Смекни!
smekni.com

Облік і аналіз розрахунків з бюджетом цільовими фондами та позабюджетними організаціями на держ (стр. 5 из 12)

Згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб”єктів господарювання на виплату праці робітників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких стягнуються збори до соціальних фондів” від 13.07.1996 р. № 1064 з суми оподаткованого доходу, яка перевищує 1000 гривень в місяц в розрахунку на кожного працюючого, збір на обов”язкове державне пенсійне страхування не нараховується.

Нараховується та виплачується збір щокварталу з сум фактично отриманого доходу за звітний період (квартал) не пізнише ніж 20 квітня, 20 червня, 20 жовтня та 1 лютого року, що наступний за звітним. При цьому сплата збору за четвертий квартал календарного року здійснюється авансом до 15 грудня з суми очикуванного доходу за цей період.

Щокварталу складється в двох екземпляпах звіт про нарахування збору, іншіх надходжень коштів Пенсійного фонду по формі 4-ПФ з вказаними сумами нарахованого та сплаченого збору та іншх надходжень.

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття

Порядок нарахування та перерахування на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття визначене статтею 5 Закону України “Про збір на обов”язкове соціальне страхування”, постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1997 р. №26 та від 23.08.1997 року №26, а також “Порядком стягнення збору на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 03.10.1997 р. №4.

Платниками збору є:

- суб”єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх об”єднання; бюджетні; суспільні та інші установи та організації, об”єднання громадян та інші юридични особи, а також фізичні особи – суб”єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників і т.п.

Згідно Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 р. №402/97-ВР встановлюються ставки збору в наступних розмірах:

- для платників збору, вищезазначених, - 1,5% фактичних витрат на оплату праці робітників, включаючи витрати на виплату основної та додаткової зарплати та інших видів винагород та виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, винагород, в тому числі в натуральній формі, які належать оподаткуванню на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян);

- для платників збору (фізічні особи – суб”єкти підприємницької діяльності, що не використовують труд робітників, що наймають та інш.) – 0,5% суми оподаткованого доходу (прибутку);

- для платників збору (фізічні особи, що працюють на умовах трудового договору, та фізичні особи, що виконують работи (послуги) згідно громадсько-правовим договором та інш.) – 0,5% сукупного оподаткованого доходу, розрахованого згідно законодавства України.

Всі платники щокварталу складають розрахункову відомість про нарахування та перерахування збору на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття та надають її до Державної служби зайнятості населення по місту реєстрації не пізніше 8 числа наступного за звітним місяця, а річну – не пізніше 15 січня.

Збір сплачується платниками з фактично отриманого дозходу (прибутку) за звітний період (квартал) не пізнише 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня. Сплата збору учиняється одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.

Відрахування до Державного іноваційного фонду

Для фінансування мір по забезпеченню розвитку та використання досягнень науки та техніки , в Україні створюється Державний іноваціфйний фонд. Платниками є суб”єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності. Об”єктом оподаткування є обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), зменьшений на суму податку на додану вартість та акцизного збору. Розмір ставки відрахувань до Державного іноваційного фонду складає 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу за відрахуванням ПДВ та акцизного збору. Відрахування до Державного іноваційного фонду сплачуються до бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним. Об”єктом оподаткування в торгівельних, посередницьких та постачально-збутових організаціях є сума торгівельної або збутової націнки на реалізовані товари.

Місцеві податки і збори за ставками, визначеними органами місцевого самоврядування в межах граничних розмірів ставок, встановлених Законом України

Комунальний податок

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. №56-91 визначен комунальний податок. Комунальний податок стягнується з юридичних осіб, крім бюджетних організацій, планово-дотаційних та господарських підприємств. Максимальний розмір податку не повинен перевищувати 10% неоподаткованих мінімумів доходів громадян в місяць за кожного робітника. Для розрахунку комунального податку необхідно визначити показник чисельності штатних працюючих спискового складу. Порядок розрахунку середньосписочної чисельності працюючих, що зайняті в народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995р. №171. Середньосписочна чисельність працюючих за звітний місяць розраховується шляхом підсумування чисельності працюючих спискового складу за кожен календарний день звітного місяця, включаючи святкові та вихідні дні, та діленням отриманої суми на кількість календарних днів звітного періоду. Середньосписочна чисельність робітників за період з початку року розраховується підсумком середньосписочної чисельності робітників за всі місяці праці підприємства, що пройшли за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням отриманої суми на кількість місяців за період з початку року.

