Вправа «Я — герой телесеріалу»
Мета: побачити себе у ролі телегероя та зрозуміти його зсередини.
Матеріали:папір для запису, ручки.
Тренер.Усі хоч раз у житті дивилися телесеріал, коротко серійний чи багатосерійний. У кожного з вас є папірець, на якому напишіть ім'я чи прізвище телевізійного героя та рису, яка в ньому вам подобається. Проговоріть те, що ви написали, та поясніть, чому обрали саме цього героя і цю рису його характеру.
Тренер ділить групу на 4—5 підгруп залежно від кількості учасників будь-яким способом. Наприклад, за марками автомобіля чи фруктами, овочами тощо.
Кожна група отримує завдання: розіграти сцену із серіалу відповідно до обраних учасниками груп ролей та продемонструвати риси характеру цього героя відповідно до жанру:
• мелодраматичний;
• детективний;
• драматичний;
• героїко-патріотичний;
• комедійний.
Інформаційне повідомлення «Функції ЗМІ, які впливають на свідомість людини»
Б.Грушин виділяє п'ять соціальних функцій масової комунікації:
1. Інформаційна, метою якої є донесення до читацької, слухацької та глядацької аудиторії повідомлень про основні події у світі чи конкретному регіоні (не випадково часто вживають термін «масова інформація»).
2.Функція соціалізації — пов'язана з формуванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії.
3.Функція організації поведінки — вплив на зміну, припинення або ж апробацію певної дії групою людей.
4.Функція створення певного емоційно-психологічного тонусу аудиторії, пов'язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включенням та емоційними реакціями схвалення, захоплення, осуду тощо.
5.Функція комунікації, що вказує на посилення підтримання чи, навпаки, послаблення зв'язку між різними аудиторіями та комунікатором і аудиторією.
Домашнє завдання
Простежте за насильством на телебаченні у телесеріалах, художніх фільмах, мультфільмах за схемою:
Схема аналізу телевізійного насильства (за Е. Пайном та К. Маслачом)
Підбиття підсумків
Тренер. Тренінг добігає кінця, повернімося до наших очікувань. Якщо вони здійснилися, то підійдіть до нашого символічного «дерева» і переклейте свій стікер донизу (настала осінь, листочки злетіли з гілок), якщо не здійснилися — залишіть їх згори, але на наступному занятті ми обов'язково їх переставимо донизу, адже очікування неодмінно здійсняться.
БЛОК 2. «НАСИЛЬСТВО НА ТЕЛЕБАЧЕННІ»
Мета: стимулювати молодь до усвідомленого перегляду телепрограм та адекватно дивитися на показ різноманітних форм насилля (схема).
Вправа на знайомство «Мій би... про мене сказав...»
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.
Тренер просить учасників тренінгу по черзі продовжити фразу: «Мій би... про мене сказав...». Тренер починає першим.
Рефлексія
- Як я почуваюся сьогодні?
- З яким настроєм я сьогодні прийшов? Налаштування на роботу.
Вправа «Повторення правил роботи»
Мета: повторити правила роботи групи, створити робочу та доброзичливу атмосферу.
Тренер пропонує згадати, які правила група встановила на першому занятті. Далі ділить учасників на підгрупи і просить пригадати прислів'я чи пісню, які могли б проілюструвати те чи інше правило.
Вправа «Очікування»
Мета:визначення очікувань учасників щодо заняття.
Учасникам роздають стікери, тренер просить написати на них свої очікування, прочитати і приклеїти їх у верхню частину символічного пісочного годинника, зображеного на плакаті.
Обговорення домашнього завдання «Схеми телевізійного насилля»
Мета:аналіз визначення актів насилля, демонстрованих глядачеві телебачення за один вечір.
Учасники тренінгу обговорюють виконання завдання вдома «Схеми телевізійного насилля».
Схема
Телевізійне насилля 
Базова інформація «Форми насилля»
Мета: познайомитиучасників тренінгу з формами насилля та їхніми проявами.
Учасники тренінгу в парах проробляють інформацію про форми насилля, їхні прояви (схема). Після ознайомлення пари обговорюють інформацію, яку довідалися, та визначають, які з перелічених форм насилля ми бачимо на телебаченні.
Вправа «Переконання»
Мета: розвивати у підлітків уміння аналізу та переконування.
