Відчуття як активний процес сприймання та обробки інформації (стр. 10 из 12)

Тип В (дотик, нюх, смак): у даному випадку частіше використовуються слова «не можу цього зрозуміти», «атмосфера тут нестерпна», «її слова глибоко мене вразили», «подарунок для мене був чимось схожий на теплий дощ». Сприйняття і враження людей даного типу стосуються головним чином того, що пов'язане з дотиком, інтуїцією, здогадами. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

Тип С (слуховий аналізатор): переважно вживаються такі звороти, як «не розумію, що ти мені говориш», «це звістка для мене погана», «не виношу таких голосних мелодій» — це характерні вислови для людей такого типу. Велике значення для людей цього типу сприйняття має все акустичне: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

3.2. Результати дослідження першого учня (вада зору)

1) Методика"Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини".

Аналізуючи словесний звіт досліджуваного, ми бачимо, що тактильні відчуття в нього розвинені досить високо. Адже навіть в першій серії, не маючи змоги обстежити їх, учень називав форму предмета (круг, квадрат). Коли на долоню було поставлено вату, досліджуваний відчув легкість, а коли дали змогу обстежити зразу ж назвав матеріал. Якісно відрізняв впливи, які ішли від предметів. Як показало дослідження, що в учня також гарно розвинені температурні відчуття. Адже, відчуваючи форму, матеріал – він зразу ж (перша серія дослідження) називав температурну якість предмета (холод, тепло). Показники розпізнавання досить високі, зокрема в другій серії. Аналізуючи якість відчуттів, що дали змогу адекватно розпізнати, предмет, ми робимо висновок, що в першій серії, на відміну від другої менше спроб правильно назвати матеріал з якого зроблений предмет.

2) Методика "Дослідження сприймання часу".

Аналізуючи результати протоколу, ми бачимо коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Даний коефіцієнт перебуває у більшому співвідношенні до 100%.Отже.ми можемо зробити висновок, що учень значно недооцінює часові відрізки. Що й можливо стає причиною невстигання при розв’язуванні завдань за певний період часу. Коефіцієнт точності оцінки часу знаходиться в таких проміжках від 100% до 200 %. Жодного разу не було коефіцієнта в межах 80-100%, тобто не має високої точності оцінки коротких проміжків часу.

3) Методика "Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів". Опрацювавши результати даної методики, ми можемо зробити наступний висновок, що в учня найшвидше реагують дотикові, нюхові, смакові відчуття, зокрема в момент їх безпосередньої дії на аналізатори. Також поспостерігавши за ним, ми побачили, що хлопчик епатує своїм товаришам. Дуже часто він не може зрозуміти "дрібні суперечки" в класі. Йому завжди потрібно дати в руки обмацати той предмет, який виготовляється на уроці трудового навчання. Ця його властивість і доказано методикою, зокрема домінуючим, дотиковим типом сприймання.

3.3. Інтерпетація результатів дослідження другого учня (вада слуху) 1) Методика "Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини".

Менше висловлювань спостерігалось при впливах на долоню. В першій серії, коли було поставлено вату, то учень сказав: "Кладіть щось. Чого нічого не кладете?". Ці слова говорять про те, що тактильні відчуття в нього розвинені досить слабо. Коли провелась друга серія досліджень, то побачили відмінність відчуттів від сприймання при тактильному розпізнаванні предметів. Учень досить гарно висловлював свої температурні відчуття, зразу говорив: холодний предмет чи теплий. В той час, коли було дозволено обстежувати предмет рукою, хлопець спочатку називав предмет, а вже потім говорив форму, матеріал з якого зроблений. Показники розпізнавання досить високі. Також учень називав приємний предмет на дотик чи неприємний.

2) Методика "Дослідження сприймання часу".

Опрацювавши результати, ми побачили, що короткі проміжки часу недооцінюються. Визначивши за формулою коефіцієнт (К) точності оцінки часу, зробили висновок, що К знаходиться в межах від 100 % до 450 %. Тільки зосередившись, учень один раз назвав точно відрізок часу (20 с), всі інші задані відрізки недооцінив. Дане дослідження пояснило його поведінку, коли дається 20 с або 30 с на прочитання певного тексту. Час ще не пройшов, а він піднімає вже руку, переключивши свою увагу. Учневі потрібно потренуватись у сприйнятті коротких проміжків часу.

3) Методика "Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів".

Домінуючий тип сприймання визначається дотиковими, нюховими та смаковими відчуттями, при яких в першу чергу реагують відповідні аналізатори. Проаналізувавши відповіді учня, ми бачимо, що дотикові відчуття в нього домінують. Також відвідуючи їдальню, ми спостерігали, як досліджуваний полюбляє нюхати їжу перед її вживанням. Його дії пояснились результатами даної методики. Також ми зрозуміли, чому учень дуже часто любить провітрювати класну кімнату промовляючи: "Тут не свіже повітря".

Отже, в кожного з досліджуваних учнів свій тип відчуттів.

Науці вже давно відомий такий факти, як компенсація. Тобто, коли наявна якась вада одного із органів чуття, одразу ж відбувається компенсація іншими органами чуття, особливо підвищується їх чутливість. Порівнюючи і аналізуючи результати досліджень, ми бачимо компенсацію вад зору і слуху дотиковим сприйманням. Особливо це видно на учневі, який займається в гуртку по ліпленню з гіпсу. Там він компенсує свою ваду. В нього виходить дуже гарні статуетки, які дарує своїм друзям, однокласникам, але з однією умовою, що вони самі будуть ці статуетки розмальовувати фарбами. Даний хлопчик має змогу ходити на гурток, оскільки росте в повній сім’ї, де розуміють його бажання і допомагають йому.

Другий учень, із вадою слуху, зреалізував себе у спорті. Він займається в спортивному гуртку школи. Із розмови з ним дізналися, що матеріальної змоги займатись у інших секціях і гуртках в нього не має.

Серед класного гурту цих дітей не відрізнити. Вони досить комунікабельні, активні. Вони зуміли увійти в колектив і посісти певне місце. Їх поважають, з ними радяться ровесники. Жодна гра не проходить без їх участі.

Вчаться дані учні середньо. Стосунки із вчителькою нормальні. Вона, знаючи про їхні вади, посадила їх за перші парти.

Проходячи практику, в даному класі, працювали з цими учнями: вони виконували індивідуальні завдання, допомагали іншим учням.

Для профілактики і розвитку сприймання виконували наступні тести [17, 14].

-Тест 1. Спробуйте розшифрувати значення цих крапок (мал.1). Глянувши на крапки здалека, ви побачите цифри: 1, 2, 3, 4, 5 і 6.

-Тест 2. Що ви бачите на цьому малюнку? Череп?

При близькому розгляді страшного черепа ви побачите дівчину, що дивиться на себе в дзеркало (мал. 2).

Мал. 1 Мал. 2

-Тест 3. На цьому лісовому краєвиді ховаються два гіганти, які шукають дівчину. Чи можете ви відшукати всіх трьох персонажів? Переверніть сторінку. Два гіганти дивляться прямо на дівчину (мал. 3).

-Тест 4. Дивлячись в підзорну трубу, моряк шукає свою дівчину. Чи можете ви її найти?

Переверніть малюнок і ви побачите дівчину в чорному капелюсі (мал. 4).

Мал. 3 Мал. 4

Під час роботи з даними тестами, учні захоплювались, намагаючись вірно відповідати. При неправильній відповіді не засмучувались. Говорили, що наступний розгадають. Працюючи з даними дітьми потрібно зважувати на їхні вади. І тоді, коли вони просять показати ближче, або ж дати доторкнутись – треба не відмовляти їхнім проханням, адже це не їхня дитяча цікавість, а особливість їхнього сприймання.

Висновок до ІІІ розділу

Проаналізувавши результати досліджень, ми побачили, що діти, маючи порушення зорових, слухових відчуттів, компенсували свої вади в трудовій та спортивній діяльності. Також важливими є те, що хвороби їхні на відбилися на стосунках з однокласниками і вони мають авторитет в товаристві.

Дані методики допомогли дізнатися, як розвинені пізнавально-психологічні процеси. При виконанні досліджень ми розбудили внутрішній інтерес дитини до пізнання і співпраці.

Отже, дослідження, проведені нами, дали змогу дізнатись більше про дітей і віднайти правильні шляхи роботи з ними. Профілактика була проведена одразу ж після інтерпретації результатів. Також під час навчального процесу учням довались індивідуальні завдання, які допомагають розвиткові спостережливості, підвищують роль зорового сприймання. Невдачі, які спостерігались у роботі досліджуваних учнів, не виливалися у негативне ставлення до навчання і вчителя, настрій в них понижувався тільки на короткий проміжок часу.

Висновки

Протягом всього життя ми набуваємо досвіду, пізнаємо навколишній світ. Першу інформацію про властивості предметів і явищ довкілля отримуємо за допомогою відчуттів. Відчуття – це первинний етап пізнання людиною світу. Наші уявлення суб’єктивні, оскільки кожен з нас унікальний. Отже, у нас різні смаки, відчуття.

Відчуття – це суб’єктивне відображення окремих властивостей пред-метів і явищ навколишнього світу в корі головного мозку внаслідок їх без- посереднього впливу на наші органи чуття. Французький філософ П. Гасенді (1592-1655 рр.) зазначав, що відчуття – це єдине джерело пізнання [10, 46].

Органи чуття — єдині канали, якими зовнішній світ проникає в людську свідомість. Матеріальним органом чуття є аналізатори. Органи чуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. Відтак виникає адекватне відчуття довкілля і стану самого організму.