4.2.2 Рада Міністрів
Рада Міністрів здійснює внутрішню та зовнішню політику Республіки Польща, керує всією урядовою адміністрацією. Рада міністрів приймає рішення з усіх питань державної політики, які Конституційним Законом або іншими законами не належали до компетенції Президента, інших органів державної виконавчої влади чи органів самоврядування. Зокрема:
1) забезпечує виконання законів;
2) видає розпорядження, що мають силу закону, із
дотриманням відповідних умов;
3) керує, координує та контролює роботу всіх інших органів державної виконавчої влади, несучи відповідальність за їхню діяльність перед Сеймом;
4) охороняє згідно із законами інтереси Державної скарбниці;
5) складає проект бюджету та інших фінансових планів держави, а після затвердження Сеймом керує їх виконанням;
6) здійснює у межах та формах, встановлених Конституційним Законом та іншими законами, нагляд за місцевим самоврядуванням, а також іншими видами самоврядування;
7) підтримує відносини та укладає договори з урядами інших країн, а також з міжнародними організаціями;
8) забезпечує зовнішню та внутрішню безпеку держави.
Уряд складається із:
1. Голови Ради Міністрів, який його очолює;
2. заступників Голови Ради Міністрів;
3. міністрів;
4. голів встановлених законом комісій і комітетів, що здійснюють функції вищих органів державної виконавчої влади, призначених у чинному порядку.
У разі не призначення заступника Голови Ради Міністрів його обов’язки може виконувати один із міністрів. Рада Міністрів працює колегіально. Організація та порядок її роботи визначається законом.
На виконання законів і відповідно до наданих ними повноважень Рада Міністрів видає розпорядження. Уряд приймає постанови у межах своїх конституційних повноважень.
Голова Ради Міністрів керує роботою Ради Міністрів, а також координує та контролює роботу окремих міністрів. Голова Ради Міністрів є службовим керівником усіх працівників урядової адміністрації. На виконання законів і відповідно до наданих ними повноважень Голова Ради Міністрів видає розпорядження.
Сфера діяльності міністра визначається законом. Міністр керує певною ділянкою роботи державної виконавчої влади, користуючись допомогою державних секретарів і заступників міністра, яких призначає на посаду Голова Ради Міністрів за пропозицією міністра.
На виконання законів і відповідно до наданих ними повноважень міністр видає розпорядження та накази. Рада Міністрів за пропозицією Голови Ради Міністрів може скасувати розпорядження чи наказ міністра.
Главою урядової адміністрації на місці виступає воєвода, а також представник Ради Міністрів у воєводстві. Порядок призначення та відкликання, а також сфера діяльності воєвод визначається законом.
Президент призначає Голову Ради Міністрів і за його пропозицією Уряд у складі, запропонованому Головою Ради Міністрів, впродовж 14 днів з часу першого засідання Сейму або прийняття відставки Ради Міністрів. Призначення Президентом Голови Ради Міністрів відбувається одночасно з формуванням складу Уряду.
Голова Ради Міністрів не пізніше 14 днів з дня призначення його на посаду подає Сеймові програму діяльності Уряду разом з пропозицією виразити вотум довіри. Сейм виражає вотум довіри абсолютною більшістю голосів.
У разі призначення Ради Міністрів у порядку, встановленому статтею 57, Сейм впродовж 21 дня абсолютною більшістю голосів обирає Голову Ради Міністрів, а також запропонований ним склад Ради Міністрів. Президент затверджує обраний таким чином Уряд та приводить його до присяги.
Якщо Раду Міністрів у встановленому порядку сформувати неможливо, то Президент призначає Голову Ради Міністрів і за його пропозицією – Уряд, проте за умови, що Сейм виражає вотум довіри більшістю голосів. В іншому випадку Сейм впродовж 21 дня більшістю голосів обирає Голову Ради Міністрів, а також, запропонований ним склад Ради Міністрів. Президент затверджує обраний таким чином Уряд та приводить його до присяги. При цьому пропозицію щодо призначення міністрів закордонних справ, оборони та внутрішніх справ Голова Ради Міністрів подає, ознайомившись із думкою Президента.
