Смекни!
smekni.com

Методика використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології (стр. 2 из 6)

Методи навчання взаємопов’язані із змістом навчального предмета при цьому ведуча роль надається змістові навчального матеріалу.

Навчання учнів, кероване вчителем, здійснюється за допомогою різних методів, які відповідають змісту навчального матеріалу і разом з тим стимулюють пізнавальну діяльність учнів, яка підпорядковується загальним закономірностям процесу пізнання, властивого людині. У цьому процесі взаємодіють три компоненти: живе споглядання, або чуттєве пізнання, абстрактне мислення і практика.

Є дві взаємопов’язані групи методів: методи викладу й пояснення навчального матеріалу вчителем і методи самостійної роботи учнів.

До першої групи методів належать бесіда, розповідь, до другої групи – спостереження, експерименти, робота з підручником і книжкою, навчально-дослідницька праця учнів.

Не можна змішувати методи навчання з навчальними прийомами або вважати, що методи – це сума чи сукупність прийомів. До прийомів навчання належать демонстрування натуральних об’єктів, муляжів, моделей, таблиць, шкільних дослідів, малювання на класній дошці і в зошитах різних схем, діаграм, аналітичних таблиць, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, поглибленому засвоєнню ними навчального матеріалу.

Якісна своєрідність методів навчання, як і навчальних прийомів, зовсім не означає, що за певних умов вони не можуть переходити одне в одне. (Наприклад експеримент як метод самостійної роботи учнів, і експеримент як демонстраційний прийом під час розповіді чи бесіди і т. д.)

У процесі навчання ботаніки треба стимулювати не тільки мислитель ну діяльність учнів, а й пізнавальний інтерес, до матеріалу що вивчається. Умовами, які сприяють формуванню і розвитку інтересу до пізнання рослинного світу, є збагачення змісту уроків новими даними з ботанічної науки, що не висвітлені в стабільному підручнику, здійснення проблемного прийому навчання, використання елементів цікавого, різноманітності методів і прийомів навчання, посилення самостійної роботи учнів, створення емоційних стимулів у процесі навчання, використання різних натуральних предметів ( живих рослин, їх органів, гербаріїв, колекцій тощо)

Натуральні об’єкти мають велике значення тому, що є безпосереднім джерелом знань. Відомо, що учням важко розпізнати живі рослини, вивченні лише за таблицями й альбомами, тоді як тіла природи, діючи на різні аналізатори дітей, спричиняють яскраві відчуття, безпосередні чуттєві сприйняття й чіткі уявлення.

Предметна чи природна наочність у навчанні забезпечує чуттєвий, конкретний бік пізнання ботанічних предметів і явищ. Натуральні предмети чи об’єкти, які використовуються з метою навчання, пізнаються не тільки зорового, а й слухового, нюхового та інших аналізаторів.

Предметне унаочнення здійснюється на заняттях як під час викладу навчального матеріалу методом розповіді або бесіди з демонструванням природних об’єктів і дослідів так і в самостійній роботі учнів – робота з роздавальним матеріалом, з мікроскопом, постановка дослідів і спостереження за життям рослин у класі, кутку живої природи, робота з вирощуванням рослин на навчально-дослідній ділянці.

Поряд з предметною формою унаочнення здійснюється і ілюстративна форма, коли демонструються схематичні або символічні зображення рослин – таблиці, схеми, діапозитиви, фотографії, кінофільми, муляжі, моделі.

Наочне навчання, безумовно, має величезну перевагу перед словесно-книжковим. Цілком зрозуміло, що вивчати рослини не розглядаючи, не спостерігаючи неможливо.

Проте не треба думати, що предметна й ілюстративна наочність у навчанні дає все для розуміння дітьми навколишнього світу. Цей принцип не самоціль, а лише засіб, що використовується для формування відповідних уявлень [4, С. 31-33].

Таким чином, методи і прийоми які вчитель використовує в процесі навчання, мають працювати на активізацію зацікавленості школярів у вивченні біології.

1.3 Урок, як основна форма навчального процесу з біології

Основною формою навчального процесу з ботаніки є урок. Він має певні організаційні ознаки: проводиться вчителем у спеціально обладнаному кабінеті біології, або у класній кімнаті. Урок - це не тільки необхідна організаційна форма в процесі навчання, а й основна структурна функціональна одиниця цього процесу. У кожному уроці відбиваються всі специфічні сторони й функції процесу навчання. Тому про цілеспрямованість навчання, про методичну майстерність учителя і про ступінь навчальної діяльності учнів можна судити, лише безпосередньо аналізуючи «живі уроки», а також досліджуючи їх результати, які виявляються в наукових знаннях, ідейних поглядах і переконаннях, практичних уміннях і навичках школярів.

