Смекни!
smekni.com

Методика використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології (стр. 4 из 6)

Всебічне використання кімнатних рослин у навчальній і позакласній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному, екологічному і трудовому вихованню школярі [3, с. 9 - 11].

2.2 Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки

урок біологія кімнатна рослина

Одним з важливих і разом з тим складних методів навчання ботаніки є бесіда. Переваги цього методу полягають в тому, що він дає можливість учителеві виявити коло учнівських уявлень і понять а в разі потреби виправляти їх і, спираючись на попередній запас знань, розширювати обсяг і поглиблювати зміст цих уявлень і понять. Для бесіди характерне роздрібнення змісту навчального матеріалу, і тому вона відповідає віковим особливостям учнів V-VI класів з недостатньо стійкою увагою. Виклад матеріалу у формі запитань і відповідей, безперечно активізує пізнавальну діяльність учнів.

Використання бесіди обумовлене змістом навчального матеріалу , а також запасом наявних у школярів знань. У тих випадках коли в дітей немає попередніх спостережень, уявлень і суджень з питання, яке викладається, або коли ботанічні об’єкти (зокрема кімнатні рослини) які вивчаються не доступні для спостереження, бесіда не може бути ефективною і її використання нераціональне. Саме тому використання кімнатних рослин при бесіді має таке велике значення.

Хоч бесіда і має певні достоїнства, але проведення її пов’язані з труднощами, які випливають з того, що нові знання учні повинні діставати з власних відповідей на вміло поставлені вчителем запитання. Треба мати на увазі, що в процесі бесіди можливі відхилення від основних провідних запитань теми, внаслідок чого часто порушується послідовність викладу навчального матеріалу; це значно ускладнює роботу вчителя. Бесіда використовується для розв’язання різних навчальних завдань ( перевірка знань учнів, повторення вивченого навчального матеріалу, узагальнення того чи іншого матеріалу). Тому розрізняють бесіди: вступну, пояснювальну і підсумкову.

Найскладнішою і водночас досить ефективною є пояснювальна бесіда. Під час її проведення вчителеві треба використовувати наочність , зокрема кімнатні рослини і задавати на основі їх різноманітні запитання, які допоможуть констатувати ботанічні чи загально біологічні факти.

Особливістю проведення бесіди є те, що вчитель розчленовує зміст навчального матеріалу на окремі питання, з’ясування яких ґрунтується на попередньому запасі фактичних знань учнів. На цій основі вчитель забезпечує засвоєння нових знань і підводить до узагальнюючого висновку.

Надзвичайно великого значення у викладі навчального матеріалу з ботаніки має розповідь. Так-як в цьому курсі багато понять (морфологічних, анатомічних, фізіологічних, систематичних, загально біологічних), з якими учні зустрічаються вперше, то без послідовної кваліфікованої й емоційної розповіді учні не сприймуть цих понять і не засвоять їх. Специфіка розповіді з ботаніки випливає із змісту ботанічного матеріалу, який вимагає одночасно не тільки послідовного викладу, а й використання різних прийомів демонстрування натуральних об’єктів, зокрема кімнатних рослин., демонстраційних дослідів і т. д.

Морфологічний і систематичний матеріал, ще не відомий учням, висвітлюється в описовій розповіді з демонструванням кімнатних рослин, які дають можливість учням з’ясувати деталі будови і функції органів рослин, що вивчаються.

Внаслідок того, що методична специфіка розповіді залежить від змісту навчального матеріалу, можна говорити про такі види розповіді з ботаніки.

Описову розповідь з одночасним демонструванням кімнатних рослин. Де вчитель розповідає про зовнішню будову рослинного організму в цілому і його зв’язок з навколишнім середовищем. Це приводить до утворення в учнів цілісного уявлення про рослину, що вивчається.

Наступний етап у викладі – виділення в складі цілого організму органів або їх елементів, тобто аналіз, і нарешті в кінці викладу повернення до цілого у формі висновків, які відбивають щойно сформовані поняття.

У використанні засобів предметного і наочного навчання необхідна синхронність, тобто одночасність з розповіддю, а також добра видимість кімнатних рослин, які демонструються.

У практиці викладання використовується такий прийом демонстрування кімнатних рослин. Учитель, розповідаючи демонструє кімнатні рослини всьому класові, показує що і в якій послідовності учні повинні розглядати. Потім повільно проходячи вздовж парт і зупиняючись біля окремих невеликих груп учнів, учитель показує і називає органи рослини.

Логічна нитка розповіді повинна йти як від цілого до частини і до цілого вже на основі розкритого поняття, так і від явища до сутті, від фактів до висновків.

