Смекни!
smekni.com

Емоційний розвиток дитини раннього віку (стр. 7 из 22)

Висновок до розділу 1

У першому розділі нашої роботи ми розглянули та проаналізували результати деяких, найвідоміших і значущих, теоретичних та експериментальних робіт, що стосуються особливостей розвитку емоційної сфери, розглянули чинники, які можуть впливати на її розвиток.

Проведений аналіз показує, що розвиток емоційної сфери дитини раннього віку набуває центральну роль в процесі соціалізації, взаємовідносин дитини з близькими дорослими та іншими дітьми. При тому, що досить очевидна роль як загальних біологічних механізмів, так і індивідуального генотипу (тобто індивідуальних властивостей та темпів визрівання нервової системи), але формування близьких стосунків між дитиною та дорослим, як показано у наведених даних, здійснюють суттєвий вплив на цілий ряд особливостей емоційної сфери та соціальної поведінки дитини.

Скоріше за все, саме становлення безпечної прив’язаності являє собою умову подальшої соціальної адаптації дитини та своєрідної "імунної" системи психічного розвитку. Серйозним питання, яке постає в зв’язку з цим перед будь-яким суспільством, є питання забезпечення такого становлення, особливо в умовах відсутності повноцінної сім’ї (або материнського тепла) - питання, яке тим більш гостро постає, чим більш бідним є суспільство.

Іншою важливою стороною розвитку емоційної сфери є виявлення емпатії та інших соціальних емоцій. Наведені матеріали говорять нам про те, що наявні деякі вродженні механізми, які можуть виявлятись у синтонії, потребують достатньо довгої та послідовної роботи, включаючи звернення уваги дитини на зразки просоціальної поведінки, заохочення дитини, схвалення її дій та соціальну підтримку як у здійснені альтруїстичних намірів, так і в соціальних переживаннях.

Отже, спираючись на результати проведеного аналізу, у другому розділі нашої роботи ми проведемо експериментальне діагностичне дослідження рівня емоційного розвитку дитини раннього віку, з метою встановлення особливостей її емоційної сфери та виявлення чинників, які впливають на її розвиток у соціальному середовищі, зокрема у дитячому садку.

Розділ 2. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку

2.1 Мета, завдання, методи та методики діагностичного дослідження

Метою нашого діагностичного дослідження було виявлення рівня та особливостей емоційного розвитку дітей раннього віку.

Для досягнення поставленої мети необхідно дослідити:

психічні стани та деякі особистісні якості дитини раннього віку в залежності від умов соціального виховання;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в родині.

Дослідження проводились в реальних групах дітей - перші молодші групи № 10 та № 2 Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 180 м. Харкова. В дослідженні приймали участь 34 дитини віком від двох до трьох років, з них 18 дівчаток 16 хлопчиків.

У ході проведення дослідження був застосований план проведення дослідження для двох рандомізованих груп, в якому тестування проводиться до та після проведення формуючого експерименту.

Для виконання поставлених задач були застосовані методи спостереження за дітьми під час режимних моментів та у грі; бесіди з вихователями та батьками; проводились індивідуальні співбесіди з батьками, щодо виявлення особливостей психічного та фізичного розвитку дитини, особливостей сімейного виховання, емоційних станів дитини під час її перебування у домашніх умовах.

Також були застосовані методики діагностування психічних станів дитини раннього віку, її емоційне благополуччя в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі: “Паровозик”, “Кольорова соціометрія", спрямовані на встановлення рівня емоційного розвитку та стосунків дитини з оточуючими.

Для діагностичного дослідження особливостей емоційної сфери дітей були проведені методики із застосування кольорового діагностичного матеріалу. Як було встановлено у різноманітних дослідженнях, асоціативні реакції на колір дуже чутливі до змін його сенсорних характеристик. Тому у експериментах, які ми проводили постійно використовувались стандартні набори кольорів.

Методика “Паровозик” була використана з метою дослідження психічних станів дитини протягом дня в її діяльності, спрямована на визначення позитивного (ППС) та негативного (НПС) психічного стану кожної дитини (у подальшому ми будемо використовувати відповідні скорочення ППС та НПС) і сприятливість психологічного клімату у групі в цілому [9, С.92-94].

