Смекни!
smekni.com

Дидактичний проект підготовки молодшого спеціаліста з поглибленою розробкою змісту та технологій (стр. 8 из 8)

1. Фахівці з комп'ютерної вірусології знайомляться з новим матеріалом, а журналісти на комп'ютері роблять заготовку для майбутньої статті (4 хв.)

2. Прес-конференція (питання – відповідь) (13 хв.)

3. Написання статті (доповіді) (8 хв.)

4. Подання статті аудиторії (4 хв.)

IV. Заключний етап: підведення підсумків (коротке повторення ключових моментів уроку, оцінка діяльності кожного учасника гри) (5 хв.)

Сценарій:

Перед учасниками гри ставиться наступна ситуація: у комп'ютерному світі знову виникла вірусна епідемія. У зв'язку з цим організовується прес-конференція, на яку запрошені фахівці з комп'ютерної вірусології для роз'яснення загальних питань з комп'ютерних вірусів. Журналісти після проведення прес-конференції повинні підготувати статтю або доповідь з обговорюваної теми.

Питання для обговорення:

1. Коли і ким було введено термін «комп'ютерний вірус»?

2. Що таке комп'ютерний вірус?

3. Розкажіть принцип дії вірусу.

4. Які віруси бувають?

5. Як діють файлові віруси?

6. Як діють макровіруси?

7. Як діють мережеві віруси?

8. Які причини розповсюдження вірусів?

9. Як захистити комп'ютер від зараження вірусами?

Розподіл учнів на фахівців з комп'ютерної вірусології та журналістів відбувається за допомогою жеребкування. Фахівці з комп'ютерної вірусології та журналісти сідають обличчям один до одного (див. рис.).

Журналісти придумують назву виданню, яку представляють, або можуть скористатися назвою реального видання.

На першому етапі фахівцям з комп'ютерної вірусології надається теоретичний матеріал для ознайомлення (див. нижче). Користуючись цим матеріалом, вони будуть відповідати на питання журналістів. Тим часом журналісти отримують завдання: зробити на комп'ютері заготовку для майбутньої статті або доповіді в певній програмі. Наприклад:

Створити заготівлю презентації в 3 аркуші:

1. Перший аркуш - титульний:

a. Тема: Комп'ютерні віруси

b. Підзаголовок: Файлові віруси

2. Решту аркуша залишити порожніми.

3. Застосувати шаблон оформлення аркушу.

Завдання для журналістів відрізняється тільки підзаголовком. Журналісти представляють у статті різні моменти обговорюваної теми (наприклад, файлові віруси, макровіруси, мережеві віруси і т.д.). Після того, як журналісти зробили заготівлю, вони повертаються на свої місця в центрі класу.

На другому етапі організовується прес-конференція. Журналістам роздаються смужки з питаннями, які пронумеровані. Бажаючий задати питання піднімає руку, після дозволу називає своє видання, називає ім'я того фахівця, кому ставить запитання і озвучує питання. Для запису відповідей журналістам надаються робочі листи з заготовками питань, якими вони будуть користуватися при написанні статті. Їх завдання коротко записати почуту відповідь, саму суть.

Після обговорення всіх питань, на третьому етапі, організується написання статті (доповіді). Всі учасники гри поділяються таким чином, щоб за комп'ютером працювало дві людини. Трьом журналістам у допомогу надається по одному спеціалісту з вірусології, інші журналісти діляться на пари.

На четвертому етапі відбувається представлення кожною парою своєї роботи. Інші учасники можуть доповнювати і задавати питання.

На завершальному етапі підводяться підсумки гри, аналіз засвоєних знань, обмін думками з приводу проведення гри, дисципліни, вдалих і невдалих виступів.

Теоретичний матеріал для фахівців з вірусології:

1. Терміну « Комп'ютерний вірус» виповнилося 20 років. Ця назва була запропоновано в 1983 році Фредом Коеном з Університету Південної Каліфорнії.

2. Комп'ютерним вірусом є програма, здатна до розмноження без участі користувача. Вона може створювати свої дублікати і впроваджувати їх в обчислювальні мережі і файли, системні області комп'ютера та інші виконувані об'єкти. При цьому дублікати зберігають здатність до подальшого поширення.

3. Комп'ютер акуратно виконує всі команди програми (листа завдань), починаючи з першої. Якщо перша команда: «скопіюй мене в дві інші програми» - то комп'ютер так і зробить – і команда-вірус потрапляє в дві інші програми. Коли комп'ютер перейде до виконання інших, вже «інфікованих» програм, вірус тим же способом стане розходитися все далі і далі по своєму комп'ютеру.

4. Комп’ютерні віруси
Файлові віруси Макровіруси Мережеві віруси

Впроваджуються у виконувані файли з розширенням *.exe. Змінюють файли чи системні області на ураженому комп'ютері. Прописують свій код в тіло ураженої програми і намагаються перехопити керування.

Поліморфні віруси відносяться до файлових, які складно виявити за допомогою звичайних засобів антивірусного захисту. Вони модифікують свій код в заражених програмах таким чином, що два примірники одного і того ж вірусу можуть не збігатися ні в одному біті.

Віруси-невидимки. Файлові віруси. Намагаються перехопити керування файловою системою і приховати від користувача свою присутність на диску. Це допомагає їм сховатися також і від антивірусної програми.