2.4 Спостереження, як основний метод використання кімнатних рослин на уроках біології

Метод спостереження в процесі вивчення рослин сприяє розвитку в учнів таких прийомів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Разом з тим учні засвоюють практичні уміння й навички (вимірювання, малювання, записи, фотографування, гербаризація та ін.). Спостереження можна проводити в класі на звичайному уроці і на лабораторних заняттях. Проведення спостережень передбачає постановку перед учнями мети спостереження, інструктування учнів учителем, проведення учнями запланованого спостереження, формування висновків.

Важливо вміло організувати спостереження і методично правильно побудувати їх. Цю роботу можна проводити в такій послідовності:

1) Вибір учителем об’єкта спостереження.

На класних уроках чи лабораторних заняттях учні ведуть самостійні спостереження над певними кімнатними рослинами.

2) Проведення спостереження.

Спочатку об’єкт розглядають у цілому. При цьому порівнюють його з іншими об’єктами цього самого або іншого виду. Потім учні з’ясовують деталі морфологічної будови рослини та її органів, вдаючись до порівняння, аналізу, малювання.

Спостереження за кімнатними рослинами можуть бути короткочасними і тривалими. Короткочасні зазвичай організовуються на уроці. Тривалі спостереження проводяться у природі, на навчально-дослідній ділянці (позаурочна робота – літні завдання, фенологічні спостереження),і вдома. Залежно від того, які об’єкти вивчаються і ступеня підготовленості учнів, можливі різні варіанти самостійної роботи учнів ( з використанням тексту підручника і без нього, з письмовими відповідями й виконанням малюнків і без них, з розв’язуванням ботанічних задач і без них).

3) Ведення записів або щоденника спостережень.

Позитивні результати спостереження дадуть у тому випадку, якщо учні систематично будуть вести записи своїх спостережень.

3) Попередні висновки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Учням необхідно узагальнювати результати своїх спостережень, робити певні висновки.

4) Використання результатів спостережень у навчанні.

Учні повинні зуміти скористатися результатами своїх спостережень у навчальній діяльності [3, с. 9 - 11].

Усі матеріали здобуті в результаті спостереження учитель перевіряє і оцінює.

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Наше експериментальне дослідження ми проводили в Кам’янець-Подільській ЗОШ № 12 з учнями 7-А класу. В класі 22 учня.

Основне завдання нашого педагогічного дослідження, перевірити ефективність використання кімнатних рослин на уроках біології. Для цього ми провели з школярами урок-спостереження на тему «Пагін».

Основна мета уроку: навчити учнів спостерігати за кімнатними рослинами.

Обладнання: кімнатні рослини хлорофітума, колеуса, амариліс, алоя, примула, бегонія, традесканція.

Хід уроку

На початку уроку ми повідомили учням тему і мету уроку.

Спостереження над кімнатними рослинами пропонується проводити по карточках-інструкціях.

Учні самостійно дають відповідь на завдання написані на карточках-інструкціях:

1. Розгляньте листки кімнатних рослин – хлорофітума, колеуса, амариліса. Які типи жилкування мають листя даних рослин?

2. Розгляньте листя традесканції, алоє, примули, бегонії. Порівняйте їх. В чому подібність даних листків? В чому різниця?

3. Визначте тип розміщення листків у спостерігаючи рослинах [6, С.101.].

В кінці уроку ми перевірили знання учнів. Проаналізувавши відповіді школярів, ми зробили висновки, що в учнів різні рівні знань. Результати експерименту занесені в таблицю.


Таблиця3.1

№ п/п Прізвище Ім’я Рівні знань учнів
1 Бердич Марія Високий рівень
2 Бордун Марія Високий рівень
3 Вознюк Ірина Середній рівень
4 Гаврись Дмитро Низький рівень
5 Грицак Олег Високий рівень
6 Драчук Олексій Високий рівень
7 Зарва Ольга Середній рівень
8 Ковальчук Андрій Низький рівень
9 Левшина Олеся Низький рівень
10 Луцишина Інна Високий рівень
11 Мазур Анна Середній рівень
12 Мельник Ігор Середній рівень
13 Назарук Інна Високий рівень
14 Олійник Олександр Низький рівень
15 Остапчук Юрій Середній рівень
16 Павлюк Юрій Середній рівень
17 Полунець Алла Високий рівень
18 Рощин Богдан Низький рівень
19 Співак Ольга В Високий рівень
20 Федорчук Тетяна Середній рівень
21 Шутяк Володимир Середній рівень
22 Щепак Оксана Середній рівень

Таким чином, високий рівень умінь мають тільки 8 учнів (36%), які повністю та вірно виконали всі поставлені перед ними завдання.