Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку (стр. 11 из 12)

Зупинимося на більше детальному якісному аналізі результатів виконання розумово відсталими дітьми контрольних завдань до й після навчання (табл. 3.2.2).

Таблиця 3.2.2.

Результат оволодіння перевірочними діями розумово відсталими дошкільниками (в %)

Кіль-сть дій	Вік дітей	Звертання до зразка як до засобу контроля		Знаходження помилок		Виконання операцій зіставлення		Пояснення причин помилок
		До навчання	Після навчання	До навчання	Після навчання	До навчання	Після навчання	До навчання	Після навчання
20	6	14,2	64,2	23,5	57,1	35,7	73,5	0	21,4
20	7	23,2	76,9	26,9	69,2	33,4	34,6	0	26,9

З таблиці видно, що до навчання характер виконання перевірочних дій при використанні прийому спеціально допущеної помилки був наступним: мав місце чіткий орієнтир на зразок-після четвертого, п'ятого звертання до нього дитина запам'ятала й використала зразок вже по пам'яті, однак відзначається фрагментованний пошук помилок, але не всіма дітьми; свої дії вербально ніхто з них не супроводжував, за допомогою до експериментатора не звертався, контрольні дії дітей носили хаотичний характер, внаслідок чого не всі помилки були виправлені. Тому ми ввели структуру перевірочної діяльності дитини, засвоєної нею на першому етапі прийомі об'єктивації, тобто затримку імпульсивних дій й аналіз подальших.

Використовуючи прийом об'єктивації й подальшого проказування вголос дитиною питання педагога, ми зафіксували не тільки велику кількість адекватних відповідей, але й перші спроби розумово відсталих дітей зіставити свою майбутню відповідь із зразком. У результаті навчання розумово відсталі дошкільники навчилися робити перевірочну діяльність у її компонентному складі.

Усвідомлення розумово відсталими дошкільниками контрольної функції зразка й наявність акту об'єктивації сприяли тому, що всі діти взяли участь у перевірочній діяльності, збільшилася кількість досліджуваних, які здійснили поточний контроль і коментували свої дії. Однак самостійне коментування (21,4 й 26,9%) від загальної кількості дітей дається дошкільникам на превелику силу, і носить в основному характер супровідних у процесі перевірки відповідей на питання експериментатора.

Крім того, дані таблиці показують, що наявність контрольної операції зіставлення із зразком незважаючи на високі показники (6 років - 78,5% й в 7 років - 34,6%) малорезультативно, що виражається в більш низькому показнику знаходження помилок (6 років - 57,1%, 7 років - 69,2%). Це пояснюється тим, що розумово відсталі діти, роблячи зіставлення, не фіксують помилки в повному обсязі. Тому навчання зразкам-способам перевірки сприяло результативності проведення розумово відсталими дошкільниками контрольних операцій.

Приведемо фрагмент протоколу заняття, проведеного з метою перевірки ефективності навчання дітей способам перевірки.

Експериментатор. Мишко, подивися, уважно, чи всі помилки ти виправив.

Мишко. Усі.

Експериментатор. А тепер давай разом зі мною перевіримо, чи не залишилося помилок. Перевірити потрібно спочатку з першого рядку. Порахуй, скільки рядків у тебе.

Мишко. (лічить) Чотири.

Експериментатор. Покажи, де перший ряд.

(Дитина показує)

Експериментатор. Починати перевірку будемо спочатку (показує).

Покажи й скажи, звідки будемо починати перевірку.

Мишко. Звідси.

Експериментатор. Що в зразку стоїть в першому ряді?

Мишко. Груша й білий кружок.

Експериментатор. Правильно?

Мишко. Правильно.

Експериментатор. Є помилка?

Мишко. Немає.

Експериментатор. А тепер перевіряй далі сам, як ми вчили-крок за кроком.

Мишко продовжує виконувати дії. У другому ряді помітив пропуски фігур, здивувався й констатував її відсутність.

Мишко. Помилку виправити!

Експериментатор. Молодець, знайшов помилку. Що ж тут неправильно? Подивися на зразок.

Мишко. Тут кружка немає (бере й ставить на місце).

Експериментатор. Бачиш, Мишко, ти в перший раз не всі помилки виправив, тому що перевіряв неправильно. А як потрібно перевіряти?

Мишко. По рядах.

Експериментатор. А ще як?

Мишко. З початку.

Експериментатор. Молодець, тепер далі ти будеш перевіряти без помилок.

Експериментальне навчання показало, що за умови переорієнтування розумово відсталого дошкільника з контроля по результату виконання завдання на контроль по способу перевірки відзначається факт застосування самоконтроля й ефективність виконання самого завдання. У процесі виконання завдання розумово відсталі діти використовували наступні способи виконавчих і контрольних дій.

