Смекни!
smekni.com

Сертифікація продукції машинобудування (стр. 11 из 13)

Метеорологічні умови обрані відповідно до вимог ГОСТ 12.1.05-88 [12], ДСН 3.3.6.042-99 [13] з урахуванням категорії робіт з енерговитрат при виконанні відповідних технологічних операцій та період року.

Робота дослідника ставиться до категорії 1-а легка фізична, тому що не вимагає фізичних навантажень, тому, вибираємо оптимальні норми температури, відносній вологості й швидкості руху повітря. Ці норми представлені в таблиці 5.2

Для підтримки параметрів на необхідному рівні застосовуються кондиціонування, вентиляція (у теплу пору року) і центральне опалення в холодну пору року згідно СНиП 2.04.05–92 [14].

Таблиця 5.2 – Оптимальні норми параметрів мікроклімату робочого місця

Період року Категорія робіт Температура повітря, °С Відносна вологість, % Рухливість повітря, м/с
Холодний Легка 1а 22 – 24 40 – 60 0,1
Теплий Легка 1а 23 – 25 40 – 60 0,1

У лабораторії, де проводиться під час науково-дослідницької роботи передбачена природна й штучна (загально-обмінна, припливно-витяжна) вентиляціі.

Характер опалення – центральне, водяне й відповідає вимогам санітарних норм.

5.3 Виробниче освітлення

Характеристика зорової роботи з урахуванням найменшого об'єкта розрізнення в цьому випадку є дуже малої точності, тому що об'єктом розрізнення є розмір літер на моніторі комп’ютера [10].

Раціональне освітлення є одним з найважливіших факторів у боротьбі з виробничим травматизмом. Правильна організація освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність.

Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правилами, мають природне освітлення. У нашому випадку використається бічне оконне освітлення.

Природне освітлення виражається через коефіцієнт природної освітленності. Розряд зорових робіт – III. Для міста Харкова (IV-й пояс світлового клімату) нормоване значення КПО визначається по формулі 5.1:

eIV=eIII×m×c, (5.1)

де eIII – нормативний коефіцієнт природної освітленості, для четвертого пояса світлового клімату становить 2 % (для міст України);

m – коефіцієнт світлового клімату, становить 0,9;

с – коефіцієнт сонячності клімату, становить 1,0.

Таким чином, значення КПО для природного освітлення (IV пояс):

У лабораторії застосовується комбіноване освітлення, як штучне джерело світла рекомендується використати люмінесцентні лампи типу ЛБ40-4 тип світильника ЛСП 012×40. Для освітлення лабораторії передбачені стельові світильники із двома лампами.

Так як науково-дослідницька робота проходить під час експлуатації обладнення, треба забезпечити міри електробезпечності за допомогою:

– занулення;

– захисне відключення;

– ізоляційні засоби (гумові коврики);

– конструктивний захист від дотику людини до струмоведучих частин електроустановок (кожухи, блокування, сигналізація) і т.д.


5.4. Пожежна безпека

Пожежна безпека – стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей і людей.

Відповідно ГОСТ 12.1.004-91 [15] пожежна безпека в лабораторії забезпечується системами протипожежного захисту, запобігання пожежі й організаційно-технічних заходів.

Захід системи протипожежного захисту:

1) наявність засобів повідомлення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок і т.п);

2) застосування засобів пожежогасіння (зовнішній водопровід, внутрішній водопровід);

3) первинні засоби пожежегасіння:

– вуглекислотні вогнегасники ВВК - 2А, 1 шт.;

– повітрянно-пінні вогнегасники ППВ -10, 1 шт.;

– ящик з піском;

– волок.

Під час науково – дослідницької роботи не супроводжується забрудненням навколишнього середовища.

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що правильна організація робочого місця створює сприятливі умови праці і підвищує працездатність.


Перелік Джерел інформації

1. Закон України «Про охорону пращ», листопад 2002 р.

2. ПУЭ-87. – Москва:Енергоатоміздат, 1987.

3. НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охрони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. -Діє 01.01.00.

4. ДБНВ.1.1 -7-2002 Пожежна безпека об'ектів будівництва. – Дієз 01.01.03.

5. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-824с.

6. НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действует с 01.01.87.

7. ГОСТ 12.1.003-83*, ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.1989.

8. ГОСТ 12.1.038 - 82*. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов. - Введен 01.01.88.

9. ДВН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і штучне освітлення. – К.: МашбудУкр.

10. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М: Стройиздат, 1980. – 110 с.

11. ГОСТ 12.1.012. – 90 Вибрационная безопасность. Общие требования.

12. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. -Введ. 01.01.89.

13. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих примщень. - К., 2000

14. СНиП 2.04.05-92 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха – М.: Стройиздат, 1992 г.

15. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.


6 Техніко-економічне обґрунтовування сертифікації продукції машинобудування

6.1 Мета і призначення

Метою даної роботи є розробка системи сертифікації продукції машинобудування.

У результаті проведення НДР були розглянуті основні принципи та порядок проведення сертифікації продукції машинобудування.

Сертифікація, як форма підтвердження відповідності, проведеної незалежною стороною, одержала широке визнання суспільства, ставши дієвим механізмом захисту прав споживачів і невід'ємною частиною системи технічного регулювання.

На цей час сертифікація охопила майже всі галузі народного господарства України і є одним з інститутів регулювання взаємовідносин між споживачами, розробниками і продавцями в умовах ринку.

Всі види робіт по сертифікації і підтвердженню відповідності базуються на високій компетенції фахівців, що реалізують їх процедури і розробляють нормативно-методичні документи.

Результати НДР можуть бути застосовані в організаціях, що займаються виробництвом та сертифікацією продукції машинобудування та на інших підприємствах Україні та закордоном.

6.2 Розрахунок собівартості і ціни виробу

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку не залежно від того, де використовуватиметься показник виробничої собівартості. В якості такої методики виступають «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затвердженій наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 02.02.2002г.

Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних в планованому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, відповідної вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються за наступними економічними елементами:

- матеріальні витрати

- витрати на оплату праці

- відрахування на соціальні заходи

- амортизація

- інші операційні витрати

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються по їх видах (елементам), інші - по комплексних статтях (включаючи декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутній в декількох статтях калькуляції.

6.2.1. До складу елемента «Матеріальні витрати» включаються витрати:

На сировину і матеріали у виробничій діяльності підприємства. При виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться за формулою (6.1):

(6.1)

де Hpi - норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції;

Yi- ціна одиниці і-го матеріалу;

m- кількість видів матеріалу.

Розрахунки приведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. - Розрахунок вартості сировини і матеріалів

Матеріали Кількість, шт. Вартість одиниці в гривнах Призначення
CD диски 2 2,20 Зберігання початкових даних і одержаних результатів.
Папір 500(л) 24,0 Документування результатів.
Фарба 1 бут. 18,0 Друк документації.
Всього 44,2

6.2.2. Витрати на оплату праці до складу елемента включається: заробітна платня по окладах і тарифах, надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів в розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії і заохочення матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники). Розрахунок витрат на основну заробітну платню по темі приведеної в таблиці. 6.2.