Смекни!
smekni.com

Методика викладання електротехнічних робіт в 5-9 класах (стр. 4 из 5)

Складання принципової схеми освітлювальної мережі. Читання паспортних даних побутових електроприладів. Розрахунок вартості спожитої електроенергії. Планування заходів на економне використання електроенергії.

пояснює: особливості квартирної електромережі;

наводить приклади побутових електроприладів, пояснює їх будову;

називає: прилади автоматичного захисту квартирної електропроводки;

пояснює: призначення електролічильника;

здійснює: розрахунок витрат електроенергії;

Тема 3.2. Ремонт світильників (2 години)Правила та прийоми перевірки освітлювальної мережі і побутових електроприладів (світильників).

Перевірка справності елементів освітлювальної мережі за допомогою контрольної лампи. Заміна плавких запобіжників. Особливості ремонту штепсельної розетки, вилки, шнура. Ознайомлення з професією електрика по обслуговуванню електрообладнання.

Практичні роботи. Виконання ремонтних робіт.

Ремонт побутових електросвітильників: визначення несправності та способи її усунення, контроль якості. Заміна шнурів, вилок, побутових електроприладів. Виготовлення простих побутових електросвітильників.

здійснює: простий ремонт побутових електросвітильників;

дотримується правил електробезпеки при виконанні робіт по ремонту побутових приладів.

Учитель розповідає про роль освітлення в житті людини. Змінюючи відстань від світильника і потужність джерела світла, він демонструє учням, що освітленість робочого місця може змінюватись, і вводить поняття «норма освітлення», щоб підкреслити потребу додержання нормальної освітленості робочого місця. Звичайно, учням говорять про це і батьки, і вчи­телі інших навчальних предметів, проте саме в майстернях учні пересвідчуються в обгрунтованості такої вимоги на власному досвіді. Це дуже важливо. Відомо, що кількість учнів, які мають короткозорість, зростає від молодших класів до старших, і одна з причин цього в тому, що вони нехтують санітарно-гігієнічними вимогами щодо освітленості робочого місця.

Учнів ознайомлюють з електричними лампами розжарення і лампами денного світла, розповідають про їх різновидності, пе­реваги і недоліки, а також про види світильників і призначення тих, які знаходять широке застосування.

Для формування в учнів умінь з розбирання світильників, ви­явлення несправностей і усунення їх шкільною програмою перед­бачено практичну роботу.

Шкільною навчальною програмою передбачено також прак­тичні роботи з креслення схем електричного кола світильників і монтаж електричного кола світильника за виконаною схемою.

Облік електричної енергії за допомогою лічильника учні про­водять у класі і вдома. Спочатку їх ознайомлюють з будовою лічильника і з тим, як підрахувати кількість використаної елек­троенергії. Доцільно проілюструвати чутливість лічильника як електричного приладу. Для цього можна застосувати лампи ма­лої потужності, щоб учні побачили, чи почне обертатися диск лічильника. Виконавши з учнями вправи з підрахунку кількості витраченої електроенергії, учитель дає завдання визначити вдо­ма кількість використаної електроенергії за добу, тиждень, як впливає на кількість витраченої електроенергії ввімкнення того або іншого електроприладу та ін.

Учням дають додаткові відомості про умовні позначення на електричних схемах (розподільна шафа, лічильник електричної енергії, патрони, вимикачі, електричні прилади та ін.). Належну увагу слід приділити правилам техніки безпеки.

2.3 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 7 кл. (6годин) (див. додаток 1).

Тема 3.2. Послідовне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості застосування послідовного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Поняття про напругу. Паспортні дані побутових електроприладів (робоча напруга, потужність , номінальна сила струму, швидкість обертання к.к.д.)

Практичні роботи. Вивчення будови електропраски.

Демонтаж електропраски і вивчення її будови. Креслення електричної схеми праски.

пояснює: особливості послідовного з’єднання споживачів.

наводить приклади: паспортних даних побутових приладів

застосовує: електромонтажні інструменти при монтажі праски

виконує: креслення електричної схеми праски.

Тема 3.1. Паралельне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості паралельного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Правила монтажу електричних схем на панелі (раціональне розміщення, підбір і прокладання проводів, групування частин кола за функціональними ознаками, послідовність виконання монтажних робіт.

Практична робота. Електромонтажні роботи.

Монтаж на панелі розгалуженого електричного кола з паралельним з’єднанням споживачів і джерел електроенергії. Креслення схеми розгалуженого електричного кола.

визначає: особливості паралельного з’єднання споживачів і джерел електроенергії.

