Смекни!
smekni.com

Методика використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології (стр. 3 из 6)

Важливе значення в навчанні ботаніки мають уроки закріпленню і застосуванню знань, здобутих учнями на попередніх уроках повідомлення нового навчального матеріалу. Особлива цінність цих уроків полягає в тому, що вони сприяють не тільки міцному засвоєнню теоретичного навчального матеріалу, а й формування в школярів практичних умінь і навичок вивчення рослин. Уроки, що належать до типу уроків закріплення й застосування знань у процесі виконання відповідної самостійної роботи, необхідні у вивченні ботаніки. Програма ботаніки зобов’язує вчителів навчити школярів застосовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання самостійних робіт. Для цього вчитель повинен формувати в школярів практичні уміння й навички, а також бачити , як вони розвиваються і давати цьому процесу об’єктивну оцінку.

Не менш важливе навчально-виховне значення мають повторювально-узагальнюючі уроки. Як правило такими уроками завершується вивчення цілої теми. Характерною особливістю цих уроків є те, що вони повинні зв’язувати в одне ціле зміст кількох попередніх уроків, засвоювати основні поняття, засвоєні учнями на цих уроках, розкривати взаємозв’язки цих понять, підкреслювати необхідність застосування їх на практиці. Методи і прийоми, необхідні для розв’язання цих методичних завдань, повинні бути різноманітні, щоб стимулювалася активна мислитель на діяльність школярів – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інші форми мислення. Крім того, обов’язково треба вносити в зміст повторювально-узагальнюючих уроків елемент нового, щоб раніше засвоєнні учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами, прикладами і т. д. Взагалі структура й різноманітність методики повторювально-узагальнюючих уроків залежить від їх змісту й навчально-виховних завдань На деяких уроках доцільно продемонструвати фрагменти фільму узагальнюючого характеру, нові для учнів досліди, запропонувати учням провести спостереження над новими об’єктами Але всі ці прийоми і методи повинні органічно пов’язуватися з уже вивченим школярами навчальним матеріалом, сприяти його поглибленню, збагаченню й узагальненню.

У процесі навчання ботаніки дуже важливу навчально-виховну роль відіграють лабораторні заняття як особлива форма організації навчального процесу. Лабораторні заняття сприяють озброєнню учнів методами біологічної науки, розвивають спостережливість, викликають пізнавальний інтерес до навчального предмета й вивчення живої природи, активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють поглибленому засвоєнню учнями ботанічних знань, практичних умінь і навичок.

До форм організації навчання ботаніки належать і ботанічні екскурсії. Кожну ботанічну екскурсію слід розглядати як урок поза класом, у живій природі. При проведенні екскурсії вчитель використовує різні методи навчання: різноманітні бесіди, розповідь, організовує самостійну роботу учнів: спостереження, збирання гербарного матеріалу тощо. Ботанічні екскурсії проводять в різних фітоценозах: у лісі, у степу, парку і т. д. Об’єктами вивчення на таких екскурсіях є живі рослини в природних умовах життя. Учні мають можливість самостійно знаходити потрібні для вивчення рослини, безпосередньо вивчають їх, порівнюють будову й спосіб життя одних рослин з іншими , роблять висновки про причини виявленої подібності й відмінності, визначають спосіб життя рослин, які вивчаються, періоди їх життя і розвитку тощо.

Під час навчання ботаніки треба проводити уроки на навчально-дослідній ділянці. Освітня цінність уроків на навчально-дослідній ділянці полягає в тому, що вони подібно до екскурсій, дають учням можливість вивчати живі рослини в природних умовах їх життя. Уроки на навчально-дослідній ділянці націлює учнів на вивчення курсу ботаніки, стимулює виникнення стійкого інтересу до знань про рослини, оскільки на цьому уроці розкривається не тільки різнобічне наукове значення науки про рослинний світ, а й її велика творча роль у господарстві [4, С.42-57].

Таким чином урок є основною формою навчально-виховного процесу. І якість навчання і виховання - це насамперед якість уроку. Тому вчитель повинен дуже відповідально ставитися до проведення уроків біології в школі.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З БІОЛОГІЇ

2.1 Кімнатні рослини у навчанні біології

Під час вивчення біології засоби наочності полегшують сприйняття навчального матеріалу. До натуральних засобів наочності з біології належать живі об’єкти, а саме рослини , зокрема вирощені в куточку живої природи, кімнатні рослини. Взагалі, кімнатні рослини мають надзвичайно важливе значення у вивченні біології. Тому вчителям біології слід в куточку природи збирати різноманітні кімнатні рослини, які мають різне географічне положення. Кімнатні рослини слід підібрати так, щоб вони не тільки прикрашали шкільні приміщення, а й могли бути використані при вивченні певних тем і окремих питань курсу ботаніки: для ознайомлення із зовнішньою і внутрішньою будовою рослин, їх біологією, для постановки дослідів і проведення спостережень , для ознайомлення із систематичними групами. Треба враховувати і такі якості кімнатних рослин, як їх декоративність і розміри. Так багато клопоту завдають великі фікуси, драцени, плющі, циперуси – краще мати невеликі екземпляри цих рослин. Деякі кімнатні рослини можна використовувати для практичних робіт з живцювання. Для розміщення кімнатних рослин використовуються різні підставки, столики, підвісні тримачі, стойки, трельяжі і т. д.

