Дійовим інструментом контролінга, без якого неможливо буде запровадити ефективне управління ГК "Русь", є система раннього попередження та реагування (СРПР). Першочерговим її завданням є своєчасне виявлення кризи на підприємстві, тобто ситуації безпосередньої або опосередкованої загрози його існуванню. На базі СРПР будується система управління ризиками, яка включає ідентифікацію ризиків, їх оцінку та нейтралізацію.
Підсистема маркетингу та інвестиційної політики. Важливе місце в розробці програми подальшого розвитку ГК "Русь" займає його маркетингова стратегія. Маркетингові програми передбачають максимальну адаптацію до ринку через розробку і застосування довготривалої стратегії розвитку підприємницьких структур, яка конкретизована в оперативних тактичних рішеннях.
Маркетингова стратегія і тактика є єдиним цілісним процесом управління ринком з позиції підприємств. Стратегія і тактика постійно взаємодіють, перетинаються, тактичні рішення переростають у стратегічні в залежності від їх значення для перспектив розвитку фірми.
Маркетингова стратегія ГК "Русь" має передбачати:
1) глибокий аналіз ринкової ситуації і прогноз її розвитку (вивчення попиту, сегментування ринку, відбір цільових сегментів, наявне і очікуване співвідношення між попитом і пропозицією);
2) оцінку ступеня свободи у встановленні горизонтальних контактів (з конкурентами і підприємствами-партнерами);
3) визначення своєї власної позиції на ринку і комерційного ризику, пов'язаного зі зміною цієї позиції під впливом конкурентів;
4) розробку самостійної організаційної, техніко-технологічної, цінової політики підприємства з метою зміни кон'юнктури;
5) збір, обробку і аналіз інформації про фактори, які формують ринкове оточення підприємства;
6) підготовку висококваліфікованих спеціалістів і керівників, здатних вести ділові переговори і практично реалізовувати маркетингову програму від початку до кінця.
Розробка спеціальної маркетингової програми для ГК "Русь" повинна обмежуватись тільки визначенням стратегічних цілей і тактики їх досягнення. Необхідним елементом такої маркетингової стратегії повинні бути цінова і асортиментна політика у зв'язку з діяльністю всіх учасників ринку. Такий підхід дасть можливість суттєво скоротити витрати на маркетинг за рахунок інтеграції матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на всіх етапах розробки і виведення товарів та послуг на ринок [3].
Отже, використовуючи перелічені вище етапи пропонованої стратегії, проводячи розумну цінову і асортиментну політику, підприємство зможе подолати кризову ситуацію, в якій воно може опинитись.
Підсистема управління персоналом та підсистема організаційно-виробничого менеджменту. В умовах ринкової економіки одним із вирішальних факторів ефективності і конкурентоспроможності підприємства є забезпечення високої якості кадрового потенціалу. Кадрова політика - складова стратегічно орієнтованої політики, метою якої є збереження чисельного і якісного складу кадрів відповідно до потреб самої організації, вимог трудового законодавства, стану ринку праці.
Враховуючи досвід західноєвропейських держав, слід виділити такі принципи ефективного управління персоналом для ГК "Русь":
принцип оптимізації кадрового потенціалу підприємства, який полягає не в різкому і об'ємному скороченні персоналу, а в скороченні рівнів організаційної структури управління, зміцненні кадрового резерву для вищої ланки керівництва, навчанні і психологічній підтримці персоналу, децентралізації структури управління, що забезпечить гнучкість при розробці управлінських рішень як на стратегічному, так і на оперативному рівнях;
принцип формування унікального кадрового потенціалу підприємства, який ґрунтується на залученні талановитих людей з високим інтелектуальним рівнем знань та інформаційною культурою, що дає можливість унікальне поєднувати професійні здібності, які становлять ядро кадрового потенціалу високо конкурентних фірм;
принцип орієнтації на професійне ядро кадрового потенціалу, який базується на поєднанні здібностей працівників підприємства щодо вибору, виконання і координації дій, які забезпечують фірмі стратегічні переваги на ринках товарів, послуг і знань;
принцип подолання опору до змін з боку персоналу, який ґрунтується на використанні таких методів: примусове проведення організаційних змін, адаптивних змін, управління кризовою ситуацією, управління опором.
