Смекни!
smekni.com

Інформаційні процеси в економіці (стр. 1 из 3)

Інформаційні процеси в економіці


Зміст

Вступ

1. Особливості інформаційних процесів на підприємствах

2. Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері

3. Методика інформаційного обстеження підприємством

Висновок

Список літератури


Вступ

Все більш актуальним стає дослідження інформаційного суспільства, інформатизації та її наслідків, рішення методологічних проблем інформатизації.

Необхідність і важливість подібних досліджень визначається рядом факторів.

По-перше, інформація в сучасному суспільстві є визначальною категорією в економічному розвитку. Інформація, знання виходять на перше місце в системі суспільних цінностей, а їх придбання стає основним завданням суспільства. У зв'язку з цим інформатизація як основний механізм переходу до інформаційного суспільства сьогодні стає предметом досліджень самого широкого кола фахівців.

По-друге, інформатизація суспільства призводить до зміни соціальних зв'язків і відносин між людьми. Створення та розвиток комп'ютерних комунікацій викликає зміна комунікаційних процесів у суспільстві, характеру комунікаційних взаємодій.

По-третє, впровадження персональних комп'ютерів, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій надає помітний вплив на розвиток людини, на зміну його світогляду, систему цінностей особистості. Все більш занурюючись у віртуальні та реальні комп'ютерні світи, людина стикається з необхідністю зміни стилю життя, способу мислення, характеру взаємин з навколишнім світом.

Метою даної роботи є вивчення інформаційних процесів на підприємствах. Для досягнення поставленої мети в роботі будуть розглянуті:

- Особливості інформаційних процесів на підприємствах,

- Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері,

- Методика інформаційного обстеження підприємства.


1. Особливості інформаційних процесів на підприємствах

Інформація - це певним чином згруповані інформацію щодо об'єкта дослідження. Об'єктом дослідження економічної інформації є господарська діяльність підприємства.

Економічна інформація повинна відповідати наступним вимогам:

- Достовірність - правильність відображення економічної сутності,

- Своєчасність, по можливості неповільність,

- Системність, яка дозволяє отримувати інформацію, що дає можливість детально розглянути будь-яку результатну інформацію, проаналізувати її складові,

- Економічність,

- Оптимальність обсягу інформації, тобто оптимальна значимість самих даних.

Особливостями економічної інформації є:

- Дискретність - безперервність у часі,

- Вираз економічних даних через систему натурально-вартісних характеристик,

- Значна кількість постійних або рідко мінливих даних багаторазово використовуваних,

- Нескладні алгоритми обробки, велика кількість угруповань,

- Юридична довідність економічної інформації забезпечується фіксацією економічних даних на матеріальні носії,

- Захист і конфіденційність економічної інформації.

Структурою економічної інформації є її будову. Існує два підходи до визначення структури економічної інформації:

- Фізичний підхід, де ознакою структурної побудови інформації виступають різні носії інформації, які дозволяють по-різному інтерпретувати інформацію;

- Логічний підхід, де структурним елементом інформації виступає одиниця, яка має певний сенс. Такий структурною одиницею є реквізит - логічно неподільний елемент, що має певне смислове зміст (слова, числові значення). Залежно від типу характеристики об'єкта (характеристика кількісна або якісна) розрізняють реквізити-підстави і реквізити-ознаки.

Реквізити-підстави дають кількісну оцінку об'єкту (сума, кількість, ціна), використовуються при арифметичній обробці інформації.

Реквізити-ознаки дають якісну характеристику об'єкту (номер працівника, назва товару, номер товару) і використовуються при логічній обробці інформації (пошук, групування, сортування).

Сукупність реквізитів-ознак і реквізитів-основ утворює показник, структура якого може бути простою або складною. Складні показники включають реквізити-ознаки і реквізит-основу і класифікуються:

1. за станом показника на:

- Статистичні, які дають характеристику об'єкта на певний час. Наприклад, чисельність працюючих на певну дату;

- Динамічні, які дають характеристику в русі. Прикладом можуть бути динаміка чисельності працівників, динаміка основних засобів

2. по стабільності показника на:

- Постійні протягом певного проміжку часу;

- Змінні, які змінюються щодня.

Сукупність тільки реквізитів-ознак утворює повідомлення.

Сукупність реквізитів яких показників, яких ознак, що мають одну форму «назва», але різний зміст, називають масивом. Прикладом масиву може служити надходження грошей у касу за місяць. У структурі масиву є під масові, які є частиною масиву, відібраної за певним значенням (приклад, надходження грошей у касу по кореспондуючих рахунках).

Сукупність масивів утворює набір, який дозволяє описати інформаційну систему об'єкта.

Сукупність масивів щодо конкретного виду розрахунків - це інформаційний потік.

Інформаційна система - сукупність інформаційних потоків, щодо об'єкта управління або будь-якої частини (приклад, інформаційна система відділу бухгалтерії.)

