Смекни!
smekni.com

Можливості поєднання курсів "Фізичне виховання" та "Валеологія" з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу (стр. 11 из 11)

***

Курець вбирає в себе 20 % диму. Скільки відсотків диму потрапить у приміщення, забруднюючи його?

***

У людини, яка випалює щодня 20 цигарок, за 20 років життя відкладається в легенях 6 кг сажі. Скільки кілограмів сажі відкладеться в легенях цієї людини за 40 років її життя?

***

Із 500 г вуглеводів, використаних організмом людини за добу, близько 1/5 використовує мозок. Скільки грамів вуглеводів використовує мозок? На скільки грамів більше вуглеводів використовує організм від людського мозку?

***

35г жиру людина отримує 45 ккал енергії. Скільки кілокалорій отримає людина з 10 г жиру?

***

Для нормального життя впродовж року людині необхідні кисень, їжа і питна вода, не менше 2 тонн. Скільки всього цього потрібно людині, щоб прожити 10, 20 років?

***

Кров в організмі людини оновлюється через кожні 122 дні. Скільки разів на рік відбувається оновлення крові в організмі? (Рік — 366 днів).

***

Серце здорової людини робить 60 ударів за хвилину, а хворої — 90. На скільки більше ударів робить хворе серце?

***

Організм дитини повинен отримувати за добу 400 г овочів, 50 г сиру, 500 г фруктів та ягід, 25 г олії, 60 г крупи і 300 г хліба. Скільки всього продуктів повинні отримувати діти за добу? Результат записати в кілограмах і грамах?

ВИСНОВКИ

Мета навчання полягає не лише в набутті знань окремих предметів, а й у всебічному пізнанні навколишнього світу за допомогою цих предметів. Саме така організація навчального процесу дає змогу підвищити його ефективність. Досягти цього допоможуть систематично здійснювані міжпредметні зв'язки.

Процес навчання в школі здійснюється на основі ряду дидактичних принципів; у яких відображені нормативні основи цього процесу і які відповідають меті навчання і виховання майбутніх будівників комуністичного суспільства.

Міжпредметні зв'язки є міцним фундаментом забезпечення свідомості знань. Розрізнені, не пов'язані між собою знання не можуть вважатися свідомими у повному розумінні слова. Відповідно до фізіолого-психологїчних даних про системність роботи мозку людини її розумовний розвиток відбувається на основі утворення і нагромадження в корі великих півкуль різноманітних систем нервових зв'язків (асоціацій). Вищий ступінь таких зв'язків — міжсистемні асоціації, на основі яких узагальнюються й усвідомлюються знання.

Формуванню міжсистемних асоціацій сприяє розкриття взаємозв'язків між знаннями, здобутими при вивченні різних навчальних предметів. Інакше кажучи, усвідомлення знань неможливе без установлення міжпредметних зв'язків.

Досвід упровадження курсу валеології у школах засвідчує необхідність коригування його змісту, розкриття взаємозв'язків валеології з іншими навчальними курсами. Інтегративна природа валеології виявляється і в історії розвитку галузі, і в її нинішньому статусі.

Валеологія як галузь освіти об'єднує в собі науково-теоретичні знання, практичні вміння і навички (онтовалеологічні), освітні, що передбачають тісний взаємозв'язок процесу засвоєння валеологічних знань з валеологічним вихованням, результатом якого є формування валеологічного світогляду.

На сучасному етапі розвитку суспільства науково-технічний прогрес характеризується стрімким зростанням обсягу наукової інформації. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність упровадження нових дисциплін у систему освіти, серед яких важливе місце займає валеологія. Програма цього курсу спрямована на формування міцних теоретичних знань, а також на вироблення вмінь та навичок школярів з питань культури здоров'я.

Успішне вирішення завдань навчального курсу пов'язане з усвідомленням і засвоєнням учнями основних понять валеології. Зокрема, в шкільному курсі валеології для 1 — 11 класів розглядають поняття здоров'я, третій стан, хвороба, здоровіш спосіб життя, валеологія, культура здоров'я та інші. З'ясуємо зміст цих понять.

Отож здоров'я людини тісно пов'язане з її професією, фізичною активністю, харчуванням, звичками, характером відпочинку, психоемоційним станом, тобто її способом життя.

Значення фізичної активності в житті людини з'ясоване давно. "Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність", — казав Аристотель. Авіцена мудро зазначав, що "людина, яка помірно і послідовно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування".

Фізичні вправи зміцнюють мускулатуру, покращують діяльність серцево-судинної системи, зберігають рухомість у суглобах і міцність зв'язок, стимулюють обмінні процеси, позитивно впливають на нервову систему, підвищують опір організму простудним захворюванням, є профілактикою гіподинамії.