У разі неможливості сформувати Раду Міністрів наведеним вище способом, Президент розпускає Сейм або впродовж 14 днів призначає Голову Ради Міністрів і Раду Міністрів на термін, не довший за шість місяців. Якщо протягом цього строку Сейм не виразить вотум довіри цьому Урядові або не виразив вотум недовіри у встановленому порядку, Президент розпускає Сейм.
Голова Ради Міністрів та міністри у присутності Президента складають присягу такого змісту:
"Заступаючи на посаду Голови Ради Міністрів (міністра), урочисто присягаю зберігати вірність положенням Конституції, а благо Вітчизни та благополуччя громадян завжди вважати найвищим обов’язком".
До присяги можуть бути додані слова "Нехай допоможе мені Бог".
Голова Ради Міністрів подає Президентові заяву про відставки Уряду у випадках, якщо:
1) скликається новообраний Сейм;
2) Рада Міністрів або Голова Ради Міністрів відмовляється від подальшого виконання своїх обов’язків;
3) Сейм не виражає Раді Міністрів вотум довіри;
4) Сейм виражає вотум недовіри.
У випадку, якщо Голова Ради Міністрів подає заяву про відставку Уряду, Президент приймає відставку. При цьому він доручає Прем’єру виконання обов’язків до призначення нової Ради Міністрів.
Сейм може виразити вотум недовіри Раді Міністрів абсолютною більшістю голосів. Пропозиція про вотум недовіри може бути внесена не менш як 46 депутатами та поставлена на голосування не раніше як через сім днів з дати її внесення. У випадку, якщо рішення щодо вотуму недовіри не було прийнято, повторна пропозиція з цього питання може бути внесена через три місяці з дати голосування за попередню пропозицію. Цей термін не застосовується, якщо за таку пропозицію підтримує як мінімум 115 депутатів.
Сейм, виразивши вотум недовіри, може водночас обрати нового Голову Ради Міністрів і доручити йому сформувати Уряд у порядку, визначеному статтею 58. Якщо Сейм виразив вотум недовіри, не обравши водночас Голову Ради Міністрів, Президент приймає відставку Уряду або розпускає Сейм.
Сейм може виразити вотум недовіри окремому міністрові. Міністр, якому Сейм виразив вотум недовіри, подає у відставку, а Президент приймає її. Міністр може відмовитись від подальшого виконання своїх обов’язків, подавши заяву про відставку на ім’я Голови Ради Міністрів. За пропозицією Голови Ради Міністрів Президент може вносити зміни в обов’язки міністрів.
Після парламентських виборів 2001 року був сформований новий урядовий кабінет на чолі з лідером блоку Союзу лівих демократів та Унії Праці Лєшеком Міллером.
4.2.3 Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування є основною формою організації громадського життя на місцях. Одиниці місцевого самоврядування існують у формі передбачених законом об’єднань мешканців певної території. Власність та інше майно, правами на які наділений орган місцевого самоврядування, складають комунальне майно.
Основною одиницею самоврядування виступає ґміна. Інші типи одиниць місцевого самоврядування визначаються законом.
Місцеве самоврядування виконує у межах законів суттєву частку суспільних завдань, крім тих, які віднесені до компетенції урядової адміністрації. Одиниці місцевого самоврядування з метою задоволення потреб мешканців, виконують поставлені перед ними суспільні завдання від свого імені та несуть за це відповідальність
У межах, що регулюються законами, одиниці місцевого самоврядування виконують завдання урядової адміністрації. З цією метою їм надаються відповідні фінансові засоби. Одиниці місцевого самоврядування виконують завдання через свої виконавчі органи, самостійно визначаючи у межах законів свою внутрішню структуру.
Вибори до виконавчих органів місцевого самоврядування є загальними, рівними і проводяться шляхом таємного голосування. Мешканці можуть вирішувати питання шляхом проведення місцевого референдуму. Умови та порядок проведення місцевого референдуму визначаються законом.