Особливості жінок, що зазнали сексуального насилля (стр. 6 из 12)

Оскільки, зґвалтування — це ситуація напруги в якій джерелом травми для жертви є взаємодія з насильником то у них виникає тривожність та бажання контролювати її, занепокоєння, чутливість, пильність, гнів та страх. Саме тому їх подальше спілкування з оточуючими і значущими близькими може утруднюватися та сексуальні проблеми.

2.4 Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних

Аналізуючи результати за методикою FPI (див.рис.2.4.1.) у жінок, що зазнали сексуальне насильство ми прослідкували високі показники за такими шкалами, сором’язливість (98,6%), як депресивність (68,5%), емоційна лабільність (45,5%). Зовсім не проявилися високі показники за наступними шкалами: маскулінність, роздратованість, врівноваженість

У жінок, що не зазнали сексуального насильства спостерігаються високі показники за такими шкалами, як: врівноваженість (83,4%), товариськість (68,5%), відвертість (56,3%). Зовсім не проявилися високі показники за наступними шкалами: роздратованість, невротичність, сором’язливість та емоційна лабільність.

Рис. 3.4.1. Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних

Перевіряючи результати за методикою FPI (див.табл.2.4.1.) з'ясувалося, що у ЖСН, страждаючих “травматичним неврозом”, розвивається: постійна пильність і надчутливість до загроз зовнішнього світу; в міжособовому спілкуванні з'являється дратівливість, схильність до вибухових агресивних реакцій; збудливість, дратівливість; нестримний тип реагування на раптові подразники; фіксація на обставинах події, що травмувала; відхід від реальності; схильність до некерованих агресивних реакцій.

Таблиця 2.4.1.

Особливості комунікативної сфери груп досліджуваних (за даними методики FPI), %.

№п/п	Шкали	Жінки, щозазналисексуальногонасильства	Жінки, що не зазнали сексуального насильства	φ	Р
1.	Невротичність	39,8	0	3,003	0,001
2.	Спонтанна агресивність	13,2	2,1	0,997	-
3.	Депресивність	68,5	1,4	3,764	0,001
4.	Роздратованість	0	0	0	-
5.	Товаристкість	35,5	68,5	1,481	-
6.	Врівноваженість	0	83,4	5,064	0,001
7.	Реактивна агресивність	15,3	23,8	0,473	-
8.	Сором’язливість	98,6	0	2,904	0,001
9.	Відвертість	20,9	56,3	1,643	0,05
10.	Екстраверсія	9,6	40,1	1,674	0,05
11.	Інтроверсія	13,3	2,4	0,959	-
12.	Емоційна лабільність	45,5	0	1,481	-
13.	Маскулінність	0	14,2	1,701	0,05
14.	Фімільність	45,6	32,6	0,589	-
15.	Невротичність	39,8	0	3,003	0,001
16.	Спонтанна агресивність	13,2	2,1	0,997	-
17.	Депресивність	68,5	1,4	3,764	0,001
18.	Роздратованість	0	0	0	-
19.	Товаристкість	35,5	68,5	1,481	-

Високі оцінки за шкалою сором’язливість віддзеркалюють схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, які виражаються в пасивно-захисному характері. Високі показники за шкалою емоційна лабільність свідчать про нестійкість емоційного стану, труднощі в оцінці значущості зовнішніх стимулів, вибуховість агресивних реакцій, наявність сильних негативних емоцій, роздратованість, недостатність саморегуляції.

Результати дослідження за методикою FPI дають змогу стверджувати, що жінкам, які не зазнали сексуальне насильство притаманні наступні психологічні характеристики: комунікабельність, бажання будувати довірчі, відкриті стосунки з іншими при високому рівні самокритичності, стійкість до стресів, оптимістичність, активність, впевненість у собі.

Аналіз таблиці 3.4.1. показав, що статистично достовірна різниця спостерігається за шкалами: з Р=0,001 – невротичність, депресивність, сором’язливість врівноваженість; з Р=0,05 – маскулінність, відвертість, екстраверсія.

Оскільки різниці за шкалами фімільність та маскулінність між жінками, що зазнали сексуальне насильство і жінками що не зазнали сексуальне насилля не значна то можна стверджувати, що зазначений показник не залежить від впливу психотравмуючої травми.

Отже, на основі результатів дослідження за методикою FPI можна стверджувати, що жінкам, які зазнали сексуальне насильство притаманні: тривожність; скованість та невпевненість внаслідок чого є труднощі в соціальних контактах; заторможеність; порушення концентрації уваги; нав'язливі спогади; порушення сну; прагнення уникати ситуацій, що яким-небудь чином нагадують травматичну подію. Зазначені характеристики є ознаками наявності у цих жінок ПТСР.