З поглибленням знань про здоров'я людини стає зрозумілим, що фізичне тренування не може компенсувати наслідків шкідливих звичок і неправильного харчування. Кажуть, що людина помирає не від певної хвороби, а від способу життя. Тому неправильно дібрані вправи та організовані заняття, надмірні фізичні навантаження можуть стати факторами ризику.

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Вчителі валеології, охорони життя і здоров'я (ОЖіЗ) у початкових класах мають володіти знаннями й вміннями, основами методики викладання фізичної культури молодшим школярам; знати їхні фізіологічні особливості; впроваджувати елементи здорового способу життя на власному прикладі, через особисту валеологічну культуру.

Учителю валеології, ОЖіЗ слід мати досконалі знання з фізіології дитячого організму, володіти основами методики навчання, способами і методами оцінки психо-соматичного стану дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамчук Н. Валеологічна освіта – шлях до зміцнення здоров`я учнів. //Біологія і хімія в школі. – 1997. - № 2. – С.29 – 31.

2. Бойченко Т. Є. Валеологія в системі національної освіти: специфіка, стан, перспективи // Валеологія -наука про здоровий спосіб життя /Інф.-метод. зб. — К.: Т-во «Знання» України. — 1996.— С. 5—10.

3. Ващенко О. Здоровий спосіб життя – важливий чинник виховання особистості: теоретико-методологічний аспект. //Початкова школа. – 2004. - № 4. – С. 48 – 50.

4. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. – К., 1993.

5. Вороніна Л.П., Дудин А.У., Малеваний Ю.И. Міжпредметні зв`язки при вивченні основ наук у вечірній школі. – К.: Рад.школа, 1985. – 95 с.

6. Горащук В. Основні поняття шкільного курсу “Валеологія”//Фізичне виховання в школі. – 2000. - № 4. – С.47 - 49.

7. Дубенчук А. Учням потрібна фізкультурна освіта. //Фізичне виховання в школі. – 1997. - № 4. – С. 15 – 20.

8. Котлова Ю. Досвід реалізації програми «Школа і здоров`я». // Рідна школа. – 2003. - № 11. – С.58 – 60.

9. Леонтьєва О. Педагогічні умови й шляхи формування здорового способу життя підлітків. //Рідна школа. – 2004. - № 3. – С.15 – 16.

10. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. – Львів, 1997. – 204 с.

11. Лисицин Ю. П. Санология — наука об общественном здоровье й здоровом образе жизпи // Здравоохранение Рос. Федерации.— 1989. — № 6. — С. 5—9.

12. Максимова Н.Ю. та ін. Життя та здоров`я: Кн-коментар до підручника з валеології. – К.: Знання, 1998. – 144 с.

13. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.

14. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.

15. Новикова Н. Інтегративний зміст валеологічної освіти. //Біологія і хімія в школі. – 2000. - № 6. – С.32 – 34.

16. Овчинникова Н., Нестерова Т., Сосіна В. Сучасні засоби занять оздоровчої спрямованості. //Фізичне виховання в школі. – 1997. - № 4. – С.9 – 15.

17. Паркс 3. А. Руководство к практической медицине: Пер. с англ. — М., 1857. — С. 7—8.

18. Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій. Навч. посібник. – Львів: Світ, 1993. – 119 с.

19. Проект Державний стандарт освітньої галузі “Фізична культура і здоров`я” //Фізичне виховання в школі. – 2000. - № 4. – С.12 – 14.

20. Прошкуратова Т. Система інтегрованих завдань валеологічного змісту.//Початкова школа. – 2002. – № 1. – С.28 – 31.

21. Сарапулова Є. Фізкультхвилина це серйозно. //Фізичне виховання в школі. – 1997. - № 4. – С.20 – 22.

22. Сінгаєвський С.М., Сінгаєвська О.С. Оптимізація системи підготовки вчителя фізичної культури у педагогічному вузі.// Конференція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні. – Луцьк, 1994. – С. 241 – 243.

23. Столяр Г. Розвиваємо традиції валеологічного виховання В.О.Сухомлинського. //Рідна школа. – 2004. - № 11. – С. 42 – 43.

24. Чорнобай І. Валеологія та фізична культура. //Початкова школа. – 1998 - № 9. – С. 39 – 41.

25. Формування здорового способу життя: Навч. посібник /За ред. О. Яременко. – К., 2000. – 232 с.

26. Формування здорового способу життя: проблеми і перспективи. Навч. посібник /За ред. О. Яременко. – К., 2000. – 207 с.

27. Шульц Г. Охорона здоров'я в Україні // Лікар. вісн. - 1988. — № 2 (118). - С. 105—111.

28. Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей с ослабленным здоровьем. – К.: Здоровья, 1991.