Інформаційний процес можна розділити на наступні інформаційні процедури, які є сукупностями однорідних операцій, пов'язаних з впливом на інформацію:

1. збір і реєстрація інформації (кількісний вимір інформації та її реєстрація на матеріальний носій);

2. передача пов'язана з багато адресність споживачів інформації;

3. зберігання пояснюється багато кратністю і тривалістю використання інформації та розривом у часі між її отриманням і обробкою. Використовуються технічні носії інформації і організовуються спеціальні методи зберігання інформації (автоматичні банки даних, бази знань тощо);

4. обробка, яка буває арифметичної (розрахунки) і логічної (вибірка, сортування, пошук);

5. використання, тобто застосування інформації за призначенням;

6. прийняття рішень. Ця процедура пов'язана з тим, що система пропонує кілька варіантів прийняття рішень, а користувач з безлічі рішень вибирає найбільш прийнятне, що припускає мінімальні матеріальні, трудові та вартісні витрати.

2. Проблеми впровадження інформаційних технологій в гуманітарній сфері

Одним з найважливіших досягнень сучасної цивілізації на порозі третього тисячоліття було повсюдне і широке впровадження інформаційних технологій, заснованих на використанні комп'ютерної техніки і засобів зв'язку, в усі сфери життя суспільства. Найбільш вражаючі успіхи в цій області спостерігаються в галузях гуманітарних наук (історії, археології, лінгвістики та ін..), освіти та культури, де традиційно вже протягом багатьох тисяч років технічні засоби, як втілення інженерно-технічних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.

Інформаційні технології - це системним чином організована сукупність методів і засобів реалізації операція: збирання, реєстрації, накопичення, передачі, пошуку обробки та захисту інформації на базі застосування сучасних технічних засобів.

Основною метою інформаційних технологій є виробництвом інформації для її аналізу людиною і прийняттям на його основі управлінських рішень.

Інформаційна технологія як всяка система складається з ряду елементів - бази знань (база даних і прикладне програмне забезпечення), інформаційно-технологічних процесів, моделі предметної області та опорної технології (апаратні засоби та системне та інструментальне програмне забезпечення).

Як приклад сучасних інформаційних технологій можна сказати назвати інформаційно-обчислювальні мережі, які представляють собою апаратні засоби, програми, банки даних та ін.., а так само люди, включені в цей комплекс технічних ресурсів. Створення цих мереж зумовлено всією логікою історичного розвитку комп'ютерів, націленої на зберігання всіх людських знань. Як нові засоби соціальної комунікації інформаційно-обчислювальні мережі отримали великий розвиток і забезпечують розвиток спілкування між вченими та науковими колективами.

Прикладом сучасних інформаційних технологій є також експертні системи. Вони з'явилися в результаті досліджень логіки людського мислення, аналізу можливостей цього мислення та інших інтелектуальних процесів, а так само програмного забезпечення комп'ютерних систем. В експертних системах функціонує база знань і вирішувачів. База знань являє собою модель експертних знань - знань фахівців у даній предметній області. У вирішувачів збираються логічні операції, за допомогою яких встановлюються зв'язки між професійними знаннями експертів і реальними ситуаціями. Подібні системи здатні приймати рішення, вступати в спілкування з користувачем, пояснювати прийняті рішення і містять в інформаційному масиві практично всю відому в заданій області інформацію, знання і досвід фахівців. Таким чином, в експертних системах зроблена спроба замінити висококваліфікованого фахівця комп'ютером. Певний інтерес представляє застосування експертних систем при створенні проблемно-орієнтованих баз даних і організації автоматизованого пошуку потрібних відомостей. Значні перспективи має застосування експертних систем для аналізу науково-технічної інформації та її аналітичної обробки, а так само пошуку технічних рішень.

В даний час багато вчених і педагоги-практики зосередилися на вирішенні проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій у сферу гуманітарних досліджень та освіти. Процес цей необхідно починати якомога раніше - зі студентської лави, а, можливо, і в старших класах середніх навчальних закладів гуманітарної орієнтації. Для формується покоління фахівців використання електронних документів, телекомунікаційних систем і т.п. технологій має бути таким же природним, як для їхніх попередників робота з інформацією, записаною на традиційних носіях. Домогтися цієї природності допоможе їх занурення на етапі навчання у особливе середовище, засновану на активному використанні нових інформаційних технологій. Подібні середовища створюються в результаті активної взаємодії, співтворчості навчає і тих, яких навчають, з урахуванням їх особистісних якостей, інтересів, професійної готовності та ряд інших параметрів. Дані середовища прийнято називати дидактичними комп'ютерними середовищами (ДКС). Їх особливості, склад, принципи побудови детально розроблені А.В. Петровим, А.М. Коротковим, Е.А. Локтюшіной і рядом інших дослідників.