань кожним учнем відповідно до його Індивідуальних можливостей, екскурсія дає змогу накопичувати життєві факти, збагачує чуттєвий — досвід учнів. За образним висловом Н. К. Крупської, екскурсія вчить учнів «читати не тільки друковані книжки, але також і книгу життя». На екскурсіях учні одержують знання про зв'язки науки і практики, науки й виробничої діяльності людини. Особливо багаті щодо цього виробничі екскурсії. На таких екскурсіях учні мають можливість побачити, як в умовах конкретного виробництва використовуються знання.
Навчальні екскурсії мають велике значення для виховання всебічно розвинених, активних громадян суспільства, здатних не тільки опанувати сучасну техніку, а й успішно розвивати її. В ході екскурсій учні знайомляться з діяльністю людей на різних ділянках виробництва, одержують уявлення про різні професії.
Велика роль екскурсій в екологічному вихованні учнів, формуванні бережного ставлення до природи, любові до неї, раціонального використання природних. ресурсів.
Екскурсії до музеїв, культурних закладів, по історичних місцях розвивають естетичні почуття учнів, сприяють формуванню рис, властивих патріотові, націоналістові.
У процесі екскурсійної роботи стимулюються такі важливі якості особистості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізму, взаємодопомоги.
Раніше відзначалось, що на екскурсіях основним джерелом знань є натуральні об'єкти природи, механізми, техніка, колгоспні й радгоспні поля, ліси, водоймища. Основну інформацію учень одержує через спостереження за цими об'єктами. Пояснення екскурсовода відіграє допоміжну роль. У цих умовах в учнів розвивається аналітико-синтетична діяльність. Вони вчаться ефективно виділяти суттєві сторони у спостережуваних об'єктах, розвивають уміння порівнювати різні явища — фізичні, хімічні, біологічні — і процеси об'єктивної реальності. В процесі екскурсії в учнів набувають дальшого розвитку і з'являються нові уміння фіксувати факти спостережень (у вигляді рисунка, фотографії, запису).
Для розвитку навчальних умінь, комунікативної діяльності велике значення має наступне обговорення результатів екскурсії, яке може здійснюватись на інших заняттях з теми.
Участь в екскурсійній роботі сприяє появі й розвитку пізнавальних інтересів, потреби в постійному підвищенні свого інтелектуального рівня, в безперервному навчанні, що дуже важливо з погляду розв'язання завдань, що стоять перед сучасною школою.
Підготовка до екскурсії започатковується складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення (виробничого. культурного, економічного) учитель намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Обираючи об'єкт виробничої екскурсії, вчитель обов'язково має враховувати рівень технології й технічної оснащеності підприємства, його можливості для розв'язання. актуальних завдань школи (політехнізація змісту освіти, профорієнтація тощо). Об'єкт екскурсії попередньо вивчається вчителем.
Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.
Під час попереднього ознайомлення з об'єктом намічається маршрут екскурсії, виявляються джерела можливої небезпеки (залізничні переїзди, підйомні крани, небезпечні місця). Якщо екскурсія проводитиметься спеціалістом, заздалегідь обмежується обсяг і рівень пояснень, щоб запобігти перевантаженню свідомості учнів спеціальною термінологією, деталями, другорядним матеріалом [8].
На етапі підготовки деталізується мета і складається розширений план проведення екскурсії, В ньому відмічаються питання, з яких будуть організовані спостереження в процесі Проведення екскурсії, опрацьовуються проблемні завдання для учнів, відбираються основні й додаткові джерела інформації, готуються наочні посібники (схеми, таблиці, фотографії) й необхідне обладнання (вимірювальні інструменти, гербарні папки, олівці, блокноти, фотоапарат, компас і т. ін.). План екскурсії включає види роботи учнів, перелік об'єктів спостереження, способи й форми наступного опрацювання зібраного матеріалу, розрахунок часу. В плані зазначаються також форми організації навчальної діяльності учнів — будуть всі вони виконувати одну і ту саму роботу, об'єднаються в невеликі групи чи виконуватимуть індивідуальні завдання. При цьому враховуються вікові та індивідуальні можливості учнів, їхній попередній досвід екскурсійної роботи.
Перед екскурсією вчитель проводить бесіду з учнями, під час якої повідомляє їм дату, місце, мету, завдання й маршрут екскурсії, пояснює правила безпеки й поведінки на екскурсії, стисло характеризує екскурсійний об'єкт, радить, за чим і як треба буде спостерігати, як і що записувати, фотографувати, як рухатись за маршрутом. Завдання для учнів формулюються з розрахунку стимуляції їхньої активної діяльності під час спостережень. Слід чітко, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів розподілити обов'язки між ними. Якщо потрібно за планом поділити учнів на ланки, То необхідно призначити ланкових і довести завдання кожній ланці, виділити відповідальних за наочний посібник і обладнання, старших на маршруті. Учитель повідомляє учням запитання, відповіді на які вони мають одержати в ході екскурсії, й рекомендує їм спеціальну додаткову літературу. План екскурсії за етапами її проведення, вказівки щодо спостережень за об'єктами пізнання, та питання, які треба з'ясувати, учні записують у робочі зошити, залишаючи під кожним пунктом місце для фіксації вражень. Перед початком екскурсії необхідно також проінструктувати учнів щодо способу опрацювання здобутої на цих заняттях інформації, складання? письмових звітів, підведення підсумків.
Організація навчальної роботи учнів на місці проведення екскурсії започатковується вступною бесідою в якій дається стисла характеристика об'єкта пізнання. На природничо-географічних екскурсіях, наприклад, звертається увага учнів на особливості спостережуваних природних явищ, їх взаємозв'язок, зміни, що викликаються природними процесами і господарською діяльністю людини. Вступна бесіда на екскурсії до тваринницької ферми включає загальні відомості про колгосп (радгосп) і саму ферму, організацію Праці на ній (оренда, сімейний підряд), цифрові дані й відповідну історичну інформацію, яка збагачує уявлення учнів про розвиток даної галузі сільського господарства. Під час вступної бесіди на екскурсії до промислового виробництва учні одержують необхідну інформацію про сировину, з якої виготовляється продукція, технологічні стадії її переробки, фізичні й хімічні процеси, що відбуваються при цьому, про обладнання, апаратуру, машини й механізми, які полегшують працю людини або замінюють її фізичні функції. Акцентується увага екскурсантів на функціях робітників, психологічних вимогах до них у зв'язку з умовами праці на даному об'єкті. Нагадуються правила техніки безпеки.
На промисловому виробництві, щоб не відволікати уваги учнів, вступну бесіду краще проводити в музеї підприємства, технічному кабінеті, в клубі, навчальній аудиторії, попередньо обладнавши ці приміщення відповідними Ілюстраціями, схемами, моделями та іншими наочними посібниками. На виробничих екскурсіях сільськогосподарського профілю вступна бесіда проводиться безпосередньо біля екскурсійного об'єкта, а на природничо-географічних екскурсіях — з такого місця, звідки зручно оглядати навколишню місцевість [2].
На виробничих екскурсіях доцільно спочатку оглянути діючий об'єкт в цілому, а потім проаналізувати окремі його складові. Під час демонстрації агрегату, бажано звернути увагу учнів на прийоми його праці, підготовку робочого місця, пояснити сутність запроваджених ним раціоналізаторських пропозицій. Ще краще заздалегідь домовитися з одним із передових робітників, щоб дім розповів учням про свою роботу, підкресливши важливість знань, одержаних ними в школі для оволодіння даною професією.