Смекни!
smekni.com

Можливості поєднання курсів "Фізичне виховання" та "Валеологія" з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу (стр. 3 из 11)

Не менш важливе й вироблення узагальнених умінь та навичок,, які використовуються у процесі вивчення не тільки однієї, а кількох навчальних дисциплін. Спеціальні дослідження показують, що найбільшої ефективності можна досягти тоді, коли вчителі різних предметів, додержують єдиних методів і прийомів, формуючи в учнів названі уміння. Для цього рекомендується попередньо аналізувати структуру дії, розчленовувати її на складові елементарні операції, визначати раціональну послідовність їх виконання і додержувати її. У деяких випадках корисною виявляється алгоритмізація певних видів навчальної діяльності (наприклад, характерне тики явища, закону, теорії, розв'язування задач тощо).

На різних етапах уроку використання міжпредметного матеріалу може мати й інші, вужчі цілі.

Ефективність роботи по встановленню міжпредметних зв'язків досягається плануванням. Найдоцільніше планувати її за навчальними темами предмета.

Конкретний зміст зв'язку, місце його у загальній канві уроку вчитель визначає, готуючись до уроку. Слід пам'ятати, що міжпредметні зв'язки не можна перетворювати на самоціль. Вони мають органічно випливати із змісту навчального матеріалу, не порушувати його структури, логіки викладу і служити досягненню певних навчально-виховних цілей.

Серед ефективних форм реалізації міжпредметних зв'язків — міжнредметні семінари, диспути і конференції, комплексні екскурсії, практичні й самостійні роботи міжпредметного характеру, виконання спеціальних міжпредметних завдань тощо. Доцільним є узагальнююче повторення, що проводиться на міжпредметних уроках, які спільно готують учителі різних дисциплін. Основні з цих форм реалізації міжпредметних зв'язків характеризуються в наступних розділах.

1.3 Підготовка вчителя до здійснення міжпредметних зв'язків на уроці

Підготовка вчителя до реалізації міжпредметних зв'язків включає ряд послідовних взаємозв'язаних етапів, однак педагогічній практиці бракує цілеспрямованості. Багато вчителів не аналізують навчальний матеріал щодо міжпредметного змісту, без чого між-предметні зв'язки реалізуються формально. Адже подані в програмах орієнтовні вказівки щодо міжпредметних зв'язків передбачають ознайомлення вчителя із відповідним матеріалом суміжних дисциплін та його докладний аналіз.

Більшість учителів не виявляють рівня вмінь учнів здійснювати міжпредметне перенесення знань, що перешкоджає ефективно керувати розвитком цих умінь. Міжпредметні зв'язки реалізують, як правило, тільки під час пояснення нового матеріалу. Такий підхід збіднює функції цих зв'язків, зокрема, узагальнюючу.

Багато вчителів спеціально не продумують методи та прийоми реалізації міжпредметних зв'язків, або ж при їх відборі відчувають значні труднощі.

Усе це призводить до переважно репродуктивного використання міжпредметних зв'язків, недостатньо чіткого їх формулювання, перевитрат навчального часу, перевантаження учнів [4,16].

Здійснюючи міжпредметні зв`язки, учителі повинні керуватися встановленим у дидактиці положенням про те, що вони є важливим засобом активізації навчальної; діяльності учнів в умовах застосування різних, і особливо пошукових, методів навчання (під активізацією учнів розуміється інтенсифікація їхньої діяльності, на уроках та під час домашньої підготовки.).

Практика показує, що виявлення міжпредметних зв'язків становить значні труднощі для учнів. Уникнути цих труднощів певною мірою допомагає урізноманітнення методів навчання. При цьому вчитель керується загальною метою навчання, а в умовах конкретного уроку — метою цього уроку.

Наводимо структуру підготовки вчителя до використання міжпредметних зв'язків на уроці, розроблену Сабадом Г. Г. Вона включає:

1. Відбирання знань міжпредметного характеру на основі мети уроку і порівняльного аналізу змісту навчального матеріалу суміжних дисциплін.

2. Розподіл міжпредметного матеріалу відповідно до питань плану уроку (якщо питань у темі кілька).

3. Визначення конкретної мети реалізації кожного міжпредметного зв'язку, підпорядкованої загальній меті уроку.

4. .Усвідомлення змісту міжпредметного зв'язку і його лаконічне вираження у словесній формі.

5. Оцінювання складності міжпредметного матеріалу, можливостей його наочного відображення, а також включення в навчальні ситуації.

6. Аналіз стану готовності учнів до усвідомлення міжпредметного зв'язку.

7. Встановлення етапу уроку, коли здійснюється зв'язок.

8. Відбирання способів, методів та прийомів реалізації міжпредметного зв'язку.