Макровіруси заражають файли-документи й електронні таблиці. Найбільшого поширення набули макровіруси для Microsoft Word і Excel. Макровіруси одержують керування при відкритті або закритті інфікованого файлу, перехоплюють стандартні файлові функції, а потім заражають файл, до яких йде звернення. Віруси активні не тільки в момент відкриття / закриття файлу, але і до тих пір, поки активний сам редактор.

Мережеві віруси-черв'яки проникають в пам'ять комп'ютера з Мережі, обчислюють мережеві адреси інших комп'ютерів і розсилають за цими адресами свої копії. Часто використовують для свого поширення адресну книгу на ураженому комп'ютері.

«Троянські програми» - утиліти віддаленого адміністрування комп'ютерів з Мережі. При запуску троян встановлює себе в системі і потім стежить за нею, при цьому користувачеві не видається жодних повідомлень про дії трояна. Ці віруси можуть бути використані для виявлення та передачі конфіденційної інформації, знищення даних або розсилки вірусу по Мережі. Уражені комп'ютери повністю відкриті для зловмисника.

5. Основні причини появи та поширення вірусів:

· Незахищеність операційної системи.

Якщо в операційній системі присутні елементи захисту, то вірусу буде важко вразити об'єкти нападу, тому що для цього буде потрібно (як мінімум) зламати систему паролів і привілеїв. Така робота не кожному під силу.

· Широке поширення операційної системи та комп'ютерної техніки; наявність достатньо повної документації по операційній системі та комп'ютерної техніки.

Чим ширше розповсюдження операційного середовища, ніж доступніше і зрозуміліше її робота, тим простіше писати для неї програми, в тому числі і вірус.

6. Захист від вірусів:

Антивірусна програма встановлюється на комп'ютері користувача і контролює пакети, що надходять з Мережі, аналізує програмні файли та, на підставі наявної у неї бази вірусів, визначає наявність вірусів у програмах, на дисках і в пам'яті. Програма перевіряє всю що надходить у поштову скриньку кореспонденцію і визначає наявність вірусу. Антивірусна програма – обов'язковий засіб індивідуальної «гігієни» будь-якого підключеного до Мережі комп'ютера.

Міжмережевий екран – спеціальна програма, яка контролює потоки даних між Інтернетом і комп'ютером. Допускає тільки захищені з'єднання з Мережею, фільтрує шкідливі пакети даних і запобігає доступ в Інтернет додатків, доступ яким користувач не надав особисто.

Призначення гри: У даному випадку гра орієнтована на тему комп'ютерних вірусів, але також її можна проводити за будь-якої теми курсу інформатики. Для цього у вихідній ситуації представники компанії змінюють сферу діяльності і змінюється список обговорюваних питань.

Таку гру можна проводити і як урок закріплення матеріалу. Тоді гравцям не буде представлятися готовий матеріал, а вони повинні будуть ділитися наявними у них знаннями. Журналісти, скориставшись літературою, самі будуть складати питання для обговорення під час прес-конференції.

ВИСНОВОК

Методична діяльність є|з'являється| одним з елементів педагогічної діяльності, і направлена|спрямована| вона на проектування такого учбового процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.

Важливим|поважним| елементом підготовки до учбових занять є вивчення методичної літератури і навчально-методичної|учбово-методичної| документації| з предмету (вказівок, рекомендацій), які дозволяють більш кваліфіковано спланувати роботу, використовуючи накопичений і узагальнений досвід|дослід|.

Виконання даної курсової роботи відіграє дуже важливу роль в подальшому навчанні, вона є показником успішного управління системою навчання, так як|навчання| викладач повинен заздалегідь спроектувати весь процес, визначивши оптимальні дороги|колії| підходу до основної мети|цілі| досягненню| рівня професійної компетентності в|у| учнів|навчати|. В результаті|внаслідок| проектування створюється проект управління учбовим процесом, який реалізується за допомогою взаємодії викладача і учня.

Як висновок|висновок| слід зазначити, що в ході виконання даної роботи була проаналізована учбова документація за фахом «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем», спроектована програма професійної підготовки робітника за фахом, спроектовані технології навчання з теми «Віруси. Антивірусні програми» та спроектовані креативні технології по темі «Комп’ютерні віруси».


СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Эрганова Н.Е. Методика профессионального обучения. — М.: Издательский центр «Академия», 2007.

2. Бухарова Г.Д., Мазаева Л.Н., Полякова М.В. Общая и профессиональная педагогіка / Учеб. пособие. — катеринбург: Изд-во Рос. гос. проф. -пед. ун-та, 2003г. – 297 с.

3. Потеев М.И. Практикум по методике обучения во втузах. / Учеб. пособие. — М.: Высш. шк. , 1990. - 94 с.: ил.

4. Ф.Файтс, П.Джонстон, М.Кратц. Компьютерный вирус: проблемы и прогноз. — М.: Мир, 1993. — 423 с|.: ил.

5. Крис Касперски.Записки исследователя компьютерных вирусов. — Питер, 2006. — 316 с|.

6. ДенисовТ.В.. Антивирусная защита. — М.: Академия, 2008. — 340 с.

7. Куприянов А.И., Сахаров А.В., Шевцов В.А. Основы защиты информации. — М.: Академия, 2006. — 460 с.