Економічна діагностика роботи підприємства безпосередньо пов'язана зі сферою діяльності фінансових служб, з оцінкою ефективності роботи підприємства, тобто зміною його затрат і прибутків. Продуктивне вимірювання затрат і результатів роботи підприємства повинно створити базу для успішного управління ефективністю підприємства. При фінансовому аналізі повинна бути виявлена система товарних, фінансових, інформаційних, організаційних та інших зовнішніх зв'язків підприємства, ступінь залежності підприємства від тих чи інших зовнішніх факторів, оцінена внутрішня структура, передбачені можливі вузькі місця. Особливої уваги вимагає спеціальний фінансовий аналіз заходів підвищеного ризику: зміна стратегії підприємства, вихід на нові ринки збуту, перехід на нову продукцію і технологію, організаційна перебудова. Цей тип аналізу може бути продуманий наперед з урахуванням несприятливих сценаріїв майбутнього розвитку і з урахуванням антикризових заходів, проте він вимагає особливої організації для забезпечення високої оперативності та ефективності. Аналіз фінансового стану ГК "Русь" може сприяти його оздоровленню, якщо набуде необхідних якостей: точної постановки аналітичних задач, розумної організації їх вирішення, обґрунтованих методів збору і обробки інформації, вивіреної логіки аналітичних викладок і практичних результатів [5].
Реалізація заходів щодо покращення економічної діагностики діяльності ГК "Русь" включає підтримку і вирішення взаємопов'язаних проблем: ефективної виробничої діяльності, ефективного фінансування та інвестування, ефективної маркетингової стратегії, системи управління персоналом, ефективних організаційних змін і впровадження нововведень. Тільки комплексне розв'язання цих проблем дасть можливість підприємству швидше вдосконалити свою діяльність. ГК "Русь" успішно функціонувати, якщо буде проводитися глибокий аналіз діяльності (вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, діагностика його економічного стану, які проведені у попередньому розділі); послідовно будуть впроваджуватися заходи щодо вдосконалення культури управління як на оперативному, так і на стратегічному рівнях; вчасно проводитися підготовка і перепідготовка персоналу; поліпшуватиметься якість інформації шляхом удосконалення техніки представлення і структуризації даних, впроваджуватимуться нові інформаційні технології; підтримуватимуться процеси нововведень на підприємстві.
Використавши комплекс запропонованих заходів з удосконаленням діагностики діяльності ГК "Русь", в результаті її використання на підприємстві можна буде одержати вищі у порівнянні з попередніми показники економічної ефективності функціонування.
Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибока комплексна економічна діагностика підприємства. У ході такої діагностики всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.
Діагностика економічної стійкості займає одно з важливих місць в управлінні сучасними підприємствами. Дослідженням цієї проблеми присвячені дослідження А. Ковальова, Г. Швиданенко, М. Афанасьєва, Г. Білоконенко, А. Чернявського, О. Недосєкіна, А. Градова, Е. Уткіна, А. Грязнова, В. Кашкіна та інших вчених. Проте, результати роботи попередників не розкривають багатьох питань, є дискусійними, потребують більш детального вивчення окремих аспектів проблеми.
По-перше, поширилась думка про необхідність зміни існуючої системи діагностики діяльності підприємства, щоб, спираючись на кількісні показники аналізу господарської діяльності, інтерпретувати ці результати для вивчення стану підприємства і вироблення коригувальних рішень і/або перегляду цілей і прогнозів подальшого його якісного функціонування [6]. Так, Г. Швиданенко зазначає, що існує дві узагальнені моделі діагностики діяльності підприємств: традиційна, яка базується на даних бухгалтерської звітності, в рамках якої практично здійснюється вимірювання фактичних потоків доходів і витрат, а також відслідковується реально здійснений рух капіталу; та інноваційна (альтернативних можливостей), яка за своєю сутністю відображає зміну аналітичної парадигми діагностики, що зумовлює новий підхід до оцінювання результативності на основі управління вартістю компанії і генерування економічного прибутку [18].
По-друге, практично немає заперечень щодо циклічності стану підприємства. Підприємства мають свій потенціал розвитку, свої умови господарювання і, разом з тим, підкоряються закономірностям циклічного розвитку всієї соціально-економічної системи на макрорівні, знаходяться в стані визначеного відношення до загальних циклів економіки, маючи при цьому власні внутрішні цикли розвитку. Зазвичай розрізняють наступні економічні стадії підприємницької діяльності: виникнення, становлення, ріст, насичення, спад, ліквідація [6]. Можливість оцінки фінансово-економічної стійкості існує на усіх стадіях.