На прикладі вивчення важливого міжпредметного поняття білки розглянемо, як учитель готується до здійснення міжпредметних зв'язків, приділивши при цьому основну увагу відбиранню методів навчання.

Виходячи з цілей уроку вчитель здійснює порівняльний аналіз змісту навчального матеріалу суміжних дисциплін.

Отже, мета реалізації міжпредметного зв'язку — об'єднати відомі учням з валеології розрізнені факти, розглянути їх як складові у ширшому за обсягом факті з іншого предмета (фізичної культури). Таким чином, треба здійснити перенесення відомих знань у нові умови, певною мірою узагальнити знання.

Проаналізувавши навчальний матеріал та встановивши мету реалізації міжпредметного зв'язку, вчитель "фіксує для себе зміст міжпредметного зв'язку: вплив здорового способу життя, занняття фізичними вправами на загальний розвиток особистості.

Отже, ми розглянули три послідовних етапи у підготовці вчителя до використання міжпредметних зв'язків на уроці: аналіз навчального матеріалу на основі мети уроку, формулювання мети реалізації міжпредметного зв'язку і лаконічне вираження змісту зв'язку в словесній формі. Наступний етап наведеної вище структури — розподіл міжпредметного матеріалу відповідно до питань плану уроку — в даному випадку відсутній, бо на уроці розглядалось лише одне питання [4,18].

Після того, як учитель добре усвідомив міжпредметні знання і зміст міжпредметного зв'язку, він спрямовує увагу на відбирання методів навчання.

Визначений міжпредметний зміст можна реалізувати за допомогою репродуктивних чи пошукових методів навчання з більшою чи меншою мірою самостійності учнів. При відбиранні методів навчання вчителя певним чином орієнтує мета реалізації міжпредметного зв'язку. Є ще три проміжних етапи, які допомагають ефективніше відібрати методи для здійснення міжпредметного зв'язку. Це аналіз змісту міжпредметного матеріалу щодо його складності, специфічної можливості відтворення у наочній формі, включення в певні навчальні ситуації; аналіз готовності учнів до усвідомлення міжпредметних зв'язків; встановлення етапу уроку, на якому розкривається зв'язок. Якщо вміння розкривати міжпредметні зв'язки в учнів недостатньо сформовані, можна зорієнтувати їх тільки на пригадування відомих з біології процесів. Це найкраще зробити за допомогою запитань на етапі актуалізації знань.

Якщо учні добре підготовлені і не раз розкривали міжпредметні зв'язки, доцільно залучити їх до самостійного встановлення міжпредметних зв'язків.

Отже, мета реалізації міжпредметного зв'язку і можливість .відтворення міжпредметного матеріалу у формі певних питань, завдань, наочності, побудови на його основі певних навчальних ситуацій- є важливими критеріями добору методів навчання для реалізації міжпредметних зв'язків. При вивченні перебування азоту в природі внаслідок такого відбору один і той же міжпредметний зміст відтворено за допомогою репродуктивного і пошукового методів навчання.

Спрямовуюча діяльність учителя при здійсненні міжпредметних зв'язків на уроці охоплює такі дії.

1. Застосування передбаченого при підготовці до уроку методу чи прийому реалізації міжпредметного зв'язку і коригування цього методу залежно від того, як учні справляються з поставленим завданням.

2. Заключний аналіз дій учнів та висновки.

Важливими критеріями добору методів для реалізації міжпредметних зв'язків є складність міжпредметного навчального матеріалу і підготовленість учнів до реалізації міжпредметного зв'язку.

Якщо міжпредметний матеріал досить складний і може статись так, що учні не зможуть відповісти на жодне з поставлених питань. Тоді необхідно спростити їх, виділити допоміжні питання або подати деякі додаткові фактичні відомості. Якщо учні не справляються з розв'язанням пошукових ситуацій навіть при умові їх спрощення, вчитель показує учням, як можна творчо використовувати певні знання з іншого предмета [4,21].

Отже, при реалізації міжпредметних зв'язків у навчанні слід додержувати поступовості й систематичності. Поставивши і обговоривши репродуктивні питання, треба перейти до розв'язання окремих пізнавальних задач міжпредметного характеру, а потім — і до розгляду проблемних ситуацій на міжпредметній основі. При цьому з можливих методів реалізації даного міжпредметного зв'язку завжди необхідно відібрати придатні для певного уроку в даному класі.

РОЗДІЛ 2 ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОК КУРСІВ “ВАЛЕОЛОГІЯ” ТА “ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА” В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ

2.1 Інтегративний зміст валеологічної освіти

Досвід упровадження курсу валеології у школах засвідчує необхідність коригування його змісту, розкриття взаємозв'язків валеології з іншими навчальними курсами. Інтегративна природа валеології виявляється і в історії розвитку галузі, і в її нинішньому статусі.