Робота у парах. Хтось один із пари намагається застерегти другого щодо підступних особливостей реклами. Потім навпаки.
Рефлексія
- Чи вдалося комусь переконати одне одного у підступних особливостях реклами?
- Чи легко було це зробити?
- Чи зрозуміли ви одразу, що намагався вам сказати ваш співрозмовник?
- Чи є хтось такий, кого не вдалося переконати у згубному впливі реклами?
Підбиття підсумків «Телеграма»
Матеріали: аркуш паперу формату А5, ручки.
Учасники складають телеграму з тих понять, які вони вивчили сьогодні. І потім по колу озвучують свою роботу.
Вправа на завершення «Побажання»
Тренер. Давайте побажаємо групі чогось хорошого. Спочатку почну я, адалі продовжите ви. Учасники по черзі говорять свої побажання групі.
БЛОК 3. «ІНТЕРНЕТ ТА ІГРОМАНІЯ - СУЧАСНА ЗАЛЕЖНІСТЬ НОМЕР ОДИН»
Мета: познайомити учасників тренінгу з новим видом душевних хвороб - ігроманією, зависанням в Інтернеті; навчити усвідомлено розрізняти розвагу та несвідоме прагнення до перебування у мережі чи за комп'ютерною грою.
Вступне слово тренера
Тренер оголошує тему та мету завдання і пояснює учасникам про нові види залежності: комп'ютерна й Інтернет-залежність та ігроманія.
Вправа «Очікування»
Мета:визначення сподівань і очікувань учасників від заняття.
Матеріали:плакат із зображенням скрині або валізи, стікери, ручки.
Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Далі треба записати ці вислови на стікерах і прикріпити на плакаті із зображенням скрині чи валізи.
Вправа «Позитив і негатив»
Мета:з'ясувати уявлення учасників про наслідки від ігроманії та Інтернет-залежності.
Групи діляться на чотири підгрупи:
• 1-ша пише про шкідливі наслідки ігрозалежності;
• 2-га пише про позитивні наслідки ігрозалежності;
• 3-тя пише про негативні наслідки Інтернет-залежності;
• 4 -та пише про позитивні наслідки Інтернет-залежності.
Дискусія «Я контролюю залежність, чи вона контролює мене?»
Мета: ще раз переконатися в тому, що учасники засвоїли сьогоднішню інформацію.
Тренер ділить групу на дві підгрупи. Одна відстоює думку, що «Я контролюю залежність», друга— «Залежність керує мною».
Вправа «Моє дитинство»
Мета: активізація приємних спогадів, відсторонення думок від перебігу дискусії.
Тренер пропонує заплющити очі та згадати найщасливіший, найприємніший спогад із дитинства. По колу передають м'яку іграшку, той, хто її отримує, за бажанням ділиться своїми спогадами.
Вправа на завершення тренінгу
Мета: налаштування на позитив, позитивну спрямованість у житті.
Учасники сидять у колі. Тренер розповідає притчу «Прямуйте своїм шляхом».
Тренер. Один з учнів спитав Майстра:
- Якщо мене хтось ударить, що я маю робити?
Майстер відповів:
- Якщо на вас із дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви маєте робити?
Учень сказав:
- Що я буду робити? Це ж проста випадковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з нього впала суха гілка.
Учитель сказав:
— Так, робіть те саме. Хтось був божевільний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шляхом далі.
2. Термінологічний словник з проблеми
Масова комунікація – це процес розповсюдження соціальної інформації за допомогою різних засобів (друк, радіо, телебачення, кіно та відеотехніка), це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється в масштабах суспільства і є важливою передумовою суспільного розвитку.
Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціальні соціальні інститути, які займаються збором, обробкою, розповсюдженням та збереженням інформації.
Інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, в державі та навколишньому середовищі.
Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років)- це вік статевого дозрівання, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму.
Радіо - ділянка науки й техніки, пов'язана з передаванням на віддаль електромагнітних коливань високої частоти - радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення - передача через радіо сигналів, мови,музикидля необмеженої кількості слухачів.
Телебаченняце:
1) галузь культури («мас-медіа»), найпотужніший аудіовізуальний засіб масової комунікації.
2) галузь техніки;
3) виробництво аудіовізуальних програм та передачабо комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження.