також редукція трьох_ або чотиричастинного сонатно_симфонічного циклу до
одночастинного, де концентрація на одній думці реалізується на рівні
монотематизму. Не менш характерним є й насичення пісенністю сонати, симфонії та
інших, менш масштабних жанрів (навіть етюду!).
Ліризм є характерною рисою і рок_музики. Даний факт не одразу впадає у вічі,
оскільки ця музика не без підстав асоціюється передусім з підвищеною гучністю
(12). Слід у цьому зв'язку нагадати, що домінантою у розумінні ліричного є,
насамперед, вираження суб'єктивних почуттів, промова "від першої особи", що
однаковою мірою характеризує як романтизм, так і рок_мистецтво. Наступна
характерна риса _ камерність _ є також завуальованою і помічається не одразу.
Незважаючи на посилену динаміками потужність звучання електроінструментів,
внаслідок чого звучання однієї бас_гітари здатне перекрити симфонічний оркестр,
рок_музика є камерною за своєю суттю. Як правило, склад групи _ три_чотири
музиканти. Слід звернути увагу також іще на одну особливість: у складі рок_групи
зазвичай є соліст_співак (front man), якому фактично й акомпанують решта
музикантів. Ця обставина, а також той факт, що тексти переважної більшості рок_
композицій написані від першої особи і часто є глибоко сповідальними за змістом (а,
отже _ ліричними), створюють у реципієнта враження, що соліст є лідером даного
колективу музикантів. Виникає ілюзія, ніби саме він генерує основну ідею твору (що
не завжди відповідає дійсності). Даний факт свідчить про надзвичайно суттєву
особливість рок_культури: її виконавська традиція виводить на перший план
особистість _ митця_лірика. Часто вокаліст рок_групи супроводжує власний спів
грою на гітарі (скрипці, флейті, трубі (13)), що остаточно ототожнює його з образом
співця_барда.
Підвищена емоційність, суб'єктивізм, сконцентрованість на внутрішніх
переживаннях зумовлюють неминучу й невпинну інерцію почуттів. Саме з цим тісно
пов'язана та однаковою мірою характерна і для романтиків і для представників рок_
культури цікавість до ситуацій та почуттів "на грані", на межі дозволеного,
нормативного, а також _ до стану зміненої свідомості. Все це тісно пов'язує означені
культурні феномени з так званою малою культурною традицією [4], [1]. Означеним
зв'язком, на наш погляд, пояснюється й велике значення для обох культур
інфернально_демонічної, а також фаустианської тематики.
На жаль, межі доповіді не дають можливості продемонструвати спорідненість
цих, по суті, молодіжних (і за своїм походженням і за світовідчуттям!) музичних
культур у всій повноті. В будь_якому випадку, навіть окреслена у загальних рисах, ця
спорідненість вказує на суттєві соціокультурні закономірності, детальне й ґрунтовне
вивчення яких _ ще попереду.
Література
1. Дайс Е. А. Русский рок и кризис отечественной культуры / Е. А. Дайс //
Нева. _ 2005. _ № 1. _ С. 201_230.
263
2.Ивлева Т. От редколлегии // Русская рок_поэзия: текст и контекст : сборник
научных трудов [ред.: Ю. В. Доманский, Т. Г. Ивлева, Е. А. Козицкая, Е. И. Суворова]
/ Т. Ивлева, Е. Козицкая, Ю. Доманский. _ Тверь, 1998. _ Вып. 1. _ С. 3_4.
3.Рыбакова Е. Л. Развитие музыкального искусства эстрады в художественной
культуре России : автореф. дис. на соискание начн. степени д_ра культурологи :
спец. 24.00.01 "Теория и история культуры" / Е. Л. Рыбакова. _ СПб., 2007. _ 43 с.
4.Яковенко И. Г. Большая и малая традиции европейской культуры: к
постановке проблемы. Статья 1 [Електронний ресурс] / И. Г. Яковенко //
Общественные науки и современность. _ 2005. _ № 4. _ С. 93. _ Режим доступу до
інформації: http://www.lebed.com/2006/art4592.htm.
5.Васильєва А. А. Російська рок_музика 1970_1980_х рр. як соціокультурне
явище: досвід культурологічного аналізу (Челябінськ, 1999); Васильєва Л. Л. Рок_
музика як фактор розвитку культури другої половини ХХ століття (К., 2004); Власова
Г. Б. Рок_культура _ феномен XX століття (Ростов_на_Дону, 2001); Квятковський Г. Ю.
Рок_культура як об'єкт соціологічного аналізу (Челябінськ, 1999); Мякотін Є. В. Рок_
музика. Досвід структурно_антропологічного підходу (Саратов, 2006); Набок І. Л.
Рок_культура як естетичний феномен (М., 1993); Савицька Є. А. Принципи
стилетворення в рок_музиці (на матеріалі зарубіжного хард_ и арт_року 60_70_х рр.)
(М., 1999); Сиров В. Н. Стильові метаморфози року або шлях до "третьої музики" (М.,
1998); Тугушева А. Р. Філософсько_культурологічний аспект аналізу молодіжної рок_
культури (Саратов, 2006); Чебикіна О. Є. Російська рок_поезія: прагматичний,
концептуальний та формо_змістовний аспекти (Єкатеринбург, 2007); Цапко М. С. Рок
як соціокультурний феномен (М., 1998); Чижова І. А. Рок_музика як культурно_
історичний феномен (М., 1993) та ін.