Діагностуючий матеріал: білий паровозик та 8 різнокольорових вагончиків (червоний, жовтий, зелений, синій - основні; фіолетовий, сірий коричневий, чорний - додаткові). Вагончики безладно розташовані на білому фоні.

Мета: Визначення позитивного та негативного психічного стану дитини.

Дитині пропонувалось побудувати “чарівний поїзд" в різнокольорових вагончиків. Спочатку потрібно обрати самий красивий. Потім самий красивий з тих, що залишились і тощо.

Фіксуються: позиція кольору вагончика, висловлювання дитини (зразки протоколів - додаток А, Б).

Обробка результатів проводилась наступним чином: один бал присвоюється якщо дитина поставила вагончик фіолетового кольору на другу позицію; чорний, сірий, коричневий - на третю; червоний, жовтий, зелений - на шосту. Два бали присвоюється, якщо дитина ставить вагончик фіолетового кольору на першу позицію; чорний, сірий, коричневий - на другу позицію; червоний, жовтий, зелений - на сьому, синій на восьму. Три бали присвоюється, якщо чорний, сірий або коричневий вагончики поставлені на першу позицію; синій - на сьому позицію; червоний, жовтий, зелений - на восьму позицію.

За результатами досліджень Макса Люшера[1] встановлено таке значення кольорів: червоний - життєва сила, драйв; жовтий - нестриманість, експресивність, релаксація, зелений - “легко послаблена напруга”, “контроль”, синій - витриманість, сенситивність, фіолетовий - ідентифікація, коричневий - чуттєвість, захищеність, сірий - незадіяність, чорний - відмова, пригніченість, кумуляція (накопичення) почуттів.

Якщо будь-який з основних кольорів опинається на одному з 3-х останніх місць, це свідчить про наявність тревоги, викликаної незадоволенням суб’єктивно-значущих потреб.

Враховуючи високу вірогідність помилкових інтерпретацій безпосередньо за критеріями М. Люшера в цьому віці, зелений, червоний, жовтий та фіолетовий кольори кваліфікувались як емоційно-позитивні, а фіолетовий коричневий, сірий та чорний - як емоційно-негативні.

Про характер тревоги говорить колір, який знаходиться на одній з останніх місць, а про її вираженість - його положення (6-а, 7-а, 8-а позиції ряду).

Наявність тревог спонукає до виробітки компенсацій, характер яких встановлюється за кольором, який займає 1-у позицію в ряді кольорових переваг.

Конфлікти діагностуються також у випадках, коли на перших 3-х позиціях ряду кольорових переваг знаходяться додаткові кольори.

С кожною дитиною було проведено по 4 серії індивідуальних дослідів.

В першій серії досліджувався емоційний стан дитини зранку під час її приходу до дитячого садка.

У другій серії досліджувався емоційний стан дитини під час режимних моментів та занять, в яких дитина виконувала вказівки дорослого.

У третій серії виявляли емоційний стан дітей під час спільної ігрової діяльності та прогулянки.

У четвертій серії досліджувався емоційний стан дітей перед із поверненням додому.

Психічний стан дитини оцінювався як позитивний, якщо сума балів не перевищувала - 3.

При 4-6 балах - як негативний психічний стан низького ступеню (НПС нс); при 7-9 балів - як НПС середнього ступеню;

Більше 9 балів - НПС високого ступеню.

Поряд з отриманими індивідуальними результатами можна визначити і загальний психологічний клімат в групі дитячого саду.

Для цього визначається сума всіх ППС (а) и НПС (б), різниця між ними ділиться на кількість дітей і помножується на 100%

_______а-б______ х 100%

кількість дітей

70% і вище - висока ступень сприятливості психологічного клімату (сСПК);

42-69% - середня сСПК;

26-41,9% - незначна с СПК;

0 до 25% - початкова ступень несприятливості психологічного клімату (сНПК);

1 до -25% - середня сНПК;

26% та нижче - сильна сНПК.

Методика “Кольорова соціометрія", спрямована на дослідження емоційно-безпосередніх міжособистісних відношень дитини до оточуючих [9, С.113-119].

Діагностичний матеріал: кольорове поле у вигляді шахтної дошки (5 х 5 рядів-квадратів), які складаються з 13 кольорових та 12 білих квадратів у наступному порядку: 1-й ряд: чорний, білий, синій, білий, чорний квадрати;