Смекни!
smekni.com

Бібліотечна класифікація і систематичний каталог (стр. 5 из 5)

Ця проблема обговорювалась на розширеному за­сіданні Інформаційно-бібліотечної ради НАН України у лютому 1994 р., де дійшли висновку щодо необхідності розробки національного формату подання бібліогра­фічних даних з метою формування в державі єдиного інформаційного простору в бібліотечному середовищі як необхідної умови для ефективного використання інформаційних ресурсів бібліотек. Єдиний формат слу­гуватиме основою інтеграції процесів каталогізації до­кументів на національному рівні та створення системних форматів окремих бібліотек. Однак бібліо­теки України здійснюють поодинокі, не об'єднані єди­ною програмою дій, спроби в цьому напрямі. Проте у НБУВ, зокрема у відділі каталогізації, існує свій підхід до розв'язання цієї проблеми.

Загальновідомо, що формування інформаційного забезпечення електронних каталогів передбачає, на­самперед, розробку формату бібліографічного запису. У НБУВ було вирішено здійснювати розробку формату на основі використання формату UNIMARC [5], який призначається для забезпечення комунікативної функції на міжнародному рівні і може бути застосований як модель для розробки внутрісистемних та національних форматів бібліографічних даних. Проект формату подання елементів бібліографічного запису в машиночитальній формі, створений у НБУВ, має характер тимчасо­вих методичних рекомендацій. Він поширюється на книги й серіальні видання. Структура запису формату сумісна зі структурою запису формату UNIMARC. Зміст позначень - мітки полів та ідентифікатори підполів, що точно встановлюються для ідентифікації елементів даних у запису та підтримки обробки даних. Мітки полів і підполів стабільні. У разі необхідності дозволяється введення додаткових полів, підполів і міток. Зміст елементів даних, які містить запис формату, визна­чається відповідними стандартами й правилами БО.

Формат НБУВ інтегрує вимоги бібліотек з різним статусом діяльності, що логічно передбачає мож­ливість використання бібліографічних записів з різним рівнем повноти. Останнє забезпечується наявністю у ньому обов'язкових і факультативних полів (містять інформацію про авторів, назви, вихідні дані, фізичні характеристики, назви серій, примітки, визначення те­матики). Обов'язкові поля формату UNIMARC ми до­повнили полями, що вміщують елементи БО, котрі є обов'язковими, згідно з ГОСТом 7.1-84. До них нале­жать:

001 Ідентифікатор запису

010 Міжнародний стандартний книжковий номер (ISBN)

011 Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN)

100 Дані загальної обробки

101 Мова документа

200 Назва й відомості про відповідальність 205 Відомості про видання 210 Область вихідних даних

215 Фізична характеристика: Область фізичної ха­рактеристики

801 Джерело складання запису.

Ці поля призначені для ідентифікації документа і мають наводитися в кожному записі, незважаючи на статус бібліотеки.

Факультативні елементи містять додаткову інфор­мацію про документ (його зміст, читацьке призначення тощо). Набір факультативних елементів визначає уста­нова, яка створює бібліографічний запис. Таким чи­ном, розроблений у НБУВ формат передбачає необхі­дний і достатній перелік полів та підполів, котрий може задовольнити і невелику бібліотеку, і таку, як НБУВ, котра дотримується принципу повного наукового опису з максимальним відображенням усіх можливих еле­ментів бібліографічного запису.

Проект формату вмішує тільки перелік полів і підполів, що становлять структуру каталогізаційного запису. Це перший етап роботи зі створення формату. Наступний етап - детальний аналіз змісту полів і роз­робка форми поелементного наведення інформації.

Окреслена проблема виникає тому, що перехід на машинноорієнтовану каталогізацію неминуче спричи­нює необхідність перегляду концепції існуючих стан­дартів БО, оскільки така каталогізація потребує макси­мальної формалізації та уніфікації подання бібліогра­фічних даних.

Досвід нашої роботи свідчить, що при розробці нового стандарту з БО документів має відбуватися об'єднання інформаційної основи правил складання бібліографічних записів і машиночитаючих форматів. Це необхідно тому, що правила та формати є двома різни­ми, але взаємопов'язаними явищами. Перші визнача­ють набір елементів БО, послідовність їх розміщення, наповнення і спосіб наведення кожного елемента. Другі слугують засобом автоматизованої обробки бібліо­графічної інформації та обміну нею в машиночитаній формі.

