Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - "Корпус" (стр. 3 из 18)

За табл. 4, [3] в залежності від номінальної маси виливки (10…40 кг) та класу точності маси виливок 10, визначаємо допуск маси виливки у відсотках від номінальної маси виливки – 12 %.

2.3.2 Визначення припусків розрахунково-аналітичним методом

Спираючись на попередні розрахунки та на робоче креслення деталі визначимо всі необхідні величини та зведемо їх у відповідні таблиці.

Поверхня 1 і 2 - площини: Г і протилежна їй (за кресленням)

Так як ці поверхні протилежні та використовуються для взаємного базування, приймемо, що припуски для них матимуть рівне значення.

Таблиця 2.3.2.1.

Технологічні переходи обробки поверхні 1, 2	Елементи припуску,мкм				zmin , мкм
	RZ	T	ρ	ε
Заготовка	700		318	-	-
1 – чорнове фрезерування	50	50	16	240	1258
2 – чистове фрезерування	10	15	-	12	128

За [табл. 27, с.65, 6] в залежності від способу лиття, класу точності виливки визначимо величини R_Z та T для заготовки, результати занесемо в табл. 2.3.2.1.

R_Z – висота мікронерівностей поверхні;

T– глибина дефектного поверхневого шару;

За [табл. 29, с.67, 6] в залежності від виду обробки визначимо величини R_Z та T для всіх переходів обробки поверхні 1, 2 (чорнове і чистове фрезерування).

За [табл. 31, с.68, 6] в залежності від типу деталі та способу базування (за протилежною площиною) визначимо розрахункову формулу для сумарного значення просторових відхилень:

,

тут

- жолоблення,

L = 318 мм – найбільша довжина в напрямку обробки (довжина оброблюваної поверхні);

мкм – питома кривизна заготовок в мкм на 1 мм довжини (визначаємо за [табл. 8, с.183, Т1, 13] або за [табл. 32, с.72, 6] в залежності від виду деталі та способу отримання заготовки).

тоді сумарне значення просторових відхилень:

(мкм)

За рекомендаціями [с.74, 6] визначимо коефіцієнт уточнення форми

після чорнового фрезерування – 0,05.

Визначимо залишкові просторові відхилення після чорнової обробки:

(мкм)

Похибка встановлення заготовки при обробці плоских поверхонь, паралельних установочній базі, визначається за формулою:

При такій схемі базування (на протилежну площину) похибка базування:

Похибку закріплення визначимо за [табл. 40, с.82, 6] в залежності від характеристики базової поверхні, поперечних розмірів заготовки та типу затискного пристосування:

240 мкм

Отже, похибка встановлення заготовки:

=240 мкм

Похибка встановлення заготовки після чорнового розточування:

(мкм)

При послідовній обробці протилежних або окремо розташованих площин величина мінімального припуску на обробку визначається за формулою згідно [табл.26, с.65, 6]:

Припуск на чорнову обробку:

(мкм)

Припуск на чистову обробку:

(мкм)

Згідно з рекомендаціями [прим.3, табл. 25, с.64, 6] доцільно з міркувань режимних умов обробки припуск, розрахований на чорнову обробку, розподілити між чорновою та напівчистовою обробкою: 60...70% припуску зняти на чорновій обробці, 30...40% - на чистовій.

Отже, припуск на чорнову обробку приймемо = 755 мкм, на напівчистову = 503 мкм.

З урахуванням цього таблиця розрахункових розмірів матиме вигляд (табл.2.3.2.2.):

Таблиця 2.3.2.2.

Технологічні переходи обробки поверхні 1,2	zmin , мкм	bр , мм	δ, мм	bmin , мм	bmax , мм	zпрmin , мм	zпрmax , мм
								Заготовка	-	131,261	2,4	131,26	133,66	-	-
1- чорнове фрезерування	755	130,506	1,0	130,51	131,51	0,75	2,15
2- напівчистове фрезерування	503	130,003	0,63	130,0	130,63	0,51	0,88
3- чистове фрезерування	128	129,875	0,25 – на обробку(за кресл. = 1,0)	129,88	130,13	0,12	0,5
∑						1,38	3,53

Визначимо розрахункові розміри, починаючи з кінцевого розміру (за кресленням), шляхом послідовного додавання розрахункового мінімального припуску кожного технологічного переходу:

(мм)

(мм)

(мм)

(мм)

За [табл.7, с.30, 6], кресленням деталі і СТ СЭВ 145-88 визначимо відповідно допуск розміру виливки, готової деталі та допуск для відповідної стадії обробки в залежності від точності отримуваних розмірів (враховуючий параметр шорсткості на певній стадії, спираючись на [табл. 20, с.827, 7]) , дані занесемо в таблицю.

Розрахуємо значення максимальні значення оброблюваного розміру, отримані результати в таблицю:

(мм)

(мм)

(мм)

(мм)

Розрахуємо максимальну і мінімальну величину припусків, результати зведемо в таблицю:

Загальні припуски визначаємо, сумуючи проміжні припуски по переходам, і їх значення записуємо внизу відповідних граф таблиці:

(мм)

(мм)

Загальний номінальний припуск:

(мм)

- відповідно верхні відхилення заготовки та деталі

Номінальний розмір заготовки:

(мм)

Перевірка правильності розрахунків:

Можна судити про правильність виконання розрахунків.

Поверхня 3 - отвір ø95Н7

Таблиця 2.3.2.3.

Технологічні переходи обробки поверхні 3	Елементи припуску,мкм				2zmin , мкм	dр , мм
	RZ	T	ρ	ε
Заготовка	700		1418	-	-	89,215
1- чорнове розточування	50	50	71	1425	92,415	94,62
2- чистове розточування	10	15	-	71	94,635	95,02

За [табл. 27, с.65, 6] в залежності від способу лиття, класу точності виливки визначимо величини R_Z та T для заготовки, результати занесемо в табл. 2.3.2.3.

R_Z – висота мікро нерівностей поверхні;

T– глибина дефектного поверхневого шару;

За [табл. 30, с.67, 6] в залежності від виду обробки визначимо величини R_Z та T для всіх переходів обробки поверхні 3 (чорнове, чистове розточування).

Сумарне значення просторових відхилень для заготовки даного типу при обробці отвору 3 визначається:

,

Визначимо жолоблення:

(мкм) - жолоблення,

L = 45мм –довжина оброблюваного отвору;

мкм – питома кривизна заготовок в мкм на 1 мм довжини ( визначаємо за [табл. 32, с.72, 6] в залежності від виду деталі та способу отримання заготовки).

d = 95 мм – діаметр оброблюваного отвору.

Сумарне зміщення отвору у виливці відносно зовнішньої її поверхні являє геометричну суму в двох взаємно перпендикулярних площинах [рис.15, с.86, 6]: