Ціль аналізу фінансових результатів від реалізації продукції полягає у визначенні ступеня впливу окремих факторів на зміну результату та виявлення резервів збільшення обсягу реалізації продукції та суми прибутку, а також розробка заходів щодо виявлення і використання резервів.
Основними задачами аналізу фінансових результатів є:
1. Систематичний контроль за виконанням плану реалізації продукції та одержання прибутку;
2. Визначення впливу як об’єктивних так і суб’єктивних факторів на обсяг реалізації продукції та фінансових результатів;
3. Виявлення резервів збільшення обсягів реалізації продукції та суми прибутку;
4. Оцінка роботи підприємства по використанню можливості збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку та рентабельності;
5. Розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
Аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового результату від реалізації зернових культур проводять за допомогою трьох факторного аналізу. Проведемо докладний аналіз щодо аналізованого підприємства.
Провівши аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур у СТОВ "Україна" ми бачимо, що прибуток у даному підприємстві в 2006 році відносно 2005 року збільшився по озимій пшениці та ячменю. Таким чином, по озимій пшениці прибуток збільшився на 82,02 грн., якщо в 2005р. він дорівнює 590,98 тис. грн., то в 2006 році склав 672,99 тис. грн. Збільшення прибутку по озимій пшениці, в аналізованому підприємстві, сприяло, по-перше, зменшення собівартості реалізованої продукції на 0,73 грн. за 1ц. і по-друге зменшення ціни реалізації на 17,95 грн. за 1ц.
Прибуток по ячменю збільшився на 0,28 грн., на це вплинуло зменшення кількості реалізованої продукції, збільшення собівартості та ціни продукції. Якщо в 2005 році він дорівнює 3,08 тис. грн., то в 2006 склав 3,36 тис. грн.
Таблиця 7
Аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур в СТОВ "Україна"
| Показники | Пшениця | Ячмінь | Овес |
| 1. Кількість реалізованої продукції, ц | |||
| 1.1. 2005 р. | 16448 | 941 | 1626 |
| 1.2. 2006 р. | 35970 | 293 | 135 |
| 1.3. Відхилення | 19522 | –648 | –1491 |
| 2. Ціна реалізації 1 ц., грн. | |||
| 2.1. 2005 р. | 62,26 | 60,57 | 33,83 |
| 2.2. 2006 р. | 44,31 | 71,67 | 51,85 |
| 2.3. Відхилення | –17,95 | 11,1 | 18,02 |
| 3. Собівартість 1 ц. реалізованої продукції, грн. | |||
| 3.1. 2005 р. | 26,33 | 57,3 | 16,61 |
| 3.2. 2006 р. | 25,6 | 60,2 | 14,81 |
| 3.3. Відхилення | 0,73 | -2,9 | 1,8 |
| 4. Прибуток на 1 ц., грн. | |||
| 4.1. 2005 р. | 35,93 | 3,27 | 17,22 |
| 4.2. 2006 р. | 18,71 | 11,47 | 37,04 |
| 5. Прибуток, тис. грн. | |||
| 5.1. 2005 р. | 590,98 | 3,08 | 28,00 |
| 5.2. 2006 р. | 672,99 | 3,36 | 5,0 |
| 5.3. Відхилення | 82,02 | 0,28 | –23,00 |
| 6. Вплив фактора на суму прибутку: 6.1. кількість реалізованої продукції | 701,43 | –2,12 | –25,68 |
| 6.2. ціна 1 ц | –645,66 | 3,23 | 2,43 |
| 6.3. собівартість 1 ц | 26,26 | -0,85 | 0,24 |
| 6.4. Сукупність впливу 3-х факторів | 82,02 | 0,28 | –23,00 |
| 7. Рівень рентабельності,% | |||
| 7.1. 2005 р. | 136,46 | 5,71 | 103,7 |
| 7.2. 2006 р. | 73,09 | 19,05 | 120,54 |
Прибуток від реалізації вівса зменшилася за рахунок зниження собівартості, зменшення кількості реалізованої продукції та збільшення ціни реалізації. Їхній сукупний вплив склав 23,00 тис. грн.
Що стосується рівня рентабельності, то з таблиці видно, що даний показник у 2006 році зменшився по всіх реалізованих зернових культурах.
Аналіз виконання виробничого плану по рослинництву варто починати з розгляду показників по виробництву валової продукції в розрізі культур в натуральних показниках та в цілому по усіх видах у вартісному вираженні. Потім визначається виконання плану сівби, збирання та урожайності сільськогосподарських культур. Окремо розглядаються питання дотримання агротехнічних заходів: по виконанню плану догляду за посівами, внесенню добрив, боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Усі ці господарські процеси аналізують в розрізі культур, а також по виробничих підрозділах, відділенням та бригадам.