2.5 Особистісні прояви жінок

Дані, отримані за тестом «Неіснуюча тварина» (див.табл.2.5.1.), свідчать, що у жінок, що зазнали сексуального насильства спостерігаються високі показники за такими якостями як: вербальна агресія (94,9%); невпевненість у собі (86,2%); низька самооцінка (85,7%); незадоволеність собою(85,7%); подавленість (71,4%); страх (71,4%), а низькі показники: конформність до суджень і установок (28,6%). У жінок, що не зазнали сексуального насилля спостерігаються високі показники за наступними якостями: конформність до суджень і установок (71,4%), а низькі показники: подавленість (25,6%); вербальна агресія (14,2%); незадоволеність собою (14,2%).

Таблиця 2.5.1.

Особистісні прояви жінок (за даними методики «Неіснуюча тварина»), %

№п/п	Показникиякостей	Жінки, що зазнали сексуального насильства	Жінки, що не зазнали сексуального насильства	φ	Р
1.	Низька самооцінка	85,7	42,8	2,068	0,05
2.	Невпевненість у собі	86,2	57,1	1,467	-
3.	Вербальна агресія	94,9	14,2	4,160	0,001
4.	Незадоволеність собою	85,7	14,2	3,505	0,001
5.	Подавленість	71,4	25,6	2,094	0,05
6.	Конформність до суджень і установок	28,6	71,4	0,884	-
7.	Страх	71,4	35,4	1,626	0,05

Аналіз таблиці 2.5.1. показав, що статистично достовірна різниця є за такими показниками: Р=0,05 – страх, подавленість, низька самооцінка; Р=0,001 - вербальна агресія, незадоволеність собою. Порівнюючи жінок, що зазнали сексуального насильства та таких, що не зазнали сексуального насильства з’ясувалися статистично достовірні результати (Р=0.001) за показниками вербальна агресія, незадоволеність собою, травматичний невроз, агресія направлена на себе, сексуальні проблеми, стан депресії, настороженість. Зазначені якості вищі у жертв сексуального насильства.

Наявність у жінок, що працюють на Лінійному управлінні ПЗ УМВСУ на залізничному транспорті, таких якостей, як конформність до суджень і установок, потреба відчувати себе захищеною, чутливість можна пояснити особливостями умов праці.

На основі аналізу методів дослідження можна зробити висновок, що після сексуального насильства більшість жінок відчуває небезпеку в деяких ситуаціях, які до того вважали безпечними. У жінок, що піддалися зґвалтуванню подальший страх у великій мірі залежить від типу ситуації, в якій трапився напад. З меншою вірогідністю змінюється сприйняття небезпеки, якщо злочин відбувся в місці, яке і раніше оцінювалося як небезпечне. Якщо напад трапився там, де жінка раніше відчувала себе в безпеці, реакція буде значно інтенсивнішою.

Причина такої реакції в тому, що людина не може з достатньою легкістю ідентифікувати місце або ситуацію як надійну (безпечну) або небезпечну, вона не в змозі уникнути відчуттяризику опинитися в небезпеці в майбутньому. Результат цього — постійний страх. Але якщо жертва піддалася нападу в тій ситуації, яку вона і раніше вважала ненадійною, у такому разі вона може продовжувати довіряти своїм думкам і оцінкам щодо небезпеки.

На жінок також вплинуло, те що деякі з них (2 особи) були згвалтовані особою яку вони знали і кому довіряли. У них змінилося сприйняття небезпеки: вони вважають, що не здатні відрізнити насильника від чоловіка, якому можна довіряти, а "грайлива поведінка" від реальної загрози насильства. Відчуття, яке виникло після зґвалтування утрудняє модуляцію ступеня близькості з іншими. Відносини "поляризуються", і до нових знайомств. Жінки відносяться або з необгрунтованою і перебільшеною підозрою, або з такою ж необгрунтованою і перебільшеною надією на дозвіл своїх проблем.

2.6 Рекомендації щодо реабілітації жінок, які зазнали сексуального насилля

З жінками, що зазнали сексуального насилля можна використовувати: клієнтцентровану (роджерівську) психотерапію, логотерапію, когнітивну психотерапію, поведінкову терапію, психодинамічну психотерапію, гештальт-терапію, кататимно-імагінативну психотерапію, нейро-лінгвістічне програмування (НЛП).