Симбіотичний компонент характеризується тим, що в сім’ях з дітьми з особливими потребами не встановлюється психологічна дистанція між батьками та дітьми, батьки намагаються завжди бути поруч з дітьми.
ВИСНОВКИ
У результаті виконаної роботи можна зробити висновки наступні висновки.
Існує досить великий перелік захворювань, що призводять до інвалідності. Ці хвороби, безсумнівно, залишають свій слід на поведінці дитини, її стосунках з оточуючими і в інших сферах її життя, створюючи певні «бар'єри» на шляху дітей з особливими потребами та їх сімей до нормального життя, до їх інтеграції у суспільство.
Також можна сказати, що усі розглянуті у роботі захворювання різко обмежують можливість включення дитини з особливими потребами в адекватні віком виховні та педагогічні процеси, у зв’язку з чим виникає необхідність у додатковому постійному догляді за нею, допомозі або нагляді.
Можна виділити такі соціально-психологічні особливості сімей з дітьми зособливимипотребами.
1) хвора дитина потребує більше матеріальних, духовних і фізичних затрат, ніжздорова;
2) батьки дітей з особливими потребами дуже часто вдаються до надмірного опікування, що гальмує розвиток дитячої активності, самостійності, впевненості в собі;
3) стадії розвитку сімей дітей з особливими потребами не подібні до стадій розвитку звичайних сімей. Діти з обмеженими можливостями повільно досягають певних життєвих етапів, а іноді і зовсім не досягають.
У сім'ях, які виховують дітей з відхиленнями у розвитку, формуються неадекватні міжособистісні стосунки в силу різних причин. До факторів, що порушують сімейну атмосферу, що впливають на розвиток неконструктивних моделей дитячо-батьківських і батьківсько-дитячих взаємин і типів виховання дітей з відхиленнями у розвитку, можна віднести наступні:
1) характер і ступінь вираженості порушень у дитини, їх незворотність, тривалість і зовнішні прояви психофізичної недостатності (наприклад, при розумової відсталості, дитячому церебральному паралічі, ранньому дитячому аутизмі тощо);
2) особистісні особливості батьків (осіб, які їх заміщують), які загострюються в травмучих психіку ситуаціях (прояв тенденцій до розвитку акцентуацій або аномалій характеру);
3) ціннісні орієнтації батьків (осіб, які їх заміщують) і специфічний характер впливу батьківських установок на процес виховання, їх залежність від сімейних, національно-етнічних традицій, соціально-культурного рівня і освіченості батьків як вихователів; при цьому важливе значення у виборі батьками моделі виховання мають їх психологічні особливості (авторитарний, невротичних, психосоматичний типи);
4) соціальне середовище та умови, які перешкоджають реалізації батьками своїх виховних завдань (наприклад, соціально-економічні катаклізми, що мають місце на сучасному етапі розвитку українського суспільства).
Також можна сказати, що ставлення батьків до дітей з особливими потребами відіграє першорядну роль у подальшому становленні таких дітей у суспільстві. Тут важливе значення має такий фактор, як ставлення батьків до дітей з особливими потребами, а також прийняття або неприйняття батьками дитини.
Під особистісним прийняттям ми розуміємо цілісну систему різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються по відношенню до неї, особливостей сприйняття та розуміння характеру дитини, її вчинків. Це визнання права дитини на властиву їй індивідуальність, несхожість на інших, у тому числі несхожість на батьків. У ситуації з дитиною з особливими потребами –це найбільш актуально. Також у рамках особистісного прийняття або неприйняття дитини формується психологічний і емоційний стан батьків, та рівень спілкування у родині, коли з'являється дитина з особливими потребами. Особистісне прийняття або неприйняття батьками дефекту дитини також лежить в основі виховного впливу батьків і впливає на визначення батьками моделі виховання.
Основними структурними елементами психологічного прийняття є:
1) сприймання дитини на когнітивному рівні («інфантилізація»);
2) інтегральне емоційне ставлення («прийняття-нехтування»);
3) форми та спрямованість контролю за поведінкою дитини («авторитарна гіперсоціалізація»);
4) міжособистісна дистанція у спілкуванні з дитиною («симбіоз»).
Результати виконаної роботи довели, що особливості спілкування у сім’ях зі здоровими дітьми значно відрізняються від особливостей спілкування і сім’ях, які мають дітей з особливими потребами. Адже такі діти обмежені у багатьох життєвих можливостях, і тому підхід до них має бути особливим. Не маючи віри в своїх дітей, пред’являючи їм занижені вимоги, захищаючи від хвилювань, обмежуючи свободу вибору батьки, таким чином, сприяють закріпленню інфантильності своїх дітей, нездатності приймати самостійні рішення, нездатності до адаптації в нових неординарних умовах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.АксеноваЛ.И. Правовые основы специального образования и социальной защиты детей с отклонениями в развитии / Л.И. Аксенова // Дефектология. –1997. – №1. – С. 3-10.
2.БороваяЛ.П. Социально-психологическая помощь семьям, имеющим тяжело больных детей/Л.П. Боровая// Социально-педагогическая работа. – 1998. – №6. – С. 59-63.
3.Божович Л.И. Проблемы формирования личности : Под редакцией Д.И. Фельдштейна / Вступительная статья Д.И.Фельдштейна – М.:
Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЄК», 1995. – 352с.
4.Ватерс Л. Поддержка аутичных и отстающих в развитии детей : Сборник упражнений для специалистов и родителей / Л. Ватерс, М. Ланзинд, Э. Шонглер. Мн.: Издательство БелАПДИ, 1997. – 18 с.
