Смекни!
smekni.com

Диплом по легкой промышленности (стр. 7 из 10)


1-й рівень

2-й рівень

Рис.3.1.Основні функції одягу

Утилітарна функція одягу на другому рівні поділяється на захисні і фізіолого-гігієнічні; інформаційно-естетична – на інформаційні та власне естетичні. На третьому рівні кожна з функцій другого рівня конкретизується елементарними функціями. Так, захисні функції одягу є найважливішими в цій групі, оскільки одяг захищає організм людини від несприятливих чинників різних середовищ:

- фізичних (статична електрика, підвищена запиленість, перегрівання, гаряча вода тощо);

- хімічних (кислоти, луги, нафта та ін.);

- біологічних (укуси комах, гризунів, вплив бактерій, грибів, рослин тощо);

- механічних пошкоджень (удари, порізи тощо);

- фізіологічно-психологічних (статичні, динамічні, емоційні перевантаження тощо).

Фізіолого-гігієнічні функції одягу визначають зручність його під час експлуатації і комфортні умови мікроклімату.

Інформаційні функції дають інформацію про людину (її професію, смаки, рівень культури тощо) і про її одяг (призначення, сучасність, новизну).

Власне естетичні функції визначаються відповідністю одягу образу людини, досконалістю композиції виробу, а також рівнем якості його виготовлення і оздоблення (товарним виглядом).

Кожна модель відповідного виду виконує не всі функції, а тільки декілька, з яких одна-дві головні, а інші – другорядні.

Ступінь задоволення одягом вимог, що ставляться до нього, залежить від багатьох чинників, які можна виділити в три основні групи:

1) властивість матеріалу одягу, зумовлена його волокнистим складом, структурою, колористичним оформленням тощо;

2) модель і конструкція одягу (ступінь прилягання його до тіла посадка на фігурі, величина пакету одягу, величина припусків на вільне облягання);

3) термічна і хімічна технологія: обробка деталей і вузлів виробів (надання формостійкості, відштовхувальних властивостей, кількість і конструкція швів тощо).

Структуру системи для оцінки якості одягу у зв’язку зі значною кількістю чинників, що впливають на неї, доцільно наводити як багаторівневу, ієрархічну, яка будується за принципом: від загального – до часткового.


0-й рівень


1-й рівень


2-й рівень

Рис.3.2.Структура системи оцінки якості одягу

Якість одягу (в цілому) на найвищому (нульовому) рівні являє собою цілісну систему, сукупність властивостей, які можуть з часом кількісно змінюватись, а рівень якості визначений одним комплексним показником Я0.

На першому рівні ієрархії система поділяється на дві підсистеми показників, що визначають споживчі (Я1) та техніко-економічні (Я2) рівні якості одягу. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових та одиничних показників властивостей, що знаходяться на нижчих рівнях ієрархії.

У сучасному моделюванні прийнято кілька головних силуетів верхнього одягу, призначених для споживачів різних вікових, розмірних та повнотних груп. Три силуети – прямий, прилеглий та напівприлеглий стали класичними і протягом десятків років є основними при будь-яких змінах моди.



1-й рівень

2-й рівень

3-й рівень

Рис.3.3.Споживчі показники якості одягу


1-й рівень


2-й рівень


3-й рівень


Рис.3.4.Техніко-економічні показники якості одягу


Увійдемо в світ жіночої моди 2001 року. У цьому сезоні віддають перевагу добротним тканинам, змішуванню жанрів, стилів, багатошаровості. Тепло, комфорт, помірність – головні критерії оцінки одягу. Технічний прогрес і швидка зміна моди диктує необхідність різкого скорочення термінів розробки і зниження витрат праці, коштів і матеріалів на створення і освоєння виробництва нових моделей одягу. Від моделі, її конструкції залежить успіх роботи на всіх подальших стадіях виробництва, тобто такі показники як трудомісткість виготовлення виробу, продуктивність праці, вартість обробки, собівартість виробу, а також прибуток і рентабельність виробництва.

У дипломі пропонуються моделі жакета жіночого з шерстяних тканин. Тому що останнім часом жіночий жакет завойовує все більшу популярність і в колекціях провідних кутюр’є завжди знаходить місце класичний блейзер. Для такого жакету обов’язкові: чіткість модного силеуту, правильно знайдені пропорції, використання тканин, що добре зберігають форму.

Класичні жакети можуть мати однобортну або двобортну застібку. У залежності від моди у верхній частині пройми для придання окату потрібної форми застосовують різної величини ватні або пружні прокладки. На лівій поличці розташовують нагрудну кишеню з листочком або його імітацію, на поличках знизу – кишені “в рамку” або з клапанами.

На рисунку 3.5 представлений модельний ряд жакета жіночого, пошитого на Бердичівській швейній фабриці. Всі вибрані моделі виконані на одній конструктивній основі, що дозволяє застосовувати загальні методи обробки і однотипне обладнання при їх виготовленні.