Визначаючи урок, як організаційну форму процесу навчання ботаніки, не можна забувати і про його структурне значення. Тільки керуючись цими двома характерними ознаками уроку – організаційною і структурною, учитель зможе досягти послідовності і внутрішньої цілісності процесу навчання, який складається з багатьох уроків, різноманітних за змістом, завданнями і методами. Структура уроку не є чимось самодостатнім. Вона завжди зумовлена навчально-виховними завданнями і змістом кожного уроку. А зміст і завдання кожного уроку визначаються програмою курсу ботаніки. Практикою визначено такі основні елементи уроку: організаційна частина, повідомлення нового навчального матеріалу вчителем, застосування учнями нових знань, перевірка вчителем засвоєння учнями нових знань, узагальнююча частина уроку, домашнє завдання. Урок обов’язково повинен бути чітко організований учителем. Чітка організація уроку означає, що всі учні мають бути мобілізовані для включення в навчальний процес. Досягається це завдяки збудженням стійкої уваги учнів до повідомлення теми уроку, що забезпечується усним формулюванням її вчителем, а також чітким записом на класній дошці і в учнівських зошитах. Потім учитель коротко розкриває тему й завдання уроку, в загальних рисах характеризує методи уроку, завдяки чому учні дістають уявлення про його послідовність у цілому. Внаслідок цього в школярів з’являється стійкий стан готовності до навчальної роботи. Ця готовність посилюється, якщо вчитель включає до організаційної частини перевірку домашнього завдання для того, щоб освіжити запас знань учнів і використати ці знання як опорні під час викладу нового навчального матеріалу на уроці.

Узагальнююча частина уроку не менш важлива, ніж організаційна, якщо її не має урок не може бути цілісною, закінченою ланкою процесу навчання, а крім того, учні не знатимуть, що ж із засвоєного матеріалу головне і як це головне треба сформулювати, щоб міцно його запам’ятати. Узагальнююча частина уроку повноцінна якщо сформульовані висновки, що містять прості короткі визначення щойно засвоєних понять, аналіз нових фактів, перелік практичних умінь і навичок, набутих на уроці. Висновки можна записати на класній дошці і у зошитах учнів, подати у вигляді схематич6ного малюнка або порівняльно-аналітичної таблиці. Важливо, щоб в оформлені і фіксації висновків брали участь всі учні класу. Формулювати чіткі короткі висновки учні навчаються не відразу. Тому на перших уроках ботаніки вчитель дає головне формулювання висновків. Потім він учить школярів знаходити це формулювання колективно. Нарешті, кожен учень, оволодіває вмінням самостійно формулювати висновки.

На кожному уроці ботаніки повинен бути ще один структурний елемент – домашнє завдання. У навчанні ботаніки домашнє завдання далеко не завжди обмежується читанням відповідних параграфів підручника. В дома учням часто треба виконувати самостійно ряд спостережень і дослідів з рослинами, складати аналітичні таблиці, креслити діаграми, працювати з гербарними матеріалами і т. д. Частина цих самостійних робіт виконуються за завданнями, передбаченими в підручнику з ботаніки, частину завдань пропонує вчитель. Більшість вчителів повідомляє домашнє завдання в кінці уроку, але при цьому може не вистачити часу для докладного пояснення завдання. Щоб уникнути цього, деякі досвідчені вчителі пропонують учням домашнє завдання відразу після повідомлення теми уроку, враховуючи що увага учнів збуджена, вони легко сприймають всі завдання, швидко записують його в щоденники й краще виконують.

Усі перелічені структурні елементи процесу навчання реалізуються не на кожному уроці. Ті уроки, навчально-виховні завдання і зміст яких вимагають реалізації всіх структурних елементів належать до типу комбінованих уроків. Уроки цього типу найчастіше проводяться в процесі навчання ботаніки. Крім цього типу, є ще уроки повідомлення нового навчального матеріалу, уроки закріплення і застосування знань, уроки повторювально-узагальнюючі, уроки-екскурсії, лабораторні заняття, уроки на навчально-дослідній ділянці.

Курс ботаніки потребує різноманітних типів уроків. Кожний з них має високу навчально-виховну цінність і повинен реалізуватись якомога частіше залежно від змісту навчальних тем передбачених програмою з ботаніки.

Уроки повідомлення нового матеріалу характеризуються тим, що збагачують учнів фактами, поняттями, теоретичними питаннями, якими школярі мають володіти вперше. Наш досвід викладання ботаніки показує, що учні самостійно дістають деякі відомості про будову, життя і різноманітність рослин з різних джерел (особистих спостережень, позакласного читання, передач по радіо, телебаченню, кінофільмів тощо). Найчастіше ці відомості безсистемні, неправильно сприйнятті, а іноді навіть помилкові, внаслідок чого їх не можна розглядати як опорні знання. Тому основним методом на уроках повідомлення нового навчального матеріалу є доповідь учителя в поєднанні з таким прийомом навчання, як демонстрування відповідних навчальних посібників, живих рослин, таблиць, муляжів, схем і т. д. Часто розповідь учителя супроводжується демонструванням якогось досліду з рослинами або фрагментів відповідного фільму. І розповідь учителя, і демонстрування що її супроводять, є для учнів джерелом нових знань. Разом з тим, що їх учні дістають на уроці, сприяють виправленню помилкових знань здобутих поза школою.