5.ВишневскийВ.А. Влияние динамики моторных нарушений у больных ДЦП на психическое состояние их родителей / В.А.Вишневский // Вопросы клинической психиатрии : тез. докл. науч.-практич. конф. / под ред.
А.Д.Ткачева. – Кемерово, 1985. – С. 38-42.
6.ВолковскаяТ.Н. Особенности работы с родителями в условиях коррекционного дошкольного учреждения для детей с нарушениями развития / Т.Н. Волковская // Коррекционная педагогика. – 2003. – № 2. – С. 62-70.
7.Волковская Т.Н. Психологическая помощь дошкольникам с общим недоразвитием речи / Т.Н. Волковская, Г.Х. Юсупова. – М. : Книголюб, 2004. – 104 с.
8.Гимельштейн Е.Э. Реабилитация онкобольного ребенка в детском саду / Е.Э.Гимельштейн, Л.Н.Мицкевич, Е.С.Ящук // Социально-педагогическая работа. – 1998. – №6. – С. 41-44.
9.Гордеева Т.В. Роль близкого взрослого в становлении образа «Я» у ребёнка с задержкой психического развития / Т.В.Гордеева, Г.А. Мишина. –С. 47-52
10.Гуровец А.А. Опыт оказания психосоциальной помощи онкологически больным детям и их родителям в Королевстве Норвегия /
А.А. Гуровец // Социально-педагогическая работа. – 1998. – №5. – С. 81-90.
11.ЗаваденкоН.Н. Как понять ребенка: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания / Н.Н.Заваденко. – М. : Школа-Пресс 1, 2001. – 128 с.
12.Исаев Д.Н. Психология больного ребенка: Лекции. / Д.Н.Исаев.
С-Пб. : Издательство ППМИ, 1993. — 76 с.
13.Калижнюк Э.С. Психические нарушения при детских церебральных параличах / Э.С. Калижнюк. – Киев : Высшая школа, 1987. – 272 с.
14.ЛиблингМ.М. Холдинг-терапия как форма психологической помощи семье, имеющей аутичного ребенка / М.М. Либлинг // Дефектология. – 1996. – № 3. – C. 56-66.
15.ЛебединскаяК.С. Нарушения эмоционального развития как клинико-дефектологическая проблема: дис. д-ра психол. наук. /
К.С.Лебединская – М.: НИИ Дефектологии, РАО, 1992. – 311 с.
16.Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция / В.В. Лебединский, О.С. Никольская, Е.Р.Баенская и др. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 197 с.
17.Лубовский В.И. Высшая нервная деятельность и психологические особенности детей с задержкой психического развития / В.И.Лубовский // Дефектология. – 1972. – № 4. – С. 21-32.
18.Майрамян Р.Ф. Особенности невротических расстройств в семьях умственно отсталых детей / Р.Ф.Майрамян // III Всероссийский съезд невропатологов и психиатров: тез. докл. / под ред. В.М. Банщикова,
Н.М. Шибанова. – М., 1974. – Т. 2. – С. 295-297.
19.Майрамян Р.Ф. Семья и умственно отсталый ребенок: автореф. дис. канд. мед. наук / Р.Ф.Майрамян. – М., 1976. – 24 с.
20.МазуроваН.В. Влияние внутрисемейных отношений на формирование личности глухого школьника: автореф. дис. канд. психол. наук / Н.В. Мазурова. – М., 1997. – 16 с.
21.МазуроваН.В. Влияние внутрисемейных отношений на становление патологических черт личности ребёнка / Н.В.Мазурова // Дефектология. – С. 42-47
22.Мамайчук И.И. Социально-психологическое исследование семьи больных с детским церебральным параличом и психокоррекционная работа с родителями / И.И.Мамайчук, В.Л.Мартынов, Г.В.Пятакова // Психологические исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы и социально-трудовой реабилитации / редкол.: Н.Б. Шабалина, Л.А. Ширшова,
Т.А. Добровольская. – М.: ЦИЭТИН, 1989. – С. 98-104.
23.Марковская И.М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми /
И.M. Марковская. – СПб.: Речь, 2002. – 150 с.
24.Марковская И.Ф. Задержка психического развития: клиническая и нейропсихологическая диагностика / И.Ф.Марковская. — М.: Компенс-центр, 1995. – 198 с.
25.МастюковаЕ.М. Ребёнок с отклонениями в развитии: Ранняя диагностика и коррекция / Е.М. Мастюкова – М.: Просвещение, 1992. – 95с.: ил.
26.МастюковаЕ.М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии / Е. М.Мастюкова, А.Г. Московкина. – М.: Владос, 2003. – 408 с.
27.Мастюкова Е.М. Они ждут нашей помощи / Е.М.Мастюкова, А.Г. Московкина. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.
28.МишинаГ.А. Пути формирования сотрудничества родителей с детьми раннего возраста с отклонениями в развитии: автореф. дис. канд. пед. наук / Г.А.Мишина. – М., 1998. – 18 с.
29.Мясищев В.Н. Личность и неврозы / В.Н. Мясищев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. – 426 с.
30.МясищевВ.Н. Психология отношений / В.Н.Мясищев. – М.: Институт практической психологии. — Воронеж: НПО Модэк, 1995. -356 с.
31.Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. Заведений: В 3 кн. – 3-е узд. – М.: Гуманит. Узд. Центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики.: 640с.