За умовами зростання кімнатні рослини можна поділити на 4 групи.

1. Рослини вологих тропічних лісів (бальзамін, бегонії, глоксинія, плющ восковий, драцена, жасмин, традесканція, фікус, сухарис, або лілія амазонська, тощо).

2. Рослини субтропіків (аспідистра, амариліс, аспарагус, гортензія, абутилон, або клен кімнатний, мускус понтійський, Лівія, пеларгонія, сенполія, або узумбарська фіалка, хлорофітум, папороть, або нефролепіс високий, тощо).

3. Рослини пустель (агава, алое, бріофілум, кактуси, сансев’єра тощо).

4. Водяні, або акваріумні, рослини ( водорості, мохи, папороті, водяні квіткові рослини).

Для догляду за кімнатними рослинами вчителям слід створити групи юних квітникарів, які доглядатимуть за рослинам, перевірятимуть правильність розміщення рослин у інтер’єрі школи та класу з урахуванням особливостей вирощування і вимог сучасного фітодизайну. Завдяки цьому в учнів формуються відповідні навички, екологічна свідомість і естетичні почуття. Вчителям необхідно розробити комплексну технологічну схему догляду за кімнатними рослинами, яка враховувала б всі вимоги до мікроклімату ( освітлення, температуру, норми поливу згідно із сезоном «зима-літо», вологість повітря), ґрунтової суміші та особливості розмноження рослин. Завдяки цьому учні мають змогу глибше пізнати таємниці буття рослин, полегшується догляд за ними, поліпшується планування роботи вчителя та учнів у кабінеті біології.

Робота з кімнатними рослинами дає змогу вчителю біології:

1. Ознайомити учнів з різноманітністю кімнатних рослин та їхньою будовою.

2. Навчити школярів визначати правильну наукову назву рослин.

3. Дати знання про анатомічні, морфологічні і фізіологічні особливості рослин різних екологічних груп.

4. Навчити учнів розмножувати рослини.

5. Організувати дослідницьку роботу школярів, спостереження з метою виявлення залежності умов зростання кімнатних рослин від їхнього еколого-географічного походження.

6. Проводити позакласну роботу (організовувати гурток з кімнатного квітникарства, вечори, конференції, вікторини про кімнатні рослини тощо).

Під час добору кімнатних рослин для кабінету біології треба враховувати такі вимоги.

1. У кабінеті мають утримуватись рослини різних екологічних груп.

2. Рослини обов’язково треба використовувати у навчальному процесі з біології, а не лише як прикраса кабінету.

3. Підбирати треба рослини, невибагливі до умов вирощування, які легко розмножуються.

4. Небажано мати в кабінеті отруйні рослини: паслін перцевий (отруйні ягоди), олеандр (отруйна вся рослина), примулу китайську тощо.

Кожна рослина у кутку живої природи повинна мати етикетку, на якій зазначено назву рослини, родину і батьківщину.

Вивчення кімнатних рослин у розділі «Царство Рослини» має комплексний характер, оскільки в ньому розкриваються категорії спеціальних (ботанічних) понять – морфологічні, анатомічні, фізіологічні, екологічні, систематичні, зоогеографічні, палеонтологічні, філогенетичні, естетичні та інші, формуються загально біологічні поняття під час різних видів навчальної, позаурочної і позакласної роботи з охорони рослин під керівництвом учителя біології

Однією з найважливіших вимог під час вивчення рослин є дотримання краєзнавчого принципу. Учитель відбирає типові об’єкти (кімнатні рослини) з урахуванням цього принципу, порівнює їх з іншими об’єктами, ознайомлює з різноманітністю представників і пояснює заходи охорони рослин цієї місцевості. Для формування екологічних знань важливо, щоб учні були ознайомлені з конкретними рослинами, їхнім взаємовпливом та середовищемзростання.

Серед кімнатних рослин є представники різних екологічних груп, різних життєвих форм і родин, тому вони можуть бути демонстраційним матеріалом під час вивчення багатьох питань морфології, анатомії, фізіології рослин. Кімнатні рослини, які легко розмножуються, можна використовувати як роздавальний матеріал для проведення лабораторних робіт. Використовують кімнатні рослини і для проведення дослідів і спостережень.