6."Вже ні в кого не виникає сумніву, що "слово рока" (В. Рекшан) стало в 1970_
1980_ті рр. помітним явищем не лише молодіжної субкультури, як це було прийнято
вважати раніше, але й російської культури в цілому" [2,3]. "Наприкінці XX століття не
тільки джаз, а й рок у кращих його зразках набувають рис класичності, входячи до
золотого фонду світової культури" [3,3].
7. В СРСР ситуація ускладнювалась ще й домінуванням в суспільстві фальшивої
ідеології.
8.Напрочуд характерною ілюстрацією психології романтичного митця може
слугувати прелюдія № 4 Ф. Шопена, а точніше _ її мелодичний малюнок: усю енергію,
усі сили вкладено в перший октавний злет, після якого йде довге поступове падіння,
немов в уповільненій кіноплівці. В свою чергу, фінали рок_композицій рідко можна
охарактеризувати як переможні. Скоріше це _ апофеоз хаосу з яскраво вираженим
есхатологічним забарвленням.
9.Напрочуд характерною ілюстрацією психології романтичного митця може
слугувати прелюдія № 4 Ф. Шопена, а точніше _ її мелодичний малюнок: усю енергію,
усі сили вкладено в перший октавний злет, після якого йде довге поступове падіння,
немов в уповільненій кіноплівці. В свою чергу, фінали рок_композицій рідко можна
охарактеризувати як переможні. Скоріше це _ апофеоз хаосу з яскраво вираженим
есхатологічним забарвленням.
264
10.Що, власне, і є лірикою у первозданному, античному її розумінні (спів під
супровід ліри).
11.Жанр мініатюри, як правило, не передбачає інтенсивної зміни образів
упродовж твору, а тим більше _ образної трансформації. Впродовж мініатюри
зазвичай панує якийсь один настрій, що є надзвичайно характерним для митця_
романтика. Однією з особливостей неврівноваженої, схильної до максималізму
особистості є схильність до "зацикленості" на одній емоції, id?e fix _ одержимості
почуттям (чи то є флорестанівський порив, чи евзебіївська замріяність).
12.Остання особливість, у свою чергу, вказує ще на одну рису спорідненості
двох порівнюваних культур _ культ підвищеної емоційності.
13. Ян Андерсен (група "Джетро Тал"); Олег Скрипка (група "ВВ").__
ТИПОЛОГІЗАЦІЯ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР В СУЧАСНІЙ
УКРАЇНІ
У соціокультурного розвитку України комплекс суперечливих проблем,
неоднозначність процесів, що відбуваються в молодіжному середовищі та в
суспільстві викликає чимало дискусій. Смаки та погляди молоді широко
327
представлено у засобах масової інформації. Однак, у наукових дослідженнях
недостатньо розкриті становлення та закономірності функціонування молодіжної
субкультури.
Молодь є об'єктом вивчення багатьох наук: педагогіки, вікової психології,
демографії, соціології, соціальної антропології, культурології тощо. Врахування в
педагогічному процесі психологічних особливостей, соціокультурних умов _складові
досягнення успіху в навчанні та вихованні юнацтва. Молодіжна субкультура є
предметом дослідження багатьох науковців, зокрема: Г.Абрамової, О. Балакірєвої,
А.Гавриленка, Е. Еріксона, С. Іконнікова, І. Кона, В. Лісовського, К. Манхейма, М.
Міда, В. Ольшанського, О. Семашка, З.Сікевича, Т. Щепанської, О. Якуби та інших
дослідників.
У сучасній Україні все більше виникає неформальних організацій, які об'єднують
людей за інтересами та поглядами. Особливо таке об'єднання характерне для
молодого покоління, яке є рушійною силою будь_якого суспільства. Сучасні
молодіжні рухи в Україні можна назвати своєрідною "молодіжною культурою", що
містить у собі різноманітні напрямки.
Сьогодні найбільш актуальними проблемами в сфері молодіжної культури
можна вважати наступні: 1 _ зниження культурного рівня підлітків і молоді в цілому в
порівнянні з попередніми поколіннями молодих людей у зв'язку з обмеженням
доступу до культурних благ; 2 _ скорочення можливостей для культурного виховання,
освіти молоді, організації культурного дозвілля в зв`язку з втратою значної частини
культурно_дозвіллєвих установ державного підпорядкування; 3 _ вимивання зі сфери
культури безкоштовних видів культурного дозвілля; 4 _ закордонна,
псевдокультурна, антикультурна експансія, засилля неякісних зразків поп_культури;
5 _ відсутність належного контролю за змістовною діяльністю комерційних та
приватних культурно_дозвіллєвих закладів; 6 _ неухильний ріст негативних явищ у
підлітковому та молодіжному середовищі _ пияцтва, наркоманії, токсикоманії,
жебрацтва, як наслідок послаблення виховання; 7 _ втрата значної частини
національних, культурних традицій, вестернізація і американізація способу
мислення, підміна справжніх духовних орієнтирів, інтелектуальних форм дозвілля
вдаваними цінностями, пропагандою збагачення за будь_яку ціну тощо.
Субкультура _ це особлива сфера культури, суверенне цілісне утворення
усередині пануючої культури, що відрізняється власною системою цінностей,
звичаями, нормами, традиціями. У числі різноманітних субкультур сучасного
суспільства особливе місце належить молодіжній субкультурі як специфічному,