Строки сплати та звітності по комунальному податку встановлюються місцевими радами, як правило, до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

2 Фінансово-економічна характеристика ДП “Укрзалізничпостач”

2.1 Загальна характеристика підприємства та основні напрямки діяльності

Державне підприємство «Укрзалізничпостач» створене на підстві наказу «Укрзалізниці» від 13.04.1992р. №26 «Про організацію Державного підпрємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України».

Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству транспорту України (Орган управління майном) і входить до сфери управління Державної адміністрації України.

Зареєстроване розпорядженням Державної адміністрації Старокиївського району міста Києва від 05.06.1992р. №100, свідоцтво №531, реєстраційний №1101-П/0097.

Місце знаходження ДП “Укрзалізничпостач”: місто Київ-49, Повітрофлотський проспект, 15А.

Основні функції

З моменту створення ДП «Укрзалізничпостач» на підприємство були покладені функції управління матеріально-технічним забезпеченням залізниць та підприємств залізничного транспорту України та централізоване постачання матеріально-технічних ресурсів підприємствам галузі.

На підставі наказу «Укрзалізниці» від 16.05.2000р. №167-Ц, з метою розподілу функцій управління та господарювання, вдосконалення організації матеріально-технічногозабезпечення галузі, в травні 2000року проведено реорганізацію системи матеріально-технічного забезпечення шляхом створення єдиної вертикалі управління. На підставі наказу «Укрзалізниці» від 24.05.2000р.№178-Ц створене Головне управління МТЗ «Укрзалізниці» в результаті чого здійснився перерозподіл функцій між ГУМТЗ «Укрзалізниці» та ДП «Укрзалізничпостач».

На ДП «Укрзалізничпостач» покладено функції централізованого забезпечення потреб галузі необхідними ТМР в межах виділеного ліміту централізованого плану матеріально-технічного забезпечення залізниць, капітального ремонту вантажних вагонів, капітальних вкладень, згідно наказів «Укрзалізниці», а також коло питань, пов'язаних з постачальницько-збутовою діяльністю.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

- забезпечення для власних потреб залізниць, заводів, метрополітенів і інших підприємств і організацій залізничного транспорту України матеріалами, обладнанням, запасними частинами, машинами, механізмами, автотранспортними засобами, спецодягом, спецвзуттям, форменим одягом та іншими матеріальними ресурсами;

- визначення загальної і специфічної потреби в матеріалах, обладнанні, запасних частинах, та інших виробах, складання заявок за номенклатурою, яка планується підприємством. Розробка річних і квартальних планів матеріально-технічного забеспечення, фінансових планів і капіталовкладень та їх затвердження;

- укладання договорів, контрактів, угод на постачання підприємству матеріалів, запасних частин, обладнання, приладів, інструментів і інших виробів, забеспечення своєчасної і повної реалізації матеріальних ресурсів;

- здійснення зв”язків з Мінистерством економіки і Державних ресурсів України, торгово-посередницькими фірмами і головними теріторіальними управліннями Міністерства державних ресурсів України, і базами з питань придбання і реалізації матеріальних ресурсів, а також постачальницько-збутовими організаціями і промисловими підприємствами інших держав по прямих договорах і бартерних угодах;

- організація і здійснення через бази підприємства децентралізованих заготівель матеріалів, запасних частин і інших ресурсів, а також здійснення бартерних угод з метою задоволення потреб галузі в матеріально-технічних ресурсах;

- організація кількісного і якісного приймання, збереження, відпуску і обліку матеріалів, обладнання і запасних частин на підвідомчих базах, забезпечення збереження матеріальних цінностей;

- проведення заходів по скороченню заготівельно-складських і транспортних витрат по матеріально-технічному забеспеченню на підвідомчих базах;

- контроль за дотриманням нормативів перехідних запасів матеріальних цінностей: виявлення поверх нормативних залишків матеріалів, обладнання і запасних частин на підвідомчих базах, їх перерозподіл, а також реалізація лишніх і непотрібних матеріалів, обладнання і запасних частин;