1. Порядковий спосіб. Дитина виконувала завдання порядково: на кожному рядку таблиці вона послідовно викреслює всі три, зазначені в зразку фігури, а потім, ще раз переглянувши рядок, переходила до наступного і діяла аналогічно. Таким чином, власне кажучи, дитина кожен рядок перевіряла двічі.

2. Почерговий спосіб. Діти, що використовують цей спосіб виконання, спочатку викреслювали першу фігуру, зазначену на зразку, по всій таблиці й по кожному рядку. Потім переходили до другої фігури, її вони також шукали по всіх рядках і до кінця таблиці, потім переходили до третьої фігури й знову послідовно переглядали всі рядки до кінця, викреслюючи цю фігуру.

3. Фрагментальний спосіб. Дитина «розбиває» таблицю на кілька ділянок (по 2-3 рядки) і на кожній ділянці викреслює всі фігури зразка, використовуючи або послідовне викреслювання всіх трьох на кожному рядку (1 спосіб), або по черзі викреслює кожну фігуру відразу на декількох рядках (2 спосіб) із заданими вимогами.

Найбільш продуктивно, як показав аналіз, розумово відсталі дошкільники використовують зразок порядкового способу перевірки виконання завдання (65%). При цьому наприкінці кожного рядка діти ставили галочку, тобто використовували прийом фіксації перевірки. Почерговий спосіб більш складний для розумово відсталих дітей, тому що вимагає частого звертання до зразка. Його використовували 20% досліджуваних і фрагментарним способом (12%) користувалася незначна кількість дітей.

З метою перевірки ефективності навчання способам перевірки розумово відсталим дошкільникам були запропоновані завдання із залученням зовнішнього контроля й взаємоконтроля. У першому випадку був застосований прийом «спеціально допущеної помилки», що зробив дорослий. Даний прийом використовувався для того, щоб утягнути дошкільників у процес зовнішнього контроля, що як відомо, є відправним моментом самоконтроля. Діти з більшим задоволенням стежили за роботою дорослого, переживали, співчували його «невдачам», намагалися допомогти, підказати.

Уміння орієнтуватися в майбутньому виконанні завдання встановлювалося моделюванням арифметичних ситуацій ідентично ігровим (із заздалегідь допущеним помилкам). У такій проблемній ситуації дія самоконтроля робиться більше усвідомленою і розгорнутою, у дитини з'являється відповідна установка на перевірку своєї діяльності.

Завдяки цьому досліджувані навчилися виявляти місце помилки, визначати причини її виникнення й виправляти їх за допомогою педагога. Дані аналізу відображені в таблиці 3.3.3.

Аналіз отриманого експериментального матеріалу показує, що всі дошкільники експериментальних груп були залучені в процес самостійної перевірочної діяльності з результатами наближеними до норми в показниках фіксації й виправленні (за допомогою педагога) помилок. Однак показник самоконтроля, що визначався ще й умінням самостійно виправляти помилки, значно нижче нормального рівня й дорівнює відповідно: 6 років - 41%, 7 років - 45%. Тому в результаті навчання у розумово відсталих дошкільників шести- семирічного віку сформувалися психологічна готовність і передумови (уміння фіксувати помилки й виправляти їх за допомогою педагога) до здійснення самоконтроля.

Таблиця 3.2.3.

Показники освоєння розумово відсталими дошкільниками контрольних операцій в умовах ситуації «спеціально допущеної помилки»

Вік дітей	Кількість дітей	Коефіцієнти
		Фіксації помилок (самостійно)	Корекції помилок (за допомогою педагога)	Самоконтроль
6 років	14	77%	77%	41%
7 років	26	80%	80%	43%

Відповідно до основних завдань дослідження нами були розроблени прийоми корекційно-виховного впливу в умовах застосування різних форм роботи з розумово відсталими дошкільниками в процесі навчання вмінням і навичкам здійснювати дію перевірки на різні по програмному змісту заняття. Необхідність проведення роботи, спрямованої на включення в різні види діяльності придбаних досліджуваними дій самоконтроля обумовлена специфічними особливостями пізнавальної діяльності розумово відсталих.

До навчання. Після навчання.

вік 6 років

вік 7років

Діаграма 1. Показники ефективності проведеного експериментального навчання (в %)

Умовні позначки:

Результати виконання завдань представлені в діаграмі 1. Деякі, найбільш ефективні з них, представлені в таблиці 3.2.4 з урахуванням застосування фронтальної, підгруппової (2-3 дитини) і індивідуальної форм роботи. Зміст запропонованої таблиці варто розглядати як зразкову, у зв'язку з тим, що вибір матеріалу для закріплення навичок й умінь самоконтроля може бути різним.