Підприємства аграрного сектора самі визначають обсяги виробництва валової продукції по видах. У СТОВ "Україна" за основу при цьому приймається твердий план продажу виробничої продукції, тому що на початку аналізу варто перевірити, чи відповідає прийнятий план виробництва окремих видів продукції виконанню завдань із продажу даної продукції. Для цього необхідно запланований обсяг виробництва валової продукції визначеного виду зіставити з потребами в ній для продажу та внутрішньогосподарськими нестатками, а також з наміченим за планом розширенням обсягу виробництва, якщо такий мається. Якщо виявиться, що виробництво окремих видів продукції заплановано в недостатньому обсязі, то це слід зазначити в матеріалах аналізу та внести пропозиції про виправлення недоліків при наступному плануванні обсягу виробництва продукції.
Після розгляду обґрунтованості планових показників виробництва валової продукції необхідно перейти до аналізу виконання плану. Для того щоб дати об’єктивну оцінку виконання плану, необхідно розглянути показники по кожній культурі, зіставляючи фактичний валовий збір із плановим. На обсяг виробництва валової продукції значно впливають метеорологічні умови. Аналіз валового збору проводився за допомогою факторного аналізу методом ланцюгових підстановок або методом різниць. При якому фактичний валовий збір порівнюється з плановим та розраховується окремий вплив урожайності та розмірів посівних площ на зміну валового збору. Проведемо аналіз валового збору зернових культур, в аналізованому нами підприємстві СТОВ "Україна".
Таблиця 8. Факторний аналіз валового збору зернових культур в СТОВ "Україна"
| Культура | Площа, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, га | умовно | Відхилення | |||||||
| 2005р. | 2006р. | різниця | 2005р. | 2006р. | різниця | 2005р. | 2006р. | Всього | в том числі | |||
| Площа | урожайність | |||||||||||
| Зерно-ві всього | 2250 | 2250 | 0 | 23,9 | 26,4 | 2,5 | 53775 | 59400 | 53775 | 5625 | 0 | 5625 |
| В т. ч.: | 1450 | 1470 | 20 | 29,1 | 29,3 | 0,2 | 42195 | 43071 | 42777 | 876 | 582 | 294 |
| Озима пшени-ця | ||||||||||||
| Ячмінь | 640 | 640 | 0 | 20,4 | 20,6 | 0,2 | 13056 | 13184 | 13056 | 128 | 0 | 128 |
| Овес | 160 | 140 | -20 | 22,2 | 23,1 | 0,9 | 3552 | 3234 | 3108 | -318 | -444 | 126 |
Отримані в результаті розрахунків дані таблиці 8, свідчать про те, що в аналізованому підприємстві СТОВ "Україна" у період з 2005 по 2006 роки валовий збір зернових культур збільшився на 5625 ц. Дане збільшення зв’язане з тим, що по-перше в 2006 році відносно 2005 року збільшилася урожайність, так якщо в 2005р. вона була дорівнює 23,9 ц/га, то в 2006р. склала 26,4 ц/га. За рахунок цього фактора валовий збір збільшився на 5625 ц/га. І по-друге, збільшилася частка посіву озимої пшениці на 20 га, за рахунок площі під вівсом, за рахунок цього фактора аналізоване нами СТОВ "Україна" у 2006 році одержало додатково 294 ц, у тому числі за рахунок озимої пшениці –582 ц.
Важливим фактором росту продуктивності праці є людський фактор. Порівняно швидку віддачу можна одержати, якщо пустити в хід організаційно-економічні та соціальні резерви, та в першу чергу активізувати людський фактор, домогтися того, щоб кожний на своєму місці працював сумлінно та з повною віддачею. Для прискорення віддачі вкладених коштів, підвищення темпів росту продуктивності праці, необхідно повсюдно підвищити організованість та дисципліну, дотримання правил внутрішнього розпорядку на підприємстві.
У реалізації людського фактора значна роль належить матеріальним стимулам, дотриманню принципу – оплати по праці.
При аналізі продуктивності праці звертається увага на систему показників, методику їх визначення, специфіку характеристики об’єктів.
Рівень продуктивності праці виміряється кількістю продукції, зробленої в розрахунку на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві, в одиницю витраченого часу, або зворотним показником – кількістю витраченого часу на виробництво одиниці продукції. Це загальний показник продуктивності праці.
В даний час у сільському господарстві частіше застосовують систему показників виміру та аналізу продуктивності праці з обліком вартісних та натурально-трудових величин, а також обсягів виконаних робіт, ця система, методи вивчення та планування продуктивності праці враховує специфіку сільського господарства.
Приватними показниками рівня продуктивності праці є розмір прямих витрат праці на виробництво окремих видів продукції або обсяг конкретного виду зробленої продукції в одиницю часу. Вони використовуються для однорідних видів продукції та їхнього порівняння між окремими виробничими підрозділами усередині підприємства, що знаходяться приблизно в однакових умовах господарювання.
До непрямих або допоміжних показників продуктивності праці відносять витрати праці в людино-днях (людино-годинах) на 1га посівної площі сільськогосподарських культур, обсяг конкретної роботи, зробленої за робочий день (зміну, годину). Цими показниками користаються протягом року в процесі конкретних робіт. Вони служать для оперативного контролю за мірою праці безпосередньо на робочих місцях.