Такий інтегрований стандарт піднесе каталогізаційні процеси на якісно новий рівень і зорієнтує на мож­ливість національного використання.

Інший напрям нашої роботи щодо інформаційного забезпечення ЕК - це створення системи АК елементів БО, які є точками доступу, але їм притаманна повторю­ваність. До них належать автори (індивідуальні, колек­тивні), найменування серіальних видань, предметні рубрики, класифікаційні індекси. Згідно зі світовою практикою, кожна країна має нести інформаційну відпо­відальність за формування своїх національних автори­тетних даних. Структурні компоненти формату таких даних повинні відповідати аналогічним компонентам бібліографічних форматів.

Авторитетні файли призначаються для уніфікації елементів бібліографічного запису, оперування багато-варіантпістю їх подання в ЕК і є одним з найважливі­ших засобів забезпечення сумісності бібліографічних записів на локальному, національному та міжнародно­му рівнях. Таким чином, використання технології АК дасть змогу, по-перше, виключити можливість помилок за багатьма ключовими точками доступу, по-друге, за­безпечити ЕК універсальним ключем пошуку, по-третє, розв'язати проблему загальнодоступності каталогізаційної інформації.

Вирішення проблеми створення національних фор­матів бібліографічних та авторитетних записів, стан­дартизація бібліографічних описів, згідно з вимогами машинноорієнтованої каталогізації, стане інформац­ійною основою для формування в Україні системи кооперативної каталогізації[1;3].

Висновки

Таблиці ББК для масових бібліотек складаються з декількох видів таблиць: основних, загальних, територіальних і спеціальних типових розподілів. Сполучення їх утворить розгорнуті таблиці.

Індексація ББК покликана забезпечити практичне застосування таблиць для систематичного розміщення бібліотечних фондів, для організації систематичних каталогів і картотек і алфавітно-предметних покажчиків до них. Вона повинна закріпити й показати порядок проходження її відділів, співпідпорядкованість і взаємозв'язок її розділів і рубрик, індивідуальний індекс кожної рубрики; забезпечити складання комбінованих індексів; надати можливість включення в таблиці нових понять; забезпечити індексам виразність у накресленні , зручність вимови.

Для надання допомоги в здійсненні пошуку по систематичному каталозі створений алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до таблиць УДК, ББК, систематичному каталогу (СК) і ГСК. До нього варто звертатися, коли невідомо, у якому розділі СК треба шукати тему, що цікавить, або проблему.

Перенесення можливості використання фор­матів подання з національного рівня на локальний означає, що бібліотеки мають взяти на себе витрати на розвиток однакових можливостей у багатьох різних системах. Це підкреслює важливість створення націо­нальних форматів даних і необхідність проведення такої роботи в Україні.

Список використаної літератури:

1. Библиографическая запись. Библиографи­ческое описание. Общие правила составления [Текст]: ГОСТ 7.1-2003.- М.: ИПК Изд-во стандартов, 2004.-48 с.

2. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. - Вид. офіц. - Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82) ; введ. 2007-07-01. - К. : Держспоживстандарт України, 2007. - III, 47 с. - (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

3. Антоненко І. Сучасні проблеми каталогізації: традиції та вплив інформаційних технологій [Текст]// Бібліотечний вісник. — 1997. — N5.

4. Библиография: Общий курс: Учеб./Под. ред. О.П. Коршунова. – М.: Книга.

– 1981. – 511 с.

5. Билиографическое описание документа.Общие требования и правила составления [Текст]: ГОСТ 7.1-84.-Введ. 01.01.86.-М.,1984.-76 с.

6. Классифицирование произведений печати по таблицам Библиотечно–библиографической классификации:Общая методика.–М.,1980.–228с.
7.Кушнаренко Н. М.Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. - 2-ге вид., випр. і допов. - К. : Знання, 2004. -

8.Сербін О.О.Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не лише актуальна, а й перспективна[Текст]// Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 4. – С. 21–25.331 с. - (Вища освіта ХХІ століття). - ISBN 966-8148-46-0.

9. Систематизация произведений печати: Систематический каталог: Учеб.

пособие/Удалова В.К. и др. – Х.: Ин-т культуры, 1982. – 96 с.

10. Сукиасян Э.Р. Классификационные системы в современном мире:

проблемы типологии и терминологии[Текст]//Науч. и техн. б-ки. – 2000. – №3. –С.47-53.