Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів (стр. 19 из 21)
Приймаємо n=380 хв-1.
Основний час
мм, 
хв.Допоміжний час згідно табл.44 [5] складає Тв=0,2 хв.
Визначаємо повний основний час:
хв.Визначаємо повний допоміжний час:
хв.Оперативний час:
хв.Додатковий час.
Не розраховуємо, оскільки дану деталь виготовляємо в одиничному екземплярі, тобто застосовуємо штучне виробництво.
Підготовчий час: для верстата з висотою центрів 200 мм і простій підготовці до роботи: Тпз=9 хв.
Загальна норма часу.
хв.Друга операція. Фрезерна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати паз на Æ27 мм.
II – Вибір устаткування: Вертикальний фрезерний верстат 6Н12, N=7,0 кВт.
III – Вибір інструменту: кінцева фреза Р9 Æ8 мм. Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV – Вибір пристосувань: призми, притискні планки.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Глибина різання рівна глибині паза: t=4 мм.
Припуск на сторону рівна половині діаметру свердла h=4 мм.
З табл.73 для глибини паза 4 мм приймаємо подачу S=0,04 мм/об.
З табл.75 приймаємо швидкість різання v= м/мін і частоту обертання 1500 мін-1.
Основний час
хв. 
мм,деу1 і у2-величини перебігу і урізування, згідно табл.80 [5] складає 3 мм.
Допоміжний час
хв.Третя операція. Фрезерна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Фрезерувати зуби начорно на Æ70 мм.
Фрезерувати зуби начисто на Æ70 мм.
II – Вибір устаткування: Горизонтальний фрезерний верстат 6Р82Г, N=9,7 кВт.
III – Вибір інструменту: черв'ячна модульна фреза (Æ100, m=4). Вимірювальний інструмент: шаблон.
IV – Вибір пристосувань: універсальна ділильна головка.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
Приймаємо глибину різання t=4,6 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15 (кількості проходів рівно числу зубів).
Для глибини різання t=4,6 мм при чорновій обробці приймаємо подачу S=2,8 мм/об і швидкість різання v=52,08 м/хв.
Частота обертання
хв-1.Приймаємо n=102 мін-1.
Основний час
мм, 
хв.Допоміжний час на прохід
хв.Перехід другий.
Приймаємо глибину різання t=4,4 мм і знімаємо весь припуск за один прохід, тобто t=h.
i=15.
Для глибини різання при чистовій обробці приймаємо подачу S=2 мм/об, швидкість різання v=24,5 м/хв і частоту обертання n=18 хв-1.
Приймаємо n=102 хв-1.
Основний час
мм, 
хв.Допоміжний час
хв.Визначаємо повну норму часу на другу і третю операцію.
Основний час
хв.Допоміжний час
хв.Оперативний час
Додатковий час (не враховуємо, оскільки виготовлення даної деталі штучне).
Підготовчо-завершальний час для даних пристосувань
хв.Норма часу
хв.Четверта операція. Шліфувальна обробка
I – Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі.
Установка А (Встановити, закріпити, зняти).
Шліфувати начорно на Æ40,07 мм.
Шліфувати начисто на Æ40 мм.
Шліфувати начорно на Æ40,07 мм.
Шліфувати начисто на Æ40 мм.
II – Вибір устаткування: Круглошліфовальний верстат верстат 3Ц131, N=9,8 кВт.
III – Вибір інструменту: круг абразивний ПП350´32´127 Э5К; вимірювальний інструмент: мікрометр.
IV – Вибір пристосувань: повідковий патрон, хомутик, центру.
V – Вибір режимів різання, розрахунок основного і допоміжного часу.
Перехід перший.
h=0,03 мм.
З табл.84 [5] вибираємо подачу для чорнової обробки S=0,08 мм/об.
Швидкість різання v=30 м/сек.
Частота обертання
хв-1.Приймаємо n=1300 мін-1.
хв. 
. 
хв.Перехід другий.
h=0,05 мм.
S=0,035 мм/об (табл.86 [5]) для чистової.
v=30 м/сек.
хв-1.Приймаємо n=1300 мін-1.
хв. хв.7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
7.1 Охорона навколишнього середовища
Постійне зростання кількості автомобілів робить певний негативний вплив на навколишнє середовище. Мільйони автомобілів забруднюють і отруюють атмосферу відпрацьованими газами, особливо в крупних містах, де рух транспорту дуже інтенсивний.
При роботі атмосферного двигуна в атмосферу викидаються гази, що містять більше шістдесяти компонентів шкідливих речовин. зокрема токсичні: окисел вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа і ін., а при використовуванні етілірованних бензинів – з'єднання свинцю.
Зменшити токсичність відпрацьованих газів можна застосувавши ряд конструктивних заходів:
· вибірка режимів роботи двигуна і регулювання паливної апаратури;
· підтримка справного стану автомобіля в цілому;
· роботи автомобіля на збіднених сумішах і т.п.;
· а також спеціалізованими заходами (фільтрацією і нейтралізацією відпрацьованих газів).
З метою зменшення забруднення атмосфери удосконалюються існуючі двигуни, розробляються нові типи і конструкції раніше використовуваних двигунів, досліджуються можливості заміни двигунів внутрішнього згорання на інші види енергетичних установок.
На Україні встановлені допустимі норми змісту шкідливих компонентів у відпрацьованих газах для двигунів автомобілів, що випускаються промисловістю і знаходяться в експлуатації.
Автомобільний транспорт є також одним з основних споживачів нафтопродуктів. Нафтопродукти, різні кислоти і луги, вживані в експлуатації і ремонті автомобільного транспорту, потрапляючи в стічні води, отруюють водоймища. Забруднення води робить її не тільки непридатною для використовування і завдає непоправного збитку всьому природному середовищу, з якою вона стикається. У нашій країні питанню охорони природи і зокрема охороні водних ресурсів надається особливе значення, здійснюються необхідні заходи по запобіганню шкідливим скиданням забруднених стічних вод, застосовується різне очищення водоймищ, удосконалюються технологічні процеси для економної витрати води.
7.2 Охорона праці
7.2.1. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що супроводжуються в роботі обслуговуючого персоналу стенду для випробування коробок передач
Охорона праці – система законодавчих соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, працездатність людини в процесі праці.
Небезпечний виробничий чинник – це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Таблиця 7.1
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
| Небезпечні і шкідливі виробничі чинники | Робоче устаткування | ССБТ, СНіП | |
| 1 | Недостатня освітленість робочого місця | ГОСТ 12.1.046 - 85 СНіП II - 4 - 79 "Природне і штучне освітлення" | |
| 2 | Підвищений рівень вібрації | Електродвигун | ГОСТ 12.1.012 - 90 "Вібраційна безпека" |
| 3 | Підвищений рівень шуму на робочому місці | Електродвигун | ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
| 4 | Електричний струм | Електродвигун | ГОСТ 12.1.030 - 81* СНіП III - 4 - 80* |
Шкідливий виробничий чинник – це виробничий чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності, згідно з ССБТ ГОСТ 12.0002 - 74*.