Витрати дизельного пального тепловозом на заданій дільниці, кг, визначають за формулою:
E = Gtт+gхtх, (44)
де G – витрати дизельного пального тепловозом на режимі тяги, що відповідає 15-тому положенню ручки контролера, кг/хв (G=11,6 кг/хв.);
tт – сумарний час роботи тепловоза на режимі тяги, хв;
gх – витрати пального тепловозом при вимкненому струмі (режимі холостого ходу і гальмування), кг/хв. (gх=0,84 кг/хв);
tх – сумарний час руху тепловоза на режимі холостого ходу і гальмування, хв.
Час роботи тепловоза tт і tх визначається по кривій часу t=f(S) і відмітках про зміну режиму роботи тепловоза на кривій V=f(S). (tт=53,3 хв tх=14,7 хв )
E = 11,6∙53,3+0,84∙14,7=630,63 кг
Питома втрата пального на вимірювач, кг/104 ткм
е=Е∙104 /(Q∙L), (45)
де L – довжина ділянки, км
Q – маса состава, т
е=630,63∙104/(3750∙48,36)=34,77 ткм
Питома витрата пального звичайно приводиться до питомої витрати умовного пального, кг/104 ткм
еу=е∙Е , (46)
де Е – еквівалент дизельного пального (Е=1.43)
еу=34,77∙1,43= 49,72 ткм
14. ПОБУДОВА ТОННО-КІЛОМЕТРОВОЇ ДІАГРАМИ
При прямуванні поїздів на великі відстані їх масу не можна змінювати для кожного перегону або дільниці, оскільки це вимагало б частого переформування составів, при якому ускладнилась би боротьба станції і уповільнилась доставка вантажів.
Вага встановлюється по найважчому перегону дільниці, але може бути підвищена шляхом використання тих або інших спеціальних заходів. Цьому і сприяє попередньо побудована тонно-кілометрова діаграма (QS- діаграма).
QS- діаграму будують окремо для кожної дільниці, а потім їх зіставляють разом по всьому розглянутому напрямку.
За встановленими розрахунковими підйомами згідно з формулою (6), розраховується найбільша вага состава для кожного перегону, яку може везти локомотив заданої серії.
В даному випадку Q приймаємо рівним 3750 т, що дає можливість не використовувати допоміжні локомотиви–підштовхувачі і інші заходи.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Подвижной состав и тяга поездов /Под ред. Н.А. Фуфрянского. М.: Транспорт, 1979.
2. Осипов С.И. Основы электрической и тепловозной тяги. М.: Транспорт, 1985.
3. Правила тяговых расчетов для поездной работы. М.: Транспорт, 1985.
4. Гребенюк П.Т., Долганов А.Н. Тяговые расчеты. М.: Транспорт, 1985.
5. Хуторянский Н.М. Тяговая характеристика тепловоза. М.: ВЗИИТ 1980.
6. Хуторянский Н.М. Выполнение тяговых расчетов на ЭЦВМ. М.: ВЗИИТ 1979.
7. Хуторянский Н.М. Решение тормозной задачи. М.: ВЗИИТ 1990.
ВИСНОВОК
На основі проведених розрахунків я можу зробити висновок, що по заданому профілю довжиною 48,36 км електровоз 2М62 може провести состав масою 3750 тон.
При цій масі поїзд надійно подолає найважчий підйом профілю довжиною 8000 метрів і крутизною 9‰, рушання поїзду з місця і розгін поїзда забезпечені на всіх роздільних пунктах ділянки. Було визначено максимальну допустиму швидкость руху на найбільш крутому спуску, що складає Vдоп = 75,5 км/год. Технічна швидкість руху поїзду по ділянці складає 42,8 км/год, час ходу по перегонам 67,8 хв
, для графіка приймаю 68 хв. Перегріву не буде, тому що максимальна температура складає 44,10°C, при допустимій 120°C.
Витрати енергоресурсів електровозом на заданій ділянці – 630,63 кг.
Проаналізувавши Q-S діаграму я визначив уніфіковану масу поїзду. В даному випадку Q приймаємо рівним 3750 т.