Проект ткацького виробництва потужністю ткацьких верстатів для виготовлення тканини артикул 4784 (стр. 2 из 9)

З_ф = 1890 – 36 = 1854, зубів

Загальне число зубів берда в заправці з урахуванням запасних зубів:

З = З_ф + З_{к р}+ З_зап, зубів (1.13)

де З_зап – число запасних зубів.

Приймаю З_зап = 2 зуба.

З = 1854+ 36 + 2 = 1892, зубів

Визначення числа ниток основи

Число ниток фона розраховується за формулою:

m_ф = З_ф ∙ Z_ф, ниток ; m_ф = 1854∙2=3708, ниток (1.14)

де З_ф – число зубів берда для фона тканини.

Число ниток фона приймається кратним рапорту проборки і числу ниток, пробраних в один зуб берда

Число ниток кромки :

m_кр = З_{к р} ∙ Z_{к р}, ниток ; m_{к р} = 36∙2= 72, ниток (1.15)

де Z_{к р} – число ниток крайки, пробраних в один зуб берда.

Для станка СТБ-2-180 із закладними крайками число ниток, пробраних в зуб берда в крайці і фоні, беру рівними 2, тобто Z_{к р} = 2

Загальне число ниток основ :

m_о = m_ф + m_{к р}, ниток (1.16)

m_о = 3708+72=3780, ниток

Перевірка вірності проведеного розрахунку проводиться за формулою:

(1.17)

Розрахунок проведений вірно, оскільки робоча ширина верстата СТБ-2-180, відповідає результатові розрахунку.

Розрахунок ремізного пристрою

Розрахунок ремізного пристрою ведуть у відповідності до заправного рисунка тканини.

Число галев в пристрої

Г = Г_ф + Г_{к р} + Г_зап + Г_ул , гал (1.18)

Г = 3708+72+12+4=3796 , гал

де Г_ф – число галев для фонових ниток ;

Г_{к р} - число галев длякромкових ниток ;

Г_зап – запасні галева ;

Г_ул – кількість уловлюючи галев .

Г_зап = 2∙К_р = 2∙6 = 12 (1.19)

де К_р – кількість ремізок у пристрої; К_р = 6.

Число галев для ниток фону:

галев ; , галев (1.20)

де n_ф – число ниток фона, пробраних в 1 галево.

Число галев для кромкових ниток:

галев ; галев (1.21)

де n_{к р} – число ниток крайки, пробраних в одне галево.

При рядовій проборці число галев на одній ремізці:

галев ; ,галев (1.22)

де Г΄_ф – число галев для фонових ниток на одній ремізці;

К_ф – число ремізок для ниток фону . Приймаємо К_ф=4.

Число галев на одній кромочній ремізці:

; (1.23)

де К_кр – число ремізок для кромкових ниток.

Розподіл галев по ремізкам представлено в табл. 5

Таблиця 5 Розподіл галев по ремізкам

Номер ремізки	Кількість галев			Всього
	Фон	Кромки	Запасні і уловлюючі
1	927		2+ 2 ул.	931
2	927		2 + 2 ул.	931
3	927		2 + 2 ул.	931
4	927		2 + 2 ул.	931
5		36	2	38
6		36	2	38
Всьго	3708	72	20	3800

Перевірка щільності галев на найбільш навантаженій ремізці:

(1.24)

де Г΄_max – число галев на найбільш навантаженій ремізці;

В_рем – ширина ремізки, см

Ширина ремізки зазвичай перевищує ширину берда на 2 см, тому

В_рем = В_з + 2, см (1.25)

В_рем = 180 + 2 = 182 см

5,15=Р_гал≤Р_г.доп=12

Розрахунок зроблений вірно.

Розрахунок ламельного пристрою

Щільність ламелей на кожній рейці:

(1.26)

де В_л – ширина ламельного пристрою;

К_л – число ламельних рейок на ткацькому верстаті.

В_л = В_рем + 2, см (1.27)

В_л = 182 + 2 = 184см

10,272 = Р_л≤Р_л.доп = 8-10

розрахунок зроблений вірно

Розрахунок маси ниток основи і утоку в 100 пог.м. сурової тканини

Маса тканини складається з маси основних та утокових ниток.

Маса основних ниток в 100 пог. м сурової тканини

(1.28)

де М_о –маса м’яких основних ниток в 100 пог.м сурової тканини

μ_о- втрати маси ниток при фарбуванні і відбілюванні.

(1.29)

де b_о – відсоток витяжки в процесах підготовки пряжі до ткацтва, %.

Оскільки пряжа однониткова b_о = 1,5 %.

, кг

Оскільки використовується процес шліхтування, масу основних ниток з урахуванням величини залишкового приклею

(1.30)

де П_зал – величина залишкового приклею, %.

П_зал = 2/3∙П_іст (1.31)

де П_іст – величина істинного приклею, %.

Для тканин полотняного переплетення П_іст розраховується за формулою

(1.32)

де К_{п р} – коефіцієнт проборки (для 2 ниток – 1);

Р_о, Р_у – відповідно число ниток основи і утоку на 1 см тканини, нит/см;

К_т – коефіцієнт, що залежить від технологічних умов виготовлення тканини (для бавовняних тканин із крученої пряжі – 1);

К_с – коефіцієнт враховуючий систему прядіння (кардна 1,25).

Приймаємо П_іст = 4%

Оскільки вибрана шліхта

(1.33)

Розрахунок норми витрат утокової пряжі на 100 пог. м. сурової тканини без відходів

Для безчовникового ткацького верстата із закладними кромками

(1.34)

Загальна норма витрат ниток основи та утоку на 100 пог. м. сурової тканини

_; кг (1.35)

Поверхнева щільність тканини

(1.36)

де М΄ – маса основи з урахуванням приклею, кг;

В_с – ширина сурової тканини, м

Перевірка проведеного розрахунку

(1.37)

Розрахунок зроблено вірно, так як перевірка дала незначну похибку в розрахунках.

2. Вибір та обгрунтування технологічного плану ткацтва

Фарбована основна і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує іі властивості.

Перемотування основи і утоку здійснюється на мотальних машинах М-150-2. метою перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від пуху і домішок, ліквідація пороків.

Наступним етапом підготовки пряжі до тканиноформування є процес снування. Снування здійснюється на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.

Вибір шпулярника, Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.

Наступний етап – процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.

Пробирання ниток в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок , галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230. Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і його може обслужити одна людина.

На вузлов’язальних машинах нитки основи, доробленої на ткацькому верстаті: зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5. Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.