виконує: правила монтажу електричних схем.

обґрунтовує: розміщення, підбір і прокладання проводів.

здійснює: групування частин електричного кола за функціональними ознакам.

Тема 3.2. Послідовне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості застосування послідовного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Поняття про напругу. Паспортні дані побутових електроприладів (робоча напруга, потужність , номінальна сила струму, швидкість обертання к.к.д.)

Практичні роботи. Вивчення будови електропраски.

Демонтаж електропраски і вивчення її будови. Креслення електричної схеми праски.

пояснює: особливості послідовного з’єднання споживачів.

наводить приклади: паспортних даних побутових приладів

застосовує: електромонтажні інструменти при монтажі праски

виконує: креслення електричної схеми праски.

Тема 3.3. Ремонт побутових нагрівальних приладів (2 години)

Ознайомлення з побутовими електронагрівальними приладами. Вивчення їх конструкцій. Правила безпечного користування електронагрівальними приладами.

Лабораторно-практична робота

Вивчення будови електроплитки, електрокаміна, електропраски, електропаяльника. Ознайомлення з паспортними даними. Ремонт контактних з’єднань. Демонтаж та складальні роботи.

пояснює: особливості будови побутових нагрівальних приладів;

наводить приклади: паспортних даних нагрівальних приладів;

порівнює: конструкції різних нагрівальних приладів;

виконує: демонтаж та монтаж приладів

Навчальний матеріал треба викладати так, щоб учні зро­зуміли не лише будову і принцип дії тих нагрівальних приладів, які розглядатимуться на заняттях у майстернях, а будову і прин­цип дії нагрівальних приладів взагалі. Так, програмою перед­бачено ознайомити учнів з будовою електроплитки, електрокаміна, електропраски і електропаяльника. Зробивши це, учитель звертає увагу учнів на те, що, незважаючи на зовнішню відмінність, зазначені електронагрівальні прилади мають багато спільного. Вони скла­даються з трьох основних частин: нагрівального елемента, теп­лоізоляційної основи і корпуса. Ці три основні частини можна виготовляти з різних матеріалів залежно від призначення; ці час­тини можуть мати різну конструктивну форму, проте вони завжди є в приладі. Наприклад, нагрівальні елементи виготовляють з ніке­ліну, ніхрому, фехралі, міді; вони можуть бути у вигляді спіралі, пластини, прутка — все це не змінює їх призначення і суті.

Так само слід ознайомлювати учнів з виявленням і усуненням несправностей електронагрівальних приладів, що передбачено навчальною програмою, бо самі несправності і робота, пов'язана з їх усуненням, також типові, тобто характерні для всієї групи електронагрівальних приладів.

Коли учні ознайомлюються з будовою електронагрівальних приладів, вони крім загальних правил техніки безпеки повинні засвоїти правила експлуатації цих приладів. Наприклад, вмикаю­чи і вимикаючи штепсельну вилку, треба тримати її за пластма­совий корпус, а не за провід; перед увімкненням приладу треба

перевірити, на яку напругу він розрахований і чи відповідає ця напруга напрузі в мережі.

Вивчення теплової дії електричного струму закінчується екс­курсією, у процесі якої учнів слід ознайомити з застосуванням електронагрівальних приладів в умовах виробництва. Об'єктом екскурсії може бути їдальня, пральня, цех термічної обробки металів, інкубаторна станція та ін.

2.4 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в

8 кл. (6 годин) (див. додаток 1).

Тема 3.1. Контрольно-вимірювальні прилади (2 години)

Принципи дії і будова контрольно-вимірювальних приладів (неоновий пробник, амперметр, вольтметр). Системи вимірювальних приладів. Авометр. Лічильник електроенергії. Правила безпеки при електричних вимірюваннях. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Практичні роботи. Електричні вимірювання.

Перевірка наявності напруги за допомогою пробника.Вимірювання струму і напруги в колах постійного та змінного струму. Вимірювання опору авометром.

Розпізнає: види контрольно вимірювальних приладів;

Пояснює: роботу приладів;

Дотримується: правил безпечної роботи;

Виконує: вимірювання за допомогою приладів напругу, силу струму, опір у електричному колі.

Тема 3.2. Квартирна електромережа (4 години)

Використання послідовного та паралельного з’єднання споживачів у побуті. Правила монтажу розгалуженої електромережі у побуті.

Лабораторно-практична робота

Розробка простої квартирної освітлювальної мережі. Монтаж квартирної мережі з однією лампочкою, розеткою, вимикачем, запобіжником.

визначає: особливості квартирної електромережі;